Розкрийте систему педагогічних наук. Покажіть міжпредметні зв’язки педагогіки

Педагогіка — це сукупність теоретичних і прикладних наук, що вивчають процеси виховання, навчання і розвиток особистості людини.

Структура педагогіки відображає зв'язки і відносини, що склалися в ході історичного розвитку різних галузей педагогічних знань, визначає місце кожної з педагогічних наук, її роль для педагогічної практики. Нині педагогічна наука об’єднує до двадцяти педагогічних галузей. Їх кількість зростає залежно від суспільних потреб. Певною мірою вони спираються на структуру і принципи загальної педагогіки, її „дочірними” і водночас самостійними науками.

До педагогічних наук належать:

Загальна педагогіка (загальні основи, теорія виховання, теорія навчання школознавство).

Вікова педагогіка (дошкільна педагогіка, педагогіка школи, педагогіка дорослих — вузівська (педагогіка вищої школи)).

Професійна педагогіка (педагогіка профтехосвіти, галузеві педагогіки: авіаційна, медична, військова, інженерна, культурно-освітня).

Спеціальна педагогіка або корекційна педагогіка - це галузь педагогічної науки про навчання, розвиток, корекцію й виховання дітей з різними вадами (сурдопедагогіка – глухих, глухонімих, туговухих, тифлопедагогіка – сліпих і слабозорих, олігофренопедагогіка – розумово відсталих, логопедія – з вадами мовлення).

Історія педагогіки.

Порівняльна педагогіка – наука про порівняння систем народної освіти в прізних країнах(порівняно з вітчизняною).

Етнопедагогіка – народна педагогіка.

Методики викладання окремих предметів.

Шкільна гігієна.

Останнім часом бурхливо стала розвиватися соціальна педагогіка як галузь педагогіки, яка вивчає закономірності і механізми становлення і розвитку особистості в процесі здобуття освіти та виховання у різних соціальних інститутах, а також соціальне орієнтовану діяльність освітніх, наукових, культурних та інших закладів, установ і соціальних служб, які сприяють формуванню соціальної активності дітей та молоді в процесі вирішення суспільних, політичних, економічних та інших проблем суспільства.

Науково-теоретичну структуру соціальної педагогіки складають:

* агогіка — наука про вивчення проблем попередження відхилень у поведінці дітей та підлітків;

* герогіка — вивчає соціально-педагогічні проблеми людей похилого віку;

* андрагогіка — наука про освіту та виховання людини протягом всього її життя, так звана «педагогіка дорослих»;

* віктимологія — наука про різні категорії людей, які стали жертвами несприятливих умов соціальної організації та насильства.

Саме з соціальною педагогікою тісно пов’язані реабілітаційна педагогіка -, превентивна педагогіка – так звана виправно-трудова педагогіка; сімейна педагогіка.

Характеризуючи зв’язок педагогіки з іншими науками, слід виходити з двох найбільш загальних аспектів. Перший полягає в динамізмі та діалектизмі педагогічної науки, що пов’язане з запозиченням та інтерпретацією стосовно предмета свого дослідження чисельних досягнень інших галузей людського знання, які допомагають глибше проникнути в сутність виховання і розробити його теоретичні основи. Другий аспект – творче запозичення педагогікою методів дослідження інших наук.

Яким чином виявляються ці зв’язки у повсякденному житті, у вчительських буднях? Звідки беруться всі ці правила, методи, прийоми?

„Педагогіка, – як влучно писав публіцист С.Л.Соловейчик, – вихованка багатьох наук. Спочатку у ній панували філософи. На короткий час вона потрапила під владу біологів. Потім – психологів. Сьогодні педагогіка і в нас, і в усьому світі обмирає під привабливістю соціальної психології: тестуємо, анкетуємо, робимо зрізи – вивчаємо...” Цей влучний вислів підводить нас до розуміння того, що майже до ХУІІ ст. педагогіка перебувала під впливом філософії, звідси такі міцні зв’язки і з іншими філософськими науками – логікою, етикою, естетикою. Філософські науки допомагають педагогіці визначити мету виховання, правильно враховувати дію загальних закономірностей людського буття і мислення, забезпечують оперативною інформацією про зміни в науці та суспільстві, коригуючи спрямованість виховання.

Ми вивчаємо дітей. Вони всіма силами прагнуть засвоїти основи наук, але за якими законами? Як відбувається мислення дітей? Що робиться в голові дитини, коли вона запам’ятовує правило? Що таке увага? На всі ці питання відповідає психологія, яка вивчає закономірності розвитку психіки людини, а педагогіка – ефективність виховних впливів, що зумовлюють зміни у її внутрішньому світі й поведінці. Недарма В.О.Сухомлинський порівнював педагогіку з майстернею, а психологію – з інструментами вчителя в ній.

Анатомія і фізіологія людини є основою для розуміння її біологічної сутності – розвитку вищої нервової діяльності, першої і другої сигнальних систем, розвитку і функціонування органів чуттів, опорно-рухового апарату, серцево-судинної і дихальної систем. До суміжних з педагогікою галузей знань належить шкільна гігієна – наука про шляхи і засоби охорони і зміцнення здоров’я школярів, а також педіатрія – наука про профілактику і лікування дитячих захворювань, досягнення яких використовують для обґрунтування вимог до режиму і відпочинку учнів, визначення нормальних матеріально-технічних та санітарно-гігієнічних умов педагогічного процесу.

Економічні науки дають змогу простежити вплив закономірностей розвитку виробничих відносин, економічних процесів, навчання і виховання. Етнологія вказує на національні особливості людей, які завжди є представниками певних етнічних груп. Соціологія допомагає у пізнанні таких систем суспільства, як сім’я, школи різних типів, трудові колективи, формальні та неформальні групи, юнацька субкультура, використовуючи фактичний матеріал для раціональної організації навчання і виховання.

Використання досліджень кібернетики дає можливість сконструювати і застосувати в педагогічному процесі навчальні та комп’ютерні машини.

Дата добавления: 2015-05-24