Принципи педагогічного менеджменту

Принципи педагогічного менеджменту — основні правила поведінки суб'єкта менеджменту при взаємодії його з керованими суб'єктами (об'єктами).

Гуманізація — принцип наукової організації праці в структурі і змісті педагогічного менеджменту. Головна умова розвитку здібностей учнів в організованому навчально-виховному процесі.

Оптимальність — основний принцип у структурі і змісті педагогічного менеджменту, умова необхідності і достатності кількості вимог (розпоряджень, указівок), пропонованих суб'єктом менеджменту до діяльності виконавця (оптимальності кількості розділів плану роботи, кількості планованих заходів і т.п.).

Принципи аналітичної діяльності суб’єкта менеджменту – основні правила, яких повинен дотримуватися менеджер навчально-виховного процесу при спостереженні, аналізі й оцінці ефективності діяльності викладача й учнів.

Найважливішим принципом педагогічного менеджменту є принцип конкретного цілепокладання, як основа і планування, і контролю, тобто основа змісту всієї діяльності менеджера будь-якого рівня управління.

Принцип кооперації і поділу праці відбиває найважливішу вимогу до управлінської діяльності менеджера будь-якого рівня. Неприпустиме прагнення керівника усе зробити самому: скласти план роботи, організувати його виконання, одноосібно контролювати і координувати діяльність усіх виконавців. При такому положенні ініціатива і творчість виконавця поступово знижується, а керівник усе більш потопає в "текучці". Тому тільки опора на громадські організації навчального закладу, на колективну творчість і колективний розум дозволяють керівнику реалізувати це найважливіше положення. Особливо це актуально в епоху переходу і становлення Демократії і гласності як у житті нашого суспільства взагалі, так і в навчальних закладах зокрема.

Чітка реалізація основних ідей педагогічного менеджменту на практиці просто неможлива без реалізації принципу функціонального підходу. Перетворення в життя цього принципу є також умовою постійного розвитку, удосконалювання управлінської діяльності на основі постійного відновлення, уточнення і конкретизації функцій виконавців. Посадові інструкції, правила внутрішнього трудового розпорядку, науково обґрунтовані вимоги до навчально-виховної діяльності викладача не можуть бути незмінними. Відсталість, шаблон, застарілий стереотип у цій важливій справі породжують формалізм, що виражається в перевазі, що віддається звичним, легенею і "зручним" формам організації (а по суті — дезорганізації) діяльності, усупереч духу, змісту і суті її змісту.

Принцип комплексності припускає сполучення цільового, функціонального і лінійного управління. Системне управління немислиме поза комплексом науково обґрунтованих суб'єкт-суб'єктних управлінських впливів, і даний принцип складає його суть. Не можна, визначивши цілі і задачі менеджменту, зупинитися на етапі планування діяльності підлеглих, пустивши всю справу на самоплив. На практиці ж, на жаль, ще зустрічаються факти, коли план роботи в навчальному закладі складається чітко, з наукових позицій, але етап його реалізації - організація виконання прийнятих рішень — упускається керівниками. Відзначається й інше положення — план продуманий, організоване його виконання, наприклад, на початку навчального року, а періодично контролювати і координувати діяльність виконавців керівники забувають (не встигають, не можуть і т.п.). У цьому випадку принцип комплексності не реалізується на практиці, що і приводить, незважаючи на наявність правильно реалізованого першого компонента педагогічного менеджменту, до зниження ефективності управління педагогічною системою в цілому.

Ефективне наукове управління передбачає також реалізацію принципу його системного самовдосконалення на основі досягнень теорії і передової практики менеджменту. Це положення особливе важливо в даний момент, коли в нашому суспільстві удосконалюється весь механізм управління, на всіх рівнях.

Функції (основні функціональні компоненти) педагогічного менеджменту.

Важливим поняттям педагогічного менеджменту є поняття про його функції, що відображають основний зміст управлінської діяльності, а точніше — закінчений цикл визначених дій у сумі і складових управлінської діяльності у цілому. Іншими словами, функція — це особливий вид управлінських дій (з позицій суб'єкт-об'єктних відносин - управлінських впливів) на об'єкт менеджменту чи особливі види дій суб'єкта менеджменту з інформацією. Це дуже істотне поняття, тому що інформація, необхідна для управління, є предметом і, у той же час, продуктом управлінської діяльності, тобто власне всього менеджменту.

Виходячи з теорії менеджменту і базуючи на аналізі практики управління середніми навчальними закладами, надається можливим виділити основні функції власне педагогічного менеджменту.

1) Функція планування прийняття рішення (розпорядження, накази, рекомендації, плани, рішення ради, рішення педради і т.п.).

2). Функція організації виконання прийнятих рішень і планів, що включає в себе доведення прийнятого рішення (плану) до виконавця; матеріально-технічне забезпечення можливості виконання даного рішення (плану); узгодження даного плану (рішення) з установками і потребами особистості виконавця (другого суб'єкта менеджменту).

3) Функція попереднього (перевірка тільки всіляких планів), поточного, заключного і підсумкового контролю (координування діяльності виконавців на основі інформації, отриманої в ході цього контролю, облік результатів діяльності, аналіз і оцінка її ефективності на підставі результатів цього контролю). Дамо визначення контролю, як системоутворюючого фактора педагогічного менеджменту.

Дата добавления: 2015-05-24