Структура географічного краєзнавства. Форми географічного краєзнавства

За організацією краєзнавчої роботи географічне краєзнавство поділяється на: 1) державне (шкільне, музейне, в науково-дослідних інститутах, позашкільне тощо); 2) суспільно-громадське (клубне, громадських організацій тощо).

За напрямами географічне краєзнавство поділяється на: 1) навчально-урочне (мета визначається навчальними програмами і спрямована на успішне виконання програми з географії); 2) позакласне (програма складається на основі програм гуртків, факультативів тощо та направлене на більш глибоке вивчення краю з збиранням наочних матеріалів).

За характером та метою географічне краєзнавство поділяється на: 1) тематичне, 2) комплексне.

За масштабами географічне краєзнавство поділяється на: 1) державне, 2) місцеве.

За охопленням території географічне краєзнавство поділяється на: 1) дальнє, 2) ближнє.

За видами географічне краєзнавство поділяється на: 1) стаціонарні (робота у класі, спостереження на географічних майданчиках, фенологічні спостереження дома, уявні подорожі по рідному краю, масові заходи (краєзнавчі олімпіади, конференції, лекторії, вікторини, виставки, випуск газет, радіопередачі, створення літописів, відеофільмів, святкування пам’ятних дат, музейно-екскурсійна робота, видання альманахів та інші заходи, що проводяться у школі), робота клубів тощо); 2) туристсько-екскурсійні (прогулянки, екскурсії, подорожі, походи (одноденні та багатоденні), зльоти, експедиції).

Основними формами стаціонарної краєзнавчої роботи є:

1. Секція – первинна форма шкільних краєзнавчих учнівських об’єднань (гуртків, клубів, товариств), їх складова частина. Кількість членів кожної секції не перевищує десяти.

2. Гурток – самодіяльна організація групи підлітків, що займаються поглибленим вивченням рідного краю. Їх робота підпорядковується вимогам програм, які розроблені Міністерством освіти України. Членами гуртка можуть бути школярі, які цікавляться предметом. Для забезпечення наступності в роботі гуртка потрібно добиватися стабільності його складу. Важливо, щоб члени гуртка були ініціаторами організації та проведення масових заходів для всієї школи. Заняття проводяться позаурочний час.

3. Клуб – форма організації, яка об’єднує різні секції та гуртки. До кожного клубу може входити більше 60 учнів. Члени клубу приймають статут, затверджують емблему та гімн, мають посвідчення.

4. Товариство – самодіяльна організація із 40-60 старшокласників, які цікавляться краєзнавством і туризмом. Очолює товариство правління, яке обирається загальними зборами (проводяться двічі-тричі на рік). На зборах обирають почесних та дійсних членів товариства. Щоб стати його членом, потрібно протягом 2-3 місяців попрацювати в одній із секцій на правах кандидата. Вручають членські квитки.

Основними формами туристсько-екскурсійної роботи є:

5. Прогулянки – це активна форма вивчення рідного краю, яка може проводитися у короткі по термінам виходам на місцевість.

6. Екскурсії – це колективне відвідування природних об’єктів та місць, промислових та с/г підприємств, музеїв та інших установ з метою вивчення та збору краєзнавчого матеріалу. Екскурсії організовуються протягом навчального року. За місцем знаходження об’єктів екскурсії бувають ближніми та дальніми, а за характером вивчення матеріалу – тематичними та комплексними. Проведення екскурсій складається із трьох етапів: 1) підготовка учителя та учасників, 2) проведення екскурсії, 3) оформлення отриманого матеріалу.

Підготовка учителя включає: а) визначення теми, мети, місця екскурсії, б) вивчення матеріалів, в) підготовка індивідуальних завдання, проблемних ситуацій, г) рішення організаційних питань. Також потрібно готувати учасників теоретично, вчити володіти картографічними методами.

Проведення екскурсії включає інформаційну частину (розповідь, пояснення) та робочу частину (дослідницька – збір матеріалів, замальовки тощо).

Оформлення передбачає напис відгуку, накреслення карт-схем, виготовлення колекцій, гербарію тощо.

7. Подорожі – активне знайомство з місцевістю на різних видах транспорту. Часто поєднується з екскурсіями.

8. Походи – це тривалі за терміном та відстанями переходи. Туристський похід – це проходження групою туристів маршруту з метою виконання спортивно-туристських нормативів, пізнання місцевості, всебічного розвитку учнів, змістовного відпочинку, виконання краєзнавчої та суспільно корисної роботи. Це одна з найцікавіших форм бору матеріалу. Важко переоцінити освітнє та виховне значення походу. Шкільне краєзнавство без туризму, як і туризм без краєзнавства неможливе. Саме географічне краєзнавство може поєднати ці дві діяльності. У походах виховується спостережливість, самостійність, витривалість, сміливість, почуття колективізму тощо. Одноденні походи відбуваються протягом навчального року, а багатоденні – у канікулярні дні. Виділяють три етапи: підготовка, проведення та оформлення матеріалу. Перед кожним походом повинні стояти три мети: пізнавальна (для себе), суспільно корисна (для інших організацій, друзів, школи), оздоровча. Краєзнавство у поєднанні з туризмом – це організована під керівництвом учителя багатогранна навчально-освітня, пошуково-дослідницька та суспільно-корисна діяльність школярів у процесі комплексного вивчення рідного краю. Туристські походи проводяться з таких видів туризму: пішохідного, лижного, гірського, водного, велосипедного, спелео, авто-мото.

9. Туристсько-краєзнавчі зльоти. Як правило, вони організуються на весні для підсумку роботи за рік. На них виявляють уміння учасників у володінні знаннями з краєзнавства, навички по техніці туризму. Для організації зльоту формується оргкомітет, члени, судді. Розробляється програма, місце і час проведення, сценарій відкриття та закриття, сценарії конкурсів.

10.Експедиції – це вивчення групою туристів з певною метою маршруту, території, полігону, одного чи декілька об’єктів з використанням будь-яких засобів пересування. Залежно від мети та напряму роботи експедиції можуть бути спортивні, краєзнавчі, наукові тощо. Це науково-дослідна робота, яка потребує ретельної підготовки учасників та конкретну мету по дослідженню об’єктів. Одна з найефективніших комплексних форм збору та вивчення матеріалу. Організація експедиції – справа складна та працемістка, яка потребує розв’язку багатьох організаційних, науково-методичних, матеріально-технічних питань. Тому, вона можлива, коли учасники являють собою зрілий колектив на чолі з досвідченим керівником.

Всі види і форми краєзнавчо-туристичної роботи відповідають принципу науковості, який проявляється у науково-дослідній роботі школярів. Дослідження так чи і наче пов’язані з пізнанням нового, узагальненням, систематизацією інформації. Засвоєння понять про елементи природи, господарства можливі при конкретних уявленнях про них. Саме такі дані школярі можуть отримати у процесі активних форм навчання.

Краєзнавча робота – це перш за все дослідження: геологічні, гідрологічні, геоморфологічні, метеорологічні, ґрунтові, геоботанічні, зоогеографічні, фенологічні, дослідження ПТК, економіко-географічні, топонімічні. Зібраний матеріал систематизується та обробляється і використовується на уроках.

Організована науково-дослідна робота повинна простежувати динаміку рівнів сформованості розуміння учнями глибини своїх патріотичних почуттів, світоглядних переконань, якими повинен характеризуватися громадянин України. Для того, щоб перевірити це, вчителю за кожним напрямком краєзнавчої роботи в школі потрібно створити експериментальні групи старшокласників.

Отже, всі форми краєзнавчої роботи поглиблюють знання, отримані учнями в рамках навчальної програми з історії, літератури, географії тощо, розширює уявлення про культуру свого краю. Використання краєзнавчого матеріалу дає вчителю можливість всебічно розвивати особистість підлітка, виховувати патріотів рідного краю, прищеплювати любов до його природи, сприяти розвитку допитливості, спостережливості школярі.

Дата добавления: 2015-05-24