Комплексне практичне завдання

Вступ

2. Програма дисципліни Політологія

3. Плани семінарських занять та рекомендації до їх підготовки

4. Короткий словник політологічних термінів

6. Програмові вимоги

7. Методи оцінювання

8. Список основної літератури

Політологія є одна з базових навчальних дисциплін загально-гуманітарної підготовки. Курс має велике значення у вихованні громадянської і політичної свідомості студентів, долучення їх до демократичних цінностей. Знання щодо політичних процесів та явищ, які відбуваються у реальному житті, надають допомогу молоді усвідомити їх сутність та визначити своє місце в політичній діяльності суспільства. Навчальний курс спрямовано на формування у студентської молоді навичок раціонального та критичного осмислення соціально-політичної дійсності, а тому має не тільки світоглядне, але й практичне значення.

Програма та тематичний план дисципліни орієнтовані на глибоке та ґрунтовне засвоєння студентами політичних світових та вітчизняних процесів, закономірності розвитку і функціонування політології, її місце та роль у житті суспільства. Ця дисципліна відноситься до загальногуманітарних, які формують світогляд майбутніх економістів. Курс „Політологія” охоплює методологічні основи розвитку політичної науки, її основні закони і закономірності.

Основна мета навчального курсу – на основі отриманих знань формування у студентів політичної свідомості та культури, навичок самостійного аналізу та осмислення політичних явищ та процесів, які відображають предметне поле політичної науки.

Основні завдання курсу:

− опанування категорійним апаратом політичної науки;

− засвоєння теоретичних та прикладних засад політології, досягнень вітчизняних та закордонних науковців.

− формування знань про політичні системи і режими, про місце людини у політиці;

− набуття досвіду аналізу і прогнозування розвитку політичних явищ і процесів;

− розвиток навичок самостійної оцінки та усвідомлення різноманітної політичної інформації;

− формування цілісного знання про сутність демократії, її цінності.

У результаті вивчення курсу студенти повинні отримати необхідний об’єм знань, що передбачені навчальною програмою, та розуміти:

− основні тенденції розвитку політичної думки та досягнення сучасної політології;

− сутність і взаємозв’язок політичних явищ, механізм функціонування влади, характер взаємовідносин влади та суспільства, влади і особистості;

− роль головних соціальних і інституціональних суб’єктів політики;

− характер та напрямки розвитку сучасних політичних процесів;

− механізм виникнення і розв’язання політичних конфліктів;

− природу та сутність світової політики.

Студент, який опанував курс політології, повинен:

− володіти категорійним апаратом та поняттями, яки визначені у глосарії;

− мати навички системного, порівняльного і історичного аналізу політичних явищ;

− вміти бачити закономірності політичного розвитку, орієнтуватися в політичних проблемах українського суспільства і світу в цілому.

− вміти робити аналіз політичного життя, знати геополітичну обстановку, місце і роль, статус України в сучасному політичному світі;

− набути навичок практичного використання теоретичних знань у практичній діяльності.

Важливим елементом навчання є самоконтроль, який передбачає: по-перше, засвоєння основних понять, явищ і фактів; по-друге, уміння установлювати логічні взаємозв’язки між поняттями, основним та додатковим матеріалом; по-третє, формулювання відповіді.

Структура робочої програми навчальної дисципліни “ПОЛІТОЛОГІЯ” включає:

Денна форма навчання:

− Кількість кредитів ECTS – 4

− Кількість залікових модулів-3

− Кількість змістових модуль − 2

− Загальна кількість годин – 144 год. З них

Лекції – 18 год., Практичні заняття – 18 год

Вид підсумкового контролю –екзамен.

Заочна форма навчання:

− Кількість кредитів ECTS – 3

− Загальна кількість годин – 108 год.

− Лекції – 6 год.

− Практичні заняття – 2 год.

Вид підсумкового контролю − залік

ЗМІСТОВНІ МОДУЛІ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ І ФУНКЦІОНУВАННЯ ПОЛІТОЛОГІЇ.

Тема 1. Місце і роль політики та політології як науки у житті суспільства.

Сутність, форми, закономірності розвитку і функціонування політології, її місце та роль у житті суспільства. Специфіка політології в системі гуманітарних наук: взаємозв’язок та взаємозалежність. Відносно самостійний, комплексний та загально-цивілізаційний характер політології. Структура курсу політології та його основні завдання.

Функції політології: теоретико-методологічна, світоглядна, прогностична, прикладна. Закони та закономірності розвитку політичної науки: основні, специфічні та одиничні.

Тема 2. Історія політичних учень.

Зародження політичного життя суспільства. Утворення перших східних держав як основа появи перших політичних теорій, вчень. Загальна характеристика східних політичних доктрин. Давньогрецькі міста-поліси як осередки політичного життя. Основні напрямки політико-правової думки у Стародавньому Римі. Погляди Цицерона на державу, владу. Розвиток політико-правових поглядів у діяльності римських юристів. Право як мистецтво добра і справедливості.

Політичні ідеї середньовічних єресей. Політико-правові вчення країн арабського Сходу.

Тема 3. Політика як соціальне явище.

Зміст і структура політичної сфери суспільства. Сутність і основні виміри політики. Визначення місця і ролі політики в системі суспільних відносин, її види та детермінанти. Політика як теоретичне знання. Взаємозв’язок політики з іншими формами суспільної свідомості: філософія, мораль, релігія, наука. Політика як форма діяльності з реалізації інтересів і потреб суб’єктів політики. Загальна структура, форма та методи політичної діяльності.

Особа як первинний суб’єкт і об’єкт політики. Права людини - центральне питання політичної науки. Права людини в історичній ретроспективі. Сучасна типологія прав людини.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. ЛЮДИНА ЯК СУБ’ЄКТ ПОЛІТИКИ.

Тема 4. Політична діяльність. Політична система суспільства, її інститути.

Схема прийняття політичного рішення. Фази (етапи) прийняття політичного рішення. Алгоритм прийняття політичного рішення. Методи прийняття політичного рішення. Сутність та рівні політичного ризику. Оцінка політичного ризику. Чинники та симптоми політичного ризику. Управління політичним ризиком. Сутність, структура та функції політичної системи. Політична система як механізм формування і функціонування влади у суспільстві, чинник стабілізації і розвитку політичного життя. Основні елементи політичної системи, її інституційна, інформаційно-комунікаційна і нормативно-регулятивна підсистеми. Місце і роль у політичній системі держави політичних партій, політичних асоціацій і об’єднань, різних політичних суб’єктів та їхні взаємовідносини. Функції політичної системи: визначення цілей, завдань, програми діяльності суспільства, мобілізація ресурсів на досягнення поставлених цілей, інтеграція всіх елементів суспільства.

Тема 5. Держава як базовий інститут політичної системи, політичний режим.

Походження і сутність держави. Позакласовий, класовий і загальноцивілізаційний підходи до аналізу сутності, походження і призначення держави. Основні функції держави. Історичний розвиток української держави. Форми державного устрою: унітарна, федеративна, конфедеративна.

Класифікація органів державної влади. Проблема статизації та дестатизації суспільного життя. Процеси державотворення в Україні в умовах посткомунізму. Конституція України про основні засади державності.

Інститут президентства. Сучасні моделі президентства. Система президентських виборів. Взаємовідносини президента з партіями, держапаратом та парламентом. Структура президентської влади в Україні.

Тема 6. Політичні партії та виборчі системи.

Генеза політичних партій і громадсько-політичних організацій та їх сучасна класифікація. Визначення понять: партія, політична організація, громадське об’єднання. Об’єктивні умови формування та функціонування політичних партій та громадсько-політичних організацій, їх базові характеристики. Партійні системи та їх характеристики. Поняття партійної системи. Типи партійних систем. Фактори формування партійних систем. Взаємозв’язок партійних і виборчих систем. Партійна система як фактор вибору виборчої системи.

Політична система, політичні партії в Україні та їх основні типи. Зародження політичних партій в Україні. Дисидентський рух і його роль у національно-визвольній боротьбі, політизації і партизації суспільного життя в Україні. Становлення багатопартійності на сучасному етапі. Конституція України про роль політичних партій в житті суспільства.

Тема 7. Політична культура та політична соціалізація.

Сутність, структура і функції культури. Місце і роль політичної культури в загальній системі культури і в політичному житті суспільства. Типи політичних культур. Політична культура в життєдіяльності суспільства. Характерні ознаки політичної культури сучасного політичного суспільства та проблеми його формування.

Подолання стереотипів тоталітарного мислення, меншовартості та національної неповноцінності як умова відновлення і розвитку політичної культури українського народу. Стан та проблеми формування сучасної демократичної політичної культури, розвиток культури спілкування, змісту політичної діяльності в українському суспільстві. Політична культура як чинник формування національно-патріотичних якостей громадян України.

Тема 8. Політичне лідерство. Політична свідомість та ідеологія.

Лідерство і його специфіка у політичному аспекті. Поняття лідерства. Ідеї лідерства в історії. Об’єктивні і суб’єктивні сторони лідерства. Основні концепції політичного лідерства: теорія рас, ситуаційна теорія, психологічна концепція, інтерактивний аналіз. Соціальна сутність та історичний генезис наукових поглядів українських мислителів на політичне лідерство. Класифікація, функції та тенденції розвитку політичного лідерства. Культ особи. Критерії оцінки популярності та ефективності діяльності політичного лідера у сучасній Україні.

Політична свідомість як відображення ідейного життя суспільства. Визначення та структура політичної свідомості. Буденна і теоретична політична свідомості. Складові елементи теоретичної політичної свідомості. Типи політичної свідомості. Політична свідомість як фактор політичної поведінки.

Поняття і сутність національної свідомості, її провідна роль у самоідентифікації політичного українського етносу. Складові політичної свідомості: історична пам’ять народу, патріотизм, вірність та відданість Вітчизні. Національна психологія, національна гордість. Руйнування національної свідомості українського етносу в часи його колоніального стану. Мовний аспект формування національної свідомості.

Тема 9. Сучасні політичні течії.

Раціоналізм як основа соціально-політичного мислення. Основні течії: традиціоналізм і консерватизм, політичний лібералізм, позитивізм, корпоративізм, анархізм, анархо-синдикалізм, марксизм і ленінізм, доктрини солідаризму, елітаризм, неолібералізм, технократизм, політичні погляди, російський лібералізм, слов’янофільство.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ЇХ ПІДГОТОВКИ

Тема 1. Історія становлення політичної думки та політичної науки

(4 год.)

Дата добавления: 2015-05-24