Системи розвивального навчання

Кожна навчальна технологія спирається на певні теоретичні засади. Ними стали концептуальні положення систем розвивального навчання Виготського, Занкова, Давидова, Ельконіна. В основі розвивального навчання лежить проблема зв´язку, відношення навчання і розумового розвитку. Історія цього питання знає декілька теорій його розв´язання, їх і розглядає Л. Виготський. В основі першої теорії лежить ідея про незалежність розвитку від навчання. Навчання розглядається як чисто зовнішній процес, який сам по собі не бере участі в розвитку. Однак навчання має бути узгоджене з розвитком. Друга теорія. Основу її становить ідея про те, що навчання і є розвитком, тобто, що процес розвитку повністю зливається з процесом навчання. Третя теорія - розвиток — процес, незалежний від навчання, він випереджає навчання, яке плететься у хвості розвитку, а з іншого боку, розвиток ототожнюється з навчанням.

Занков в основу своєї дидактичної системи для початкових класів поклав положення Л.С.Виготського про те, що навчання йде попереду розвитку і вибудовується не тільки на завершених циклах розвитку, а насамперед на тих психічних функціях, які ще не дозріли. Структура його системи базується на основі кількох головних принципів:

Перший - принцип навчання на високому рівні труднощів. Другий - принцип безперервного руху вперед швидким темпом. Швидке змістове наповнення процесу навчання веде до глибокого осмислення навчального матеріалу. Третій - принцип провідної ролі теоретичних знань. Четвертий - принцип осмислення школярами процесу учіння. Істинне розвивальне навчання, на його думку, не стільки те, що спрямовується на підвищення рівня загального розумового розвитку, скільки те, яке прямо орієнтує організацію навчального процесу на врахування закономірностей розвитку.

Концепція Ельконіна і Давидова. Ґрунтується на ідеї розвитку в молодшому шкільному віці посередництвом спеціально організованого навчання здатності до самовдосконалення, саморозвитку та самопізнання. Дитина повинна навчитися "вмінню навчатися". Характерною ж рисою підліткового періоду, згідно з цією концепцією, є осмислення підлітком своєї особистості, народження в нього рефлексії. Психологічною ж передумовою для розвитку рефлексії є розвиток мислення в поняттях. У підлітковому віці вона має системно-змістовий характер, що примушує підлітка дивитися на об'єкт пізнання як на цілісність, що забезпечується єдністю багатьох складових.

75. Технологія навчання В. Шаталова на основі багаторазового підкріплення.

Закономірності технології Шаталова:

1) «7+_2»- формула багаторазового повторення.

2) Подача матеріалу великими блоками

Має 7 кроків:

1) Вчитель пояснює тему, зупиняючись на найважливішому і не деталізуючи

2) Учитель ще раз пояснює, використовуючи опорний конспект. Це глибока деталізація, найважливіша для засвоєння елементів теми уроку.

3) Учні звичайним кольором переписують опорний конспект у зошити.

4) Занотовують цей конспект у кольорі.

5) Робота у парах: один учень переказує тему іншому, а потім це саме розповідає вчитель, а учні порівнюють свої розповіді з поясненням вчителя, потім між учнями обмін запитаннями і виставлення оцінки напарнику. У класі діє відкрита відомість успішності: оцінка за опорний конспект, результати взаємоконтролю.

76. Сугестивні методи навчання

Сугестивне навчання (з латини suggesio — навіювання) — це відносно нова система навчання, яка використовує засоби навіювання з навчально-виховною метою. Технологія сугестивного навчання, базується на роширенні прихованих можливостей людини, що в свою чергу дозволяє поглибити та зробити більш ефективним навчальний процес.

Ще в 70-ті рр. XX ст. болгарський лікар-психіатр Г. Лозанов запропонував своєрідну технологію сугестивного навчання — цілеспрямоване на­віювання на основі релаксації (розслаблення, зменшення напруження) у звичайному стані свідомості, що приводить до виникнення ефекту гіпермнезії (надзапам’ятовування). Учений створював на своїх сугестопедичних заняттях своєрідний «концертний» настрій, звертаючись до яскра­вих образів, міміки, музики та ін.

77. Характеристика національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ ст.

ХХІ століття вимагає, щоб Україна, як і кожна держава окремо, а також і всі суспільства разом, створювала необхідні умови – інтелектуальні, економічні, соціальні, політичні, моральні, – які б підвищували педагогічну мотивацію і високо поціновували гідність педагога, науковця, інтелектуала.
Що стосується вдосконалення мережі закладів освіти, то певною мірою для середньої та загальноосвітньої школи ця проблема вирішена. У руслі реформування освіти необхідно упорядкувати мережу професійно-технічних навчальних закладів та професійно-кваліфіковану структуру підготовки робітничих кадрів з урахуванням пропозицій регіонів. У зв’язку з цим необхідно здійснити укрупнення навчальних закладів шляхом об’єднання та спеціалізації. Здійснення цих заходів здешевить витрати держави на професійно-технічну освіту.

Окремої і найпильнішої уваги потребує питання національного виховання. Наша освіта має бути гуманістичною і спрямованою на формування конкретної людини – громадянина України, який би пишався тим, що живе у незалежній, національній та високоосвіченій державі!

78. Характеристика 12-ти бальної системи оцінювання навчальних досягнень учнів

Ця шкала оцінювання побудована з урахуванням підвищення рівня особистих досягнень учня. Передбачено, що при оцінюванні вчитель має враховувати рівень досягнень учня, а не ступінь його невдач

79. Провідна функція класного керівника у школі

функції класного керівника:

• забезпечувати оптимальні умови для всебічного гармонійного розвитку вихованців;

• систематично вивчати індивідуальні анатомо-фізіологічні і соціально-психологічні особливості розвитку учнів свого класу;

• здійснювати організацію і виховання первинного учнівського колективу; всебічно вивчати динаміку розвитку колективу; розвивати спілкування в колективі на рівні вимог принципу демократичного співробітництва; координувати діяльність з колективом учителів, які працюють у цьому класі;

• проводити виховні та організаційні заходи зі створення оптимальних умов, які сприяли б зміцненню і збереженню здоров'я учнів;

• здійснювати організаційно-виховну роботу з учнями, вчителями та батьками учнів, спрямовану на формування у школярів старанності і дисциплінованості у процесі навчальної діяльності з урахуванням їхніх розумових можливостей;

• проводити цілеспрямовану організаційно-педагогічну роботу з батьками

• домагатись єдності вимог до вихованців з боку школи і сім'ї; підтримувати зв'язок з вихователями груп продовженого дня, керівниками гуртків, студій, спортивних секцій, дитячими громадськими організаціями;

• вести нормативну документацію класу, подавати керівництву школи відомості про успішність, розвиток і вихованість учнів; стежити за станом ведення учнями щоденників.

80. Функціональні обов»язки директора школи та його заступників із навчально-виховної роботи

Директор несе персональну відповідальність за організацію і якість навчально-виховного процесу, за зміцнення здоров'я і фізичний розвиток учнів, за фінансово-господарський стан закладу. Він здійснює контроль за ходом навчально-виховного процесу, його результатами. До функціональних обов'язків заступника директора з навчально-виховної роботи входить правильна організація навчально-виховного процесу, контроль за виконанням навчальних планів і програм, за станом викладання окремих навчальних предметів, за якістю знань, умінь і навичок учнів, за їх поведінкою, він складає звіти про стан навчально-виховної роботи в закладі.

Заступник директора з виховної роботи організовує вивчення інтересів, зайнятості учнів в гуртках, секціях, виявляє учнів, схильних до правопорушень; вивчає можливості залучення батьків до співпраці зі школою. Організовує діяльність класних керівників, вихователів, педаг-організаторів.

81. Вивчення, узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду

Педагогічний досвід - сукупність знань, умінь і навичок, здобутих учителем у процесі навчально-виховної роботи.

ППД ділиться на:

- новаторський – це педагогічний досвід, загальнотеор. Положення якого мають оригінальне втілення якісно-нового.

- Зразковий (раціоналізаторський) – це творче вдосконалення нових методик.

Необхідною умовою впровадження досвіду є його широка пропаганда, завдання якої – донести до вчительського колективу основні ідеї і значення досвіду, сформувати позитивне ставлення до нього, пробудити бажання використати педагогічні ідеї в своїй практичній роботі.

82. Атестація педагогічних працівників

Атестація педагога – це комплексна перевірка його пед. діяльності та її результати. Здійснює атестаційна комісія з метою визначення рівня кваліфікації вчителя, що є підставою для присвоєння вищого кваліфікаційного рівня.

Атестація педагогічних працівників поділяється на чергову та позачергову.

Чергова атестація проводиться один раз на п'ять років,

Позачергова атестація проводиться не раніше як через рік від дня видання керівником навчального закладу, органом державного управління освітою відповідного наказу за підсумками атестації, після попередньої атестації для осіб, які:

- виявили бажання підвищити раніше встановлену їм кваліфікаційну категорію (для працівників, яким не передбачені кваліфікаційні категорії, - підвищити посадовий оклад (ставку заробітної плати);

- порушили питання про присвоєння педагогічного звання;

83. Зміст методичної роботи у школі

Методична робота у ЗНЗ – це підвищення фахової підготовки пед. Працівників, тобіто їх методичного рівня. Зміст метод. роботи визначено такими напрямами:

1) зміцнення методології професійної діяльності педагога:

а) поглиблення філософсько-педагогічних знань;

б) вивчення принципів розвитку нац. школи;

2) ознайомлення та освоєння новітніх освітніх технологій

3) оволодіння науково-дослідними навичками і методикою викладаннядодаткових предметів

4) систематичне інформування про нові методичні рекомендації.

84. Форми методичної роботи в школі

(конспект «Методична робота у ЗНЗ» 1 питання)

85. Педагогічна рада і рада школи в системі керівництва навчально-виховною роботою школи

До складу ради школи входять педагоги, батьки і учні. Збирається вона 4-5 разів на рік для вирішення важливих для школи проблем.

До складу педагогічної ради школи входять і педагоги. Вона збирається 4-5 разів у рік і на своїх засіданнях розглядає актуальні питання навчання та виховання.

86. Державне управління системою освіти

Лекція «управління та педаг менеджмент у ЗНЗ» питання №2

87. Принципи управління роботою школи

Принципи управління — це вихідне положення, якого дотримуються в управлінні. До таких принципів належать:

а) принцип науковості (опора на положення педагогіки, психології та інші науки про навчання, виховання і освіту);

б) принцип демократизації (розвиток колегіальності в роботі, підзвітність керівництва трудовому колективу, конкурсний відбір керівних кадрів);

в) принцип участі громадськості (створення різноманітних комісій, які сприяють роботі школи); г) принцип гуманізації (створення гуманних стосунків у дитячому і педагогічному колективах); г) принцип компетентності (знання справи);

д) принцип оптимізації (раціональне використання засобів і одержання найкращих результатів); е) принцип об'єктивності і повноти інформації;

є) принцип правильного добору і використання кадрів;

ж) принцип ініціативи і активності;

Дата добавления: 2015-05-24