Класне керівництво й учнівський колектив

Сьогоднішні соціально-економічні зміни в нашому су­спільстві торкнулися кожної школи, кожної сім'ї, кожно­го Учня. Процес соціальної адаптації школярів надзвичайно Ускладнився. Школярі досить рано беруть реальну участь У всіх сферах життя. Філософи, педагоги, психологи, що Працюють з підлітками, відзначають, що у вихованні відбувається відставання росту моральних устоїв у сприйнятті Дійсності. Частіше переважають раціональні устої над почуттєвими. Дисбаланс, що виникає між моральним і раціональним, призводить до дисгармонії у процесі розвитку школярів. Часто домінує прагматичне, або споживацькі ставлення до суспільства, цинічне ставлення до традицій них цінностей: порядності, почуття честі, совісті, обов'язку.

Шкала цінностей сучасного школяра за останні 10-ід років серйозно змінилася, суттєво відрізняються його інтереси, мотиви, потреби, моральні ідеали від потреб і цін­ностей підлітків і школярів 80-х років.

Класний керівник, паралельно з батьком і матір'ю₎ повинен стати людиною, до якої діти повинні приходити з наболілими проблемами. Вибір форм праці класного керівника залежить не тільки від його педагогічної куль­тури, але, передусім, від динаміки потреб та інтересів шко­лярів.

Школа вийшла на новий рівень у своєму пошуку ефек­тивної методики виховання. Вчитель, класний керівник повинні відмовитися від суворого авторитаризму, безпомічного лібералізму, вони повинні прагнути до більш оп­тимальних форм співпраці, стимуляції шкільного, класного самоврядування.

Яку роль відіграє класний керівник у сучасній школі? Чи потрібен інститут класного керівництва на означено­му етапі школи? Питання про призначення класного керів­ництва — ключове питання в проблемі — чи зберегти цей інститут у школі?

У 80-х рр. класний керівник повинен був виконувати багато обов'язків типу: «повинен забезпечувати дисцип­ліну учнів», «повинен установлювати зв'язок з батьками»» «повинен...».

У «Положенні про середню загальноосвітню школу України» (1991 р.) зазначається: «Повсякденне керівни­цтво навчально-виховною роботою у класі здійснюється класним керівником, який призначається адміністрацією школи з числа вчителів, що викладають у цьому класі.

Класний керівник:

— здійснює виховання в учнів культури поведінки, формує у них високі моральні якості;

— забезпечує єдність педагогічних вимог з боку сім'ї і школи;

— організовує в разі необхідності допомогу учням (на­вчальну, матеріальну, моральну); проводить заходи, що передбачають зміцнення здоров'я учнів;

— організує суспільно корисну працю учнів, веде документацію класу;

— будує свої відносини з дітьми та їхніми батьками на демократичних началах, співробітництві, сприяє роз­витку самоврядування учнів» (Освіта. — 1991. — № 12).

З означеного можна дійти висновку, що однією з найголовніших функцій класного керівника є здійснення у школі педагогічного коректування всіх виховних впливів, що припадають на клас як у школі, так і з боку суспільства.

Класний керівник у загальношкільній виховній роботі є постійно максимально уважним до школярів, яких обминув виховний вплив. Як він може здійснювати корекцію виховних впливів на клас та окремих його учнів? Для цьо­го він повинен постійно знаходитись у тісній взаємодії з класом, накопичувати необхідну інформацію. В.М. Галузинський та М.Б. Євтух пропонують таку схему змісту знань про клас та методи вивчення класного колективу:

Зміст знань про клас

1. Склад класу (кількість хлопчиків і дівчаток). Клас­не самоврядування. База класу (класна кімната, закріплений навчальний кабінет).

2. Узагальнена типовість внутрішньоколективних взаємин, їх переважна спрямованість (на навчання, працю, спорт, бізнес). Стан «опору» окремих учнів. Переважний тон і стиль у внутрішньоколективних стосунках (доброзич­ливість, байдужість, конфліктність, індивідуалізм).

3. Вплив неформальних лідерів колективу на решту Учнів у навчанні, допомозі відстаючим, праці на загальну користь, в інтересах, у спорті.

4. Узагальнена участь у громадській роботі і одночасне спостереження за ставленням до неї учнів, переважними Установками всього класу. Зіставлення власних висновків Класного керівника з висновками і думками колег.

Вияв учнів-індивідуалістів, які не включаються у Колективні справи, ігри, відмежовуються від колективу. Мотиви їхнього відчуження; мотиви недоброзичливого ставлення до них з боку більшості згуртованих однокласників.

6. Зміни ставлення у взаєминах учнів у міру їх дорослішання. Наявність сталої парної дружби, широкого спіл­кування; позбавлення від угруповань і конфліктних ситуацій. Зростання можливостей до самовиховання і взаємовплив. Дружба і кохання в юнацькому віці, як впливові сили на виправлення окремих учнів.

Дата добавления: 2015-05-24