Тема 3. Грошові надходження підприємств. 3.1. Види грошових надходжень

Основні питання:

3.1. Види грошових надходжень.

3.2. Виручка від реалізації продукції та від іншої реалізації

3.3. Грошові надходження від фінансово-інвестиційної діяльності.

Основні поняття і терміни: Грошові надходження, дохід від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, чистий дохід, оптова і роздрібна ціни.

3.1. Види грошових надходжень

Грошові надходження підприємств відіграють важливу роль у процесі кругообігу коштів. Грошові надходження підприємства повинні забезпечувати відшкодування витрат, своєчасне виконання фінансових зобов'язань, формування доходів і прибуток.

Продаж продукції (товарів) — це господарські операції підприємства, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від термінів її надання, а також операції з безоплатного надання товарі

Продаж послуг (робіт) — це операції цивільно-правового характеру з наданням послуг (результатів робіт), надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також: надання об'єктів власності за компенсацією; надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів лізингу, продажу, ліцензування або інші способи і передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної власності.

Грошові надходження — це сукупність надходжень коштів за реалізовану продукцію, виконані роботи, послуги, а також виконання інших господарських операцій у процесі операційної, фінансової й інвестиційної діяльності підприємства. Сума грошових надходжень не завжди дорівнює сумі доходу підприємства за реалізовану продукцію.

Дохід — це збільшення економічних вигод підприємства у виді надходження активів (коштів.інших матеріальних або нематеріальних активів), або зменшення зобов'язань підприємства перед його діловими партнерами, що забезпечують зростання власного капіталу підприємства.

Розрізняють доходи:

• Дохід від усіх видів звичайної (операційної, фінансової інвестиційної) діяльності підприємства та надзвичайних подій;

• Дохід від реалізації продукції (товарів робіт послуг) загальний, який дорівнює загальній сумі доходу без вирахування на даних знижок, ПДВ, акцизного збору тощо;

• Чистий дохід від реалізації продукції товарів робіт, послуг який обчислюють вирахуванням із загального доходу суми по датку на додану вартість, акцизного збору, інших зборів або по датків з обороту суми наданих знижок, повернення проданих товарів та інших сум, що підлягають вирахуванню з доходу

За економічним змістом прибуток — це грошовий вираз частини вартості додаткового продукту, тобто частини чистого доходу, отриманого підприємством.

Грошові надходження підприємств включають:

• доходи від основної (операційної) діяльності — виручка від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг;

• доходи від іншої операційної діяльності (реалізація оборотних активів, іноземної валюти; бід операційної оренди, операційної курсової різниці; отримані пені, штрафи; від списання дебіторської заборгованості; отримані гранди, субсидії);

• доходи від фінансових операцій (від спільної діяльності, інвестицій в асоційовані і дочірні підприємства, отримані дивіденди і відсотки по облігаціях);

• доходи від іншої звичайної діяльності (реалізація фінансових інвестицій, основних засобів, нематеріальних активів, необоротних активів; ліквідації необоротних активів, неопераційних курсових різниць; безкоштовно отриманих оборотних активів; уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій);

• доходи від надзвичайних подій (відшкодування збитків від надзвичайних подій).

3.2. Виручка від реалізації продукції та від іншої реалізації

Виручка від реалізації продукції— це сума грошей, що надійшла на рахунок підприємствами в касу за реалізовану продукцію (виконані роботи, надані послуги)

В Україні застосовуються два методи визначення надходжень від продажу продукції (товарів, робіт, послуг) та виконання інших операцій:

• касовий метод, відповідно до якого дохід (виручку) від продажу продукції (товарів, робіт, послуг) та виконання інших операцій визначають за коштами, що надійшли на рахунки у вигляді платежів за відвантажену продукцію, виконані роботи, надані послуги, оприбуткованих матеріальних цінностей, а також від виконання інших операцій та фінансової діяльності;

• метод нарахування, відповідно до якого дохід (виручку) від продажу продукції (товарів, робіт, послуг) та інших матеріальних цінностей визначають за вартістю відвантажених (переданих) товарів (підписання документа про виконані роботи, надані послуги) на відповідну дату.

Застосування методів визначення доходу (виручки) від виконання господарських операцій та фінансової діяльності тісно пов'язане з чинним податковим законодавством, яке передбачає відповідальність будь-якої юридичної особи з моменту юридичного визнання дійсності проведених операцій.

Розмір виручки від реалізації продукції, за інших однакових умов, залежить від:

• кількості, асортименту та якості продукції, що підлягає реалізації. Збільшення кількості реалізованої продукції збільшує розмір виручки. У той же час ця кількість залежить від обсягів виробництва і зміни величини перехідних залишків нереалізованої продукції на початок і кінець року. Збільшення асортименту реалізованої продукції за більш високими цінами збільшує виручку і навпаки;

• рівня реалізаційних цін. Прямий вплив на розмір виручки становить рівень відпускних цін, що у свою чергу знаходиться під впливом якості і споживчих властивостей, термінів реалізації продукції, попиту та пропозиції на ринку.

Розрізняють фіксовані, регульовані і вільні ціни.

Фіксовані ціни встановлюються державою, як правило, на предмети першої необхідності і товари, що виробляються в умовах державної монополії (наприклад, газ, електроенергія).

Регульовані ціни встановлюються шляхом регулювання рівня рентабельності товарів першої необхідності (наприклад, хлібобулочні вироби, продукти дитячого харчування). Держава встановлює мінімальний і максимальний рівень регульованої (індикативної) ціни.

Вільні ціни встановлюються співвідношенням попиту та пропозиції на ринку.

Розрахунок ціни продукції здійснюють за формулами:

Ціна продукції (ціна виробника) = Собівартість продукції + Прибуток;

Ціна продукції з урахуванням ПДВ = Собівартість продукції + Прибуток + ПДВ;

Ціна продукції з акцизним збором і ПДВ = Собівартість продукції + Прибуток + ПДВ + Акцизний збір;

Роздрібна ціна продукції = Собівартість продукції + Прибуток + ПДВ + Акцизний збір + Торгова націнка.

Приклад 1. Собівартість продукції А — 10 грн. Планова рентабельність — 25 %, значить прибуток по плановій рентабельності — 2,5 грн., а ціна — 12,5 грн. Ставка акцизного збору — 2,5 грн., тоді ціна з урахуванням акцизу —15 грн. Ціна з урахуванням ПДВ (20 %) складе 18 грн. Ціна з урахуванням торговельної націнки (30 %) — 23,40 грн.

Планова виручка від реалізації продукції визначається методом прямого розрахунку (підсумовуючи отримані суми по всій номенклатурі продукції):

Виручка від реалізації (планова) = Кількість реалізованої продукції в плановому періоді х Ціна реалізації;

Кількість реалізованої продукції в плановому періоді = Залишки продукції на початок планового періоду + випуск продукції в плановому періоді - Залишки продукції на кінець періоду.

Ціни реалізації в плановому періоді визначають на основі цін базового періоду, з урахуванням корегування змін у плановому періоді (у тому числі з урахуванням попиту і пропозиції).

Виручка від реалізації продукції, робіт, послуг є основним джерелом відшкодування засобів на виробництво і реалізацію продукції, утворення доходів і формування фінансових ресурсів. її величина впливає не тільки на виробниче відшкодування витрат і формування прибутку, але і на своєчасне і повне виконання фінансових зобов'язань.

3.3. Надходження від фінансово-інвестиційної діяльності та інші грошові надходження

Фінансові інвестиції обумовлені наявністю вільних фінансових ресурсів і можливістю ефективно їх використовувати на фінансових ринках, що дозволяє діставати додатковий прибуток.

Фінансові інвестиції — це вкладення фінансових ресурсів в інвестиційні (фондові) інструменти (акції, облігації, паї)

Тимчасово вільні грошові кошти можуть бути вкладені на депозитні рахунки в банках під відсоток. Підприємство може одержувати додатковий дохід від здачі в оренду нерухомого майна (будинків, споруджень, устаткування, техніки й ін.).

Оренда — це угода,за якою орендар набуває права користування необоротним активом за плату протягом погодженого з орендодавцем строку. Оренда заснована на договорі, що укладають орендодавець і орендар. У договорі передбачається склад і вартість майна, розмір і термін орендної плати, права та обов'язки сторін, умови і порядок призупинення дії договору. Орендна плата — грошова оплата права користування орендованим майном. Розмір орендної плати визначається договором про оренду і, як правило, містить у собі амортизаційні відрахування і частина прибутку від використання майна. Орендна плата = =Сума амортизаційних відрахувань + Орендний відсоток + Витрати на ремонт орендованого майна.

Підприємство може одержувати додаткові доходи здійснюючи лізинг.

Лізинг — це форма довгострокової оренди, що передбачає передачу права користування майном на платній основі на визначений договором термін

У лізинговій угоді беруть участь три сторони: шдприємство-по-стачальник, лізингова фірма (підприємство-орендодавець) і орендар. Лізингова плата залежить від об'єкта лізингу, термінів лізингу й інших умов, передбачених у договорі. Розрізняють оперативний і фінансовий лізинг.

Оперативний лізинг передбачає багаторазову зміну лізингоодер-жувача протягом терміну служби машин або устаткування, тобто термін договору менше ніж амортизаційний період. Як правило, власник сам здійснює ремонт і технічне обслуговування об'єкта операційного лізингу, одержуючи при цьому всю суму амортизаційних відрахувань від лізингоодержувача.

Фінансовий лізинг передбачає виплату лізинговій фірмі протягом періоду дії договору суму, яка дорівнює сумі повної вартості амортизації і частки прибутку від використання устаткування, одержуючи право викупу устаткування по залишковій вартості після закінчення терміну дії договору, повернення устаткування або продовження договору. Підприємство може одержувати додаткову курсову різницю на валютних рахунках — здійснюючи операції в іноземній валюті. Підприємство може одержувати додатковий дохід, коли на його користь сплачують штрафи, пені, або відшкодують збитки.

Дата добавления: 2015-05-24