Арт-інвестування в контексті міжнародного руху капіталу

Велику роль в функціонуванні арт-ринку грає рух творів мистецтва. Міжнародний арт-ринок – один з найглобальніших ринків економіки з різними обсягами та формами в кожній країні. Імпорт та експорт творів мистецтва найінтенсивніше розвинутий в Європі. Лідерами в цій тенденції виступають Великобританія і Франція.

Основною умовою сталого розвитку експортно-імпортних схем руху творів мистецтва є законодавство кожної окремої країни. Так, в США через відсутність мита на ввезення та вивезення творів мистецтва та дуже несуттєві обмеження в цій сфері, обсяги обороту у вартісному вираженні складають до 45% світового арт-ринку. При цьому безумовним лідером за обсягами торгів на світовому арт-ринку виступає Нью-Йорк.

У 1990-х роках найбільшими експортерами та імпортерами товарів і послуг культурного призначення були Японія, США, Німеччина, Великобританія, Південна Корея, Франція, Сингапур, Нідерланди, Італія, Канада, Китай. Загалом, доля цих країн складала більше ніж 40% всього світового товарообігу. Однією з основних причин розвитку ринку товарів і послуг культурного призначення стало залучення до нього країн Центральної та Східної Європи, а також країн Співдружності Незалежних Держав. Обсяг культурно-рекреаційних товарів, які в США виступають однією з найважливіших експортних статей, в цей час зросли приблизно в двічі [4, 36].

Протягом останнього десятиліття найсуттєвіші зміни відбулись на арт-ринку Китаю, оборот на якому в період з 2003 по 2008 роки зріс в 100 разів. В свою чергу це одразу позначилось на динаміці популярності китайських майстрів на міжнародному арт-ринку [30, ст.49]. За даними регіонального відділення Christie's Asia, громадяни КНР на аукціоні, що проходив в жовтні 2009 року стали власниками найдорожчих лотів, при цьому в 1,5-2 рази збільшивши витрати на твори мистецтва. Наслідком цієї тенденції став вихід на третє місце в світі за обсягом торгів відділення Christie's в Гонконгу після нью-йоркського і лондонського. Крім того, варто констатувати розширення діапазону творів, до яких виявляють увагу жителі Піднебесної.

Перша хвиля активності на арт-ринку східного регіону пройшла в Японії. В кінці 1980-х рр.. японські інвестори почали масово виходити на арт-ринок, за рахунок чого на ньому суттєво виросли ціни. Особливо це позначилось на сегменті найдорожчого живопису. Так, 30 березня 1987 року японська корпорація Yashido Fire & Marine встановила на аукціоні Christie's нову топову ціну, придбавши «Сонячники» Ван Гога за $39,4 млн.

До початку 2008 року, на світовому арт-ринку спостерігалось стабільне зростання активності. Воно відбувалось як через природне збільшення кількості потенційних інвесторів, так і за рахунок залучення інвесторів з інших ринків через особливість умов інвестування на ньому (Додаток С).

В період фінансових криз та падіння фондових ринків підвищується цікавість до альтернативних інвестицій і до ринків, які не корелюються фондовим. Інвестори прагнуть знайти певну «схованку» для свого капіталу. Так було і в Велику депресію, і під час кризи 1980-х років, тощо [48].

Тим не менш, через те, що арт-ринок має певні риси як товарного, так і фінансового ринків, світова фінансова криза не могла не вплинути на нього. Через падіння купівельної спроможності та загального зменшення грошової маси, з другої половини 2008 року відбулось глобальне «звужчення» світового арт-ринку [11, ст..58].

За дослідженнями Chanel, макроситуація на фінансовому ринку повторюється на арт-ринку з лагом в 1 рік. Таким чином варто відзначити другорядність арт-ринку в загально світовому економічному контексті. Це власне, продиктовується тим, що джерелом капіталу на арт-ринку є «вільні кошти», що і закріплює його на позиції альтернативного ринку. Як видно з таблиці 3.1, активність на арт-ринку зросла протягом кризових років.

Таблиця 3.1

Частки сукупних капіталів, які були спрямовані на арт-інвестування

Регіон Рік	Європа	Латинська Америка	Північна Америка	Близький Схід	Азія

Дані: Cap Gemini

За підсумками другого півріччя 2008 року, активність на арт-ринку впала на 7% (дані – Асоціація арт-галерей України), що в порівнянні з іншими ринками є досить високим показником. В той самий час негативні тенденції на ринку стабілізувались вже в січні-лютому 2009 року. Коливання активності детально відображено на графіку(Додаток Т).

Розбіжність у динаміках впливу кризи на фондовий ринок та арт-ринок пояснюється тим, що твори мистецтва використовувались потенційними арт-інвесторами, як «засіб захисту» вивільненого з фондових ринків капіталу.

Незважаючи на загальну тенденцію до зниження вартості творів мистецтва та антикваріату, зниження ринку арт-інвестицій стало значно меншим, ніж інших. Пошук альтернативних напрямків інвестування в періоди фінансових, політичних, соціальних та інших криз стає одним з факторів великої цікавості до творів мистецтва, як об’єкту інвестиційної діяльності.

Доцільність таких вкладів підтверджують показники сукупного середньорічного доходу від вкладень в твори мистецтва, який за останні 5 і 10 років склав відповідно 11,7 і 9,5%. В той самий час власники усереднених пакетів акцій, що входять в індекс S&P 500 втратили 2,2 і 1,4% відповідно.

Наслідком світової фінансової кризи для арт-ринку стало суттєве просідання цін на твори через зменшення активності на ньому. Рівень цін зменшився перш за все на недорогі твори, ціна яких знаходиться в діапазоні від $100 тыс. до $1 млн, їх ціни знизились на 25-30%. Падіння також продемонстрували сумнівні або малопідтверджені ціни на твори. Твори, які коштували від $1 млн і вище, впали в ціні в середньому на 7%.

В цілому ж, за даними Аrtprice, цінові індекси першої половини 2009 року в порівнянні з 2008 роком (коли спостерігалась активність на арт-ринку) впали на 15-50%. На всьому ринку сучасного мистецтва аналітики фіксували спад на 75%. Так, умовно $100, вкладені в твори Деміена Херста в 1998 році в січні 2008 року виросли до пікових $1520. В березні 2009 року відбулось їх зниження до $1213, а в серпні 2009 року - до $1037, після чого ціна знову почала зростати. Таким чином, загальний рівень падіння склав 32,2%.

В той самий час, ціни на високовартісні твори за підсумками минулого року продемонстрували або менший спад, або навіть незначне зростання. Так, ціни на твори старих майстрів уникнули цінової турбулентності. Наприклад, $100, вкладені в роботи Жана-Мішеля Баскії в 1998 році, до серпня 2009 року вирости до $780. При цьому пікове значення ціни становило $938 на початку 2008 року. Падіння становило 16,8%. За висновками експертів, не останню роль в цьому зіграв фактор обмеженої кількості цих творів мистецтва на ринку, через те, що їх автори вже мертві. Так, за результатами червневих торгів (власне тоді, коли арт-ринок поступовим ростом компенсував кризовий спад цін) на Sotheby’s та Christie’s виручка від торгів старих майстрів склала £39 млн., що в декілька разів перевищує результати торгів сучасним мистецтвом.

У загальній тенденції спаду цін були і виключення. Так в середині вересня Sotheby’s провів аукціон суто творів сучасного митця Деміена Херста. За його результатами, з 223 лотів, що були представлені на аукціоні, було продано 218, на загальну суму $200 млн. Це практично в два рази перевищило максимальний естімейт торгів (Додаток У).

Найменше зниження протягом 2009 року продемонстрував сектор IMP&MOD (Impressionism & Modern Art) – імпресіонізм та мистецтво XX століття –, обсяги яких знизились на 12 та 10% відповідно. За географічним чинником – найменше попит знизився на твори американських митців. Це пояснюється масовим відходом інвесторів США та Канади в арт-інвестування [37]. При цьому найбільше в США та Канаді просів ринок старих майстрів та сучасного мистецтва, падіння яких склало 30% та 29% відповідно.

Зміни в різних сегментах арт-ринку відбуваються нерівномірно. Наведемо приклад динаміки індексів творів мистецтва, що належать до різних жанрів в період з 1971 по 1996 роки (Додаток Ф). В цілому, середній рівень росту цін в цей період склав 7%. Проте з 1971 р. по 1989р. середньорічне зростання склало 10%. Потім, після піку в 1989 році, середній рівень цін почав поступове зниження до рівня кінця 1970-х років. Надалі, рівні цін 1988 та 1996 років продемонстрували практично однаковий рівень.

Наслідком фінансової кризи стало зменшення ліквідності арт-ринку через суттєве зменшення кількості покупців. При цьому кількість лотів на аукціонах зменшилась приблизно вдвічі. Одним з найпопулярніших методів підтримки попиту на арт-активи в такому разі було надання продавцем суттєвого дисконту.

Світовий арт-ринок розвивається циклічно. Протягом останніх двадцяти років його середньорічний обсяг складав близько $22-27 млрд. Останнім циклічним піком на світовому арт-ринку були 1989-1990 роки, коли його обсяг досяг $43 млрд.

Протягом першої половини 2010 року експерти передбачають поступовий ріст активності на торгах та збільшення учасників ринку за рахунок росту їх купівельної спроможності.

Одним з прискорюючих факторів цієї тенденції стане «пружина відкладеного попиту», адже колекціонери приблизно рік (з кінця 2008 р. по кінець 2009 р.) знаходились в пасивному стані, а за цей час на ринку відбулись не менші за значенням зміни, ніж протягом років, коли він активно розвивався. Про відновлення активності свідчить і той факт, що 2010 рік аукціонні доми Christie’s та Sotheby’s відкрили великими торгами, які в свою чергу продемонстрували суттєве підвищення естімейтів. До того ж було встановлено дві рекордні суми продажів в $104 і $106 млн.

Дата добавления: 2015-05-24