План заняття

ПЛАН

ПЛАН

1. Предметний урок. Особливості структури його предметного змісту.

2. Дидактична макроструктура предметного уроку, її варіативність.

3. Закономірності в методиці підготовки і проведення макроетапів предметного уроку.

ЛІТЕРАТУРА ДО ДАНОЇ ТЕМИ: 3, 9, 12, 16, 20, 29, 35, 36, 38, 39, 41, 43, 45, 47, 49

КОНТРОЛЬ ДО ТЕМИ: ТЕСТИ, ПИСЬМОВІ ЗАВДАННЯ

1. ПРЕДМЕТНИЙ УРОК. ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРИ ЙОГО ПРЕДМЕТНОГО ЗМІСТУ

Предметний урок є зразком уроку, під час якого учні набувають первинних навичок лабораторних робіт.

Основна мета цих уроків – отримання учнями знань внаслідок безпосередньої роботи з корисними копалинами, водою, ґрунтом, гірськими породами, з предметами живої та неживої природи.

Більшість предметних уроків проводять після екскурсії, на якій учні мають можливість безпосередньо вивчати об’єкти.

Роботу учнів з предметом на уроці можна організувати фронтально у групах чи індивідуально. На таких уроках чергують самостійну роботу учнів із поясненням учителя, ставлять пізнавальні завдання, виконують досліди, заповнюють порівняльні таблиці, креслять схеми, графіки.

Організація предметних уроків потребує старанної підготовки учителя, яка полягає у доборі обладнання, опрацюванні методики дослідів, забезпеченні самостійної роботи учнів з обладнанням на всіх етапах уроку.

Особливість предметного уроку полягає у тому, що предметний зміст передбачає всебічне вивчення конкретного предмета або явища природи, вявлення ознак, властивостей структури, встановлення зв’язків і залежностей. Доцільно, щоб на такому уроці учні працювали з натуральними живими природними об’єктами. Більшість предметних уроків проводять після уроків-екскурсій, на яких школярі спостерігають за конкретним об’єктом у навколишньому середовищі. Здобуті фактичні знання є опорою під час всебічного пізнання предмета або явища, виявлення його істотних ознак, властивостей, зв’язків у природі.

2. ДИДАКТИЧНА МАКРОСТРУКТУРА ПРЕДМЕТНОГО УРОКУ, ЇЇ ВАРІАТИВНІСТЬ

Предметнийурок за дидактичною структуроює комбінованим, оскільки у його межах реалізують всі етапи процесу навчання. Його структура визначають на основі логічної схеми змісту теми. Розглянемо макроструктуру предметного уроку. У практиці навчання макроструктура уроку варіативна, це зумовлено специфікою освітньої цілі такого типу уроку – всебічне пізнання предмета природи. Макроструктуру складають такі етапи:

Варіант 1

1. Організація класу.

2. Перевірка засвоєних знань, умінь і навичок.

3. Повідомлення теми і завдань уроку. Загальна мотивація.

4. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.

5. Сприйняття та усвідомлення учнями нового матеріалу (проводять методом бесіди з використанням живих об’єктів, колекцій, муляжів, моделей, таблиць).

6. Осмислення знань учнями (проводять методом бесіди, виявляють рівень навчальних досягнень учнів).

7. Узагальнення, систематизація та застосування засвоєних знань, умінь, і навичок.

8. Підсумок уроку.

9. Домашнє завдання.

Варіант 2

1. Організація класу.

2. Повідомлення теми і завдань уроку. Загальна мотивація.

3. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.

4. Сприйняття та усвідомлення учнями нового матеріалу (проводиться методом бесіди з використанням живих об’єктів, колекцій, муляжів, моделей, таблиць).

5. Осмислення знань учнями (проводять методом бесіди, виявляють рівень навчальних досягнень учнів).

6. Узагальнення, систематизація та застосування засвоєних знань, умінь, і навичок.

7. Підсумок уроку.

8. Творче завдання.

3. ЗАКОНОМІРНОСТІ У МЕТОДИЦІ ПІДГОТОВКИ ТА ПРОВЕДЕННЯ МАКРОЕТАПІВ ПРЕДМЕТНОГО УРОКУ

Предметні уроки потребують від учителя ретельної підготовки. Перш за все учитель, виходячи із програмового матеріалу, необхідного унаочнення, місцевих природних умов, особливостей класу, визначає тип предметного уроку. Після цього вчитель складає план або конспект уроку, в якому визначає навчальну, або виховну мету. Розглянемо деякі рекомендації до проведення предметного уроку.

1.Організація класу.

2.Перевірка засвоєних знань, умінь і навичок.

Цей етап можна проводити, а може пропускати.

Якщо новий зміст теми не складний і невеликий за обсягом, то перевірку можна здійснювати як самостійний етап. Якщо зміст попередньої і нової теми аналогічний, то перевірку здійснюють як актуалізацію опорних знань і чуттєвого досвіду в процесі засвоєння нових. Місце етапу перевірки у структурі предметного уроку визначає учитель: перед засвоєнням нового змісту, чи після систематизації та узагальнення засвоєних знань і умінь.

3. Повідомлення теми і завдань уроку. Загальна мотивація.

Важливою є на даному етапі загальна мотивація школярів, яка спрямована на спонукання пізнавального інтересу до предмета, бажання пізнати його. З цією метою застосовують прийоми введення цікавого матеріалу, уривків з оповідань, дослідів та ін.

4. Засвоєння нових знань, умінь та навичок.

На цьому етапі можна виділити три види знань:

- Знання, які засвоюють учнями під час безпосередньої діяльності з натуральними об’єктами (живими, гербаризованими, чи колекційними).

- Знання про предмет або явище, які здобувають із зображувальних засобів навчання, розповіді учителя, кінофільмів, додаткової літератури.

- Знання, які відомі учням із попередніх уроків та життєвого досвіду становлять основу для усвідомленого сприйняття нових знань.

Під час роботи із об’єктами, учні оволодівають прийомами аналізу, порівняння, синтезу, узагальнення, визначення, заповнюють таблиці, виконують схеми, організовують самоконтроль і взаємокоригування.

Засвоєні знання є базою для формування предметних умінь.

5. Систематизація, узагальнення та застосування засвоєних знань, умінь і навичок.

Метою даного етапу є виявлення взаємозв’язків між елементами змісту, встановлення певних закономірностей і формування на їхній основі елементів знань з вищим рівнем узагальнення, а також предметних умінь і навичок. Досягнення поставлених цілей вимагає актуалізації засвоєних знань та умінь, організація якої на цьому етапі має свої особливості.

ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1 Продовжити речення: „ Мета предметних уроків –…

2. Основна діяльність учнів під час предметних уроків:

а) слухання, запам’ятовування, спостереження;

б) аналіз, синтез, спостереження;

в) спостереження, дослідження, експеримент, моделювання.

3. Назватиосновні теми предметних уроків з природознавства в третьому класі:...

4. Продовжити речення: „ Дидактична макроструктура предметного уроку з природознавства залежить від: …

5. У чому полягає підготовка учителя до проведення предметного уроку?

6. Основними засобами навчання учнів на предметному уроці є:

а) гербарії, колекції, муляжі, ілюстрації;

б) моделі, препарати, інструктивні матеріали, малюнки;

в) колекції, гербарії, препарати, живі об’єкти.

7. У чому полягають особливості предметних уроків, що проводяться після екскурсії?

8. Розкрити теоретичне та практичне значення предметних уроків у процесі вивчення природознавства.

КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ

1. Розкрити особливості методики організації та проведення кожного етапу предметного уроку.

2. Скласти інструктивні картки (завдання, запитання) для організації самостійної роботи учнів з наочними засобами на предметному уроці.

ЛЕКЦІЯ № 9

ТЕМА. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА. УРОК-ЕКСКУРСІЯ. ЗНАЧЕННЯ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ: урок-екскурсія, вступна екскурсія,

поточна екскурсія, підсумкова екскурсія, дидактична

макроструктура уроку екскурсії, інструктаж на екскурсії.

1. Урок-екскурсія. Значення у процесі навчання природознавства.

2. Загальні вимоги до підготовки учителем уроку-екскурсії.

3 Класифікація уроків-екскурсій. Види екскурсій.

4. Дидактична макроструктура уроку-екскурсії.

4.1 Дидактична макроструктура вступного уроку-екскурсії

4.2. Дидактична макроструктура поточного уроку-екскурсії

4.3. Дидактична макроструктура підсумкового уроку-екскурсії

ЛІТЕРАТУРА ДО ДАНОЇ ТЕМИ: 3, 9, 12, 16, 20, 29, 35, 36, 38, 39, 41, 43, 45, 47, 49

КОНТРОЛЬ ДО ТЕМИ: ТЕСТИ, ПИСЬМОВІ ЗАВДАННЯ

1. УРОК-ЕКСКУРСІЯ. ЗНАЧЕННЯ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА

Як одна із важливих форм організації навчально-виховного процесу з природознавства, екскурсія відіграє провідну роль у засвоєнні змісту навчального матеріалу. Вона дозволяє вивчати різні предмети, явища і процеси природи під час безпосереднього спостереження за ними у природних умовах. Спостереження, які проводять під час екскурсії, дозволяють закріпити знання учнів, які вони отримали на уроках. Зміст екскурсій тісно пов’язаний із навчальним матеріалом, а знання, набуті під час спостережень, широко використовують упродовж вивчення наступних тем.

Основним методом пізнання на уроці-екскурсії є спостереження за предметами та явищами природи, вони розширюють кругозір, виробляють практичні вміння і навички.

У початкових класах найчастіше проводяться екскурсії, які поєднують елементи ілюстрації і демонстрації, коли учитель пояснює окремі питання, ставить перед учнями завдання і організовує самостійну роботу.

Ефективність уроку-екскурсії насамперед залежить від підготовки його учителем. Цю роботу здійснюють у такій послідовності:

1. Визначення теми уроку-екскурсії за програмою з природознавства.

2. Визначення виду уроку-екскурсії.

3. Складання логічно-понятійної схеми власне предметного змісту уроку-екскурсії за підручником з природознавства.

4. Конкретизація змісту відповідно до тих об’єктів, які є на місці екскурсії.

5. Визначення освітньої, розвивальної і виховної цілей конкретного уроку.

6. Розробка методики проведення уроку-екскурсії.

7. Підготовка школярів до уроку-екскурсії.

8. Підбір необхідного обладнання.

2. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ПІДГОТОВКИ УЧИТЕЛЕМ УРОКУ-ЕКСКУРСІЇ

Кожна екскурсія з природознавства потребує старанної попередньої підготовки. Учитель визначає тему, основні уявлення та поняття над якими буде вестися робота упродовж екскурсії, вибирає місце екскурсії, розробляє маршрут, обов’язково відвідує місце екскурсії, вивчає об’єкти, складає завдання для самостійної роботи, продумує зупинки, добирає тематичні ігри.

Цю роботу учитель завершує складанням плану екскурсії.

У плані екскурсії потрібно відобразити освітню, виховну і розвивальну мету, методи навчання, об’єкти спостереження, хід екскурсії.

Плануючи екскурсію учитель передбачає такі структурні елементи:

- коротке вступне слово, або вступна бесіда з учнями в якій необхідно охарактеризувати пору року, стан живої та неживої природи, установити зміни за певний період;

- організація самостійної роботи учнів;

- звіт про виконану роботу;

- обговорення і перевірка самостійної роботи;

- узагальнення і систематизація.

Важливо також готувати учнів до екскурсії. Учитель попередньо ознайомлює їх із темою екскурсії, завданням, з питаннями на які учні повинні знайти відповіді, ділить учнів на групи для кращого керування ними у процесі екскурсії. Потім обирає старшого у групі, роздає учням екскурсійне обладнання, розподіляє між групами завдання для виконання самостійної роботи та збору природного матеріалу. Після цього учитель конкретизує тему і завдання екскурсії, характеризує основні поняття теми і пропонує учням виконати самостійну роботу та спостереження. Після виконання завдань, учитель перевіряє і уточнює результати їхнього виконання, підсумовує та спрямовує учнів до висновків.

Із зібраного на екскурсії матеріалу виготовляють колекції та гербарії для подальшого використання у навчальному процесі.

3. КЛАСИФІКАЦІЯ УРОКІВ-ЕКСКУРСІЙ. ВИДИ ЕКСКУРСІЙ

Екскурсії з природознавства поділяють на вступні, поточні та заключні.

Під час вступних екскурсій учні набувають загальні знання про навколишній світ, отримують завдання з теми та проводять короткочасні та довготривалі спостереження.

Поточні екскурсії допомагають розкрити зміст окремої теми, ознайомитися з конкретними предметами природи, виконати досліди, провести спостереження, самостійно опрацювати навчальний матеріал.

Узагальнювальні уроки-екскурсії проводять у кінці вивчення теми чи окремого розділу природознавства. Під час таких екскурсій конкретизують, систематизують і розширюють зміст навчального матеріалу. Учні мають можливість переконатися у достовірності знань, які вони отримали на уроках, застосувати свої досягнення у нових навчальних ситуаціях, самостійно провести спостереження, та зробити висновки.

Розробляють методику уроку-екскурсії з природознавства на основі загальних дидактичних закономірностей, але необхідно при цьому урахувати особливості такого уроку взагалі і конкретного кожного її виду.

4.ДИДАКТИЧНА МАКРОСТРУКТУРА УРОКУ-ЕКСКУРСІЇ

4.1. ДИДАКТИЧНА МАКРОСТРУКТУРА ВСТУПНОГО УРОКУ-ЕКСКУРСІЇ

Вступний урок-екскурсія як правило багатотемний він передує вивченню розділу. Основна його дидактична мета полягає у здобутті учнями чуттєвого досвіду як основи для оволодіння системи понять, які будуть формувати в учнів під час вивчення окремих тем розділу у цілому. Під час такого уроку учні сприймають і запам’ятовують конкретний фактичний матеріал про предмети і явища, який стане основою засвоєння загальних уявлень та понять, які формуватимуть у темах розділу.

1. Організація учнів до уроку-екскурсії.

2. Постановка мети і завдань уроку. Загальна мотивація навчання.

3. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіту школярів.

4. Засвоєння нових знань умінь і навичок.

5. Підсумок уроку-екскурсії.

6. Домашнє завдання.

4.2. ДИДАКТИЧНА МАКРОСТРУКТУРА ПОТОЧНОГО УРОКУ-ЕКСКУРСІЇ

Поточний урок-екскурсія є однотемним. Основною його метою є формування в учнів компетентностей про об’єктити природи, взаємозв’язки і взаєомозалежності між ними. Специфіка такого уроку в тому, що навчання відбувається безпосередньо у природі, її об’єкти, процеси і явища учні сприймають усіми органами чуттів і розглядають у різнобічних зв’язках із довкіллям.

1. Організація учнів до уроку-екскурсії.

2. Перевірка навчальних досягнень учнів.

3. Повідомлення мети і завдань уроку-екскурсії. Загальна мотивація навчання.

4. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіту школярів.

5. Засвоєння нових знань, умінь та навичок.

6. Систематизація та узагальнення засвоєних знань, умінь і навичок.

7. Застосування засвоєних знань, умінь і навичок.

8. Домашнє завдання.

9. Підсумок уроку-екскурсії.

4.3. ДИДАКТИЧНА МАКРОСТРУКТУРА ПІДСУМКОВОГО УРОКУ - ЕКСКУРСІЇ

Підсумковий (заключний) урок-екскурсія проводять після вивчення розділу чи у сього курсу навчального предмета. Він завжди буває багатотемним. Основними дидактичними цілями цього виду уроку-екскурсії є конкретизація, розширення, узагальнення і систематизація тих компетентностей, які отримали учні упродовж вивчення навчальної дисципліни. У процесі такого уроку учні застосовують набуті знання у нових навчальних ситуаціях, через розв’язання навчально-пізнавальних завдань. На таких уроках зростає рівень самостійності учнів, роботу виконуєть здебільшого у группах, парах та індивідуально.

1. Організація учнів до уроку-екскурсії.

2. Постановка мети та завдань уроку. Загальна мотивація навчання.

3. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіту школярів

4. Систематизація та застосування отриманих учнями знань, умінь і навичок

5. Підсумок уроку-екскурсії.

ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Основні види діяльності учнів під час уроку-екскурсії:

а) слухання, запам’ятовування, спостереження;

б) аналіз, синтез, спостереження, моделювання;

в) дослідження, експеримент, виконання практичної роботи.

2. Екскурсії з природознавства поділяють на:

а) поточні, ознайомчі, позаурочні;

б) вступні, поточні та заключні;

в) заключні, тематичні.

3. Основними засобами навчання учнів на уроці-екскурсії є:

а) гербарії, колекції, муляжі, ілюстрації;

б) моделі, препарати, інструктивні матеріали, малюнки;

в) гірські породи, ґрунти, корисні копалини, живі об’єкти.

4 Узагальнювальні уроки-екскурсії проводять:

а) під час опрацювання окремої теми уроку;

б) у кінці вивчення теми чи окремого розділу природознавства.

в) після вивчення усього курсу навчального предмета.

КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ

1. Розробити зміст і методику уроку-екскурсії відповідно до конкретної теми.

2. Опрацювати інструктивні картки (завдання, запитання) для організації самостійної роботи учнів на екскурсії.

ЛЕКЦІЯ № 10

ТЕМА: ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА. УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНИЙ УРОК. ЙОГО ДИДАКТИЧНА МАКРОСТРУКТУРА. ЗАКОНОМІРНОСТІ МЕТОДИКИ ОРГАНІЗАЦІЇ Й ПРОВЕДЕННЯ УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНОГО УРОКУ

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ: узагальнювальний урок, дидактична

макроструктура узагальнювального уроку, зміст, методика

підготовки та проведення узагальнювального уроку.

1. Узагальнювальний урок. Значення на різних рівнях процесу навчання природознавства.

2. Дидактична макроструктура узагальнювального уроку, її варіативність.

3. Методичні вимоги до підготовки і проведення узагальнювального

уроку.

.

ЛІТЕРАТУРА ДО ДАНОЇ ТЕМИ: 3, 9, 12, 16, 20, 29, 35, 36, 38, 39, 41, 43, 43, 45, 47, 49

КОНТРОЛЬ ДО ТЕМИ: ТЕСТИ, ПИСЬМОВА РОБОТА

1. УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНИЙ УРОК. ЗНАЧЕННЯ НА РІЗНИХ РІВНЯХ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА

Серед ряду уроків природознавства у 3-4 класі важливе місце займають уроки узагальнення і систематизації знань, умінь і навичок школярів. Уроки такого типу проводять після вивчення окремої теми, її частини, розділу чи курсу. Основна дидактична мета такого уроку є повторення, уточнення, закріплення і систематизація пройденого матеріалу; узагальнення простих понять у складні; встановлення зв’язків між об’єктами і явищами у живій та неживій природі; приведення розрізнених знань учнів у цілісну систему.

Щодо процесу навчання природознавства узагальнення здійснюється:

а) у логічно завершеній частині змісту теми як окремий компонент процесу засвоєння елементу знань;

б) у темі уроку як окремий етап структури процесу навчання.

в) після вивчення розділу.

г) після вивчення навчального предмета;

д) після вивчення всього курсу природознавства.

З метою широких узагальнень на основі систематизації аналізують значний за обсягом предметний зміст. При цьому виділяють найсуттєвіші поняття, які зводять у єдину систему.

Дата добавления: 2015-05-24