Мета створення та основні завдання системи дистанційної освіти в Україні

Програма розрахована на п’ять років, її вартість — близько 1,8 млрд. грн. На 2006 рік на її освоєння буде спрямовано понад 250 млн. грн., у тому числі 183 млн. грн. — із держбюджету.

Стан впровадження ДО в Україні.

Розвиток дистанційної освіти в Україні розпочався значно пізніше, ніж у країнах Західної Європи, і здійснювався за умов низького рівня інформатизації українського суспільства, незначної кількості оснащення комп'ютерною технікою шкіл України та відсутності спеціалізованих методик дистанційного навчання. Теоретичні, практичні та соціальні аспекти дистанційної освіти розроблені в нашій країні недостатньо. Кількість наукових організацій та вищих навчальних закладів України, які активно розробляють або використовують відповідні курси дистанційного навчання, досить незначна.

Тому вкрай важливим і своєчасним стало прийняття урядом державної програми "Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці" на 2006—2010 роки, яку було розроблено Міносвіти і науки України на виконання указу президента України "Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні", а також відповідних законів України.

Головною метою створення СДО є забезпечення загальнонаціонального доступу до освітніх ресурсів шляхом використання сучасних інформаційних технологій та телекомунікаційних мереж і надання умов для реалізації громадянами своїх прав на освіту.

Соціальне значення СДО полягає у можливості позитивного впливу на вирішення таких проблем як:

· підвищення рівня освіченості суспільства і якості освіти;

· реалізація потреб населення в освітніх послугах;

· підвищення соціальної і професійної мобільності населення, його підприємницької і соціальної активності;

· збереження та поновлення знань, кадрового і матеріально-технічного потенціалу, що накопичені вітчизняною системою освіти;

· формування єдиного освітнього простору в рамках усього світового співтовариства.

Розвиток освітньої системи в Україні повинен призвести до:

· появи нових можливостей для оновлення змісту навчання та методів викладання дисциплін і розповсюдження знань;

· розширення доступу до всіх рівнів освіти, реалізації можливості її одержання для великої кількості молодих людей, включаючи тих, хто не може навчатись у вищих навчальних закладах за традиційними формами внаслідок браку фінансових або фізичних можливостей, професійної зайнятості, віддаленості від великих міст, престижних навчальних закладів тощо;

· реалізації системи безперервної освіти "через все життя", включаючи середню, до вузівську, вищу та післядипломну;

· індивідуалізації навчання при масовості освіти.

Дата добавления: 2015-05-24