Анізотропія кристалів

Тема 4.1 Тверді тіла: кристалічні і аморфні. Моно і полікристали. Кристалографічна ознака кристалів. Типи кристалів відповідно до фізичної ознаки. Дефекти в кристалах. Випаровування,сублімація, плавлення і кристалізація. Фазові переходи. Діаграма стану. Потрійна точка. Аналіз експериментальної діаграми стану.

Тема 3.10 Реальні гази.

Різні тверді тіла в природі можна поділити на дві групи, які

відрізняються своїми властивостями. Першу групу утворюють кристалічні, другу - аморфні тіла.

Відмітною рисою кристалічного стану речовини є анізотропія - залежність ряду фізичних властивостей, таких, як швидкість поширення світла, теплопровідність, модуль пружності тощо, від напряму. Тіла, властивості

яких однакові в усік напрямах, називають ізотропними. Ізотропними є гази,

більшість рідин і аморфні тіла.

Причиною анізотропії кристалів є впорядковане розміщення атомів,

які утворюють просторові ґрати. Щоб уявити собі просторові ґрати, тре-

ба в думці сполучити сусідні точки, в яких розміщені центри атомів крис-

тала. Ці точки називають вузлами кристалічних ґрат. У вузлах ґрат мо-

жуть бути розміщені як поодинокі атоми (рис. 8.1), так і група атомів або

іони (рис. 8,2).

Щоб пояснити анізотропію, проаналізуємо будову кристала. Як прик-

лад розглянемо будову кристала графіту, зображеного на рис. 8.3

рис. 8.3

Атоми вуглецю в цьому кристалі розміщені в.площинах, які лежать одна від одної на деякій певній відстані. Відстань між атомами, розміщеними в одній площині, менша за відстань між площинами; отже, і сили взаємодії між ато-

мами, які лежать в одній площині, більші від сил взаємодії між атомами

різних площин. Тому кристал графіту найлегше зруйнувати в напрямі,

паралельному атомним площинам.

Дата добавления: 2015-05-24