Що розуміють під ліквідністю балансу

Як оцінюється фінансовий стан підприємства?

Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Особливого значення набуває своєчасна та об'єктивна оцінка фінансового стану підприємств за виникнення різноманітних форм власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна виявити тільки на підставі своєчасного й об'єктивного аналізу фінансового стану підприємств.

За рівнем виникнення виділяють внутрішні та зовнішні чинники.

Залежно від ступеня їх значущості виділяють чинники I рівня (базові), II рівня (похідні) та III рівня (деталізуючі).

До чинників I рівня відносять:
• фазу економічного розвитку системи;
• стадію життєвого циклу підприємства.

Чинники II рівня – похідні. Вони є результатом дії основоположних (базових) чинників (фази економічного розвитку системи та стадії життєвого циклу підприємства). До складу чинників II рівня (похідних) належать:
• середній рівень доходів населення;
• демографічна ситуація;
• соціальна політика держави;
• податкова політика держави;
• грошово-кредитна політика;
• амортизаційна політика;
• загальний рівень стабільності;
• стратегія управління обсягами діяльності;
• стратегія управління активами;
• стратегія управління капіталом;
• стратегія управління грошовими потоками.
Чинники II рівня бувають як зовнішніми, так і внутрішніми.
Зовнішні чинники II рівня – це такі, вплив яких пов’язаний з характером державного регулювання (податкова, грошово-кредитна, амортизаційна, соціальна, демографічна політика тощо)..
До внутрішніх похідних факторів другого рівня, що забезпечують фінансову стійкість, належать стратегія управління обсягами діяльності підприємства, політика управління його активами, власним і позиковим капіталом.

Чинники III рівня – є деталізуючими. За допомогою їх з’ясовують і деталізують механізм впливу на фінансовий стан підприємства похідних чинників. До чинників III рівня (деталізуючих) відносять:
• середній рівень доходів населення;
• рівень конкуренції;
• рівень інфляції;
• склад та структуру активів;
• стратегію управління власними фінансовими ресурсами та позиковим капіталом;
• стратегію управління ризиком.

Аналіз ліквідності балансу полягає у порівняні засобів за активом згрупованим за рівнем їх ліквідності і розташованими порядку зменшення ліквідності із зобов’язаннями за пасивом. Згрупованими за строками їх погашення і розташованими впорядку збільшення строків. Залежно від рівня ліквідності активи підприємства поділяються на і групи. Високо-ліквідними і найбільш мобільними активами підприємства є грошові кошти у касі та на рах. У банку тому що вони у будь-який час можуть бути використані для здійснення всіх господ.операц. тобто мають абсолютну ліквідність. Менше ліквідними є кошти дебіт. Заборгованості тому що немає впевненості в строках їх надходження. Наступними активами за рівнем ліквідності є товари, готова продукція, виробничі запаси які можна продати або використати погашенням заборгованості. Необоротні активи як правило не передбачають реалізувати або ліквідувати. Тому що за умов їх ліквідації зменшуються обсяг господ.діяльності відповідно такі активи відносяться до 4 груп важко ліквідні активи, швидко ліквідні, повільно ліквідні, високо ліквідні активи.

Дата добавления: 2015-05-24