Основоположення VI. III. Всяку свою дію природа починає зсередини

Основоположення V

III. Всяку свою дію природа починає зсередини. Наприклад у пташки природа формує спочатку не кігті, пір'я або шкіру, а нутрощі. А зовнішні частини — після, у свій час.

IV. Так і садівник не прикладає живці зовні, не прищеплює їх до поверхні дерева, але розщеплює стовбур рослини до серцевини і вставляє живець найглибше, добре його припасувавши, старанно замазує щілини, щоб сік у жодному місці не міг витекти, а вбирався б у нутрощі живця і всю свою силу віддав би на його зростання.

V. Так, дерево, яке живиться небесним дощем, що зрошує йо­го, або соком із землі, вбирає цю поживу не через зовнішній покрив кори, а через пори внутрішніх частин. Тому садівник звичайно поливає не гілки, а корінь. І тварина перетравлює їжу для живлення не зовнішніми органами, а шлунком, який перетравлене розповсюджує по всьому тілу. Тому, коли вихователь юнацтва так само найбільше буде зайнятий коренем знання, то розумна життєва сила легко перейде в стовбур, тобто в пам'ять, і, нарешті, з'являться квітки і плоди; вільне користування мовою і досвідченість у справах.

36. Помилку роблять ті наставники, які хочуть досягти освіти дорученого їм юнацтва тим, що багато диктують і дають заучувати багато напам'ять без старанного з'ясування речей. Так само помиляються і ті, хто хоче все з'ясувати, але не додержується мі­ри, не знаючи, як ніжно треба відкопати корінь і ввести паростки наук. Таким чином, вони терзають учнів так само, як коли б хто-небудь, щоб надрізати рослину, замість маленького ножика, пустив би в діло дрючок або довбню.

37. Отже, на підставі сказаного:

І.Треба формувати, по-перше, розуміння речей, по-друге, пам'ять і, по-третє, мову і руки.

II.Учитель повинен додержуватися всіх способів розкриття пізнавальних здібностей і застосовувати їх відповідно до об­ставин.

38. Всяке своє формування природа починає з найзагальнішого і кінчає найбільш спеціальним.

Наприклад, щоб вивести з яйця птаха, природа не творить і не формує спочатку голову, око, перо або кіготь, а зігріває всю масу ійця і рухом, спричиненим теплотою у всій масі, утворює кровоносні жилки, так що виникає вже загальний обрис усього птаха (саме те, що повинне перетворитися в голову, крила або ноги), і потім тільки поступово розвиваються окремі члени, поки не завершиться їх повний розвиток.

Наслідуючи це, архітектор спочатку або в думці складає собі загальну ідею всієї будівлі, або вирисовує на папері проект, або навіть робить дерев'яну модель і, згідно з цим, закладає фунда­мент, потім виводить стіни і, нарешті, покриває покрівлею, і тільки після цього він дбає про ті другорядні речі, якими закінчується будування будинку: про двері, вікна, сходи та ін. Нарешті, він приєднує оздоби, картини, скульптуру, завіси та ін,

40. Так, художник, бажаючи зобразити лице людини, не зображає спочатку вухо, око, ніс, рот, а робить тільки обрис обличчя (або всієї людини) грубим вугіллям. Потім, коли він бачить, що пропорція правильна, закріплює цю основу легким пензлем все ще в загальній формі. Нарешті, позначає розподіл світла й тіні і тільки тоді малює частини тіла і розмальовує їх найрізноманітнішими фарбами.

41. Таким же чином різьбяр, маючи створити статую, бере грубий пень, обтісує його з усіх боків і притому спочатку грубо, потім тонше, щоб пень проявив уже в грубому вигляді загальні обриси зображення; нарешті, надзвичайно старанно обробляє окремі члени і покриває фарбами.

42. Подібно ж садівник бере тільки загальний образ тобто живець; скільки бруньок на ньому, стільки ж може вирости пізніше головних гілок.

43.Звідси випливає, що неправильно буде викладати самого початку з усіма подробицями замість того, щоб подавати їм спочатку простий загальний нарис усіх знань. Нікому не моя на дати освіту на основі однієї якої-небудь окремої науки, незалежно від усіх інших наук.

44. Так само погано навчають мистецтв, наук, мов, якщо їм не передує елементарне кавчання. Так, я пам'ятаю, було на практиці. Тільки що почавши діалектику, риторику і метафізику, ми були завалені довгими правилами, навіть з коментарями, правил і пояс­неннями коментарів, порівняннями авторів і спірними питаннями. Подібно до нього нас набивали і латинською граматикою з усіма винятками і грецькою граматикою з діалектами грецької мови. Ми, нещасні, були приголомшені, не знаючи, що навколо нас діється.

45. Засіб проти цього безладдя буяю полягати в такому:

I. З самого початку юнакам, яким треба дати освіту, слід дати основи загальної освіти, тобто розподілити навчальний матеріал так, щоб наступні потім заняття, зазвичай, не вносили нічого но­вого, а становили собою лише деякий розвиток здобутих, знань в їх подробицях. Адже у дерева, хоч би воно росло сто років, не виростає жодного сука, але всі нові гілки розростуться від суків, які виросли спочатку.

II. Всяка мова, всякі науки або мистецтва повинні буси подані в найпростіших елементах, щоб в учнів склалося загальне розу­міння цілого їх; потім для більш повного вивчення їх даються правила і приклади, далі подаються повні системи з приєднанням неправильностей, нарешті даються, якщо цс потрібно, коментарі. Хто починав справу з основи, тому не так потрібні коментарі. Трохи пізніше кожний сам зможе коментувати краще.

Дата добавления: 2015-05-24