Позакласна та позаурочна робота з математики в початкових класах. 2 страница

Наведемо інструкції:

Інструкції до написання цифри 1.

1. Цифра 1 складається з двох паличок - малої і великої;

2. Цифру пишуть безвідривно;

3. Спочатку пишемо малу паличку, а потім велику;

4. Починаємо писати її трохи вище від середини клітинки і ведемо до правого верхнього кута клітинки;

5. Не відриваючи ручки від паперу від верхнього кута клітинки до середини нижньої сторони клітинки проводимо похилу паличку.

Вірш Ось один чи одиниця і тонка, й пряма, як спиця.

Інструкції до написання цифри 2.

1. Цифра 2 складається з головки, штриха і хвилястої лінії;

2. Цифру пишуть безвідривно;

3. Спочатку пишуть головку, потім штрих і хвилясту лінію;

4. Головку починають писати трохи нижче середини верхньої сторони клітинки, ведуть лінію вгору і заокруглюють, в верхньому правому куті дотикають до правої сторони клітинки;

5. Від точки дотику, не відриваючи ручки від паперу пишуть похилий штрих до середини нижньої сторони клітинки;

6. Не відриваючи ручки від паперу вздовж нижньої сторони клітинки проводіть хвилясту лінію до правого нижнього кута.

Вірш

А оце ось цифра два, в неї кругла голова, довгий хвіст, зігнута спинка, отака як бачиш двійка.

„2' нагадує лебедя, що пливе.

Інструкції до написання цифри 3.

1. Цифра 3 складається з верхньої і нижньої кривих півовалів, причому

верхній півовал менший від нижнього;

2. Пишуть цифру безвідривно;

3. Спочатку пишуть верхній півовал, а потім нижній;

4. Починаємо писати верхній півовал дещо нижче середини верхньої сторони клітинки. Заокруглюємо у правому верхньому куті, дотикають до правої сторони клітинки і ведуть майже до центра клітинки;

5. Не відриваючи ручки від паперу пишуть нижній півовал так, щоб він у верхній частині дотикався до правої сторони клітинки.

Вірш:

Перші цифри - дві сестри, ось і третя цифра - три. Трійку третій із значків складено із двох гачків.

Інструкції до написання цифри 4.

1. Цифра 4 складається з трьох паличок.

2. Перші два елементи пишуть безвідривно.

3. Починають писати першу паличку трохи правіше середини верхньої сторони клітинки і ведуть її до центра клітинки.

4. Не відриваючи руки від паперу пишуть горизонтальну паличку вправо не доводячи її до правої сторони клітинки.

5. Відірвавши руку від паперу пишуть третій елемент довгу паличку, яку починають писати трохи вище середини правої сторони клітинки і ведуть похилу до нижньої сторони клітинки.

Вірш: Ось чотири жартівливо випинають лікоть вліво.

Інструкції до написання цифри 5.

1. Цифра 5 складається з трьох елементів; малої палички правого півовалу і

хвилястої лінії.

2. Цифра пишеться відривно.

3. Спочатку пишеться невеличка паличка, потім півовал і нарешті хвиляста лінія.

4. Паличку починають писати трохи правіше середини верхньої сторони клітинки і ведуть її похило до середини клітинки.

5. Пишемо правий півовал, дотикаючи в його середині до правої сторони клітинки.

6. Відірвавши ручку від паперу від маленької палички вправо пишуть хвилясту лінію, яку доводять до правого верхнього кута клітинки.

Вірш:

Потім вийшла погуляти на папері цифра п'ять. Ручки вправо простягнула, ніжку бубликом зігнула.

Інструкції до написання цифри 6.

1. Цифра 6 складається з великого лівого і малого правого півовалів.

2. Пишемо її безвідривно.

3. Спочатку пишемо великий лівий півовал, а потім малій правий півовал.

4. Починаємо писати великий лівий півовал трохи нижче правого верхнього кута клітинки, а далі похило до середини нижньої сторони клітинки.

5. Не відриваючи ручки від паперу проводимо лінію в гору, заокруглюючи її вліво трохи вище середини клітинки і отримуємо малий правий півовал.

Вірш: Цифра шість немов замок, знизу круг, вгорі - гачок.

Інструкції до написання цифри 7.

1. Цифра / складається з трьох елементів: хвилястої лінії, великої і малої

паличок.

2. Перші два елемента пишуть безвідривно.

3. Починають писати хвилясту лінію трохи нижче середини верхньої сторони клітинки і доводять її до правого верхнього кута клітинки.

4. Не відриваючи ручки від паперу проводять велику похилу паличку до середини нижньої сторони клітинки.

5. Починаючи з центра клітинки проводять малу горизонтальну паличку, яка перекреслює велику і не доходить до правої сторони клітинки.

Вірш: Цифра сім, як кочерга, в неї бач одна нога.

Інструкції до написання цифри о.

1. Цифра 8 складається з двох овалів: верхнього меншого і нижнього більшого.

2. Пишуть цифру безвідривно.

3. Овали пишуть поперемінно.

4. Починають писати трохи нижче і правіше від середини верхньої сторінки клітинки, і ведуть лінію вгору і вправо заокруглюють дотикаючись верхньої і правої сторони клітинки.

5. Не відриваючи руки від паперу заокруглюють зліва направо і ведуть до середини нижньої сторони клітинки, звідти заокруглюють в правому нижньому куті ведуть правий півовал через середину клітинки, перетинаючи лінію і заокруглюючи зліва направо доводять її до початкової точки.

Вірш: У цифрі вісім два кільця без початку й без кінця.

Інструкції до написання цифри 9.

1. Цифра 9 складається з малого лівого і великого правого півовалів.

2. Пишуть цифру безвідривно.

3. Починають писати трохи нижче правого верхнього кута клітинки. Ведуть лінію вгору, заокруглюючи її вліво і дотикаючи до верхньої сторони клітинки, ведуть до центра клітинки потім направо вверх, заокруглюючи, ведуть до початкової точки.

4. Не відриваючи руки від паперу, від цієї точки пишуть правий півовал

дотикаючи до середини нижньої сторони клітинки. Існує інше методичний підхід до написання цифри 9.

Цифра дев'ять, чи дев'ятка наче в цирку акробатка: сторінки як перевернуться зразу шісткою обернеться.

Інструкції до написання цифри 0.

1. Цифра 0являє собою великий овал.

2. Починають писати її трохи лівіше правого верхнього куга клітинки, ведуть заокруглюючи зліва до середини нижньої сторони клітинки, а звідти, заокруглюючи вгору, дотикаючи до лівої сторони клітинки, трохи вище від її середини, і закінчують у початковій точці.

Вірш: Кругла наче буква О цифра нуль або ніщо.

1234567890

Зразки написання цифр.

У межах вивчення нумерації чисел першого десятка ознайомлюємо учнів з поняттям нуля. Поняття про число нуль розкривається на основі відлічування предметів по одному і способом віднімання рівних чисел. Учні повинні усвідомити, що число нуль можна дістати, якщо з будь-якого числа послідовно відняти всі його одиниці; що нуль менше від будь-якого натурального числа і повинно стояти в ряді чисел перед 1.

Усна й письмова нумерація першого десятка засвоюється учнями в процесі розв'язування наступних вправ:

1) назвати число, яке слідує за даним числом;

2) назвати число, яке передує даному;

3) назвати число, наступне до даного;

4) назвати попереднє число;

5) назвати „сусідів" числа: ОО ЗД; О*-

Тестові завдання для самоконтролю студентів до теми

лекції 4 « Методичні підходи до вивчення нумерації в початкових класах. Методика вивчення нумерації чисел в концентрі "десяток"».

1. Які числа належать до другого розряду:

{ =від 10 до 90, ~від 1 до 9, ~ від 100 до 900}.

2. Які числа належать до третього розряду:

{~від 10 до 90, = від 100 до 900, ~ від 1000 до 9000}.

3. Яке число є першим в четвертому розряді:

{=тисяча, ~сотня, ~ десять тисяч}.

4. Які з перелічених посібників потрібні при вивчені дій у межах 10?

{~ таблиці для ознайомлення з цифрами до 20, =розрізані цифри, ~таблиці ваги}.

5. Яким методом вивчають нумерацію чисел від 100 до 200:

{~методом побудови натурального ряду, ~методи лічби десятками, =методом прилічування по 1}.

6. Як пояснити утворення числа 10:

{~ до 8 + 2 палички, ~до 7 +3 палички, =до 9 + 1 паличку}.

7. Якщо при читанні числа пропущена назва класу, то:

{~ на його місці пишуть 0, =на його місці пишуть 000, ~на його місці пишуть 00000}.

8. Яким методом вивчають усну нумерацію чисел в межах 10?

{ ~методом відкидання, =методом прилічування по одиниці, ~ методом перелічування частин}.

9. Які назви першого, другого і третього розрядів другого класу.

{~ Одиниці, десятки, сотні, =Одинці тисяч, десятки тисяч, сотні тисяч, ~ Тисяча, десять тисяч, сто тисяч}.

10. В основі всіх усних обчислень лежать знання результатів:

{=табличного виконання дій, ~позатабличного виконання дій, ~ знання нумерації}.

Максимальна кількість балів за одну правильну відповідь – 0,5 бала.

Всього – 5 балів за всі правильні відповіді

Лекція 5. (2 год.)

Тема: Методика розкриття змісту арифметичних дій.

1. Початкове ознайомлення з дією додавання.

2. Розкриття змісту дії віднімання.

3. Методика розкриття змісту дії множення.

4. Зміст дії ділення.

Література до теми: 1, 2, 7, 13, 14, 33, 48, 62, 81, 46, 79.

Ключові слова: арифметична дія, додавання, віднімання, множення, ділення.

1. Початкове ознайомлення з дією додавання.

Зміст дії додавання розкривається згідно програми 1 класі в концентрі "десяток". Але підготовча робота ведеться в до числовий період в темі "Лічба предметів" та у процесі вивчення чисел пертої п'ятірки.

У до числовий період чисельність предметних множин учні знаходять перелічуванням предметів, а в процесі ознайомлення з числами вчаться застосовувати цей спосіб перелічування одиниці. Цей спосіб і вправи на склад числа розглядаються під час вивчення чисел 1-5. Системи вправ на перелічування на цьому етапі передбачає поступове посилення словесних завдань, що сприятиме засвоєнню результатів додавання.

Вчитель, який працює на перспективу, не просто пропонує учням перелічувати предмети на даному етапі, але й вимагає пояснення міркувань, як визначити загальну кількість предметів.

Вже в до числовий період учні маніпулюючи конкретними з конкретними множинами, виконують об'єднання множин однорідних предметів (присувають, складають групи предметів і т.д.).

Навчання учнів 1 класу чотирирічної початкової школи додаванню і відніманню здійснюється не одночасно. Дія додавання вводиться перед вивченням чисел другої п'ятірки і служить для запису і утворення чисел 6-10 з попереднього і одиниці та складу числа з двох менших. З дією віднімання учні ознайомлюються після вивчення числа 10. Деякий розрив у часі розгляду дій додавання і віднімання полегшує засвоєння відповідних термінів і знаків.

Теоретичною основою дії додавання є об'єднання двох скінчених множин, які не мають спільних елементів. А знаходження чисельності утвореної множини можливе, якщо відомо чисельність кожної з даних множин.

Вчитель повідомляє, що в математиці для позначення дії додавання використовується знак "+". Під час ознайомлення з числами і цифрами на основі правила утворення наступного числа, вчитель викладає за допомогою розрізнених цифр і знаків ~+" і "=" приклад на утворення наступного числа за попереднім і одиницею і подає зразок його читання, наприклад, "до числа 3 додати 1, буде 4".

Після цього розглядають дії з множинами і вводять термінологію, пов'язану з дією додавання (це відбувається під кінець вивчення нумерації чисел першого десятка і відводиться урок на узагальнення дії додавання). Діти ознайомлюються з термінами "доданки", "сума", "плюс". У класі вивішується наступна таблиця:

Додавання 2+3=5 перший доданок другий доданок сума 2+3-сума  

Під час вивчення нумерації чисел 6-10 формуються вміння застосовувати дію додавання. Слід домогтися від учнів:

1. Засвоєння напам'ять випадків додавання, пов'язаних з утворенням чисел: 5-1; 6+1: 7-1; 8-1;

9+1.

2. Розуміння, що кожне число, крім одиниці, можна розкласти на два менші числа.

3. Вміння правильно читати приклади на додавання, на склад числа. Читаючи приклади на додавання, потрібно навчити учнів використовувати способи формулювань дії: 2+3=5.

1. До 2 додати 3=5;

2. 2 збільшити на 3 буде 5;

3. перший доданок 2, другий доданок 3, сума дорівнює 5;

4. сума чисел 2 і 3 рівна 5;

5. 2 плюс 3 дорівнює 5.

Читання вправ на склад числа, поданих записами виду 6^-4+2. Варто практикувати трьома способами: б - це 4 і 2; 6 складається з чисел 4 і 2; 6 дорівнює 4 плюс 2.

Із вправ на склад чисел необхідно більше працювати над такими, що розкривають повну упорядковану сукупність пар чисел складу того чи іншого числа. Наприклад, розкладаючи малюнки кружків спочатку з ліва на право а потім з ліва на право, назвавши впри чисел, на які можна, розкласти число 7 (або назвіть кожну з пар чисел, утворюють число 7).

(число 7 можна на шість і один, п'ять і два, чотири і три, три і чотири, два і п'ять, один і шість) за одним малюнком слід розглянути справа не тільки на засвоєння складу числа, а й на складання на записування прикладів.

Кінцева мета вивчення додавання в межах 10 полягає в тому, щоб учень вільно називав результат будь-якого прикладу з множини табличних прикладав. Досягти цієї мети можна через засвоювання впорядкованих таблиць. Таблиця додавання в межах 10 включає 45 випадків.

1+1

2+1 1+2

3+1 2+2 1+3

4+1 3+2 2+3 1+4

5+1 4+2 3+3 2+4 1+5

6+1 5+2 4+3 3+4 2+5 1+5

7+1 6+2 5+3 4+4 3+5 2+6 1+7

8+1 7+2 6+3 5+4 4+5 3+6 2+7 1+8

9+1 8+2 7++3 6+4 5+5 4+6 3+7 2+8 1+9

Всі таблиці випадки додавання в мtжах 10 складаються на основі прикладу прилічування одиниць. Цей прийом учні вчаться формулювати так: "якщо до числа додати 1, то дістанемо наступне при лічбі число".

2. Розкриття змісту дії віднімання.

З дією віднімання учні ознайомлюються в 1 класі, після вивчення числа 10.

Підготовча робота до вивчення дії віднімання вводяться в до числовий період, де на основі практичних дій учням пропонується вилучити з даної скінченої множини предметів певну підмножину і визначити чисельність множини предметів, що залишилися. Безпосереднім перелічуванням елементів множини, що залишилася, учні знаходять різницю.

Не лише безпосереднім перелічуванням предметів можна визначити чисельність множини, але й поступовим відлічуванням по одному, Для цього слід в учнів добре сформувати вміння лічити в межах 10, тобто добитись свідомого засвоєння послідовності чисел відрізка натурального ряду 1-Ю.

Конкретний зміст дії віднімання розкривається на основі практичних дій з предметами і розгляду малюнків.

Наприклад, у кожного учня на парті 10 паличок: 7 червоних і 3 білих. Скільки червоних паличок? Скільки білих? Заберіть білі палички. Які палички залишилися? Скільки паличок залишилося? Більше чи менше залишилось паличок? Якщо від 10 паличок забрати 3, то кажуть: "Від числа 10 відняти 3, буде 7".

Після виконання таких операцій учитель повідомляє, що дію віднімання записують за допомогою
знака "-", подає зразок запису і читання прикладу (9-3=3): від числа 9 віднята 3, буде 6 (пізніше: 9 міну>3 = 6).

Назви компонентів дії віднімання вивчають в концентрі ’’другий десяток" і тоді вивішують

ВІДНІМАННЯ 19 - 3 = 16 Зменшуване від’ємник різниця 19-3=різниця

Таким чином, теоретичною основою віднімання є визначення множини, яка залишилася після вилучення з деякої скінченої множини певної її підмножини.

На основі практичних дій з предметами, розгляду малюнків підручника розкривається зв'язок між додаванням і відніманням. Так, в концентрі "десяток" розглядають наступну вправу:

На набірному полотні вчитель виставляє 5 білих кружечків і 2 чорних, а учні - на партах. Скільки білих кружечків?(5) Скільки чорних? (2) Приєднайте білі кружечки до чорних. Яку дію виконали? (Додавання) Який приклад можна скласти? (5+2==7). Прочитайте приклад. Назвіть доданки, суму. Відсуньте чорні кружечки. Яку дію виконали? (Віднімання). Які кружечки залишилися? (Білі). Складіть приклад (7-2=5) і прочитайте його. Відсуньте білі кружечки. Яку дію виконали? (Віднімання). Які кружечки залишилися? (Чорні). Складіть приклад (7-5=2) і прочитайте його. Отже, з прикладу на додавання можна скласти два приклади на віднімання.

Співставляючи таблиці додавання та віднімання 1, учні під керівництвом вчителя приходять ще до таких висновків:

1. якщо перший доданок збільшити, а другий залишити без змін, то сума збільшиться;

2. якщо віднімемо одне й те саме число від більшого числа, то й результат дістаємо більший.

Кінцева мета вивчення віднімання в межах 10, як і додавання, полягає в тому, щоб учень вільно називав результат будь-якого прикладу з множини табличних прикладів. На уроках складаються таблиці віднімання чисел.

В основі складання таблиць віднімання в межах 10 лежить прийом відлічування 1, який ґрунтується на понятті попереднє число".

Попереднє число можна визначити двома способами: в прямому чи у зворотному порядку, зробивши паузу на числі.

Поряд з таблицями на додавання складаються і таблиці на віднімання чисел в межах 10. Методику роботи щодо складання таблиць покажемо на прикладі додавання і віднімання чисел 2. Розгляньте рядки прикладів і малюнки білих та чорних трикутників(чорних трикутників у кожному рядку по 2)

Прочитайте перший приклад на додавання числа 2. Полічіть трикутники в цьому рядку і перевірте, чи правильно записаний результат. Прочитайте другий приклад на додавання числа 2. Полічіть трикутники в цьому рядку і перевірте, чи правильно знайдено результат. Використовуючи малюнки, знайдіть результати третього і четвертого прикладів, прочитайте їх результат. Аналогічно пояснюється решта прикладів таблиці додавання числа 2. Потім складається таблиця віднімання числа 2. Перші два приклади складає сам вчитель. На малюнку 3 трикутники: 1 білий і 2 чорних. Якщо заберемо 2 чорні трикутники, то залишиться 1 білий. Отже, можна скласти приклад: 3-2=1. У другому рядку 2 білих і 2 чорних трикутники. Якщо заберемо 2 чорні трикутники, то залишиться 2 білих. Отже, 4-2=2. Поясніть за малюнками трикутників, скільки буде, якщо число 2 віднімемо від числа 5. Таким способом учні знаходять решту результатів табличного віднімання числа 2. Таблицю віднімання числа 2 слід запропонувати учням записати в зошит.

На основі різноманітних і численних вправ знання табличних випадків додавання і віднімання в межах 10 необхідно в основному довести до автоматизму. На вивчення таблиць додавання і віднімання кожного числа відводиться 2-3 уроки. Частіша учнів засвоює таблиці вже в процесі їх складання. Однак для багатьох учнів цей процес більш тривалий. Диференційована робота щодо засвоєння учнями таблиць має тривати до кінця навчального року. Основними видами роботи є різні форми читання таблиць, їх відтворення та застосування.

3 таблицями додавання та віднімання чисел в межах 10 слід працювати з розвиваючою метою:

навчити аналізувати їх, виділяти спільне і відмінне у прикладах, виконувати спостереження за математичними закономірностями і формулювати перші узагальнення, тобто розвивати математичне мовлення у дітей.

3. Методика розкриття змісту дії множення.

Початкове ознайомлення з дією множення відбувається в 2 класі у 2 півріччі 4-річної початкової школи.

У світовій методиці існують різні підходи до введення дії множення. Так, західноєвропейська методика пропонує знайомитися з дією множення на основі Декартового добутку множин, тобто методом утворення всіх можливих пар з двох скінчених множин, які не мають спільних елементів, таким чином, що перший елемент належить першій множині, а другий - другій множині.

Так, наприклад, у німецькій школі вчитель дає завдання: одягнути ляльку в плаття і берет (плаття (голубе, жовте, червоне}; берет{синій білий}).

Учні утворюють всі можливі варіанти:{(г;с),(г;б),(ж;с),(ж;б).(ч;с),(ч;б)} 3*2=6.

У наших школах прийнято розкривати зміст дії множення на основі додавання однакових

доданків. На уроці ілюструється задача, яка має таку умову: «На кожній з п'яти рук піднято вгору 2

пальчики, скільки всього пальчиків піднято вгору?»

 

1 рука - 2 пальці, 5 рук -?

Задачу розв'язують безпосереднім перелічуванням, а пізніше, за вказівкою вчителя, дією, яку можуть учні виконати: 2+2+2+2+2"= 10.

Учні розглядають суму. У цій сумі 5 доданків, кожен з яких дорівнює 2. Вчитель повідомляє, що додавання однакових доданків називається множенням. Суму однакових доданків 2+2+2+2+2=10 записують так:: 2'5=10. У цьому прикладі перше число (число2) є тим, яке у сумі було доданком, а друге (число5) показує, скільки разів перше число (число2) взято доданком. Крапка між числами - це знак множення.

Учнів навчають читати рівності, що вміщують дію множення, різними способами:

1. 2 помножити на 5 дорівнює 10;

2. 2 збільшити в 5 разів дорівнює 10;

3. число2 взяти доданком 5 разів рівне 10;

4. перший множник 2, другий множник 5, добуток 10;

5. добуток чисел 2 і 5 рівний 10.

При ознайомленні з компонентами і результатами дії множення доцільно вивісити таку таблицю:

МНОЖЕННЯ

2 • 5 = 10

перший множник другий множник
2*5-добуток

На початкових етапах результати дії множення знаходять безпосереднім додаванням однакових доданків. Для засвоєння змісту дії множення пропонується система вправ такого типу:

1. Запишіть який-небудь приклад на додавання одноцифрового числа, а потім замініть його прикладом множення. Поясніть, що означає кожне число у прикладі на множення.

5+5+5+5-5*4.

2. Замініть приклад на множення 3*5 прикладом додавання: 3*5=3+3- 3+3+3.

3. Вправи ускладненої структури на заміну частини виразів дією множення: 3+3+13=3*2+13;

4+4+4+44=4*3+44.

4. Складіть і розв'яжіть за малюнком задачу.

Розв'язання задачі учні записують за допомогою додавання і множення.

Теоретичною основою дії множення є об'єднання скінчених рівно потужних множин, для яких відома потужність і кількість.

Після засвоєння змісту дії множення в системі уроків вивчаються табличні прийоми множення./

Розглянемо методику на складанні таблиці множення числа 2. Перед складанням таблиці проводиться підготовча робота, де учні розглядають, наприклад,
приклад 2*4=8. Що показує другий множник? Як перевірити відповідь?

Далі пояснюється сам процес складання таблиці множення числа 2.

Знаходити добуток за допомогою додавання незручно. Потрібно скласти і вивчити результати множення числа 2 на числа 2,3,4,5,6,7,8,9, тобто скласти таблицю множення числа 2.

Скільки буде 2*2? (4). Чому? (2+2=4). Скільки буде 2*3? (6). Чому? (2+2+2=6).

Таблицю числа 2 наведено в підручнику. Перевіримо кожний результат таблиці самостійно,
користуючись наведеними прикладами.

Таблиця множення числа 2.

2+2 2*2=4

2+2+2+2 2*3=6

2+2+2+2+2 2*4=8

2.-2+2+2+2+2 2*6=12

2+2+2+2+2+2+2 2*7=14

2+2+2+2+2+2+2+2 2*8=16

2+2+2+2+2+2+2+2+2 2*9-18

Для засвоєння таблиць множення числа 2 використовують такі зміни: 1) завдання, які з безпосереднім використовуванням таблиці множення числа 2;

2) вправи на відтворення таблиці множення числа 2;

3) вправи на використання знань табличних результатів та завдання на складання і розв'язування
задач.

Це зокрема, такі вправи:

1, завдання що використовуються за таблицею;

1) користуючись таблицею, розв’яжіть такі приклади:

2*5-10; 2*7-7; 2*7-5;

2) користуючись таблицею, розв'яжіть задачу. 2. Вправи на відтворення таблиці.

1) прочитайте таблицю множення числа 2, поясніть, як дізнатись, що 2*6=12;

2) прочитайте таблицю множення числа 2, поданим записом '.___ ___________

3)прочитайте таблицю множення числа 2, користуючись таким записом:

2*

3) складіть таблицю множення числа 2 напам'ять;

4) скажіть напам'ять таблицю числа 2, починаючи з більшого числа (2*9, 2*8і т.д.)

5) вибірково назвіть табличні результати (2*5-? 2*9-?)

6) назвіть тільки результати таблиці множення числа 2 (4,6,8.... 19)

3. Вправи на використання табличних результатів;

1) розгляньте запис і поясніть розв'язане;

2*7+5=*
2*7=14; 14+5=19;

2) запишіть коротше і знайдіть значення виразів;

2+2+2+2+9; 2+2+2+2+2-7 •

3) знайдіть значення виразів;

2*9+5; 2*7-8; 2*3-6;

4) порівняйте вирази;

2*9*12; 2*7*2*7; 2*6*6*6;

5) складіть і розв'яжіть задачі;

4. Зміст дії ділення.

Програмою з математики для 1-4 класів передбачено учнів знайомити з двома видами ділення:

1) ділення на рівні частини;

2) ділення на вміщення.

Зміст цих двох дій розкривають шляхом розгляду конкретних практичних задач, які розв'язують, маніпулюючи з конкретними предметними множинами. Ділення на рівні частини.

Задача: трьом учням роздали 12 зошитів. Скільки зошитів отримав кожен учень? 12 з-З уч.? з. -1 уч.

Для розв'язування задачі слід виконати практичні дії послідовно роздаючи трьом учням по одному зошиту.

1 2 3

14710 25811 36912

12: 3 = 4 (3) зош. Уч. Зош.

Пропонується зразок читання прикладу: 12 поділити на 3 дорівнює 4 (чотири)

Назву дії і процес ділення вчитель обґрунтовує так: число 12 ділимо на 3 рівні числа, а тому число, яке ділимо і яке отримали в результаті дії мають однакове найменування - зошити, а дію називають діленням на рівні частини.

Отже, при діленні на рівні частини процес ділення виконується відлічуванням по 1; ділене й частинка мають одинакові найменування, а дільник вказує на кількість частин.

Теоретичною основою дії ділення на рівні частини є процес розбиття деякої скінченої множини заданої потужності; на вказане число підмножин і визначення потужності кожної з утворених підмножин.

Учнів знайомлять з назвами компонентів дій ділення і вивішують таблицю:

ДІЛЕННЯ

12: 3 = 4
ділене дільник частка

12: 3 –частка

Ділення на вміщення.

Цю дію розкривають також шляхом розв’язання практичної задачі, з тими ж числовими даними і сюжетом які розглядаються в завданні при ознайомлення з діленням на рівні частини. Задача, 12 зошитів роздали учням так. Що кожен з них отримав по 3 зошити. Скажіть скільки учнів отримали зошити?

12 з -?

З з - І уч.
12: по 3 = 4

До розв'язання цієї задачі приходить після практичного виконання поділу усіх зошитів по З кожному учневі.

Проілюструвати це можна так:

Записуючи розв'язок, слід зробити аналіз, наголосивши. Що ": " - знак дії ділення і в кожній конкретній задачі того читають по різному. В попередній задачі, де розглядається ділення на рівні частини й" і " читається " поділити по''

У задачі, де розвивається зміст дії ділення на вміщення, з'ясовується, скільки разів по З вміщується у 12.

Між діленням на різні частини і діленням на вміщення існують відмінності в процесі виконання практичної дії, якщо при діленні на рівні частини поділ ведеться відмінюванням по 1, то при діленні на вміщення - віднімають однаковими групами. При діленні на рівні частини ділене і частини однакового найменування, при діленні на вміщення одного найменування ділене й дільник.

Зміст дії ділення на рівні частини на вміщення використовують при формуванні прийомів усних обчислень в концентрах "сотня " і " тисяча ". Якщо учні не розрізнять цих двох прикладів ділення, то допускають такі помилки:

80: 40 ⁼ 8 дес.: 4 дес.-= 2 800: 40 = 80 дес. 4 дес.- 20

Дія ділення вивчається у постійному зв'язку з дією множення. Даний зв'язок розглядається також на конкретних задачах.

 

Задача У кожній з двох ваз по 3 квітки. Скільки всього квіток у вазах

Обґрунтувавши умову задачі: записують і розв’язок: 3*2=6.

Дата добавления: 2015-05-24