Аналіз рентабельності і прибутку

Прибуток – це найважливіша фінансова категорія, що відображає позитивний результат господарської діяльності підприємства, характеризує ефективність виробництва і в кінцевому рахунку свідчить про обсяг і якість вироблених (реалізованих) товарів, стан продуктивності праці, рівень собівартості. Він є не лише джерелом забезпечення внутрішньогосподарських потреб фірми, а й джерелом формування бюджетних ресурсів держави.

Ефективність роботи підприємства значною мірою залежить від якості управлінських рішень, що стосуються використання одержаного прибутку.

Множинність показників прибутковості безумовно відображається на інформаційній корисності повідомлень, в яких прибуток використовується, як основа для прийняття управлінських рішень. Здатність отримувати прибуток також впливає на довго – та короткострокову платоспроможність підприємства.

Проаналізуємо порядок формування прибутку підприємства, дані наведено в таблиці 3.12.

Таблиця 3.12 – Формування прибутку підприємства

Показники	2009 рік	2010 рік	2011 рік	Абсолютне відхилення	Відносне відхилення, %
2010-2009	2011-2010	2010/ 2009	2011/ 2010
1. Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	12 812	10 012	18 224	-2 800	8 212	78,15	182,02
2. Податок на додану вартість	2 135	1 660	3 037	-475	1 377	77,75	182,95
3. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	10 677	8 352	15 187	-2 325	6 835	78,22	181,84
4. Собівартість реалізованої продукції	10 401	8 024	13 755	-2 377	5 731	77,15	171,42
5. Валовий прибуток			1 432		1 104	118,84	436,59
6. Інші операційні доходи	2 214	1 515	1 695	-699		68,43	111,88
7. Адміністративні витрати	-1 159	-978	-1 219		-241	84,38	124,64
8. Витрати на збут	-286	-276	-259			96,50	93,84
8. Інші операційні витрати	-2 110	-754	-1 948	1 356	-1 194	35,73	258,36
9. Фінансовий результат від операційної діяльності	-1 065	-165	-299		-134	15,49	181,21
10. Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування	-1 065	-124	-246		-122	11,64	198,39
11. Податок на прибуток	0,00					0,00	0,00
12.Чистий прибуток	-1065	-124	-246		-122	11,64	198,39

Для вивчення ефективності господарської діяльності підприємства, необхідно проаналізувати і оцінити фінансові коефіцієнти, що характеризують рентабельність підприємства. Розрахунки представимо у таблиці 3.13.

Таблиця 3.13 – Аналіз показників рентабельності ПАТ «Будівельні матеріали» за 2009-2011 роки

Показники	2009 рік	2010 рік	2011 рік	Абсолютне відхилення	Відносне відхилення, %
2010-2009	2011-2010	2010/ 2009	2011/ 2010
Коефіцієнт рентабельності активів (ROA)	0,006	0,015	0,062	0,009	0,047	250,00	413,33
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу (ROE)	0,012	0,039	0,175	0,027	0,136	325,00	448,72
Коефіцієнт рентабельності статутного капіталу	0,162	0,193	0,842	0,031	0,649	118,84	436,59
Коефіцієнт ефективності використання власного і позиченого капіталу (ROCE)	0,012	0,039	0,175	0,027	0,136	325,00	448,72
Коефіцієнт рентабельності основної діяльності	0,01	0,041	0,104	0,031	0,063	410,00	253,66
Коефіцієнт рентабельності продаж	0,01	0,039	0,094	0,029	0,055	390,00	241,03

Отже, в результаті дослідження ефективності господарської діяльності підприємства, бачимо, що підприємство у 2009-2011 роках отримало позитивний фінансовий результат, тобто працювало прибутково. Так, кожна гривня активів у 2009 році принесла 0,6 коп. прибутку, у 2010 році – 1,5 коп. прибутку, за 2011 рік – 6,2 коп. прибутку. Відповідно, в процесі господарської діяльності у 2009 році підприємство отримало з 1 грн. власного капіталу 1,2 коп. прибутку, а у 2010 році – його значення збільшилось до 3,9 коп. На кінець аналізованого періоду значення коефіцієнта рентабельності власного капіталу збільшилось на 348,72%, тому з 1 грн. власного капіталу підприємство змогло отримати лишень 17,5 коп. прибутку.

В 2009 році з 1 грн. статутного капіталу підприємство отримало 16,2 коп. прибутку; в 2010 році – 19,3 коп., а в 2011 році - 84,2 коп. Зменшення величини даного показника пов’язане із зменшенням чистого прибутку.

Скорочення прибутку на кінець періоду зумовлено скороченням обсягів всіх активів, якими володіє підприємство.

Оскільки загальноприйнятих значень рентабельності, на які можна орієнтуватися при аналізі, не існує, то зростання вищезгаданих показників у динаміці за періодами звітності можна розглядати, як позитивну тенденцію, а їх скорочення – як негативну. Виходячи з цього, показники рентабельності ПАТ «Будівельні матеріали» за 2009-2011 роки можна оцінити як задовільні.

Проведемо факторний аналіз рентабельності активів. На рівень рентабельності активів впливають їх оборотність та рентабельність реалізованої

продукції:

Ра = ЧП/А

Оцінимо вплив на рентабельність активів кожного чинника (табл. 3.14).

Таблиця 3.14 – Вихідні дані для факторного аналізу рентабельності активів

№	Показник	Позначення			Відхилення
	Середня вартість активів, тис. грн.	А		23 260	1 656,5
	Валовий прибуток, тис. грн.	ВП		1 432	1 104,0
	Рентабельність активів	Ра	0,0152	0,0616	0,046

За даними таблиці 3.14 рентабельність активів за звітний період зросла на 0,046 пункта. Це відбулося за рахунок впливу таких чинників, як збільшення середньої вартості активів та збільшення валового прибутку.

1) за рахунок зростання валового прибутку:

ΔРа(ΔВП) = ВП1/А0 - ВП0/А0

ΔРа(ΔВП) = 1432/21603 - 328/21603 = 0,051

2) за рахунок збільшення середньої вартості активів:

ΔРа(ΔА) = ВП1/А1 - ВП1/А0

ΔРа(ΔА) = 1432/23260 - 1432/21603= -0,0047

Загальний вплив двох чинників на рентабельність активів становить:
0,051-0,0047=0,046

Таким чином на рентабельність активів здійснюють вплив два фактори: середня вартість активів та валовий прибуток.

За рахунок зростання валового прибутку в 2011 році порівняно з 2010 роком на тис. грн. відбулось зростання рентабельності активів на 0,0511 пункти. За рахунок збільшення середньої вартості
активів на 1 656,6 тис. грн. відбулось зменшення рентабельності активів на 0,0047 пункти.

За рахунок впливу двох факторів рентабельність активів зросла на 0,046 пунктів.

3.3.3 Оцінка кредитоспроможності підприємства

Критерії оцінки фінансового стану позичальника встановлюються кожним банком самостійно його внутрішніми положеннями щодо проведення активних операцій (кредитних) та методикою проведення оцінки фінансового стану позичальника (контрагента банку) з урахуванням вимог цього Положення, у яких мають бути визначені ґрунтовні, технічно виважені критерії економічної оцінки фінансової діяльності позичальників (контрагентів банку) на підставі аналізу їх балансів і звітів про фінансові результати в динаміці тощо. Методика проведення оцінки фінансового стану позичальника (контрагента банку), яка розроблена банком, є невід'ємним додатком до внутрішньобанківського положення банку про кредитування.

Оцінку фінансового стану позичальника (контрагента банку) з урахуванням поточного стану обслуговування позичальником (контрагентом банку) кредитної заборгованості банк здійснює в кожному випадку укладання договору про здійснення кредитної операції, а надалі - не рідше ніж один раз на три місяці, а для банків - не рідше ніж один раз на місяць.

Зазначені в цьому Положенні вимоги щодо оцінки фінансового стану позичальника є мінімально необхідними. Банки мають право самостійно встановлювати додаткові критерії оцінки фінансового стану позичальника, що підвищують вимоги до показників з метою адекватної оцінки кредитних ризиків та належного контролю за ними.

Банки самостійно встановлюють нормативні значення та відповідні бали для кожного показника залежно від його вагомості (значимості) серед інших показників, що можуть свідчити про найбільшу ймовірність виконання позичальником (контрагентом банку) зобов'язань за кредитними операціями. Вагомість кожного показника визначається індивідуально для кожної групи позичальників (контрагентів банку) залежно від кредитної політики банку, особливостей клієнта (галузь економіки, сезонність виробництва, обіговість коштів тощо), ліквідності балансу, становища на ринку тощо.

Клас позичальника (контрагента банку) за результатами оцінки його фінансового стану визначається на підставі основних показників та коригується з урахуванням додаткових (суб'єктивних) показників.

Враховуючи рекомендації НБУ комерційні банки проводять оцінку кредитоспроможності за такими основними напрямами:

1. Ліквідність та платоспроможність;

2. Фінансова стійкість;

3. Рентабельність;

4. Ділова активність;

5. Кредитна історія позичальника.

Всі вище перелічені показники розраховуються на основі звітності поданої позичальником та на основі даних що містяться в банку, в разі якщо позичальник раніше брав в ньому кредит.

Щодо показників ліквідності, то при оцінці кредитоспроможності використовуються такі основні з них: коефіцієнт абсолютної ліквідності, коефіцієнт швидкої ліквідності, коефіцієнт загальної ліквідності.

Серед показників фінансової стійкості в основному розраховують коефіцієнти автономії, фінансової стійкості, фінансової залежності або левериджу, маневреності та забезпеченості власними оборотними коштами.

Серед показників ділової активності в більшості випадків визначають коефіцієнти оборотності дебіторської та кредиторської заборгованості та коефіцієнт оборотності запасів.

Згідно з рекомендацією НБУ позичальники можуть бути поділені банком за рейтингом надійності на п'ять класів:

- клас "А" — фінансова діяльність позичальника дуже добра, що свідчить про можливість своєчасного виконання зобов'язань за кредитними операціями, зокрема погашення основної суми боргу та відсотків за ним відповідно до умов кредитної угоди;

- клас "Б" — фінансова діяльність позичальника цієї категорії близька за характеристиками до класу "А", але ймовірність підтримування її на цьому рівні протягом тривалого часу є низькою. Позичальники (контрагенти банку), віднесені до цього класу, потребують більшої уваги через потенційні недоліки, що ставлять під загрозу достатність надходжень коштів для обслуговування боргу;

- клас "В" - фінансова діяльність позичальника задовільна і потребує більш детального контролю. Надходження коштів і платоспроможність позичальника свідчать про ймовірність несвоєчасного погашення кредитної заборгованості в повній сумі і в строки, передбачені договором, якщо недоліки не будуть усунені;

- клас "Г" - - фінансова діяльність позичальника незадовільна, і спостерігається її нестабільність протягом року; є високий ризик значних збитків; ймовірність повного погашення кредитної заборгованості та відсотків за нею є низькою;

- клас "Д" — фінансова діяльність незадовільна, є збитки; кредитна операція не забезпечена ліквідною заставою (або безумовною гарантією), ймовірність виконання зобов'язань з боку позичальника/контрагента банку практично нульова.

В даній роботі оцінка фінансового стану позичальника і віднесення його до відповідного класу кредитоспроможності виконуються за системою показників, наведених в табл. 3.15 (з урахуванням рекомендацій НБУ).

Таблиця 3.15

Визначення класу кредитоспроможності ПАТ «Будівельні матеріали»

Показник	фактичне значення	Вага показника, бали
1. Ліквідність
1.1 Коефіцієнт поточної ліквідності (Кпл), %	0,556
1.2. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал), %	0,004
2. Фінансова стійкість
2.1 Коефіцієнт автономії (Ка),%	0,34
2.2 Коефіцієнт маневреності (Км), %	-0,29
3. Стан дебіторсько-кредиторської заборгованості
3.1 Період обортності дебіторської заборгованості (Пдз), дні
3.2 Період обортності запасів виробництва (Пзап), дні
3.3 Період обортності кредиторської заборгованості (Пкз), дні
3.4 Період обортності оборотного капіталу (Оок), дні
4. Рентабельність	0,062
4.1 Чиста рентабельність реалізованої продукції (Чрп), %	9,4
5. Усього вага показників, бали
6. Коригуючі коефіцієнти
6.1 Наявність діючих кредитів	немає
6.2 Тенденція надходжень на поточні рахунки	постійні	1,05
6.3 Стабільність грошових надходжень	щоденні	1,05
6.4 Альтернативні джерела погашення	немає	0,8
6.5 Строк функціонування підприємства, роки
6.6 Ринкова позиція	задовільна	1,05
6.7 Репутація позичальника	задовільна
6.8 Наявність прострочених платежів по кредитах у минулому	не було	1,05
7. Загальна вага показників (ЗВ), бали ЗВ=п.5*здобуток коефіцієнтів (п.6.1.-п.6.8.)
8. КЛАС кредитоспроможності позичальника (КПП)	Г

Отже, після проведених розрахунків ми бачимо, що ПАТ «Будівельні матеріали» підпадає під клас кредитоспроможності «Г», а це в свою чергу свідчить про те, що фінансова діяльність позичальника незадовільна, і спостерігається її нестабільність протягом року; є високий ризик значних збитків; ймовірність повного погашення кредитної заборгованості та відсотків за нею є низькою.

3.4. Оцінка вірогідності банкрутства підприємства

Банкрутство – це визнана арбітражним судом нездатність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше, як шляхом застосування ліквідаційної процедури.

Банкрутство — це неможливість для деяких осіб виконати після встановленого терміну взяті на себе зобов'язання перед кредиторами, особливо грошові. Ситуація ускладнюється ще й тим, що неплатоспроможність прогресує на фоні загальної нестабільності.

Запобігання цьому стану потребує застосування спеціальних процедур, а саме прогнозування ймовірності банкрутства.

Проведемо оцінку ймовірності банкрутства підприємства ПАТ «Будівельні матеріали» на основі:

1. Двофакторної моделі Альтмана

Двофакторна модель оцінки вірогідності банкрутства підприємства вважається однією з найпростіших моделей прогнозування можливості банкрутства. Вона заснована на двох ключових показниках – коефіцієнті поточної ліквідності К_п і показникові частки позикових коштів К_авт:

Z= -0,3877+(-1,0736)*К_покр+0,0579*К_авт

2009 рік: Z=-0,3877-1,0736*0,702+0,0579*0,41=-0,34

2010 рік: Z=-0,3877-1,0736*0,816+0,0579*0,37=-0,47

2011 рік: Z=-0,3877-1,0736*0,842+0,0579*0,34=-0,50

Отже, можна зробити висновок, що ймовірність банкрутства ПАТ «Будівельні матеріали» є низькою.

2. П’ятифакторної моделі Альтмана

Z=1,2K₁+1,4K₂+3,3K₃+0,6K₄+K₅

2009 рік: Z = 1,2 * (8543-0-12178)/ 20616 + 1,4* 3954/20616 + 3,3*(-1236) / 20616 + 0,6*8438/12178 + 10677/20616 = 0,79

2010 рік: Z=1,2 * (11650-0-14276)/ 22590 + 1,4* 180/22590 + 3,3*(-124) / 22590 + 0,6*8314/14276 + 8352/22590 = 0,57

2011 рік: Z=1,2 * (13369-0-15884)/ 23929 + 1,4* (-89)/23929 + 3,3*(-246) / 23929 + 0,6*8045/15884 + 15187/23929 = 0,77

Таким чином розглянувши проведені розрахунки можна зробити висновок, що ймовірність банкрутства ПАТ «Будівельні матеріали» є дуже високою.

3. Коефіцієнт Бівера

Проведемо розрахунок коефіцієнта Бівера за даними підприємства.

Таблиця 3.16 - Вихідні дані для розрахунку коефіцієнта Бівера

Показники	2010 р.	2011 р.	Відхилення (±)
Чистий прибуток, тис.грн.	-124	-246	-122
Амортизація, тис.грн.			-449
Поточні зобов’язання, тис.грн.
Коефіцієнт Бівера	0,073	0,030	-0,043

Як показують розрахунки коефіцієнт Бівера зменшився на -0,43 пункти, проте нормативного рівня, що становить за міжнародними стандартами 0,17 - 0,4 він не досяг, тому вірогідність банкрутства є високою. Протягом аналізованих 2 років коефіцієнт Бівера не перевищує 0,2, що відображає небажане скорочення частки прибутку, яка надходить на розвиток виробництва.

Таким чином, вірогідність банкрутства на підприємстві є високою. Підприємству потрібно негайно вжити заходів, пов’язаних з ефективним управлінням його фінансами і виробництвом, правильним визначенням стратегічних цілей і тактики їх реалізації.

Це передбачає покращання управління, підвищення ефективності виробництва і конкурентоздатності продукції, що випускається, підвищення ефективності праці, покращання фінансово-економічних результатів діяльності.

Можливі заходи для уникнення банкрутства:

1) знайти шляхи додаткового фінансування п-ва;

2) позбутися збиткової продукції п-ва і підрозділів;

3) звернути увагу на управління активами;

4) розробити і почати здійснення програми скорочення затрат.

Головне в стратегії запобігання банкрутства підприємства, у вирішенні проблем ліквідності і платоспроможності полягає в професійному управлінні оборотними засобами.

3.5 Перспективний аналіз (прогнозування фінансових показників)

Дата добавления: 2015-05-24