Аналіз ліквідності та платоспроможності

Основними завданнями АФС є

Оцінка забезпеченості фінансовими ресурсами та їх використання.

Оцінка кредитоспроможності, рівень наявності залучених кредитних ресурсів.

Оцінка робочого капіталу (поточні активи та короткострокові зобов'язання), їх стану та аналізу руху.

Оцінка платоспроможності та ліквідності.

Вивчення динаміки показників ФС,тенденцій зміни Фс.

Виявлення факторів впливу на ФС.

Джерелами інформації для ан. фін. стану є:

Баланс (форма № 1). Інші форми фінансової звітності(форми № 2 – 5).

Планова та інша внутрішня інформація (бізнес-план, дані бухгалтерського та упралінського обліку).

Необлікова інформація (матеріали маркетингових досліджень, законодавчі та нормативні акти).

Основним джерелом інформації для аналізу фінансового стану є бухгалтерський баланс підприємства.

Горизонтальний аналіз балансу полягає в порівнянні кожної статті балансу і розрахунку змін абсолютних і відносних величин, а також якісній характеристиці виявлених відхилень.

Вертикальний аналіз балансу передбачає розрахунок відносних показників. Завдання вертикального аналізу — розрахунок питомої ваги окремих статей у загальній сумі валюти балансу й оцінка змін питомої ваги. За допомогою вертикального аналізу можна здійснювати міжгосподарські порівняння. Крім того, відносні показники пом’якшують негативний вплив інфляційних процесів.

Горизонтальний (динамічний) аналіз цих показників дає можливість установити абсолютні відхилення й темпи зростання за кожною статтею балансу, а вертикальний (структурний) аналіз балансу — зробити висновки про співвідношення власного й позичкового капіталу, що свідчить про рівень автономності підприємства за умов ринкових відносин, про його фінансову стабільність. Горизонтальний та вертикальний аналіз може проводитися за кілька звітних періодів.

Ліквідність - це спроможність перетворювати свої активи на гроші для виплати усіх необхідних платежів. Можливість закрити свої позиції.

Найліквіднішою є готівка, далі – короткострокові цінні папери та дебіторська заборгованість, найменш ліквідні - запаси.

Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні коштів з активу, згрупованих за рівнем їхньої ліквідності, із зобов’язаннями за пасивом, об’єднаними за строками їх погашення і в послідовності зростання цих строків

Залежно від рівня ліквідності, активи поділяються на такі групи:

Найлікідніші активи (А1) – гроші, короткострокові фінансові вкладення

Активи, що швидко реалізуються (А2) – готова продукція, товари, дебіторська заборгованість

Активи, що реалізуються повільно (А3) – запаси та ін. оборотні активи

Активи, що важко реалізуються (А4) – необоротні активи.

Пасиви балансу відповідно до зростання строків погашення зобов’язань групуються:

Негайні пасиви (П1) – кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, розрахунки за дивідендами, своєчасно не погашені кредити (за даними додатку до балансу).

Короткострокові пасиви (П2) – короткострокові кредити банків, інші поточні зобов'язання Довгострокові пасиви (П3) – довгострокові зобов'язання – 3-й розділ пасиву;

• Постійні пасиви (П4) – статті першого розділу пасиву балансу «Власний капітал»

Для визначення ліквідності балансу необхідно порівняти підсумки за кожною групою активу і пасиву балансу
Баланс буде ліквідним, якщо задовольнятиме таким умовам:

А1 ≥ П1; А2 ≥ П2; А3 ≥ П3; А4 ˂ П4.

Дата добавления: 2015-05-24