Краєзнавство у навчальному процесі (на уроках історії, факультативних заняттях)

Краєзнавство на уроках історії.

З 1992/93 навч. років у 5-х класах загальноосвітніх шкіл України вивчається навий курс "Рідний край".

В шкільній програмі з історії України передбачено вивчення історії країни з стародавнього часу до наших днів. Це створює можливість для широкого вивчення місцевої історії. Уже в учнів молодших класів формується система знань з історії рідного краю, його місце та значення в історичному розвитку нашої Батьківщини. Вивчення рідного краю проводиться на базі загального курсу історії України і в тісному зв'язку з ним. Матеріал з кр-ва вивчається паралельно з відповідними темами з курсу історії України на спеціально виділених уроках або шляхом включення окремих питань (елементів) в уроки загального курсу. Питання про доцільність використання цього матеріалу в тій чи іншій темі, характер його залучення вирішується учителями, виходячи з конкретного змісту матеріалу краєзнавства.

Урок - основна форма навчання, і тому важливо відібрати та систематизувати краєзнавчий матеріал для уроків. Основними критеріями відбору та включення в урок краєзнавчого матеріалу є:

Наукова достовірність,

Ідейна спрямованість,

Особливість для даної місцевості,

Відповідність програмі,

Доступність,

Виразність та переконливість матеріалу.

Не менш важливо встановити вірні взаємовідносини (пропорції) та зв'язки між краєзнавчим і загальноісторичним матеріалом, що викладається у відповідності до програми з історії.

Методи використання краєзнавчого матеріалу на уроках історії повинні бути різноманітними в залежності від специфіки краєзнавчого матеріалу в тому чи іншому краї.

Типи уроків з краєзнавства можуть бути різними:

на одному з них будуть використовуватись переважно археологічні матеріали,

на другому - етнографічні,

на третьому - фольклорні і т. п.

Форми залучення краєзнавчого матеріалу на уроках історії можуть бути різними, починаючи від використання краєзнавчих прикладів для оживлення матеріалу, до проведення спеціальних, повністю заснованих на краєзнавчих матеріалах уроків. Уроки слід проводити або на певних пам'ятках історії та культури, або в місцевому краєзнавчому музеї. Уроки-екскурсії можна проводити з археології, етнографії, мистецтвознавству при наявності тих чи інших музейних матеріалів. Урок-екскурсія, на відміну від екскурсії, має всі атрибути уроку - перевірка домашнього завдання, викладення нового матеріалу, закріплення нових знань. В практику ввійшли і виїзні уроки співробітників музею в школі. При наявності необхідних матеріалів у шкільних музеях уроки доцільно проводити в них. Викладати нові дані на такому уроці можуть і учні з числа активістів.

Учні краще засвоюють матеріал за допомогою дотику. Дотик доповнює зорову інформацію. Тому слід вводити копії, дублікати яких діти можуть взяти в руки. Для наймолодших школярів екскурсійний час показу та розповіді про експонати не повинен перевищувати 20-25 хвилин, а кількість експонатів - не більше 5-10, а для учнів 4-5-х класів - 20. Час зупинки біля вітрини - не більше 1-1,5 хвилини. Малюнки на тему "Що я бачив у музеї", зроблені одразу після огляду експозиції, дозволяють закріпити знання учнів.

Вікові особливості учнів 5-7-х класів потребують максимальної конкретизації та образності учбового матеріалу. Під час уроку-екскурсії не можна обмежуватись тільки оглядом експозиції. Обов'язково потрібно організувати замальовку найбільш типових експонатів, ставлячи перед учнями завдання навчитись відрізняти давні предмети від сучасних.

Напередодні екскурсії слід провести настановчу бесіду, під час якої учням повинні бути дані завдання для самостійної роботи в музеї; нагадати про те, що вони повинні принести з собою зошити для записів і замальовок. Для самостійних робіт учням можна запропонувати, наприклад, такі завдання:

Замалювати 2-3 найважливіших, з їхньої точки зору, знарядь первісних людей.

Записати та запам'ятати основні стоянки або селища, городища, групи курганів, що знаходяться на території краю.

Замалювати орнамент давнього посуду.

Знайти в музеї і назвати не менше трьох винаходів первісної людини, якими ми користуємося до сих пір.

Урок-екскурсія дає великий ефект для вірного розуміння історії. Конкретизуючи і уточнюючи уявлення учнів, такі уроки збуджують інтерес до краєзнавства і допомагають вчителю в подальшому відібрати з бажаючих необхідну кількість ентузіастів краєзнавства і організувати з ними факультативне заняття і гурткову роботу.

Факультатив.

Велику роль в активізації історико-краєзнавчої роботи в школі відіграють факультативні заняття. Факультативи доцільно будувати спеціалізовано, в залежності від особливостей місцевих пам'яток історії та культури. Наприклад, в областях, містах, районах, де є в значній кількості пам'ятки архітектури, факультатив можна провести на гему: "Архітектурні пам'ятки нашого краю". В залежності від специфіки краю можна проводити і факультативи з частковим залученням місцевого краєзнавчого матеріалу, що ілюструє загальноісторичні дані. В процесі практичних занять на факультативі слід звернути особливу уваги на вироблення практичних навичок в учнів по збору місцевого краєзнавчого матеріалу.

Конкретна методика проведення факультативу визначається вибором профілю для шкільного дослідження. Найбільш перспективним для розвитку факультативів є переважний розвиток порівняно вузьких спеціальних курсів, які не дуже великі за обсягом матеріалу, що вивчається, але на які разом з тим підводиться достатня кількість годин і які таким чином мають значні можливості для поглиблення знань і розвитку творчої самостійності до занять історією.

55. Кр-во у позакласній роботі.Форми позакласної та позашкільної роботи з краєзнавства:

Масова краєзнавча робота включає в себе такі організаційні форми: проведення екскурсій,- походів, експедицій, вечорів, олімпіад, вікторин, конференцій, бесід, ігор (ділових та розумових), позакласного читання, діяльність шкільних краєзнавчих куточків та музеїв.

Серед групових форм слід відзначити роботу шкільних гуртків, лекторіїв, видання рукописних книг, стінгазет, бюлетенів.

Індивідуальна робота включає в себе читання літератури (спеціальної та художньої) по історії краю, роботу в архівах, музеях, написання робіт (виступів, лекцій, рефератів), виготовлення фотодокументів, наочного приладдя тощо.

Найбільш поширеними і доступними є масова і групова форми краєзнавчої роботи, які тісно пов'язані одна з одною і часто переплітаються.

Методика позакласної і позашкільної історико-краєзнавчої роботи визначається загальними курсами методики позакласної та позашкільної роботи і спеціальними посібниками з методики історико-краєзнавчої роботи в школі.

Однією з найбільш ефективних форм позакласної краєзнавчої роботи в школах є шкільні гуртки.

Вони дозволяють вести цілеспрямовану і систематичну роботу, грунтуючись на тих знаннях з історії рідного краю, які одержали учні на уроках. Гурток може бути загальнокраезнавчим або спеціалізованим.

Необхідно також використовувати туристичну роботу з тим, щоб кожен туристичний похід мав мету, важливу в очах учнів. Найбільш ефективне спеціалізоване краєзнавство - з археології, етнографії, мистецтвознавства тощо.

Організовуючи позакласну роботу з учнями, передусім слід визначити перспективу цієї роботи.

Велику роль в організації перспектив позакласної та позашкільної роботи з учнями та залученні їх до охорони пам'яток історії та культури може зіграти археологія.

Заняття археологією поза класом і школою відкривають широкі можливості для прищеплення елементарних навичок наукового дослідження, розвитку самостійності, трудового виховання.

Будучи тісно пов'язана з викладанням історії, ця робота може бути почата вже в 5 класі, а потім повинна співвідноситись з вивченням систематичного курсу історії України.

Робота археологічного гуртка складається з наступних напрямків:

Кабінетна робота в школі та в місцевому краєзнавчому музеї (ознайомлення з накопиченими і обробленими археологічними колекціями, практичні заняття по обробці добутого в експедиціях матеріалу);

Експедиційна робота (спочатку участь у розкопках, які здійснюються вченими, потім самостійні археологічні розвідки);

Обробка матеріалів експедиції;

Робота з матеріальними пам'ятками старовини, поглиблення вивчення історії свого краю;

Проведення наукових конференцій та вечорів;

Створення та поповнення шкільного музею.

На першому ж занятті перед членами гуртка ставиться загальна задача - брати участь в археологічних розкопках, вести самостійні наукові дослідження. Намічаються і більш конкретні задачі: вивчити основи археології, мати уяву про всі види археологічних пам'яток. Підкреслюється, що археолог повинен уміти фотографувати, креслити, малювати, знати топографію, геологію, етнографію. Закінчивши загальне знайомство з основами археології, члени гуртка переходять до вивчення археологічних пам'яток краю. Заняття переноситься в краєзнавчий музей з метою вивчення найважливіших музейних експонатів.

Засвоївши музейний матеріал та літературу з теми, кожен член гуртка робить в музеї доповідь з певного питання, проводить екскурсію з членами гуртка. Учні знайомляться з принципами експонування матеріалу, оформлення стендів, вітрин тощо.

Кабінетна і музейна робота гуртка має мету підготувати учнів до самостійних археологічних експедицій. Результати кабінетної роботи гуртка підводяться на тематичному вечері.

Таким же чином може бути організований гурток по вивченню етнографії, фольклору, архітектури тощо. І тут важливу роль відіграє постановка перед учнями конкретної мети -самостійної участі в наукових дослідженнях. Досвід показує, що високі педагогічні результати досягається там, де робота історичних гуртків проводиться на краєзнавчій основі, спрямована на поглиблене вивчення історії області в цілому або окремих місцевих об'єктів: підприємства, села, міста.

Формою масової історико-краєзнавчої роботи в школах є клуби і товариства юних істориків.

В цих об'єднаннях, як правило, діють різноманітні секції та групи: юних істориків, археологів, архітекторів.

Заслуговує на увагу, наприклад, досвід роботи історичного товариства "Літописець" Новгород-Сіверської школи-інтернату Чернігівської області. Воно було створено на початку 70-х рр. Під керівництвом вчителя історії І. К. Коломийця. Подібні історичні товариства (клуби) створені в кожній області.

Дата добавления: 2015-05-24