Від занепаду до відродження – освіта

Запитання і завдання

Розпад Київської Русі та період культурного занепаду

Політична роздробленість та монголо-татарська навала прискорили розпад Київської Русі, за яким настав період політичного та економічного занепаду. Аналогічна доля спіткала усі європейські середньовічні імперії (О.Субтельний1). Монголо-татарська навала поставила під сумнів саме виживання української культури. Знелюдніли міста й села, багато освічених людей потрапили в неволю. У вогні феодального розбрату, монголо-татарських набігів та подальшої боротьби з різними завойовниками згоріло багато цінних книг та документів. Церква, як і раніше, зберігала роль основної ідеологічної установи і разом зі школою була осередком збереження самобутньої духовності українських освітянських традицій. Але вже ніхто не їхав з Європи вчитися на Русь. Школи підвищеного типу, за цих обставин не маючи змоги піднятися до рівня європейських університетів, зникли зовсім. Можливо, їх діяльність переслідувалась завойовниками. Спроби зберегти здобутки освіти Київської Русі робилися при дворах удільних князів, зокрема у Галицько-Волинському князівстві. Школи нижчого рівня занепали, зменшилася їх кількість. Але є матеріальні свідчення, що вони діяли й у роки монголо-татарського володарювання. Усна народна традиція зберігала оповіді про героїв боротьби українського народу із завойовниками. В умовах нестачі освітніх закладів поширилася діяльність майстрів грамоти, що навчали дітей за певну платню.

Освітні, культурні традиції, які були закладені в Київській Русі, не вмерли в період феодальної роздробленості й монголо-татарської навали, продовжували працювати школи грамоти, організаторами яких були міські громади; освітню роботу релігійного спрямування здійснювали монастирі; перекладалися книги, велося літописання.

1. Поясніть зміст освіти у “школах грамоти” Київської Русі.

2. Обґрунтуйте думку про вирішальний вплив християнства на освіту Київської Русі.

3. Розкрийте основні педагогічні проблеми, висвітлені у відомих нам пам’ятках педагогічної думки Київської Русі.

4. Доведіть, що у “Повчанні” В.Мономаха закладені гуманістичні ідеї.

5. Поясніть, чим був зумовлений занепад освіти та культури Київської Русі в Х111-ХУст.

ТА РОЗВИТОК ПЕДАГОГІЧНОЇ ДУМКИ В ЕПОХУ КУЛЬТУРНОГО ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНИ (ХУ1 – ХУ111ст.)

Протягом тисячоліть українці були господарями власної долі й справляли вирішальний вплив на сусідні країни. Після розпаду Київської Русі на довгі століття наша Батьківщина підпала під володарювання чужоземних правителів. Але політичне та економічне пригнічення не змогли знищити велику й самобутню культуру та багаті здобутки освіти. Як доказ цього можна навести такий факт: завойована у Х1Уст. Литвою, Україна, ледь піднявшись з руїн і згарищ, уразила прибульців високим рівнем освіти й культури. Унаслідок цього вони запозичили в українців мову, яка стала державною, прийняли християнство, звичаї та традиції. Свідченням поваги до встановлених порядків і способу життя українського народу був принцип литовської влади: “Старого ми не змінюємо, а нового не впроваджуємо”.

У Х1У-ХУ1ст. українські землі поступово увійшли до складу Литви та Польщі. Польська експансія на українські землі, навпаки, означала полонізацію, католизацію та культурну асиміляцію української правлячої верхівки. Знаряддям цієї політики були й освітні заклади.

Дата добавления: 2015-05-24