Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Картина світу нового часу




Новий час витворив механістичну картину світу, в якій образ світу як організму було замінено на уявлення про універсум як механізм. Оречевлення суспільних відносин при капіталізмі викликало деантропоморфізацію світу. Поступилися місцем суспільно-виробничим зв'язкам патріархально-родові, просте виробництво – розширеному з відчуженням людини від результату праці. Абстракція капіталу стала домінувати над чуттєвою, матеріальною діяльністю людини. Коперніанська система перетворила відношення космічних об'єктів із сакральних на суто фізичні, позбавила їх чуттєвої достовірності. Реформація за допомогою концепції Лютера і Кальвіна зруйнувала середньовічну ієрархічну систему світу, благородний верх і гріховний низ стали рівними між собою. Природу було позбавлено антропоморфної одухотвореності. Світ розглядався як велетенська система машин: Бог створив Всесвіт, визначив механістичні закони його руху, після чого той існує сам по собі.

Утвердження коперніанської системи світобудови стало утвердженням динамічної моделі світу, побудованої на зіткненні протилежностей. Проблема руху визначилась як сутнісна для більшості філософських вчень. Наука зосередилася на питанні динамічності матерії: основні закони механіки (Ньютон), закон падіння тіл (Галілей), механіка рідин і газів (Паскаль), закон руху планет (Кеплер), кровообіг (Гарвей), у XVIII ст. – теорія Канта – Лапласа про розвиток сонячної системи з туманності, в XIX ст. – теорія мінливості видів Ламарка, еволюційна теорія Дарвіна, закон збереження й перетворення енергії.

Відчуття плинності, руху стало характерним для Нового часу.

 

Відбулись суттєві зрушення в сферах духовного життя:

 


  • з 'являється мистецтво в його розумінні, тобто мистецтво світське, автономне у своєму розвитку;

  • народжується роман як літературний жанр, опера, сучасний театр, архітектура масових забудов, промислова архітектура;

  • виникають національні академії наук, з'являються перші га­зети та часописи, у тому числі і наукові, з'являється міський транспорт.

 

Нарешті все це знайшло своє виявлення у новому світогляді Нового часу:

світ тепер розглядається як об'єкт, на який спрямовується людська активність, а сама людина - як суб'єкт, тобто вихід­ний автономний пункт активності;

світ постає в якості нескладного механізму, типовим взірцем якого був механічний годинник;

людина повинна пізнати цей механізм та опанувати його (гасло "Знання є сила" стає показовим у цьому плані);

природа тепер поділяється на живу та неживу, але й та, й інша є лише основою для росту людської могутності;

нарешті, вважається, що людина, спираючись на свій розум, повинна перетворити середовище своєї життєдіяльності, зро­бивши його оптимальним.

Основні культурологічні школи (еволюціонізм, дифузіонізм)

Методологія сучасних етносоціологічних досліджень світових культурних контактів склалась у руслі таких напрямків, як дифузіонізм, функціоналізм, “дослідження з акультурації”.Це сприяло розумінню світових зносин як історичного процесу. Проте не все в них було досконалим. Ми зупинилися на основних етапах вивчення світових культурних контактів в етнографії, бо саме в ній, на думку С. Артановського, краще теоретично осмислити питання культурного розвитку людства.

Вже класики “культурного еволюціонізму” ХІХ ст. мали уявлення про міжнародні культурні зв’язки. Е.Тейлор пояснював виникнення даних рис культури трьома шляхами: незалежний винахід, спадковість від пращурів і передача від одної раси до іншої. Проте етнографи ХІХ ст. недооцінювали значення міжнародних культурних зв’язків. Ця проблема була вперше з усією грунтовністю поставлена німецькими вченими початку ХХ ст. Для дифузіонізму був характерний широкий історичний підхід до світових контактів. Функціоналісти відкидали методику дифузіонізму як довільну і підкреслювали необхідність вивчення насамперед сучасних світових контактів, створених епохою експансії буржуазної Європи. Період досліджень з “акультурації”, відтінив сучасний характер проблеми ще чіткіше, повніше вивчаючи соціально-психологічні фактори і вплив їх на культурні зв’язки. Вперше було підкреслено, що взаємодія культур - це процес, який протікає в конкретно-історичних умовах. Друге важливе досягнення представників цієї школи – увага до людини. Вони зосереджувались на конкретних ситуаціях контакту як цілісності і добивалися історичної документальності, проте коли почалися спроби теоретичного осмислення контактів, пішли по лінії скоріше соціально-психологічній, ніж культурно - історичній.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-07; Просмотров: 507; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.