Перша телеграма

12.3

Позакласна робота

П

озакласна робота поряд з уроком є винятко­во важливою ланкою навчального процесу з біології в школі. Саме вона дає можливості не лише для розширення й поглиблення біологічних знань, а й для розвитку творчої активності й самостійності учнів, їхніх нахилів, здібностей, кругозору, трудового, морального, естетичного, екологічного виховання, збудження інтересу до предмета. Позакласна робота допомагає формувати учнівський ко­лектив і виховує почуття відповідальності перед ним. У процесі поза-класної роботи учні навчаються знаходити науково обґрунтовані рішення під час розв'язування конкретних практичних завдань у різ­них життєвих ситуаціях, проводити досліди, спостереження, орієнту­ватися в сучасній науково-популярній літературі з різних галузей знань, уміло користуватися нею.

Позакласна пізнавальна діяльність школярів сприяє реалізації ди­ференційованого підходу до навчання й виховання зі збереженням єди­ного та обов'язкового навчального плану. Індивідуальний підхід у по-закласній роботі формує позитивне ставлення учнів до предмета, оскільки навчання у вільний час у невимушеній атмосфері дає змогу донести до учнів теоретичні знання в доступнішій формі.

Позакласна робота має профорієнтаційне значення, задовольняючи потреби учнів у розвитку творчих, конструювальних та експеримента­льних умінь. Крім того, вона відіграє важливу роль у формуванні діа-лектико-матеріалістичного розуміння розвитку природи, оскільки ли­ше на багатьох прикладах учні можуть самостійно дійти висновку про те, що зв'язок між формами руху матерії є проявом законів діалектики.

«»433

Розділ 12 Позаурочна й позакласна робота учнів із біології

Отже, організація й проведення позакласної роботи дає змогу роз­в'язати багато проблем, які виникли на сучасному етапі перебудови освіти в Україні, а саме:

У уникнути перевантаження програм із біології й наблизити біологіч­ну освіту до життєвих потреб учнів;

/ повніше задовольнити пізнавальні інтереси школярів;

/ органічно поєднати навчальну мету, навчальний матеріал та безпо­середній життєвий досвід підлітка з його участю в практичних зав­даннях, що збагачує життєвий досвід.

Позакласна діяльність із предмета дає змогу зробити навчально-ви­ховний процес у школі цілісним, гармонійно комплексним, індивідуа-льно-особистісним.

Позакласна робота сприяє розв'язанню важливого завдання — ви­бору учнями професії та підготовки до неї. В позакласній роботі фор­муються професійні інтереси, розширюється світогляд, здобуваються деякі спеціальні знання, вміння й навички; учні можуть випробувати себе в обраній ними галузі знань. Для цього в школах проводять лекції, бесіди, диспути про різні професії, екскурсії, знайомлять з відповід­ною літературою.

У педагогічній теорії та практиці роботи шкіл виокремлюють три форми позакласної роботи з біології: індивідуальну, групову та масову.

Індивідуальна форма передбачає такі види позакласної роботи: ро­бота з науково-популярною літературою, довідниками, словниками; підготовка доповідей, рефератів; досліди й спостереження в природі, теплиці, куточку живої природи; виготовлення годівниць для птахів; шефство над сільськогосподарськими тваринами; проведення феноло­гічних спостережень; самоспостереження; виготовлення таблиць, мо­делей, обладнання для навчальних занять, кабінету біології. До групо­вої форми належать: робота в гуртках, учнівських об'єднаннях (това­риствах, клубах), випуск біологічного бюлетеня, стендів рослин Червоної книги тощо, до масової — біологічні вечори, олімпіади, тиж­ні біології, декади, місячники, вікторини, конференції, лекції, біологіч­ні товариства, учнівські лісництва, екскурсії та ін.

Поділ позакласної роботи на окремі форми та види є умовним: окре­мі їхні елементи тісно пов'язані між собою, взаємно інтегруються. На­приклад, готуючися до біологічного вечора, учні виконують індивідуа­льні, групові та масові завдання.

,434

12.3 Позакласна робота

Індивідуальна позакласна робота по суті є різновидом домашніх і позаурочних робіт. Вона полягає в добровільному виконанні епізодич­них завдань зі спостереження за сезонними явищами в природі, прове­денні дослідів у куточку живої природи, вдома або на шкільній навчаль­но-дослідній земельній ділянці. Вчитель, помітивши інтерес школярів до біології, створює умови для його подальшого розвитку, залучає уч­нів до позакласного читання, проведення фенологічних спостережень, постановки дослідів.

Позакласне читання розвиває мислення учнів, підвищує інтерес до предмета. Особливе значення має читання науково-популярної літера­тури з біології, яке викликає в учнів бажання проводити досліди, спо­стерігати, конструювати.

Мета позакласного читання — розширити світогляд і поглибити знання учнів, поглянути на предмет крізь призму художнього образу чи наукового твору. Поряд з усіма шкільними заходами позакласне чи­тання виховує в учнів любов до книги, прагнення постійно спілкувати­ся з нею, привчає школярів до систематичного опрацьовувння рекомен­дованої літератури.

Досвід показує, що деякі школярі, які не проявляли достатнього ін­тересу до навчальних занять із біології, завдяки читанню науково-по­пулярних книжок змінили своє ставлення до предмета, й біологія стала їхньою майбутньою професією.

Читання науково-популярної літератури тісно пов'язане з усіма ін­шими видами позакласної роботи. Склавши реферати чи доповіді, учні виступають на вечорах або ранках, беруть участь у диспутах, конферен­ціях, вікторинах, олімпіадах.

Книжку учень використовує під час ознайомлення з рослиною або твариною, за якою доглядає або над якою ставить дослід. Визначник рослин і книжка — супутники спостережень під час екскурсій. Крім того, читання художніх і науково-популярних книжок із біології має самостійне значення, оскільки виховує в учнів потребу розширювати й поглиблювати знання самоосвітою.

Щоб керувати позакласним читанням, учитель сам має бути обізна­ним із науково-популярною та художньою літературою для учнів.

Літературу для читання учням рекомендують переважно у зв'язку з вивченням на уроці відповідного матеріалу. Списки книжок за темами слід вивішувати в кабінеті біології та шкільній бібліотеці. Корисно під час відповідей учнів на уроці ставити їм запитання з матеріалу прочи­таних книжок.

, ч,омі' іс і шзаурочна й позакласна робота учнів із біології

У кабінеті біології можна влаштувати стенд-виставку книжок, аль­бомів із відгуками учнів щодо прочитаного.

У роботі з позакласного читання вчитель біології має підтримувати тісний зв'язок зі шкільною бібліотекою: враховувати наявність потріб­них книжок і попит на них серед учнів; разом із бібліотекарем улашто­вувати виставки рекомендованої літератури й вечори обговорення книжок із певної теми.

Групова робота. Серед багатьох форм і видів позакласної роботи чільне місце належить роботі в гуртках. Вважають, що саме гурток юних натуралістів найбільше сприяє формуванню інтересу учнів до вивчення біології.

У сучасній школі діють різноманітні біологічні гуртки: рослин­ників, тваринників, фізіологів, квітникарів, дендрологів, лісівників, пасічників, ентомологів, іхтіологів, орнітологів, кролівників, генети­ків, селекціонерів, фенологів та ін.

Учитель, ураховуючи завдання біології як навчального предмета, вікові особливості учнів, їхні знання, досвід, теоретичну й практичну підготовку, життєві потреби, обирає вид гуртка й визначає напрями йо­го роботи.

До гуртка юннатів слід залучати учнів, які виявили бажання бути його членами. Найзручніше працювати, коли до гуртка входять 15—20 учнів. Якщо ж охочих вступити в гурток, наприклад рослинників або тваринників, багато, створюються секції, приміром дендрологів чи лісівників, ентомологів або орнітологів. Розподіл гуртка на секції сприяє чіткішій його роботі.

Перше організаційне заняття гуртка проводиться щороку, бо його склад змінюється. На цьому занятті учні ознайомлюються зі статутом гур тка,в якому зазначено його мету й завдання, струк­туру, напрями роботи, обов'язки членів, порядок їх виключення, орга­нізацію роботи.

Мета й завдання біологічного гуртка. Члени гуртка розширюють і поглиблюють свої знання з біології, навчаються робити доповіді й ви­готовляти наочні посібники для їх ілюстрування. Вони пропагують біологічну науку серед учнів школи та населення свого міста або села, засвоюють певний мінімум практичних умінь і навичок, вчаться спо­стерігати й проводити досліди з живими об'єктами, доглядати за ними.

Структура гуртка. Гурток створюється на добровільних засадах. Членом гуртка може бути кожен учень, який цікавиться біологією й виз-

.436

12.3 Позакласна робота

нає статут гуртка. Керівним органом гуртка є рада на чолі з головою. Рада обирається з членів гуртка на загальних зборах терміном на один рік у такому складі: голова, його заступник, секретар.

Голова гуртка збирає учнів і проводить заняття, стежить за чергу­ванням у куточку живої природи, в теплиці тощо. Заступник голови ве­де щоденник занять та облік відвідування. Секретар опікується робо­тою редколегії й господарством гуртка: веде протоколи засідань, скла­дає списки чергових тощо.

Робота гуртка передбачає:. вивчення рослинного й тваринного світу свого краю;

• догляд за рослинами й тваринами куточка живої природи;

• ведення щоденника спостережень за життям рослин чи тварин;

• участь у різних природоохоронних заходах школи (розселення ко­
рисних рослин і тварин, вирощування кущів, трав, озеленення шко­
ли, села, міста, вивчення природи свого краю, охорона рослин і тва­
рин, допомога зимуючим тваринам);

. чергування в куточку живої природи;

. організацію й проведення дослідної роботи в куточку живої приро­ди й на шкільній навчально-дослідній земельній ділянці, в сільсько­господарському виробництві;

. підготовку й читання доповідей, співдоповідей та повідомлень про рослини й тварин, їхнє значення в житті людини й у природі, їх охо­рону та використання;

. підготовку й проведення біологічних вечорів;

• перегляд діа- й кінофільмів, прослуховування звукозаписів біоло­
гічної тематики;

. підготовку й проведення шкільних масових заходів;

. випуск стінної газети, бюлетеня, рукописного журналу тощо;

• ремонтування та виготовлення наочних посібників;
. організацію виставок робіт членів гуртка.

Досвід показав, що захоплюватися теорією в роботі гуртків не варто.

Доповіді доцільно практикувати один-два рази на півріччя, щоб уч­ні могли добре підготуватися до них. Частіше слід доручати підготовку невеликих (на 4—5 хв) повідомлень.

У процесі роботи в гуртках учнів необхідно залучати до проведення спостережень, бо саме вони дають змогу нагромадити факти. _____щші__мі^^ 437

Розділ 12 Позаурочна й позакласна робота учнів із біології

Видатний учений І. П. Павлов у своєму листі до молоді так писав про значення фактів для науки: «Вивчайте, зіставляйте, нагромаджуйте фак­ти. Хоч яке досконале крило птаха, воно ніколи не змогло б підняти його у височінь, не спираючися на повітря. Факти — це повітря вченого. Без них Ваші «теорії» — марні силкування. Але вивчаючи, експериментуючи, спос­терігаючи, намагайтеся не залишитися на поверхні фактів. Не перетво­рюйтеся на архіваріусів фактів. Намагайтеся проникнути в таємницю їх виникнення. Наполегливо шукайте закони, які ними керують».

Слід пам'ятати, що спостережливість, як і інші властивості людини, виникає й розвивається в процесі чітко організованої та педагогічно спрямованої діяльності.

Чіткість в організації спостережень за життям рослин, тварин є важ­ливою умовою для розвитку в учнів уміння виявляти об'єктивні зв'яз­ки між живою й неживою природою, між рослинами й тваринами то­що. Це є правильним науковим підходом до пізнання різноманітних причин виникнення певних змін у будові й житті рослинних і тварин­них організмів та закономірностей розвитку живої природи.

Спостереження за життям організмів — один із важливих способів їх вивчення й пізнання.

Результативність спостережень залежить не тільки від організації та педагогічного спрямування, а й від правильності визначення мети, складання плану, здійснення підготовки учнів до виконання конкрет­них завдань. Учні мають знати: що, де, як і для чого спостерігати.

■ Наприклад, спостерігаючи за міграцією птахів, учні в своїх щоденниках за­
значають, що одними з перших ранньої весни прилітають шпаки, пізніше —
ластівки й стрижі. Пояснити причини цього явища учні зможуть лише піс­
ля того, як за завданням учителя дослідять живлення цих птахів. Шпаки
живляться різноманітним кормом і тому прилітають раніше за інших, а лас­
тівки — комахами, які з'являються лише з настанням тепла. Саме тому й
строки прильоту птахів різні.

Зважаючи на те, що спостереження за рослинами й тваринами по­требують багато часу, для успішного їх проведення треба вибрати не­багато об'єктів.

■ Можна рекомендувати такий план спостереження за птахами:

1. Весняний переліт птахів:

а) відліт птахів, що зимували в даній місцевості;

б) весняний проліт птахів (перших зграй і масовий);

в) весняний приліт — поява птахів, що прилетіли на місця гніздування.

2. Початок відкладання яєць.

12.3 Позакласна робота

3. Поява пташенят.

4. Виліт пташенят із гнізда.

5. Осінній переліт птахів:

а) осінній відліт;

б) осінній проліт (реєструють початок, масовий проліт, кінець прольоту);

в) осінній приліт (реєструють дату появи птахів на місцях їхньої зимівлі).

Теми спостережень, які цікавлять учнів, можуть бути найрізнома­нітнішими.

■ Наприклад: 1. Життя комах саду. 2. Життя комах ставка або річки. 3. Життя комах лісу чи поля. 4. Життя мурашок. 5. Зимуючі птахи. 6. Птахи вашого краю. 7. Ссавці вашого краю. 8. Гризуни — шкідники полів.

Результати фенологічних спостережень фіксують у таблиці. Для більшої зацікавленості учнів у вивченні біології слід доручати їм готувати короткі доповіді та виступати з ними на біологічних вечо­рах, засіданнях гуртка, перед молодшими школярами.

Обов'язки членів гуртка. Кожний член гуртка зобов'язаний: / відвідувати заняття й виконувати статут гуртка; / брати активну участь у всіх заходах гуртка — екскурсіях, походах, суспільно корисній роботі, організації шкільних біологічних виста­вок, конкурсів, вечорів тощо;

/ сумлінно чергувати в куточку живої природи, на шкільній навчаль­но-дослідній земельній ділянці;

/ вміти користуватися приладами, інструментами, наочними посіб­никами.

Виключення з гуртка. З членів гуртка виключають тимчасово або назавжди за пропуски занять без поважних причин, порушення правил, зниження успішності з біології та інших предметів.

Організація роботи гуртка. Роботою гуртка юних біологів керує вчитель біології. Він пропонує теми спостережень і дослідних робіт, добирає літературу, відповідає на всі запитання членів гуртка, сприяє розвиткові їхньої самостійності й ініціативи.

На першому засіданні гуртка обирають бюро, редколегію для випус­ку стінної газети «Юний біолог», техніка-механіка й витівника. Тех-нік-механік демонструє на заняттях діа- або кінофільми й навчає цьому інших членів. Витівник збирає загадки, ребуси, шаради, кросворди на біологічні теми, добирає біологічні ігри, вікторини. Четверо-п'ятеро членів гуртка роблять вирізки й виписки з газет і журналів про біоло­гічні новинки.

ш^..._<і._іігг._і..._г.._г..._{і...................... 1......... і[пп}._п. 439

Розділ 12 Позаурочна й позакласна робота учнів із біології

На першому занятті, щоб заохотити учнів, учитель має зробити коро­тке повідомлення про досягнення біологічної науки, а також роз'ясни­ти завдання гуртка та зміст його роботи на поточний період.

В основному зміст роботи гуртків визначається інтересами й підго­товкою учнів, а також можливостями школи. Щоб урахувати побажан­ня учнів, на початку навчального року вчитель пропонує їм відповісти на два запитання: «Чим ти бажаєш займатися в біологічному гуртку?», «Яку доповідь ти хотів би послухати, прочитати?»

Планом занять предметного гуртка, який складається його членами разом з учителем на рік або семестр у довільній формі й затверджуєть­ся на загальних зборах гуртківців, орієнтовно передбачаються зміст, обсяг і послідовність тем, форми та методи їх вивчення.

У методиці проведення занять у гуртках важливо поєднувати інди­відуальну самостійну роботу кожного учня з колективною. Чергування теоретичних і практичних занять, екскурсій у природу, спостережень якогось епізодичного явища дає змогу за короткий час скласти загальне уявлення про колектив і оцінити можливості кожного його члена. Добре знаючи колектив, педагог зуміє задовольнити інтереси кожного учня.

Заняття в гуртках мають величезну перевагу над уроками, бо дають змогу вивчати будь-яку тему глибоко й різнобічно. Це зумовлює й широкі виховні можливості, високу ефективність таких занять зі шко­лярами. Форми занять у гуртках можуть бути різними: доповіді, обго­ворення книжок, рецензування літератури, досліди й повідомлення про їхні результати, перегляд кінофільмів, екскурсії, лабораторні за­няття, виготовлення наочності та обладнання для кабінетів.

Роботу з будь-якої теми можна проводити в такій послідовності:

1. Вступне заняття (майже теоретичного характеру).

2. Самостійна робота юннатів (зазвичай дослідницького характеру).

3. Звітне заняття.

4. Випуск стінних газет, журналу, оформлення виставки за резуль­
татами роботи.

Заняття гуртка починається з настановчих пояснень учителя з даної теми. Іноді це може бути лекція-бесіда з теми, до вивчення якої присту­пають гуртківці, в якій учитель ставить мету майбутньої роботи, роз­криває її зміст і характер. При цьому вчитель використовує навчальні кіно- та відеофільми, діапозитиви, діафільми, рекомендує літературу з даної теми заняття.

12.3

12.3 Позакласна робота

Після цього педагог дає юннатам індивідуальні або групові завдан­ня й проводить інструктаж.

Потім учні працюють самостійно: проводять досліди, спостережен­ня в куточку живої природи, теплиці, на шкільній навчально-дослідній ділянці, в природі, вивчають літературу, наочні посібники, готують ма­сові заходи. Хоча ці завдання юннати виконують індивідуально, проте вони завжди можуть звернутися за поясненнями до керівника гуртка, який повинен цікавитися ходом їхньої самостійної роботи.

За підсумками роботи готують звіти, реферати. На звітному занятті учні доповідають про самостійну роботу, демонструють колекції, за­читують щоденники спостережень, показують фотографії рослин, тва­рин тощо. Завершується робота проведенням конференції, наукового вечора, випуском стінгазети, оформленням виставки учнівських робіт.

У деяких школах робота гуртка завершується суспільно корисною роботою: природоохоронними заходами, озелененням школи, своєї місцевості, наданням допомоги фермерському господарству.

Останнім часом у школах з'явилися різноманітні клуби. Це об'єд­нання групи учнів для тривалої роботи конкретного напряму. Мета такого об'єднання — залучити якомога більше школярів до різних форм розумового розвитку, допомогти їм у пошуках улюбленого заняття, у виявленні здібностей і хисту, в формування практичних умінь та навичок.

Клуби бувають профільні (літературний, юних біологів, географів, фізиків), дискусійні (організовують диспути, присвячені різним проб­лемам), веселих і кмітливих (КВК) та ін.

Клубна форма роботи відрізняється від гурткової. Клуб створю­ється об'єднанням не менш як трьох гуртків і має в своєму складі понад 60 членів — переважно учнів середнього шкільного віку. В клубі учні займаються цікавою справою, яку самі вибирають. Наприклад, у клубі юних біологів, крім роботи в гуртках, проводяться заняття, на яких мо­жуть бути присутні не тільки юннати, а й діти з іншими нахилами, котрі зацікавилися роботою в клубі. Діти можуть відвідувати заняття різних секцій.

У деяких школах діють клуби допитливих. В їхніх рамках працюють предметні гуртки, факультативи, лекторська група, редакція усного журналу, проводиться конкурс кмітливості. Очолює клуб штаб знань, в який входять голова клубу, його заступник, керівник лекторію, редактор усного журналу, секретар журі конкурсу кмітливості.

Розділ 12 Позаурочна й позакласна робота учнів із біології

Штаб знань відповідно до плану роботи школи проводить олімпіа­ди, конференції старшокласників, усні журнали, зустрічі з цікавими людьми, конкурси газет, виставки творчих робіт учнів, читання лекцій із різних питань біології.

Учні, які мають потяг до наукової діяльності, здібності та успіхи у вивченні біології, можуть брати участь також у конкурсі науково-дос­лідних робіт Малої академії наук України (МАН). Там вони прохо­дять школу дослідництва, експериментаторства, пошуків, учаться за­хищати свої ідеї, обстоювати власну позицію, самовизначаються й го­туються до науково-дослідницької діяльності.

Мала академія наук природничого спрямування є творчим об'єд­нанням учнівської молоді, яке допомагає визначиться щодо професії й поглибити інтелектуальний та духовний потенціал. У МАН є хіміко-біологічне відділення, де працюють секції біології, хімії, екології, пси­хології, медицини, сільського та лісового господарства.

Щороку в усіх обласних центрах України проходять конкурси захис­ту науково-дослідних робіт учнів — членів МАН України. В конкурсі беруть участь учні 9—11 класів загальноосвітніх шкіл, гімназій, ліцеїв та позашкільних закладів, які є слухачами, кандидатами та дійсними членами територіальних відділень МАН.

До головних завдань Малої академії наук належать:

. створення відповідних умов для творчого самовдосконалення уч­нівської молоді;

• подальший розвиток і підтримка талановитої та обдарованої молоді;

• сприяння додатковій освіті учнів та залучення їх до науково-дослід­
ної роботи;

. пропаганда наукових досліджень учнівської молоді;

• забезпечення державної підтримки майбутніх представників науко­
вої еліти.

Навчальна програма кожного відділення МАН передбачає насампе­ред індивідуальну роботу з обдарованою молоддю.

Всеукраїнська заочна біологічна школа учнівської молоді (ВЗБШ) як структурна одиниця Малої академії наук забезпечує потреби цілесп­рямованої молоді у здобутті знань, умінь і навичок у галузі природни­чих наук, створює умови для розвитку її креативних можливостей, за­лучає до науково-дослідницької діяльності та експериментальних ро­біт, сприяє вибору майбутньої професії.

,442

12.3

12.3 Позакласна робота

Масова позакласна робота охоплює учнів кількох класів або школи. Основною її метою є поширення біологічних знань серед мога більшої кількості школярів. Цим і зумовлюється вибір форм тодів підготовки й проведення масових заходів. Кожний із них ма ти привабливим за змістом і досить цікавим за формою.

Як свідчить практика, найчастіше в школі використовують так ди масової позакласної роботи: біологічні вечори, конференції та с піади, свята, диспути, тижні біології, екскурсії.

Біологічні вечори належать до найцікавіших і найзахоплгоючю сових позакласних заходів. Вони проводяться з різною метою: відзна знаменну подію в біологічній науці, житті вченого, житті школи, гу; підбити підсумки олімпіад, конкурсів, екскурсій, дослідної роботи

Біологічні вечори сприяють поглибленню знань, розширюють гозір, збуджують інтерес до біологічної науки, дають змогу до* піше й популярніше знайомити учнів із життєдіяльністю рослин і рип, найважливішими відкриттями українських і зарубіжних учен також розвивають увагу, мислення, вміння аналізувати явища й ро узагальнення та висновки, формують уміння організатора, попух затора, витівника, а також розвивають трудові вміння й навички (; учні самостійно готують і проводять ці вечори, а вчитель лише спр вує їхню роботу).

За змістом біологічні вечори бувають тематичні, ювілейні, ції біології, вікторини, запитань і відповідей.

Коротко розглянемо зміст, організацію й методику проведенн чорів цікавої біології.

Питання про підготовку до вечора вирішується па засіданні г) юннатів за 1,5—2 місяці до дати його проведення: визначається: складається й затверджується перелік завдань та розподіляються в'язки.

Члени гуртка юннатів під керівництвом учителя біології, бібл каря, з участю класних керівників та інших учнів — не членів г) готують досліди, відбирають цікаві запитання, уривки з науково-г лярної і художньої літератури, випускають стінну газету, в якій ви люють роботу гуртка, творчість окремих учнів, новини науки, к; дар знаменних дат. Кожен учень виконує певне, визначене учит завдання. Зміст вечора слід пов'язати з виучуваним матеріале шкільного курсу біології. Це сприятиме поглибленню знань учнії рослини й тварин, їхнє значення в природі й житті людини.

Розділ 12 Позаурочна й позакласна робота учнів із біології

До програми вечора включають доповіді, повідомлення, інсценівки, розваги, ігри, ребуси, кросворди, загадки, шаради, виступи художньої самодіяльності, демонстрування діа- та кінофільмів, діапозитивів, зву­козаписів, відеозаписів, електровікторини, біологічні світлові газети. Тривалість вечора має становити не більше ніж 1,5—2 год.

Як показує досвід роботи, біологічні вечори найефективніші тоді, коли є цікавими, а доповіді й повідомлення розраховані на 5—6 хв.

За кілька днів до початку вечора вчитель біології, бібліотекар, клас­ний керівник, кілька ініціативних учнів перевіряють важливі ділянки, допомагають усунути недоліки, проводять генеральну репетицію й складають остаточну програму, а також вивішують художньо оформ­лене оголошення. В ньому наводиться програма вечора, повідомляєть­ся про дату й час його проведення, а також зазначається, що перемож­цям вручатимуться призи.

У залі, в якому відбуватиметься вечір, вивішують плакати, таблиці із загадками, кросвордами, ребусами, календарі тощо.

Тематика біологічних вечорів може бути найрізноманітнішою:

■ рослини в житті людини; видатні українські вчені-селекціонери; з історії
розвитку біології в Україні; рослини велетні й пігмеї, дивовижні рослини;
рослини навколо нас і як вони слугують людині; рослини й космос; росли­
ни й сільське господарство; рослини, мистецтво й література; рослини й
хімія; таємниці рослинного світу; М. І. Вавилов — видатний учений-селек-
ціонер; рослини й добробут людей; охорона рослинних багатств; рослини-
барометри; рослини-«сейсмографи» й біоніка на службі людини;

■ тварини в житті людини; бджоли й урожай; видатні українські селекціо­
нери в тваринництві; тварини велетні й пігмеї; дивний світ тварин; як лю­
дина керує життям тварин; тварини навколо нас; що вивчає наука біоніка;
тварини й космос; тварини й сільське господарство; таємниці тваринного
світу; тварини й мистецтво; тварини й метеорологія; тварини-барометри;
тварини-«сейсмографи».

Біологічний вечір має бути своєрідним підсумком роботи гуртка за певний час. Добре підготовлений, урочисто проведений він стає справж­нім святом для учнів і надовго залишається в їхній пам'яті.

Як показав досвід, такі вечори доцільно проводити не частіше, ніж двічі-тричі на рік.

Біологічні наукові конференції відрізняються від біологічних вечо­рів повнішим і глибшим розкриттям теми. Головна увага зосереджу­ється на навчальній, науковій діяльності. Конференції сприяють вироб-

12.3 Позакласна робота

ленню в учнів навичок самостійної праці з літературними джерелами, матеріалами спостережень і дослідів, уміння добирати й використову­вати під час виступів необхідні описи, цифрові та графічні матеріали тощо.

Біологічні олімпіади — це інтелектуальні масові змагання школя­рів на найкраще знання й практичне застосування законів і закономір­ностей природи. Вони не лише розвивають творчі здібності учнів, а й виробляють наполегливість у подоланні труднощів, формують навич­ки самостійної роботи.

В Україні склалася система проведення предметних олімпіад. Доку­ментом, який визначає завдання, структуру, технологію проведення олімпіад, є Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади з базо­вих і спеціальних дисциплін. Відповідно до цього Положення олімпіа­ди з біології відбуваються в чотири етапи й тривають протягом усього навчального року:

I етап — шкільні олімпіади;

II етап — районні (міські);

III етап — обласні;

IV етап — Всеукраїнські олімпіади.

Завершальним етапом олімпіадного руху є міжнародні олімпіади.

Завдання біологічних олімпіад:. широка популяризація ідей біологічної науки, розкриття її значення;

• збільшення кількості учнів, глибоко зацікавлених біологією;

• підвищення загальнобіологічної освіченості школярів ознайомлен­
ням їх із додатковою літературою, періодикою, науково-популяр­
ними теле- й радіопередачами тощо;

. виявлення серед шкільної молоді обдарованих учнів із високим рів­нем ерудиції в галузі біології та цілеспрямована профорієнтація їх. До участі в біологічних олімпіадах зазвичай залучають учнів усіх класів, які вивчають біологію. Місце проведення — біологічний ка­бінет, попередньо обладнаний необхідними приладами, додатковою настінною інформацією, муляжами, вологими препаратами, гербар­ним матеріалом тощо. Вчитель може скористатися допомогою юннатів у підготовці до олімпіади наочних посібників, обладнання й матеріа­лів; юннати також чергують під час проведення олімпіади, входять до складу її журі.

Розділ 12 Позаурочна й позакласна робота учнів із біології

Основними формами проведення олімпіад є письмові відповіді на за­питання та опис результатів практичних завдань. Запитання й завдання мають охоплювати широке коло знань і навичок. У відповідях особливо цінуються творчий підхід до пояснення біологічних закономірностей, асоціативне мислення, кмітливість, логічність і послідовність викладу. Журі оцінює їх залежно від ступеня складності запитань і завдань відпо­відною кількістю балів, про що повідомляє учасникам олімпіади.

Шкільна олімпіада виявляє переможців, які зможуть взяти участь у районних, міських, обласних олімпіадах. Особливістю олімпіади, по­чинаючи з І етапу, є дух змагання, виявлення найсильніших у цьому виді діяльності. Звання «найкращий біолог» школи й можливість про­довжувати змагання на наступних етапах, аж до міжнародної біологіч­ної олімпіади, — серйозний стимул до систематичних занять біологією для багатьох учнів.

Біологічні свята зазвичай улаштовують раз на семестр або на рік. Наводимо приклади організації й проведення таких масових заходів.

СВЯТО «ДЕНЬ ЗУСТРІЧІ ПТАХІВ»

Свято призначається не пізніше, ніж у другій декаді березня. Йому пе­редує певна підготовка, яка передбачає:

• проведення бесід у класах про охорону та приваблювання диких корис­
них птахів;

• виготовлення штучних гнізд для птахів — шпаківень та синичників;

• виготовлення плакатів із гаслами та масок птахів;

• добір малюнків та виготовлення опудал, оформлення колекції кормів
для підгодовування птахів, створення монтажу з життя птахів;

• добір художнього матеріалу для декламації, співів та виступів худож­
ньої самодіяльності в окремих класах;

• складання запитань для вікторини про птахів;

• оформлення приміщення, де відбуватиметься свято (шкільний або клуб­
ний зал), гаслами, які закликають охороняти птахів, малюнками тощо;

• оформлення виставки найкращих робіт учнів, які відображують життя
корисних диких птахів (малюнків, ліплення, саморобок із дерева);

• запрошення батьків, учнів старших класів, учителів, громадськості;
підготовка виставки книжок про птахів (за допомогою шкільної або
районної дитячої бібліотеки);

• організація прийому виготовлених штучних гніздищ від окремих класів.

12.3 Позакласна робота

Свято можна розпочати, наприклад, радіоперекличкою за певним текс­том, що змінюється або доповнюється залежно від місцевих умов.

Ведучий (до залу). Шановні! Від пернатих друзів на нашу адресу на­дійшли телеграми, які зачитає поштар. (До мікрофона підходить учень, одягнений у костюм поштового голуба, з поштарською сумкою.)

Поштар. Чи тут зібралися друзі птахів? (Із залу відповідають: «Тут», «Так»). Тоді слухайте, які телеграми надіслали ваші пернаті друзі.

Село, місто (де відбувається свято). Всім друзям птахів. Оглянули шпа­ківні, виготовлені вами, залишилися задоволені. Дякуємо за турботу. Вліт­ку віддячимо — знищимо всіх шкідників саду.

З привітанням, Шпаки.

Дата добавления: 2015-05-24