Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Методи науково-педагогічного дослідження. Метод, методика науково-педагогічного дослідження




Метод, методика науково-педагогічного дослідження

Поняття «метод» (грец. methodos) використовувалося в стародавньому світі як синонім до виразів «шлях до­слідження, спосіб пізнання». Сучасна філософія трактує його як форму практичного і теоретичного освоєння дійс­ності, систему засобів, прийомів, принципів та підходів, які може застосовувати конкретна наука для пізнання сво­го предмета.

Метод науково-педагогічного дослідження — спосіб дослідження психолого-педагогічних процесів формування особистості, встано­влення об'єктивної закономірності виховання і навчання.

Для отримання різнобічних відомостей про розвиток особистості, колективу або іншого об'єкта навчання й ви­ховання підбирають оптимальний комплекс методів — ме­тодику дослідження.

Методика дослідження — процедура, послідовність здійснюваних пізнавальних і перетворюючих дій, операцій та впливів, спрямова­них на вирішення дослідницьких завдань.

Метод педагогічного спостереження — організоване досліджен­ня педагогічного процесу в природних умовах.

Він є найпоширенішим методом дослідження проблем виховання і навчання. Сутність його полягає в умисному, систематичному та цілеспрямованому сприйнятті психо-лого-педагогічних явищ. Метод спостереження має ціле­спрямований характер, підпорядковується меті досліджен­ня. Головними його вимогами є: чіткість, систематичність, різнобічність, достатня кількість зафіксованих фактів, своєчасність, об'єктивність, економність техніки запису, ретельне, вдумливе й копітке опрацювання зібраного ма­теріалу, урахування всіх впливів на перебіг досліджува­них явищ, відокремлення істотних, стійких, повторюва­них фактів від другорядних та випадкових елементів, неупередженість у тлумаченні матеріалу, в оцінюванні фак­тів і висновків щодо них.

Розрізняють спостереження пряме, опосередковане та самоспостереження.

Пряме спостереження — вид спостереження, під час якого дослідник, безпосередньо бере участь у досліджува­ному процесі.

Опосередковане спостереження — вид спостережен­ня, що не передбачає безпосередньої участі дослідника у процесі, який вивчають. Воно ефективніше, ніж пряме спостереження, оскільки дає змогу фіксувати природну поведінку дітей, унеможливлює вплив педагога на них.

Самоспостереження — процес споглядання внутріш­ніх психічних процесів з одночасним спостереженням за їх зовнішніми виявами.

 

Бесіда — метод безпосереднього спілкування, який дає змогу одер­жати від співрозмовників інформацію, що цікавить учителя, за до­помогою заздалегідь підготовлених запитань.

Бесіда потребує особливої душевної чуйності, уміння слухати й одночасно вести розмову у передбаченому рус­лі, розпізнавати емоційні стани співбесідника, миттєво ре­агуючи на будь-які зміни, фіксувати зовнішні прояви внут­рішнього стану (жести, міміку, пози тощо).

Відповідно до мети подальшої співпраці вчителя та уч­нів виділяють такі види бесіди:

— експеримент (залучення до співробітництва). Передбачає настроювання співрозмовника на специфіку експе­рименту, перелік основних дій, надання інструкцій;

— експериментальна бесіда (перевірка гіпотези). Використовують у ситуаціях, коли кожний окремий елемент діяльно­сті передбачає повну змістову завершеність попереднього;

— інтерв'ю.

Інтерв'ю — метод отримання інформації за допомогою усного опи­тування.

Інтерв'ю допомагає одержати глибинну інформацію про думки, погляди, мотиви, уявлення респондентів; дає змо­гу вести спостереження за їх психологічними реакціями. Воно ефективне у тих випадках, коли дослідник впевне­ний в об'єктивності відповідей опитуваного. Під час ін­терв'ю дослідник ставить сформульовані наперед запитання у певній послідовності й записує відповіді на них. При проведенні інтерв'ю слід подбати про усунення або хоча б зниження впливу «третіх» осіб, присутність яких може змінити психологічний контекст інтерв'ю, спричинити не­щирі відповіді респондента.

За ступенем формалізованості інтерв'ю бувають:

а) вільні — не регламентовані темою, формою бесіди;

тривала бесіда за загальною програмою без чіткої деталі­зації питань;

б) стандартизовані — близькі за формою до анкети із закритими запитаннями.

Спілкування інтерв'юера і респондента регламентова­не детально розробленим питальником (бланк інтерв'ю, анкета) й інструкцією інтерв'юера, який зобов'язаний до­тримуватись послідовності й точності під час формулю­вання запитань і їх послідовності.

Напівстандартизоване інтерв'ю. Поєднує в собі особ­ливості двох попередніх.

Межі між видами інтерв'ю рухливі й залежать від ме­ти складності проблеми та етапу дослідження. Ступінь сво­боди учасників інтерв'ю залежить від переліку та форми запитань, змістовий рівень — від інформаційної насиче­ності та складності відповідей.

Певна ситуація передбачає використання відповідного різновиду інтерв'ю. Діагностичне інтерв'ю — спосіб отри­мання інформації про властивості особистості, який допо­магає проникнути у її внутрішній світ та зрозуміти проб­леми. Клінічне інтерв'ю — вид терапевтичної бесіди за необхідності надання психолого-педагогічної допомоги. При цьому дослідника цікавить не тільки безпосередній зміст відповідей респондента (факти, погляди, почуття, асоціа­ції тощо), а й його поведінка (тон, жести, рухи та ін.). Фокусоване інтерв'ю — короткочасна бесіда, мета якої по­лягає в отриманні інформації про конкретну проблему, про­цес, явище, реакцію респондента на задану дію. Панельне інтерв'ю — багаторазове інтерв'ю одних і тих самих рес­пондентів з одних і тих самих питань через певні проміж­ки часу. Групове інтерв'ю — запланована бесіда, під час якої дослідник прагне викликати дискусію в групі.

На інтерв'ю впливають місце, конкретні обставини, тривалість його проведення. Респонденти краще погоджу­ються на коротке інтерв'ю.

Достовірність і надійність одержаної інформації зале­жить і від особистості дослідника, його ерудиції, спосте­режливості, дисциплінованості, моральної та фізичної витривалості, знання теми і техніки проведення інтерв'ю.

Результати інтерв'ю порівнюють з даними, отримани­ми за допомогою інших методів (анкет, спостережень, пі­лотажних досліджень тощо).




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 370; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.