Характерні риси радянської тоталітарної школи

З перших років радянської влади в сфері освіти виявилися багато негативні риси, які стали незабаром домінуючими у вітчизняних педагогічних традиціях. До їх числа належать: безроздільне панування комуністичної ідеології, нетерпимість до інакомислення, зведення в абсолют класово-партійного підходу. Дуже скоро були розчавлені паростки "вільного виховання" С. їх "позакласовим гуманізмом" і "апологією індивідуалізму"; піддалася осуду ліберально-буржуазна традиція, гучно заявляла про пріоритетність прав особистості. Самобутні православно орієнтовані педагогічні традиції були поховані разом С. церковної та релігійно-філософської педагогікою, які в принципі були неприйнятні для атеїстичного суспільства, який відмовився від самої ідеї Бога.

Багато особливості радянської педагогіки періоду її становлення збереглися і розвинулися в наступні десятиліття. Так, наприклад, освіта і педагогічна думка були строго уніфіковані, втиснуті в жорсткі рамки, що визначаються партійно-урядовими директивами. Питання про національну специфіку педагогічних традицій на сутнісному рівні був знятий: проблему перевели в площину класової боротьби, насадження марксистсько-ленінської ідеології.

Крім того, радянська соціалістична школа і педагогіка - в умовах визнання неминучої загибелі "світового капіталу" та всесвітньої перемоги комуністичної революції - розглядалися як вищу і безумовне досягнення всесвітнього історико-педагогічного процесу.

У 30-ті роки в СРСР утвердилася "школа навчання ", як найбільш адекватна завданням тоталітарного суспільства освітня модель. Вона багато в чому., Спиралася на досвід дореволюційної масової школи, наповнюючи його передусім новим ідеологічним змістом.

Державна організація освіти підпорядкувала собі волю і свідомість людини, зробила його слухняним знаряддям досягнення своїх цілей. Наслідок цього - переорієнтація інтересів учнів: не відкривати і "виробляти" знання через особистий досвід життя, а споживати готові зразки знання... Освіта стає нормативно-обов'язковим, формально - примусовим; воно уособлює не "внутрішній неспокій духу", а його окостеніння, омертвіння. Освіта стає відчуженим від людини "

Зазначені тенденції призвели до того, що освіта, незважаючи на формально проголошений ідеал виховання всебічно і гармонійно розвиненої особистості, на ділі перетворилося на формалізований процес. підготовки кадрів, свідомо спрямований на формування "часткових", "спеціалізованих" людей. "Школа навчання", яка утвердилась в СРСР у 30-ті роки, так само як і обслуговувала її педагогіка, викликали різке неприйняття з боку західних педагогів, захоплювався радянським освітою в попереднє десятиліття. Це було неприйняття не комуністичних ідеалів, які абсолютно домінували і в 20-і роки, а антигуманних, авторитарних педагогічних установок, відмови від цілісного підходу до дитини, прагнення максимально формалізувати навчально-виховний процес, що заважає творчому вільному розвитку і самовираження особистості.

Дата добавления: 2015-05-24