Теми рефератів та індивідуальних навчально-дослідних завдань

Особливості розвитку художньої культури Росії XIX – початку XX ст.

Підсумковий семінар (2 г.).

Завдання для самостійної роботи.

Архітектура та монументальна скульптура Росії др. пол. ХХ століття. Станкова та декоративна скульптура. Декоративне мистецтво доби. Шляхи розвитку російської графіки ХХ століття. Особливості живопису 1960-х років: пошуки нової стилістики. Традиції та новаторство. Нові орієнтири образотворчого мистецтва останньої третини ХХ століття. Творчість М.Жилінського, О.Романової, Т.Назаренко. І.Глазунова.

а) взаємовплив класицизму і романтизму в російському мистецтві.

б) критичний реалізм і його визначення у мистецтві Росії ст.

в) нові орієнтири у мистецтві на межі XIX – XX ст.

г) боротьба течій у мистецтві Росії початку XX ст.

Літератра:

Горюнов В.С., Тубли М.П. Архитектура эпохи модерна.- С-Пб., 1992. Дмитриева Н.А. Краткая история искусства. В.2т.- М., 1970.

Изобразительное искусство ХХ века.- М., 1983..

История русского искусства: В 2-х т., Под ред. М.Раковой и И.Рязанцева.- М., 1979.

Калинина Н.Н. Френцузское изобразительное искусство конца ХVIII – ХХ веков.- Л., 1990.

Модернизм. Анализ и критика основных направлений.- М., 1980., Памятники мирового искусства.

Русское искусство ХIХ – начала ХХ века.- М., 1972..

Ракова М. Русское искусство первой половины ХIХ века.- 1978.

Сарабьянов Д.В. Русская живопись ХIХ века среди европейских школ.- М., 1980.

Змістовий модуль Х.

«Давньоукраїнське мистецтво (27 год.)»

Тема1. Первісне мистецтво. Палеоліт, мезоліт, неоліт. Доба міді та бронзи. (1 лек., 2 с.р.)

Виникнення мистецтва як загальносвітовий феномен та його пам’ятки на території України. Початки будівництва часів пізнього палеоліту. Мізинська стоянка на Черкащині: житлові споруди, знаково-орнаментальні композиції на ужиткових предметах та дрібній пластиці.(доба неоліту) Кам’яна могиля як один з найдавніших культових комплексів Східної Європи, петрогліфи з цього святилища (верхній палеоліт).

Первісні житлові комплекси Трипілля як архетипи української народної архітектури з ознаками протоміст. (ІV – ІІІ тис. до н.е.) Три етапи розвитку керамічної пластики. Живопис Трипілля у його зв’язках з архітектурою, ужитковою керамікою та керамічною пластикою.

Завдання для самостійної роботи. Антропоморфні стели V – ІІІ тис. до н.е. Сакральний характер та художні якості антропоморфної степової монументальної пластики епохи міді – бронзи. Кам’яні баби Придніпров’я.

Тези з характеристиками та замальовки пам’яток з орнаментальними композиціями з Мізинської стоянки, Кам’яної Могили та Трипілля (10 найм.).

1. Трипільський орнамент.

2. Протоміста первісних стоянок на території України.

3. Трипільська кераміка.

Література: 3, 7, 9, 17, 21 т.1, 24 т.1, 31, 51, 56, 59, 60.

Тема 2. Скіфо-сарматське мистецтво та античне мистецтво Північного Причорномор’я мистецтво слов’ян (1 лек., 3 сам.)

Скотарсько-хліборобська та антично-полісна цивілізаційні системи на території України.

Монументальні «царські» кургани скіфської знаті Нижнього Подніпров’я (ІVтис. до н.е.) Пластика і художні вироби кіммерійців, скіфів та сарматів. Скіфський звіриний стиль; функції скіфських прикрас. Чортомликська ваза, гребінь з кургану Солоха, пектораль з Товстої могили.

Античні міста на теренах України: Ольвія, Херсонес, Пантікапей. Традиції давньогрецької метрополії у плануванні цих міст. Боспорська держава у складі тогочасних міст-полісів. Найдавніші християнські пам’ятники Боспору: надмогильна плита із зображенням хреста, розп’яття з Комишової бухти, статуя доброго пастиря тощо. Культова архітектура базилікального типу. Печерний храм Херсонеса. Церква Іоанна Предтечі. Малярство корсунської школи. Закінчення періоду античності і початок «слов’янської експансії». Пам’ятки мистецтва готів, гунів, аварів та салтівських племен: вироби з кістки, рогу. Мистецькі пам’ятки слов’ян: вироби з антропоморфними та зооморфними мотивами. Збруцький та Ставчанський ідоли. Рельєф із Буша.

Предмети Мартинівського кладу. Глек Ромашківського могильника – давній календар.

Завдання для самостійної роботи: Скульптура: скульптурний портрет та надгробкова скульптурна пластика. Декоративні скульптурні прикраси саркофагів. Ювелірні вироби.

Живопис. Стінописи на землях Боспорського царства. Монументальне живописне оформлення склепу Деметри в Пантікапеї. Вазовий живопис; ваза-сфінкс із Фанагорії. Мозаїки в спорудах античних міст.Тавро-руський Неаполь Скіфський. Містобудівні тенденції. Елліністичні мотиви в малярсько-скульптурному оздобленні будівель. Фрескові розписи культових та погребальних споруд.

Теми рефератів та індивідуальних навчально-дослідних завдань:

1. Ольвія, Херсонес, Пантікапей як типові міста давньогрецьких колоній.

2. Золото скіфських курганів.

3. Символіка пекторалі з Товстої могили.

4. Перші християнські храми на території Причорномор’я.

Література: 1, 7, 9. 11, 23, 25, 33, 40, 41, 45,.

Тема 3. Мистецтво Київської Русі. Становлення національної мистецької школи. (2 лек., 3 сам.)

Архітектура. Ранній етап архітектури Київської Русі (до прийняття християнства). Утворення міст-держав. Планування і забудова міст за правилами «Кормчої книги»: дитинець, окольний град, подол. Княжий замок (Любеч). Тип однокамерного житла. Міські укріплення (городні).

Спаський собор у Чернігові: восьмистопний хрестовокупольний собор з 3 абсидами і 5 верхами у зв’язках з візантійськими традиціями. Софійський собор у Києві: п’ятинефний хрестовокупольний храм з 13 верхами і дворядними галереями та 2 вежами. Успенський собор Києво-Печерської лаври: зміна масштабів. (6 хрещатих стовпів у членуванні на 3 нефи, 1 глава, три абсиди, нартекс, високі середні склепіння). Михайлівський Золотоверхий собор: чотири 8-игранні стовпи як в Софії, 3 нефи з галереями, нартекс, 1 глава. Церква Спаса на Берестові.

Кирилівська церква в Києві. Церква Богородиці Пирогощі на Подолі. Борисоглібський собор та Успенський собор Єлецького монастиря у Чернігові. Михайлівський собор у Переяславі (5 нефів, бокові галереї, Михайлівська божниця в Острі: (8-игранні стовпи, як в Софії). Успенський собор у Володимирі Волинському. П’ятницька церква в Чернігові як архітектурно-художній шедевр кінця ХІІ ст.: рвучкий порив угору (4 8-игранні стовпи, вузькі бічні нефи, пілястри; у товщі стін – сходи на хори).

Живопис. Візантійська іконографія та художня мова. Мозаїки Софії київської. Програма розташування сюжетів: Пантократор, Оранта, Євхаристія, Святительський чин, Благовіщення. 177 відтінків палітри мозаїк. Бічні вівтарі: Георгіївський, Михайлівський, Петра і Павла та Іоакима і Ганни. Програма фрескового стінопису митрополита Іларіона. Три цикли зображень: біблійний. Євангельський, житійний. Комплекс читається сліва направо і зверху вниз. Центральні канонічні сюжети і західні зображення сім’ї Ярослава.

Мозаїки Михайло-Золотоверхого собору у порівнянні з софіївськими. Більш земний характер події, психологізм образів апостолів з Євхаристії та ангелів з ріпідами. Дмитро Солунський. Посилена стрункість, лінійність, яскравість колориту.

Завдання для самостійної роботи. Корсунська церковна традиція в Києві. Соборна церква св.. Іллі на Подолі. Ротонда у Перемишлі Х ст.. Первісні форми дерев’яних карпатських церков. Десятинна церква (трьохнефний хрестовокупольний храм на 4-х стовпах). Засади іконописання. Аліпій Печерський. Володимирська богоматір, Богоматір Велика Панагія. Георгій-воїн. Устюжське Благовіщення та інші ікони. Книжкова мініатюра. Остромирове євангеліє 1056-7 р., Ізборник Святослава 1073р., Трирська псалтир.

Скульптура. Заборона православними ієрархами круглої культової пластики. Плоский рельєф як єдиний вид храмової скульптури протягом століть Саркофаг Ярослава мудрого. Шиферні плити Софійського собору. Тематичні рельєфи Києво-Печерської лаври. Дрібна культова пластика. Галицькі рельєфні керамічні плитки.

Ужиткове мистецтво. Ювелірна справа в Х-ХІст. Колти та інші прикраси із застосуванням скані, зерні, черні та позолоти. Перегород часта емаль як улюблена техніка.Декоративно прикладне мистецтво ХІІ – поч.. ХІІІ ст.. Спрощення виробничих процесів. Культові вироби та прикраси.

Теми рефератів та індивідуальних навчально-дослідних завдань:

1. Планувально-конструктивні особливості соборів першої половини ХІ століття.

2. Формування самостійної архітектурної мови в культових спорудах другої половини ХІ – початку ХІІІ століть.

3. Містобудівні традиції в архітектурі Київської Русі.

4. Стилістичні особливості давньоруської скульптури до монгольських часів.

5. Ювелірні вироби Київської Русі: матеріал, техніки, декор.

6. Порівняльний аналіз мозаїк Софійського та Михайлівського соборів.

7. Фресковий живопис до монгольського періоду на території України.

8. Мініатюри рукописних книг домонгольської доби

Література: 2, 7, 8, 9, 10. 14, 16,и 26, 27, 28, 43, 44,.

Тема IV. Мистецтво ХІV – першої половини ХVІ століття. Європейська готика в українському мистецтві. (1 лек., 3 с.р.)

Розподіл українських земель в середині ХІVстоліття. Переважне значення Галицько-Волинського князівства. Православ’я в як синонім культури та національної самобутності.

Архітектура. Пріоритет оборонної архітектури. Перші кам’яні фортеці з поєднанням руського оборонного зодчества і романо-готичних рис (Замок, ров, брама і надбрамна вежа; вежі за межами стін фортеці; мерлони і машикулі). Фортеці у Хотині, Крем’янці. Бучачі. Луцький замок. Білгород-Дністровська та Генуезька фортеці. Кам’янецький оборонний комплекс як результат спільної діяльності місцевих та іноземних зодчих. (Комплекс веж, валів і ровів та бастіонів. Використання сприятливого ландшафту). Острозький та Межирічський замки. Оборонні риси культової архітектури. Києво-Печерська лавра. Покровська церква в Сутківцях: 4 башти з машикулями; західна – і притвор і дзвіниця).

Скульптура. Стильові трансформації в скульптурі: впливи готичних форм. Культові сюжети і дрібна пластика на території Галицько-Волинського князівства. Архітектурно-скульптурні елементи тогочасних споруд.

Живопис. Стінописи ц. св.. Миколи в Горянах: площинно-декоративне трактування композицій і життєва безпосередність, аналогії з готикою та проторенесансом. Фрескові розписи храмів у польських містах Кракові, Люблині, Сандомирі. Розписи церкви св.. Онуфрія в Лаврові.

Оповідальність як домінуюча риса ікони к. ХІІІ – ХІV століть: ікони «Св. Микола», «Борис і Глеб», «Юрій Змієборець» з Станилі». «Преображення» З Бусовиська. Нові тенденції в іконописі ХV століття. Майстер ікон з Ванівки (9 фігур «Моління з чином», «Нерукотворний Спас», «Страшний суд» «Страсті Господні»). Ікона «Страсті» з Трушевичів.», «Богородиця з Красова» як вершина національного сприйняття образу.

Завдання для самостійної роботи. Старі містобудівні традиції (дитинець, посади і подоли). Зміни під впливом Магдебурзького права. Центр міста – ринкова площа та ратуша. Забудова Бучача, Кам’янець-Подільська на засадах регулярного планування. Львів: Високий та Низький замки, стіни з 25 вежами, 2 брами. Прямокутна сітка вулиць від Ринку. Муровані культові споруди західного регіону. Однонефні костьоли в Дрогобичі, Львові, Береговому. Вірменська церква у Львові за схемою галицької ц. св.. Пантелеймона ХІІ ст..

Формування іконостасного комплексу як православно-слов’янська особливість. Монументальність Деісусного ряду в іконостасі. Архангели з Дальови. Богородична тема: «Луцька Богоматір. Іван-маляр: «Христос із Жовкви». Книжкова мініатюра ХІV – п. пол..ХVІ ст.. Київська псалтир, Галицьке євангеліє.

Теми рефератів та індивідуальних навчально-дослідних завдань:

1. Поєднання вітчизняних та західноєвропейських оборонних прийомів у фортифікаційних спорудах України ХV століття.

2. Білгород-Дністровська фортеця.

3. Замки Лівобережжя ХVІ століття.

4. Західноєвропейські містобудівні ідеї готики та ренесансу в забудові Львова та Кам’янець-Подільська.

5. Стінописи українських майстрів у культових спорудах середньовічної Польщі.

6. Становлення українського іконостасу в ХV – ХVІ століттях.

7. Богородичні ікони в українському іконописі доби.

Література: 5, 15, 21 т.3, 22, 24 т.2, 29, 30, 35, 46, 53, 55.

Лабораторна робота. Порівняльний мистецтвознавчий аналіз ікон Володимирської Богородиці та Богородиці з Красова. На основі ретельного вивчення мистецтвознавчої літератури та візуального аналізу викласти спостереження щодо спільних рис і відмінностей художньо-стилістичних чкостей обох творів.

За вибором можна здійснити подібний аналіз Андріївської церкви у Києві та собору св.. Юра у Львові.

Тема V. Ренесансне мистецтво на землях України др. пол.. ХVІ – п. пол.. ХVІІ ст. (1 лек., 4 сам.).

Соціально-політична ситуація на території6 Україна у складі Речі Посполитої. Брестська унія 1596 року та опір козацтва забороні православ’я. Братства як ідейно-культурні осередка в Україні: отримання ставропігії (безпосереднього підпорядкування Константинополю) Успенським братством у 1586 р. Загальні засади культури доби європейського Відродження та творчі концепції початку ХVІІ століття. Реалістична та ідеалістична тенденції. Трансформація західних мистецьких рухів на землях України.

Архітектура. Поєднання ренесансного архітектурного стилю з національними будівельними традиціями. Забудова Львова у руслі ренесансних вимог. Успенська церква, каплиця Трьох святителів, вежа Корнякта як символи опору в ситуації католицької реакції. Площа Ринок (Чорна кам’яниця, будинок Корнякта) як унікальний ансамбль цивільної архітектури. Каплиці Боїмів та Кампіанів. Стильові поєднання в ансамблі Бенедиктинського ансамблю.

Живопис. Монументальний живопис ренесансної доби. Розмалювання дерев’яних церков народними майстрами (Ц. св. Духа в Потеличі). Традиції візантійського стінопису в композиціях церкви Спаса на Берестові. Трансформації в іконописі: елементи природного оточення та нове розуміння людини як прояв ренесансних впливів. Майстер Дмитрій – ікона «Пантократор з апостолами». Іконостасний комплекс із с. Наконечного: індивідуальність образів, переконливість переживань, поєднання традиційно-умовних і життєвих рис, живописна декоративність. Майстер Федуско із Самбора: «Благовіщення». Федір Сенькович та Микола Петрахнович – найвидатніші малярі українського ренесансу. П’ятницький іконостас Ф.Сеньковича та Л.Пухальського. Успенський іконостас – нові риси у Сеньковича, апостольський цикл Петрахновича. Естетика Петрахновича як прояв європейського ренесансу. Святодухівський іконостас: ренесансний гуманізм.

Портрет. Прагнення відображення реальної людини. Витоки жанру в живописі Київської Русі, вплив іконопису та ренесансної культури. Донаторські та натрунні портрети. Станковий портрет (Ян Гербурт, Іван Данилович, К.Корнякт).

Графіка. Пересопницьке євангеліє як шедевр галицько-волинської ренесансної школи. Поява книгодрукування в Україні як прояв активізації культурного життя та релігійної боротьби. Друкарня Івана Федорова у Львові (1573-4).

Заснування друкарні при Києво-Печерській лаврі. Гравюра в тогочасній релігійній літературі. Книга К.Саковича «Вірш на жалосний погреб…Петра Сагайдачного»

Завдання для самостійної роботи: Бернардинський Костьол. Ренесансні принципи чіткого членування у Вознесенській церкві Золочева та фарного костьолу у Жовкві. Замок у Підгір’ях як новий тип ренесансної замкової споруди. Традиційні форми і ренесансні впливи у дерев’яному культовому зодчестві. Тридільні церкви: 3 верхи, пірамідальна композиція (ц. св.. Духа в Рогатині, Миколаївська ц. в Кам’янці Бузькій. Ц. Здвиження в Дрогобичі).

Скульптура. Ренесансна статуарна пластика на землях України. Основні чинники: українська сакральна традиція, мотиви готики та ренесансу. Зв’язок скульптур із культовою архітектурою. Скульптурне оздоблення каплиці Боїмів: тема страждань Христа. Каплиця Кампіанів як втілення синтезу мистецтв. Фриз Успенської церкви з біблійними та євангельськими сюжетами. Рельєф надгробка патріарха Стефана у Вірменському соборі. Пам’ятки надгробкового характеру. Надгробок князя К.Острозького у Києво-Печерській лаврі. Надгробок Адама Киселя в Низкеничах.

Художнє різьблення ренесансних та ранньобарокових іконостасів: П’ятницького (1644-45) та Успенського (1638) у Львові, Святодухівського (1650) у Рогатині – від плоского рельєфу до майже горельєфних та ажурно-просторових рішень.

Видання друкарень Львова і Острога: «Апостол», «Руська граматика», «Острозька біблія», «Новий заповіт з Псалтир’ю». Памва Беринда: «Євангеліє учительне». Гравер Ілля – оформлення Печерського патерика 1661 р..

Теми рефератів та індивідуальних навчально-дослідних завдань:

Братства як осередки православ’я та національної культури.

Ансамбль площі Ринок у Львові.

Успенська церква, каплиця Трьох святителів та вежа Корнякта: православні традиції і нові стильові віяння.

4. Культова і декоративна скульптура Львова ХVІ століття.

5. Розквіт українського іконостасу.

6. Творчість Ф.Сеньковича та М.Петрахновича.

7. Українська парсуна ХVІ століття.

8. Пересопницьке євангеліє – шедевр українського мистецтва.

Провідні друкарські центри в Україні кінця ХVІ – ХVІІ століття.

Література: 5, 1520, 21.т.3, 24 т.2, 29,30, 34, 35, 38, 46, 50, 54, 55.

Тема 6. Мистецтво бароко і рококо в Україні. Друга половина ХVІІ – середина ХVІІІ ст. (2 лек., 4 сам.)

Класицизм, реалізм, бароко як європейські творчі концепції ХVІІ століття. Визвольна боротьба під проводом Б.Хмельницького. Залежність характеру мистецтва на землях Лівобережжя та правобережжя – передусім культової архітектури – від усталених традицій та ідейних орієнтирів.

Архітектура. Трансформація замкових споруд від оборонної архітектури до палацової. Храмове будівництво як найповніше втілення українського бароко. Складові елементи козацького бароко: давні традиції. Дерев’яна архітектура, п’ятидільні полкові церкви, впливи споруд сусідніх країн.

Іллінська церква в Суботові 1653 року – перехід від ренесансу до бароко. Утвердження національного стилю в конструкції та декорі храмів мазепинської доби. Барокове оздоблення Софійського та Михайло-Золотоверхого соборів, Успенського собору Києво-Печерської лаври, Миколаївський собор у Києві, Церква Всіх святих над Економічною брамою. Харківський Покровський собор, Миколаївський собор у Ніжині, Вознесенський собор у Переяславі-Хмельницькому. Цивільні споруди: Будинок Я.Лизогуба в Чернігові, Києво-Могилянська академія, Митрополичий будинок, Трапезна Троїцького монастиря в Чернігові, Ковнірівський корпус Києво-Печерської лаври.

Зміни в культовому та цивільному будівництві середини століття під впливом соціально-політичних та економічних змін. Утвердження пріоритету п’яти- або дев’ятиверхого храму (ц. у Великих Сорочинцах, Козельці). Багатоярусні дзвіниці Києва. Маріїнський та Кловський палаци. Андріївська церква К.Б.Растреллі.

Живопис. Тема «людина і природа» в бароковому малярстві. Колористичні досягнення в тогочасному живописі. Андрусівський мир (1667) і розподіл українських земель між Росією та Річчю Посполитою. Збагачення українського малярства західноєвропейськими досягненнями.

Мистецтво Правобережної України. Нові художні тенденції у створені іконостасних комплексів: розкішна ренесансна конструкція з бароковим декором. Збільшення жанрової різноманітності. Відхід від старої іконописності. Найвидатніші представники правобережного іконопису. І.Руткович

Й.Кондзелевич (композиція п’ятиярусного іконостасу Воздвиженської церкви в Скиту Манявському. Ікони). Мистецька діяльність у Жовкві В.Петрановича. Портретний жанр у Галичині.

Стінописи Лівобережної України. Розвиток ідей національно-визвольної боротьби. Розписи Троїцької церкви Густинського монастиря: традиційна православна іконографічна схема, переважно окремі фігури та сцени; портрет гетьмана Самойловича. Формування стилю українського бароко у майстрів Київської лаврської школи; використання західної методичної літератури (кубушки). Розписи Успенського собору в Лаврі: історія Лаври і Вселенської церкви на стінах собору; портретна галерея архімандритів та ктиторів; портрет Б.Хмельницького. Розписи ХVІІІ століття в Софійському соборі: Вселенські собори; жанрово-оповідні тенденції сюжетних циклів. Ансамбль розписів Троїцької надбрамної церкви як шедевр українського малярства. Схема світобудови: в куполі новозавітна Трійці. В барабані святителі, на парусах євангелісти, біблійно євангельська тематика підпружних арок. Вселенські собори: образи Нікейського собору; святі царі з Давидом, інші композиції. Рокайльне забарвлення розписів Андріївської церкви. Іконостаси Успенського собору в Чернігові, Троїцько-надбрамної церкви Києво-Печерської лаври, Покровської церкви у Великих Сорочинцах та інші. Іконографія ікони «Покрова» з Сулимівки.

Графіка. Провідна роль друкарні Києво-Печерської лаври. Інші друкарні. Освоєння досягнень граверної культури Німеччини, Польщі. Перевага дереворитів у другій половині ХVІІ століття як перший етап «золотого віку» української гравюри. Майстер Ілля та І.Філарет. Другий етап – поява видатних митців мідьориту: О та Л.Тарасевичів, І.Щирського, Ник. Зубрицького (перша пол..ХVІІІ ст.). Третій етап – творчість Г.Левицького та Аверкія Козачковського – середина ХVІІІ ст..

Завдання для самостійної роботи. Скульптура. Вплив європейських майстрів бароко на українську скульптуру. А.Шлюттер як майстер пізнього бароко (надгробки представників роду Собєських у Жовкві). Використання різних матеріалів (дерево, камінь) у вітчизняній скульптурі. Метало пластика в барокових творах Центральної України: композиції на фасаді Михайло-Золотоверхого собору та київської ратуші, царські врата Софії Київської. Декоративно-архітектурна керамічна пластика: вівтар костьолу Марії-магдалини у Львові,герб І.Мазепи тощо.

Скульптура рококо в греко-католицьких храмах. Експресія руху фігур та пластика драперій; геометризація пластичних форм. Вівтарні композиції: рельєф, горельєф, кругла пластика. Іноземні скульптори в Галичині. Творчість Й.Пінзеля. Статуї на фасаді собору св.. Юра та ратуші в Бучачі, вівтарні композиції.

Стінописи дерев’яних церков Дрогобича. Український портрет ХVІІІ століття: Ктиторський та козацький портрети В.Дуніна-Борковського, М.Миклашевського, Є.Жоравко, А.Красовської, Віри Драган, Д.Єфремовича, Г.Гамалії, Д.Долгорукого. Народна картина: козаки-Мамаї та бандуристи.

Пам’ятки архітектури Галичини. Собор св.. Юра і Домініканський костьол у Львові, Успенський собор Почаївської лаври. Дерев’яна культова архітектура Волині, Галичини, Придніпров’я, Слобожанщини. Поділля і Полтавщини: церкви в Кривках, Тисмениці, Мукачеві, Вороновиці, Березні. Новгород-Сіверську,; Троїцький собор у Новомосковську.

Ілюстрації до тв. «Меч духовний» Л.Барановича. Печерський патерик 1702 року Л.Тарасевича. Його портретні гравюри. Алегоричні гравюри і тези І.Щирського. Панегірики Г.Левицького (на честь Р.Заборовського, Романа Копи Ілюстрації А.Козачковського до Євангелія 1733 року. «Св.. Варвара» Н.Зубрицького.

Теми рефератів та індивідуальних навчально-дослідних завдань:

1. Локальні особливості барокової архітектури у соборі львівському св. Юра та Андріївській церкві Києва: порівняльний аналіз.

2. Барокові риси в дерев’яній архітектурі України ХVІІІ століття.

3. Стильові особливості української архітектури бароко.

4. Творчість Й.Пінзеля.

5. І.Руткович та Й. Кондзелевич як провідні майстри барокового іконопису.

6. Сакральні стінописи Лівобережжя козацької доби.

7. Відхід від канонічної іконописності в іконах ХVІІІ століття.

8. Український портрет барокової доби.

9. Символізм та побутовість народної картини.

10. Панегірична гравюра ХVІІІ століття.

Література: 4, 5, 6, 19, 20. 22, 32, 34, 36, 38, 49, 50, 52, 55.

Підсумковий семінар з давньоукраїнського мистецтва

1. Взаємодія візантійської художньої системи з дохристиянськими мистецькими традиціями українських земель в художній культурі Київської Русі.

2. Поєднання давньоруських православних образотворчих засад із західноєвропейськими художніми стилями в українському мистецтві ХІV першої половини ХVІ століть.

3. Українське бароко на землях Східної та Західної України в сакральній та цивільній архітектурі.

4. Включення вітчизняного живопису і графіки в європейський художній контекст у добу бароко і рококо.

Література до семінару – за запропонованою бібліографією.

№№ за списком вказані у темах модуля.

Змістовий модуль ХІ.

«Українське мистецтво нового та новітнього часів. (27 год.)»

Тема 1. Українське мистецтво доби класицизму і романтизму Кінець ХVІІІ – перша половина ХІХ ст. (2 лек., 3 сам.)

Поширення класицизму на теренах України. Впливи європейських центрів: Петербурга – на мистецтво Лівобережної України; Варшави, Відня і Парижа – на мистецтво Правобережжя.

Архітектура. Палацово-паркове мистецтво Волині і Поділля. Палацовий ансамбль у Тульчині. Англійські традиції і українське паркобудування в ансамблі «Софіївка». Замок князів Вишневецьких. Волинські палаци (Млинівка). Провідні риси храмової архітектури: класицистичні нормативи російського Синода. Галичина у складі Австрійської імперії (1772): орієнтація Львова на Відень. Пам’ятки классицизму у Львові: ратуша, міський театр.

Скульптура. Віденський класицизм в львівському середовищі. Естетично-ідеологічний замисел класицистичного оформлення площі Ринок (1793). Оздоблення фасадів будівель Львова алегорично-міфологічними рельєфами та кругла скульптура аттиків. Скульптура в оздобленні інтер’єрів. Діяльність Й. та Г.Вітверів, А.та Й.Шимзерів. Концепція надгробкового пам’ятника. Скульптор І.Мартос як видатний майстер класицизму; синтез архітектури і скульптури у вирішенні монументальних творів і рельєфів.

Живопис. Класицизм як провідний європейський стиль з другої половини ХVІІІ століття – першої чверті ХІХ та його трансформація в українському мистецтві. Споглядальність віденського класицизму в портретному та релігійному малярстві Львова. Творчість О.Білявського, Л.Долинського. Становий розподіл суспільства в Лівобережній Україні. Творчість видатних українців А.Лосенка (історичні твори, портрет), портретистів Д.Левицького та В.Боровиковського.

Образотворча діяльність Т.Г.Шевченка. Народні основи творчості митця. Роль академічної освіти і творчої особистості К.Брюллова на формування професійної майстерності Шевченка. Твори митця к. 1830-х – початку 1840-х років. Творча особистість доби романтизму в автопортреті 1840 року.

Класицистично-романтична забарвленість «Циганки-ворожки» та полотна «Катерина». Поєднання в «Катерині» академічної схеми і пошуку національного ідеалу і патріотичної ідеї. Самостійність мислення в ілюстративних роботах митця:»!Знахар», «Капуцинський чернець», «Ілюстрації до життєпису О.Суворова та до «Російських полководців». «Живописна Україна»: історичний, побутовий, фольклорно-метафоричний та пейзажний жанри. «Селянська родина» - символ та ідеал сімейного щастя та гармонійного народного світосприйняття.

Портретний жанр у творчості Шевченка 1840-х років. Поетичний ліризм жіночих образів (Т.Маєвська, Г.Закревська, Н.Кейкуатова, В.Горленко). Чоловічі акварельні та олійні портрети. Автопортрети 1840-х років. Діяльність Шевченка як співробітника київської археографічної комісії. Яскравий і різноманітний образ батьківщини, її культури і мистецьких надбань в малюнках і пейзажних акварелях тих літ (види Києва, Почаївської лаври, Чернігова, Полтавщини і Волині. Арешт і заслання Кобзаря. Співробітництво в Аральській експедиції. Автопортрети і портрети років заслання. Глибина і драматизм сцен солдатського життя. «Притча про блудного сина»: новий внесок у європейський розвиток теми (Рембрандт, Хогарт). Віртуозне оволодіння технікою офорта після повернення до Петербурга. Т.Г.Шевченко як найвидатніший європейський офортист доби. Офортні та останні олійні роботи митця.

Завдання для самостійної роботи. Світська архітектура класицизму на Лівобережній Україні: палацові комплекси Розумовських на Чернігівщині, споруди Качановки, Мурованих Курилівець, Сокиринців. Міські ансамблі півдня країни: Одеса, Катеринослав, Херсон, Севастополь, Миколаїв. Створення класицистичного ансамблю в Полтаві, Харкові. Класицистичні споруди в Києві. Реконструкція міста. Архітектор А.Меленський. Пізній класицизм. Київський університет В.Беретті – найвидатніша пам’ятка класицизму. Алупкінський палацовий комплекс як шедевр романтизму в Україні.

Співіснування романтизму і класицизму в ХІХ столітті. Львівські живописці-портретисти тієї доби. Автопортрети Р.Гадзевича, М.Яблонського, Естетичні позиції художників-портретистів. Пейзаж правобережжя першої половини століття. Творчість А.Ланге. Активізація зв’язків з Європою.

Пріоритети класицизму у східноукраїнському малярстві першої чверті століття. Творчість художників В.Тропініна. К.Павлова. Г.Васька, Г.Лапченко. Концепція портрету в їх роботах. Зростання рис реалізму в пейзажному живописі. Романтичний образ природи. Зображення Києва в творчості М.Сажина. В.Тімма, Ф.Солнцева. Портретний і побутовий живопис А.Мокрицького. Творчість Василя Штернберга: краса вітчизняної природи в органічному поєднанні з людиною («Переправа через Дніпро біля Києва»).

1. Теми рефератів та навчально-дослідних завдань:

1. Ансамбль Круглої площі в Полтаві.

2. Класицистичний ансамбль Приморського бульвару та Потьомкінських сходів в Одесі.

3. Скульптор Іван Мартос.

4. Класицистична скульптура Львова.

5. Садибні палаци доби класицизму в країні.

6. Риси романтизму та історизму в алупкінському палаці Воронова.

7. Українські портретисти першої половини ХІХ століття.

8. Автопортрет в українському живописі першої половини ХІХ століття.

9. Олійний портретний живопис в творчості Т.Г.Шевченка.

10. Пейзаж в живописі та графіці Т.Г.Шевченка.

11. Офорти Т.Г.Шевченка.

Література: 5, 21 т.4 ч.1, 22, 24 т.3, 34, 37, 47, 48, 53,

.

Дата добавления: 2015-05-24