Тема 5. Політична система суспільства. 1. Політична система суспільства: поняття і структура

План теми:

1. Політична система суспільства: поняття і структура.

2. Історичні форми і типи політичних систем.

3. Функції політичної системи

4. Основні тенденції розвитку політичних систем.

5. Закономірності рівноваги, маятника та інші.

6. Політична система сучасної України, її особливості.

Однією з найскладніших, центральних категорій політології є політична система суспільства. Вона дозволяє найбільш повно і послідовно розкрити суспільно-політичну природу суспільства, принципи організації влади, існуючі політичні відносини, інститути, норми. В політичній науці ця категорія покликана відобразити два моменти: з одного боку - цілісність політики як самостійної сфери суспільства, яка представляє сукупність взаємодіючих елементів (держави, партій, лідерів, права і т. д.); з іншого боку характер зв'язку політики із зовнішнім оточенням (економічною, соціальною, культурною сферою, іншими державами).

Ідеї Т. Парсонса істотно поглибив інший американський політолог Д.Істон, якого багато вчених вважають засновником теорії політичних систем. У своїх працях: "Політична система" (1953 р.), "Межа політичного аналізу" (1965 р.) він показав політичну систему як організм, який саморегулюється і розвивається, активно реагує на імпульси, які надходять ззовні, тобто команди.

За Д.Істоном, у системи є вхід і є вихід. На вхід з оточуючого соціального та культурного середовища надходять імпульси - вимоги та підтримка. На виході системи здійснюються політичні рішення і політичні дії, спрямовані на реалізацію цих рішень.

Вимоги - це перший вид імпульсів на вході системи

Другий вид імпульсів на вході - це підтримка.

На виході системи як її реакція на вимоги і підтримку з'являються авторитетні політичні рішення і політичні дії з приводу розподілу цінностей і ресурсів.

Інший підхід до визначення політичної системи запропонував Габріель Алмонд. Він вважає необхідним на передній план висунути цільовий, поведінковий аспект різних структур, які входять до політичної системи. З його точки зору, політична система - це різні форми політичної поведінки як державних, так і недержавних структур, в аналізі яких виділяються два рівні: інституційний та орієнтаційний.

Г.Алмонд визначає чотири функції "введення":

1) функція політичної соціалізації та залучення до участі в

політичному житті;

2) функція артикуляції інтересів, тобто формування вимог, '

відповідних реальним чи уявним інтересам;

3) функція агрегування, тобто об'єднання, інтересів;

4) функція політичної комунікації, тобто спілкування, обміну думками, ідеями.

Він визначає і три функції "виведення":

1) розроблення норм;

2) застосування норм;

3) контроль за виконанням цих норм.

Функція "введення" здійснюється неурядовими формуваннями (групами тиску, політичними партіями, незалежною пресою та ін.), тоді як функція "виведення" - це урядова прерогатива.

Г.Алмонд визначає чотири функції "введення":

1) функція політичної соціалізації та залучення до участі в

політичному житті;

2) функція артикуляції інтересів, тобто формування вимог, '

відповідних реальним чи уявним інтересам;

3) функція агрегування, тобто об'єднання, інтересів;

4) функція політичної комунікації, тобто спілкування, обміну думками, ідеями.

Він визначає і три функції "виведення":

1) розроблення норм;

2) застосування норм;

3) контроль за виконанням цих норм.

Функція "введення" здійснюється неурядовими формуваннями (групами тиску, політичними партіями, незалежною пресою та ін.), тоді як функція "виведення" - це урядова прерогатива.

Можна виділити такі функції політичної системи, використовуючи класифікацію сучасних американських політологів Г. Алмонда і Дж. Пауелла:

І. Функція висловлення інтересів.

2. Функція узагальнення інтересів.

3. Функція відпрацювання правил і норм

4. Функція застосування правил.

5. Функція контролю застосування правил.

6. Функція політичної комунікації.

Політичні системи за змістом та за формами управління є п'ять основних типів:

1) ліберальні демократії, які опираються на лібералізм У прийнятті державних рішень;

2) комуністичні системи з пріоритетом рівності соціальних благ і зневагою до ліберальних засобів їх досягнення;

3) традиційні політичні системи, які управляються олігархи і відзначаються нерівномірним розподілом соціальних і економічних благ;

4) політичні системи, що переживають період становлення в країнах, які розвиваються, з авторитарними засобами управління;

5) авторитарно-консервативні системи, мета яких – збереження соціальної та економічної нерівності, але більш дієвими засобами.

Існують і спрощені підходи до класифікації політичних систем. Вони поділяють політичну систему на демократію і диктатуру або на демократію, авторитаризм і тоталітаризм.

Більшість сучасних політологів поділяють погляди американського вченого Г.Алмонда щодо типології політичних систем. У своїй типології він спирається у якості базової характеристики політичних систем на ступінь відповідності основних форм організації і здійснення політичної влади тим політичним ідеалам, на які було зорієнтовано суспільство. На цій підставі він виділяє наступні типи політичних систем:

1. Політичні системи англо-американського типу.

2. Континентальна-європейські політичні системи.

3. Доіндустріальні політичні системи (або частково індустріальні).

4. Політичні системи тоталітарного типу

Контрольні питання і завдання:

1. Назвіть основні компоненти політичного життя.

2. У чому полягає відмінність між поняттями «політичний процес» і «політичні відносини»? Як вони впливають на політичну діяльність?

3. Охарактеризуйте рівень розвитку громадської думки в Україні та спробуйте визначити ступінь й впливу на політичне життя суспільства.

4. Що являє собою опозиція7 Назвіть основні и різновиди, визначте м місце й роль у політичному житті.

5. Розкрийте нинішній стан політичного життя в Україні через аналіз понять «політичні потреби», «політичні Інтереси», «політичні позиції», «політичні сили», «політична діяльність».

6 Проаналізуйте взаємозв'язок чинників стабілізації та дестабі­лізації політичних систем.

7. Як співвідносяться і взаємодіють держава, політична система і громадянське суспільство?

8. Порівняйте умови функціонування політичних інститутів за різ­них типів політичних систем.

9. Заповніть порівняльну таблицю основних типів політичної сис­теми сучасності:

№ п/п	Тип політичної системи	Основні структурні елементи	Ступінь відкритості системи та характер системних зв'язків	Стабільність політичної системи, частота зміни правлячих режимів
1.
2.

10. Які чинники впливають на формування політичної системи в сучасній Україні?

Література до теми:

1. Білоус А. Політико-правові системи: світ і Україна. – К.,1997.

2. Бодуен Ж. Вступ до політології. – К., 1995.

3. Брегеда А. Ю. Політологія: Навч.-метод, посібник для самост. вивч. дисц. – К., 1999.

4. Базар І. M. Політична етнологія як наука: історія, теорія, методологія, праксеологія.- К., 1994.

5. Гаєвський Б. Українська політологія. – К., 1995.

6. Гаєвський Б. Філософія політики. – К., 1993.

7. Гальчинський А. Кінець тоталітарного соціалізму, а що далі? – К., 1996.

8. Гелей С., Рутар С. Основи політології. -Львів, 1996.

9. Гелей С.Д., Рутар С.М. Основи політології. Навч. посібник. – К., 1999.

10. Пірен M.I. Етнополітика. – К., 1997.

11. Потульницький В. Історія української політології. – К., 1992.

Тема 6. Держава як інститут політичної системи. Правова держава і соціальна держава.

План теми:

1.Природа, ознаки, функції та типи держави.

2.Форми правління.

3.Форми територіального устрою.

4.Політичний режим.

Держава посідає особливе місце в політичній системі, надаючи їй цілісності і стійкості, зорієнтовані на важливі суспільні справи.

Теологічна теорія – походження держави пояснюється Божою волею.

Патріархальна теорія – обґрунтовує положення про те. що держава – це результат історичного розвитку сім’ї, тому абсолютна Влада монарха є продовженням влади в сім’ї.

Договірна теорія – стверджує, що держава виникла внаслідок угоди між людьми.

Психологічна теорія, пояснює існування держави особливими властивостями психіки.

Теорія насильства – створюється особливий апарат примусу – держава.

Держава, в сучасному розумінні, — це організація суверенної політичної влади, яка в рамках правових норм і на території окремої країни здійснює управління суспільними сферами і забезпечує безпеку нації та гарантії прав і свобод громадян. Розглянемо найістотніші ознаки держави.

1. Суверенітет (верховенство, самостійність, незалежність державної влади). Він має внутрішній і зовнішній виміри. Це означає, що держава володіє найвищою і необмеженою владою над внутрішніми суб'єктами у межах кордонів тієї чи іншої країни (внутрішній вимір), а інші держави повинні визнавати цей принцип (зовнішній вимір).

2. Примус. Кожен громадянин зобов'язаний визнавати свою державну належність і підпорядковуватися державній владі, на території якої він живе. Бездержавність (апатридизм) трактується як ненормальне явище, що наголошується у Гаазькому договорі 1930 р. і Всезагальній декларації прав людини 1948 р.

3. Право на застосування сили. Держава володіє первинним, вищим, порівняно з іншими організаціями, правом застосувати силу в межах, встановлених законом.

4. Право. Держава функціонує в рамках встановленого права. Структура і функції державних органів визначаються правом. Право виступає не лише як нормативний механізм діяльності держави, а й як регулятор відносин співжиття громадян у суспільстві.

5. Органи державної влади. Під апаратом держави треба розуміти сукупність управлінсько-адміністративних структур, покликаних реалізувати рішення центральних і місцевих органів влади.

6. Територія. Держава нерозривно пов'язана з певною територією, на яку поширюється її влада, а закони мають обов'язкову силу.

Можна виділити такі функції держави:

— законотворчу;

— оборони і національної безпеки;

— забезпечення правопорядку;

— захисту конституційних основ суспільства;

— узгодження інтересів різних соціальних груп та індивідів, розв'язання соціальних конфліктів;

— державно-адміністративного управління у різних сферах соціального життя;

— здійснення економічної

— захисту національних інтересів та суверенітету держави у сфері міжнародних відносин.

У рамках національного розвитку суспільства, простежуючи хронологію становлення держави як витвору публічних форм організацій етнічних спільнот (союзу племен, народу, нації), можна виділити такі типи держави: держава-поліс, держава-імперія, національна держава. Поліційна держава — це уособлення насильства у вигляді біблійного звіра Левіафана. Зміст соціальної держави виявляється у сприянні становленню таких елементів сучасного суспільства, як соціальна ринкова економіка, соціальна демократія, соціальна етика.

Поняття "форма держави" розкриває спосіб організації державної влади, структуру і функції державних органів. Воно означає форму державного правління, під якою розуміють порядок і структуру формування вищих органів держави та співвідношення їхніх повноважень (уряду і парламенту, президента і парламенту), форму державного устрою (йдеться про співвідношення між владою центральних, реґіональних та муніципальних органів).

Форма правління характеризується формальним джерелом влади. У монархічній державі ним є влада однієї особи — монарха, в республіці — народ або частина народу. В основних формах правління виділяються підвиди. Наприклад, республіка може бути аристократичною, радянською, парламентською, президентською, президентсько-парламентською. Зупинимось на історичних ознаках трьох останніх.

Форма державного устрою — це спосіб територіальної організації держави, що визначається принципами взаємовідносин держави як цілого і її територіальних складових.

Якщо форма державного правління — це відносини між вищими органами держави, то форма державного устрою — це відносини між різними органами влади, що існують у територіальних одиницях держави, з центральними органами державної влади.

Хоча форми державного устрою різноманітні і в кожній країні мають свої особливості, розрізняють дві основних форми — унітарну і федеративну.

Контрольні питання і завдання:

1. Обгрунтуйте взаємозв'язок демократи та громадянського суспільства.

2. Проаналізуйте поняття «правова держава», визначте ступінь й залежності від рівня розвитку громадянського суспільства.

3. Охарактеризуйте з політико-правової точки зору інститут громадянства та його роль у сучасному розвитку українського суспільства.

4. Який рівень культури громадянства існує в сучасній Україні і як він впливає на суспільно-політичні процеси?

5. Сутність та принцип правової держави в сучасному світі.

6. Громадянське суспільство і держава: питання співвідношення та взаємодії.

7. Основні тенденції розвитку сучасної держави.

8. Українська держава на шляху демократизації

Література до теми:

1. Гелей С.Д. Політологія [Текст]: навч. посібн / [Електронний ресурс] / С.Д. Гелей, С.М. Рутар – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 348 с –Режим доступу: http://culonline.com.ua/Books/politologia_Geley.pdf
2. Гоббс Т. Левиафан. – Соч. в 2 т. - Т 2 - М., 1991. – 546.с. Конституція України: [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254

4. Монтескье Ш. О духе законов / Ш. Монтескье. – М.: Мысль, 1999. – 211 с.

5. Нові форми взаємодії держави і громадянського суспільства. // Людина і політика. - №1. 2004. – с. 42-47.

6. Основи політології: підручн. для студ. вищих мед. закладів освіти I-II рівнів акредитації / за ред. Ф.М. Кирилюка; Ф. М. Кирилюк, М. О. Корж, І. П. Федірко та ін.. - К.: Здоров'я, 2000. - 247 с.:

7. Піча В.М. Політологія: підручн. для ВЗО / В. М. Піча, Н.М Хома / за заг. ред. В М. Піча. - 5-те вид., випр. І доп.. – Львів: Магнолія Плюс, 2006. - 303 с.

8. Платон. Государство. В 3-х т. / Платон. – Т. 3. – М.: Наука, 1972. – 112с.

9. Політологія: навчально-методичний комплекс [Електронний ресурс] / за ред Ф.М. Кирилюка. – К., 2005 – Режим доступу: http://politics.ellib.org.ua/pagescat-55.html

10. Політологія: підручн. / М. П. Требін, Л. М. Герасіна, І. О. Поліщук та ін. – Х.: Право, 2013. – 416 с.

11. Політологія: підручн. для студ. вищих навчальних закладів / за заг. ред. І.С. Дзюбка, К.М. Левківського; І.С.Дзюбко, К.М. Левківський, В.П. Андрущенко та ін.. 2-е вид., виправ. і доп.. - К.: Вища школа, 2001. - 415 с.

12. Політологія: підручн. для студентів вищ. навч. закладів / за ред. О.В. Бабкіної, В.П. Горбатенка; В.Г. Антоненко, В.Д. Бабкін, О.В. Бабкіна та ін.. - 3-є вид., перероб., доп.. - К.: Академія, 2010. - 567 с.

13. Щедрова Г.П., Барановський Ф.В., Новакова О.В.,Пашина Н.П. та ін. Основи політології:: навч. посібн. [Електронний ресурс] - Луганськ: вид-во СНУ ім. В.Даля, 2005. - 170с. – Режим доступу: http://politics.ellib.org.ua/pages-cat-71.html

14. Юрій М. Ф. Політологія [Текст]: підручн. / М. Ф. Юрій. - К.: Дакор, 2006. – 217 с.

Дата добавления: 2015-05-24