Розкрийте методи навчання, їх класифікацію

В історії педагогіки проблема методів навчання не виділялась в особливу, оригінальну проблематику – вона розглядалась у контексті всіх елементів процесу навчальної діяльності. Власне кажучи, кожен учитель ХІХ-поч. ХХ ст. створював свою методику, що складалася з його індивідуальних знахідок, підказаних власним досвідом, а також запозичених у більш досвідчених колег, із статей у педагогічних журналах, які тоді охоче друкували дописи педагогів. У цей період „метод” навчання визначався як мистецтво вчителя спрямовувати думки учнів у потрібне русло і організовувати роботу відповідно накресленого плану.

Пошуки якихось нових, оригінальних методів навчання у 20-х рр. ХХ ст. успіхом не увінчався, що змушувало повертатися до вже відомих стандартних методів. Щодо визначення цього поняття, то в 30-ті рр. вже існувало кілька підходів:

-методом навчання у найзагальнішому розумінні слова ми називаємо спосіб передачі знань і розвитку учнів. Мтоди навчання – це знаряддя в руках учителя, це спосіб його дії по відношенню до учня і способи роботи учня під керівництвом учителя (М.М.Пістрак);

-метод навчання – це шлях, за допомогою якого вчитель організовує, спрямовує і керує роботою учнів щодо оволодіння ними основами наук (П.М.Шимбарьов).

У 40-50-х рр. з’являється наступне визначення: „Метод навчання – це той шлях, за допомогою якого вчитель, спираючись на свідомість і активність учнів озброює їх знаннями, уміннями і навичками”.

У 60-80-х рр. розробка теорії методів навчання зумовлювала дослідження навчання як цілісного процесу взаємодії тих, хто навчає, і тих, хто навчається. Це знайшло відбиток у визначенні методів навчання як способів організації пізнавальної діяльності учнів, яка забезпечує оволодіння знаннями, методами пізнання і практичної діяльності. Ієрархія цих понять може бути представлена так: кожен метод навчання складається із певної системи способів, у свою чергу до складу кожного способу навчання входить кілька прийомів – одномоментних дій педагога. В якості засобів навчання виступають допоміжні фактори, що сприяють більш ефективному використанню того чи іншого методу навчання. До засобів відносять дидактичний матеріал, обладнання для занять, інструменти, матеріали, ТЗН.

У структурі методів навчання виділяють також об’єктивну і суб’єктивну частину. Об’єктивна частина зумовлена тими постійними, непорушними положеннями, що обов’язково присутні в будь-якому методі, незалежно від його використання педагогами. У ній відбиваються загальні для всіх дидактичні положення, вимоги законів і закономірностей, принципів і правил, а також постійні компоненти цілей, змісту, форм навчальної діяльності. Суб’єктивна частина методу зумовлена особистістю педагога, особливостями учнів, конкретними умовами.

Класифікація методів навчання – це впорядкована за певною ознакою їх система. Найбільш поширеними є такі класифікації:

1) за джерелом передачі та сприйняття навчального матеріалу (С.І. Петровський, Є.Я. Голант): словесні (пояснення, розповідь, лекція, бесіда, інструктаж), наочні (ілюстрація, демонстрація), практичні (досліди, вправи, лабораторні роботи);

2) за логікою передачі та сприйняття навчальної інформації (С.Г. Шаповаленко): індуктивні, дедуктивні;

3) за ступенем самостійності мислення школярів: репродуктивні (М.А. Данилов, Б.П. Єсипов), проблемно-пошукові, дослідницькі, евристичні (М.М. Скаткін, І.Я. Лернер);

4) за ступенем керівництва навчальною роботою (П.І. Підкасистий, В.Ф. Паламарчук, В.І. Паламарчук): робота під керівництвом учителя, самостійна робота.

Сучасні педагоги-практики користуються класифікацією методів навчання Ю.К.Бабанського, що увібрала в себе більшість характерних рис названих вище класифікацій і включає в себе такі три групи методів:

1-а група: методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності школярів: словесні, наочні, практичні, індуктивні, дедуктивні, репродуктивні, проблемно-пошукові, евристичні, творчі, дослідницькі, робота під керівництвом учителя, самостійна робота;

2-а група: методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності школярів: пізнавальні ігри, навчальні дискусії, створення ситуації успіху, аналіз проблемних ситуацій, формування почуття обов’язку, відповідальності, заохочення, засудження;

3-а група: методи контролю і самоконтролю в навчанні: усний контроль, письмовий контроль, лабораторно-практичний, програмовий, машинний.

Дата добавления: 2015-05-24