Питання 3 страница. - виховання поваги до професії

- виховання поваги до професії

- любов до праці

- психологічна готовність до роботи

1. професійне виховання молоді є одним із головних компонентів системи профорієнтації.

69 питання

Місце і роль естетичного виховання у житті людини. Зміст естетичного виховання

Естетичне виховання – Напрям виховної роботи який спрямований на формування у школярів бажання та уміння змінювати навколишнє за законами краси.

Мета: оволодіння ест. знаннями, пробудження ест. почуттів, стимул-ня ест. д-ті.

Завданням естетичного виховання є не тільки розширення художнього сприймання, списку прочитаних книг, почутих музичних творів, а й організація людських почуттів, духовного росту особистості, регуляція і корекція поведінки.

Принципи, принцип всезагальності естетичного виховання і художньої освіти, принцип комплексного підходу (різні види мистецтв поетапно взаємодіють), міжпредметні зв'язки, принцип творчої самодіяльності учнів, принцип естетизації всього дитячого життя

Шляхи та засоби естетичного виховання: 1. Естетичне виховання в процесі вивчення наук (кожен навчальний предмет дає можливість формувати в учнів естетичні почуття, погляди, переконання). 2. Естетичне виховання в праці (справжня краса людини виявляється в її праці). 3. Естетичне виховання через природу (природа - джерело прекрасного). 4. Естетичне виховання засобами мистецтва (художнє, музичне виховання, виховання засобами літератури, театру).

Основна мета народної педагогіки в галузі естетичного виховання - навчити людину жити за законами краси і благородства, формування у підростаючого покоління естетичне ставлення до життя: природи, праці, громадської діяльності, особистої поведінки, мистецтва (виховання у сім'ї); родинне життя (мамина колискова пісня); природа, праця в ній; краса побуту, народний театр, танці, обряди.

70 питання

Шляхи, засоби та форми естетичного виховання

Шляхи естетичного виховання:

- життя і діяльність сімї

- діяльність дошкільних закладів

- діяльність загальноосвітніх закладів

- навчально –виховна робота позашкільних виховних закладів

- самоосвіта

- діяльність професійних закладів

- вплив засобів масової інформації

засоби естетичного виховання є відібрані педагогом і спеціально організовані для виховання дітей предмети і явища навколишньої дійсності. До них належать:

- естетика побуту – покликана навчити дитину відчувати і розуміти красу життя, виховати в неї прагнення створювати і берегти її

- твори мистецтва – їх використовують в оформленні побуту, під час навчання, самостійної діяльності.

- Природа – саме через неї людина пізнає красу

- Праця - основи виробничої діяльності та праця в цілому спрямовані на виявлення та розвиток творчо – естетичних задатків особистості

- Свята – з ними пов’язані яскраві естетичні переживання дітей, прагнення випробовувати себе у різних жанрах мистецтва

Естетичне виховання проводиться в таких формах(все пов’язано із ігровими прийомами):

-
- ігрові ситуації, які допомагають розвинути, які допомагають розвинути, пізнавально, творчу активність

- пісні, загадки, вірші, казки, муз.твори

- демонстрування епізодів лялькових спектаклів – зосереджують увагу, викликають емоції, інтерес

- розповіді малювання з інтересами казки

71 питання

Здоров’я людини – запорука її життєвого успіху. Завдання фізичного виховання

Фізичне виховання - це: правильний режим та харчування дитини, систематичне використання у вихованні природних факторів (повітря, сонце, вода); широке застосування різних методів загартування; фізична культура і спорт. Мета: вих. фіз. здор. підрост покоління.

Мета: вих. фіз. здор. підрост покоління

Лесгафт (1837 - 1909) - класик фізичного виховання дітей шкільного віку. Вбачав фізичне виховання як один з найважливіших засобів всебічного і гармонійного розвитку дитини Вчені і практики визначають, що фізичний розвиток має безпосередній зв'язок з розумовим.

Фізичні вправи мають свою послідовність, завдяки якій вони впливають й на розвиток здібностей, на формування характеру дитини.

Гармонійно розвинена особистість це ще і фізично здорова дитина.

Завдання фізичного виховання:

- створення умов для нормального фізичного розвитку, для збереження здоровя

- оволодіння знаннями про організм людини

- набуття санітарно – гігієнічних вмінь та навичок

- підтримання потенціальних можливостей організму

72 питання

Напрямки, засоби і форми фізичного виховання школярів. Місце і роль сімї у фізичному вихованні дітей

Напрямки фізичного виховання:

- життєдіяльність в сімї

- перебування в дит. Садку

- навчання в загальноосвітніх закладах

- навчання в позашкільних виховних закладах

- участь у продуктивній виробничій діяльності

- навчання в професійних закладах

засоби фізичного виховання

1. натуральні сили природи (повітря. Сонце, вода)
2. правильний режим харчування, праці і відпочинку
3. гігієнічна гімнастика
4. гімнастика, спортивні ігри, туризм, праця

формами фізичного виховання є: гімнастика перед уроками, фізкультурні хвилинки, години здоровя.

Батьки це перші найголовніші вчителі вжитті дитини, вони показують у всьому їм приклад, це певною мірою стосується і ставлення до фізичної культури, до активного використання її засобів у змістовній організації дозвілля.

Тому батьки повинні виконувати п’ять основних функцій у вихованні дитини:

1. створення необхідних технічно – матеріальних умов для занять дома
2. контроль і сприяння дотриманню дітьми режиму дня, правил особистої гігієни, загартування, виконання ранкової гімнастики і домашніх завдань
3. особиста участь у змаганнях сімейних команд, днях здоров’я, іграх, розвагах, прогулянках
4. організація змагань та ігор на дитячих майданчиках за місцем проживання і в школі

оздоровлення і загартування дітей, формування постави, розвиток рухових і виховання моральних та вольових якостей засобами фізичної культури здійснює сім’я.

73 питання

Педагогічне спілкування, його функції, рівні та види педагогічного спілкування

Професійно – педагогічне спілкування є системою способів та прийомів соціально – психологічної взаємодії педагога і вихованців, змістом якої є обмін інформацією, здійснення виховного впливу, організація взаємовідносин.

Педагогічне спілкування передбачає виконання системи важливих функцій:

- обмін інформації між педагогом та учнями

- міжособистісне пізнання

- організація та регуляція взаємостосунків і спільної діяльності

- здійснення виховного впливу

- педагогічно доцільна само презентація педагога

Головними ознаками пед. Спілкування на суб’єкт – об’єктивному рівні є:

- особистісна орієнтація співрозмовника

- рівність психологічних позицій співрозмовника

- проникнення у світ почуттів і переживань

- готовність прийняти точку зору співрозмовника

- нестандартні прийоми спілкування

залежно від типу (суб’єкт - суб’єктивне, об’єкт - обєктивне), спілкування вчителя може бути двох видів:

- функціонально – рольове – суто ділове, стандартизоване, обмежене вимогами рольових позицій

- особистісно – орієнтоване спілкування – є складовою психологічного взаємодією яка передбачає виконання певних нормативних функцій, з виявом особистого ставлення почуттів.

74 питання

Стилі педагогічного спілкування, їх характеристика. Психолого – педагогічні умови ефективності спілкування

Стиль педагогічного спілкування – це установка системи способів та прийомів, яку використовує вчитель під час взаємодії з учнями, їх батьками колегами по роботі.

Стилі спілкування вчителя:

- авторитарний – вчитель сам вирішує всі питання життєдіяльності класу, визначає кожну конкретну мету, виходячи лише з власних установок, суворо контролює виконання будь якого завдання і об’єктивно оцінює досягнуті результати (засіб реалізації тактики диктату і опіки, не виконання веде до конфортації).

- Ліберальний (поблажливий, анархічний) – характеризується прагнення педагога не брати на себе відповідальність(засіб реалізації тактики невтручання, в основі якої лежить байдужість і незацікавленість проблемами шкільного життя, результат втрата поваги, погіршення дисципліни).

- Демократичний – вчитель орієнтований на розвиток активності учнів, залучення кожного до розв’язання спільних завдань.

Під системою пед..спілкування розуміють індивідуально – типологічні особливості соціально – психологічної взаємодії педагога та учнів.

У стилі спілкування знаходять своє враження, такі умови:

- особливості комунікативних можливостей вчителя

- характер взаємовідносин педагога і вихованців, що склався

- творча індивідуальність педагога

- особливості учнівського колективу.

Дата добавления: 2015-05-24