Дії взводу РД

ДІЇ РОЗВІДУВАЛЬНОГО ВЗВОДУ В РОЗВІДУВАЛЬНОМУ ДОЗОРІ.

Успішні дії розвідувального дозору залежать від цілого ряду факторів, і насамперед від навченості й ретельної підготовки особового складу до дій у відриві від головних сил, від уміння командира взводу організувати розвідку й управляти дозором при діях у тилу противника.

Розвідувальний дозор (РД) висилається, як правило, у складі розвідувального взводу, а від розвідувального загону, крім того, і в складі механізованого (танкового) взводу.

Розвідувальний дозор діє на віддаленні до 15 км. від своїх підрозділів, а якщо висилається від розвідувального загону - до 10 км від його головних сил.

На відміну від бойового розвідувального дозору, що забезпечує даними батальйон (роту) про найближчого противника й місцевість, розвідувальний дозор виконує завдання на більшу глибину, надаючи старшому командиру данні, що дозволяють передбачати хід бою, вчасно прийняти рішення на попередження можливих дій противника. У зв'язку із цим і посилення його повинне забезпечувати більшу самостійність при діях у відриві від головних сил. Тому взвод підсилюється не тільки інженерно-саперним відділенням (саперами) і вогневими засобами, але й хіміками-розвідниками, здатними вести розвідку й аналіз радіаційної й хімічної обстановки в смузі дій головних сил.

Важливе значення в цьому випадку здобуває забезпечення взводу надійними засобами зв'язку, які можуть дублюватися. Крім того, командир взводу для потайливого здійснення радіообміну одержує кодовану карту, переговірну таблицю або таблицю сигналів.

У всіх випадках розвідувальний дозор повинен діяти потай, швидко й рішуче.

У встановлений час взвод починає рух. Про проходження вихідного пункту командир РД доповідає старшому командирові (начальникові).

При русі на відкритій місцевості, де противник не очікується, ведення розвідки здійснюється на ходу з максимальною швидкістю уздовж дороги. Командир РД, як правило, висувається в голові колони взводу, особисто ведучи спостереження за рухом і діями дозорного відділення. Для огляду місцевості й окремих місцевих предметів може бути зроблена коротка зупинка. Командир взводу в цьому випадку для з'ясування сформованої ситуації може висунутися до дозорного відділення.

З виходом у район, де ймовірна зустріч із противником, РД переміщається потай поза дорогами стрибками від одного вкритого від противника й зручного для спостереження місця до іншого.

Одиночні солдати противника, а також його дрібні групи при сприятливій обставині звичайно захоплюються в полон або знищуються із засідки.

На марші, у зустрічному бою або в обороні поза зіткненням із противником, зустрівши розвідку або охорону противника, РД потай обходить їх і прагне проникнути до головних сил. Якщо зустріч відбулася раптово й ухилитися від бою не вдалося, РД вогнем і рішучими діями сковує противника й, використовуючи його замішання, захоплює полонених, зразки документів і озброєння, після чого продовжує виконання завдання.

При виявленні противника в районі, у якому він раніше не передбачався, а також засобів ядерного нападу й високоточної зброї командир дозору негайно доповідає про це командирові (начальникові), що вислав і надалі діє відповідно до його вказівок або при сприятливих умовах вживає заходів до їхнього знищення.

У наступальному бою, коли виникає необхідність проникнути в глибину оборони противника, РД використає розриви в його бойових порядках, відкриті фланги й проміжки.

Для розвідки опорних пунктів, розташування вогневих засобів у них, наявності й характеру інженерних споруджень і загороджень командир дозору може вислати два піших дозорних, а сам, укрившись за складками місцевості, вести особисте спостереження за опорним пунктом і діями висланих піших дозорних. Доповівши про результати розвідки, він продовжує ведення розвідки по вибраному маршруті.

У ході виконання завдання, зустрівши артилерійський підрозділ противника на вогневих позиціях, командир РД визначає по карті точні координати взводу (батареї, дивізіону) і по радіо за допомогою переговірної таблиці повідомляє дані його командирові, що вислав (начальникові) або але його вказівці начальникові артилерії. При виявленні на вогневих позиціях ядерної артилерія противника дозор, якщо дозволяє обстановка, здійснює наліт, виводить із ладу артилерійські системи, знищує розрахунки вогневих засобів, а потім продовжує виконати поставлене завдання.

Виявивши на маршруті ведення розвідки одиночні машини противника, командир РД може організувати засідку для захоплення полонених, зразків озброєння, документів.

У ході ведення розвідки РД, зустрівши загородження або перешкоди, що прикривають противником, як правило, обходить, а напрямок і маршрут обходу позначає вказівками. Якщо загородження (перешкода) не обороняється противником, а обхід його неможливий або недоцільний, воно долається. У цьому випадку додане взводу інженерно-саперне відділення (сапери) разом з особовим складом дозорного відділення проробляє проходи, які позначає вказівками.

Розвідка ділянок радіоактивного й хімічного зараження ведеться з використанням приладів радіаційної й хімічної розвідки, а також діючими в складі РД хіміками-розвідниками.

При виявленні радіоактивного зараження (рівень радіації 0,5 радий/ч і вище) командир взводу негайно доповідає командирові, що вислав РД, і за його вказівкою подає сигнал "Радіаційна небезпека". При виявленні хімічного й біологічного зараження командир взводу або командир дозорного відділення негайно подає сигнал "Хімічна тривога" і доповідає про це командирові (начальникові), що його вислав. З одержанням сигналів оповіщення особовий склад РД, що перебуває в бойових машинах піхоти (бронетранспортерах), надягає протигази (респіратори), закриває люки, двері, бійниці, жалюзі й включає систему захисту від зброї масового ураження. Заражені ділянки місцевості, якщо дозволяє обстановка, обходяться або долаються з максимальною швидкістю по намічених маршрутах з найменшим рівнем радіації (концентрації отруйних речовин). Маршрути руху (обходу), а також тильну й передню границі зараженої ділянки (місцевості) РД позначає вказівками. Часткова спеціальна обробка здійснюється після виходу із зараженої ділянки, а при застосуванні противником отруйних речовин - негайно.

При веденні розвідки в нічних умовах РД широко застосовує прилади нічного бачення, а при необхідності й освітлювальні засоби.

Уночі основними способами добування розвідувальних даних можуть бути підслуховування, засідки, нальоти. При веденні спостереження й підслуховування особливу увагу варто звертати на висоти, окраїни населених пунктів, опушки лісу, інші місця, де може бути організована засідка противником.

Розвідку в лісі командир починає з дальніх підступів оглядом його опушки шляхом особистого спостереження з удобного для цього пункту.

Не виявивши ознак наявності противника, командир взводу дає команду на рух у готовності підтримати вогнем дозорне відділення. Не виявивши противника, РД висувається до опушки лісу й більш ретельно оглядає її, періодично роблячи зупинки. Рух у лісі здійснюється в повній готовності до раптового відкриття вогню. Дистанція між дозорним відділенням скорочується до відстані, що забезпечує взаємний зоровий зв'язок.

Дороги й просіки, що відходять у сторони від маршруту рухи, проглядаються на можливо більшу відстань.

Найбільше ретельно оглядаються галявини, вирубки, де можуть розміщатися засоби масового ураження противника. Висунувшись до протилежної опушки лісу, командир РД припиняє рух і, перебуваючи ще в лісі, уважно оглядає місцевість, що лежить попереду. Не виявивши противника, він дає команду на поновлення руху.

Розвідка населеного пункту, як і лісу, починається з огляду дозорним відділенням його окраїни. У ході спостереження звертається увага насамперед на городи, сади, площі, міцні кутові будівлі, плоскі дахи кам'яних будов, де можуть розташовуватися вогневі засоби противника й улаштовуватися засідки. Головні сили РД у цей час перебувають поза населеним пунктом у готовності прикрити вогнем дії дозорного відділення. Виявивши противника, дозорне відділення, а потім і головні сили РД із максимальною швидкістю неспинно просуваються на протилежну окраїну населеного пункту й після швидкого огляду дозорним відділенням місцевості, що лежить попереду, РД продовжує рух.

При виявленні противника в населеному пункті дозорне відділення подає сигнал командирові РД і, використовуючи бічні вулиці й провулки, прагне найкоротшим шляхом вийти на його окраїну. Дії РД повинні виходити з конкретно сформованої в даних умовах обстановки, але командир взводу повинен прагнути уникнути бою із противником, тому що бій може прийняти затяжний характер, що ставить під погрозу подальше виконання поставленого розвідувального завдання.

З виходом до водної перешкоди РД повинен установити наявність, склад і характер дій противника на своєму й протилежному березі, особливості перешкоди й стан її заплави. При відсутності противника на підступах до водної перешкоди командир РД висилає дозорні відділення з метою розвідки її на можливо більше широкому фронті.

Дозорні відділення ретельним спостереженням і за допомогою найпростіших пристосувань і розрахунків визначають стан ґрунту, заплави, ширину й глибину водної перешкоди, швидкість плину, відшукують місця, зручні для переправи на протилежний берег, про що доповідають командирові взводу.

При розвідці моста визначаються вантажопідйомність і ширина. Якщо міст замінований, сапери знешкоджують міни, після чого дозорне відділення, а потім і РД переправляються на протилежний берег.

Якщо міст обороняється противником, то РД, використовуючи незайняті ділянки, переправляється на протилежний берег і виявляє наявність і границі опорних пунктів, характер загороджень. Якщо переправа на протилежний берег утруднена, то командир, потай розташувавши взвод на своєму березі, організує розвідку противника спостереженням.

При веденні розвідки в горах РД звичайно просувається уздовж доріг, хребтів, долин, послідовно оглядаючи командні висоти й ведучи спостереження з них. Особливо ретельно оглядаються тіснини, лісові масиви, дороги, тропи й ущелини, де може бути противник, для чого висилаються дозорні відділення, а при діях у пішому порядку - дозорні.

При розвідці гірського перевалу необхідно уникати руху по дорогах, що проходить через нього, тому що противник звичайно тримає їх під постійним спостереженням і обстрілом.

Ведучи розвідку ущелини або тіснини, варто ретельно оглядати скати висот, що облямовують їх, долати їх необхідно з максимальною швидкістю, дотримуючись запобіжного заходу.

ПРИЗНАЧЕННЯ, ТАКТИКО-ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ Б8. Призначений для спостереження за полем бою, виявлення цілей, вимірювання вертикальних и горизонтальних кутів, корегування стрільби.

Збільшення, крат 8

Поле зору 8⁰ 30’

Маса, кг 0,61

ПРИЗНАЧЕННЯ, ТАКТИКО-ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ Б10. Призначений для спостереження за полем бою, виявлення цілей, вимірювання вертикальних и горизонтальних кутів, корегування стрільби.

Збільшення, крат 10

Поле зору, град. 6

Маса, кг 0,9

ПРИЗНАЧЕННЯ, ТАКТИКО-ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ Б12. Призначений для спостереження за полем бою, виявлення цілей, вимірювання вертикальних и горизонтальних кутів, корегування стрільби.

Збільшення, крат 12

Поле зору 5⁰ 30’

Маса, кг 0,98

ПРИЗНАЧЕННЯ, ТАКТИКО-ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЛПР-1 «Коралон-М». Призначений для:

- визначення координат наземних цілей, розривів снарядів і точки стояння ЛПР;

- виміру відстаней до цілей;

- ведення візуальної розвідки.

Він забезпечує:

- визначення полярних координат і їх перетворення в прямокутні;

- орієнтування щодо сторін горизонту;

- спостереження за місцевістю й вибір цілі;

- вимір вертикальних і горизонтальних кутів, магнітних азимутів.

ЛПР-1 у бойовому положенні являє собою далекомір, установлений на кутовимірювальному пристрої, який закріплено на тринозі.

За допомогою кутовимірювального пристрою далекомір наводять на ціль й визначають її кутові координати щодо місця де встановлено прилад.

Дата добавления: 2015-05-24