Основнi клiнiчнi форми маскованої депресiї

Кардiалгiчний синдром. Головнi скарги на болi i неприємнi вiдчуття рiзного характеру в дiлянцi серця. Хворi вiдчувають болi тиснучого, ниючого, шим’ячого чи сверблячого характеру вiдчуття спазмiв, пульсацiї, палiння, тиснення в "передсерцевiй" дiлянцi, сильнi серцебиття, перебої. Чатiше болi тривають досить довго вiд тижня до кiлькох мiсяцiв i носять тупий характер. Значно рiдше гострi, колючi, пекучi болi носять приступоподiбний характер, що нагадує стенокардiю. Бiль, яка виникає в дiлянцi серця, може розповсюджуватись на всю грудну клiтку, вiддає в шию, лопатку, живiт i голову. Виникнення болiв не зв’язано з фiзичним навантаженням, вони виникають пiсля емоцiйного напруження, а частiше спонтанно, як правило, перед свiтанком, або в ранковий час. Своєрiдний сенестопатичний характер i тривалiсть болiв, добовi коливання iнтенсивнотi больового синдрому (найбiльша вираженiсть вранцi i покращення стану вечером), вiдсутнiсть характерних змiн на ЕКГ, неефективнiсть судиннорозширюючих препаратiв, а також позитивна реакцiя на антидепресанти i зникнення симптоматики в процесi лiкування ними свiдчать про те, що причиною кардiоалгiчного синдрому є саме скрита депресiя.

Цефалгiчний синдром. Оновна скарга хворих на тяжких, iнколи нестерпний головний бiль. Нерiдко головний бiль має сенестопатичне забарвлення. Хворi вiдчувають палiння, розпирання, горiння, важкiсть, пульсацiю, стискування, онiмiння. Досить часто бiль має мiгруючий характер (то в лобно-висковiй, то в потиличнiй, то в тiм’янiй дiлянцi).

Локалiзацiя головної болi не вiдповiдає топографiчним зонам iнервацiї черепа i судинним басейнам. Як правило, вона виникає вночi, пiсля раннього пробудження, досягає найбiльшої iнтенсивностi перед свiтанком i ранком, поступово зменшується до середини дня i майже повнiстю зникає або значно зменшуєтья до вечора. Перiодично, на фонi дифузного, тупого головного болю вiдмiчаються короткочаснi приступи iнтенсивного, пульсуючого болю. Аналгетики i спазмолiтики не знiмають бiль, а лише знижують їх iнтенсивнiсть. Характер протiкання i проявiв головних болiв, перiодичнiсть (iнколи сезоннiсть), добова динамiка, вiдсутнiсть або незначна вираженiсть неврологiчної симптоматики, наявнiсть стертих депресивних порушень, якi виявляються за допомогою тесту Кiльцгольца. та ефект вiд примiнення антидепресантiв дозволяють вiднести цей тип головних болiв до проявiв маскованої депресiї.

Абдомiнальний синдром. Мають мiсце болi, спазми парестезiї в епiгастральнiй дiлянцi по ходу кишечника, в дiлянцi печiнки, вiдчуття важкостi, натискування, переповнення, розпирання, вiбрацiї шлунку, здуття кишкiвника, нудота, вимушена вiдрижка. Болi найчастiше носять затяжний, постiйний, ниючий, розпираючий, тупий характер, проте перiодично на цьому фонi вiдмiчаються короткочаснi, сильнi, мiгруючi, "блискавичнi" болi. Болi, як правило, залежать вiд пори доби (найбiльша iнтенсивнiсть вночi та вранцi) i не залежать вiд характеру їжi.

Як правило, спостерiгається зниження апетиту, ваги, дискiнетичнi розлади i запори, рiдше проноси, почуття здуття, переповнення кишкiвника).

Спонтаннiсть виникнення, перiодичнiсть i сезоннiсть проявiв, характер болiв, якi не вкладаються в симптоматику якогось конкретного захворювання шлунково-кишкового тракту, добова динамiка, вiдсутнiсть або незначна вираженiсть органiчної патологiї, вiдсутнiсть ефекту вiд соматичної терапiї i покращання стану вiд лiкування антидепресантами, свiдчать про наявнiсть маскованої депресiї.

Агрипiчний варiант проявляється вираженими розладами сну. Хворi звичайно легко засинають, але через 3-5 годин раптово пробуджуються як вiд "внутрiшнього поштовху". Вiдтак до ранку хворi не можуть заснути, або через 2-3 години впадають в дрiмотний стан. Вранцi хворi пiднiмаються з вiдчуттям загальної розбитостi, сонливостi, несвiжостi, з вiдчуттям важкостi в головi. Працездатнiсть знижена. Вiдмiчається пiдвищена подразливiсть. Особливо погане самопочуття в першiй половинi дня. До середини дня загальний стан покращується, з’являється апетит, вiдновлюється працез­датнiсть.

Спонтаннiсть виникнення, перiодичнiсть проявiв, раннi прокидання, добове самопочуття, вiдсутнiсть ефекту вiд снотворних i покращення загального стану та нормалiзацiя сну вiд терапiї антидепресантами свiдчать про те, що причиною розладiв сну є МД.

Дiєнцефальний синдром є найбiльш складним по своїй структурi. Видiляють вегетативно вiсцеральний, вазомоторний, вазомоторно-алергiчний i псевдоастматичний типи порушень.

Початок приступу носить раптовий характер, частiше в нiчний або ранковий час. Приступ закiнчується лiтично з розвитком вiдчуття слабостi, iнколи сонливостi. Почащеного, масивного сечопуску пiсля приступу звичайно не спостерiгається. Тривалiсть приступу коливається вiд 0,5 до 20 годин.

Диференцiйно-дiагностичнi критерiї. Масивнiсть соматичних скарг, якi не вкладаються в рамки якоїсь визначеної хвороби, вiдсутнiсть, або незначна вираженiсть органічних змiн, перiодичнiсть проявiв сомато-вегетативних порушень, їх сезоннiсть, добовi коливання больового синдрому i, головне, вiтального тонусу, самопочуття, а також позитивна реакцiя на антидепресанти дають пiдстави запiдозрити, що соматичний "фасад" не є чимось супутнiм, а є проявом маскованої депресії.

Згiдно з дiагностичними критерiями з DSM-III-R при любiй непсихотичнiй формi депресiї в т.ч. i маскованої зустрiчаються не менше двох з наведених шести ознак:

1. Поганий апетип

2. Безсоння або сонливiсть

3. Знижка активностi або втомлюваностi

4. Занижена самооцiнка

5. Ускладнена концентрацiя уваги, або труднощi в прийняттi рiшень

6. Почуття безнадiйностi.

Біологічні проби. Амiназиново-еозинофiльна проба. У хворого ранком визначають кiлькiсть еозинофiлiв в периферичнiй кровi натще, а потiм через 30 хв. пiсля внутрiшньом’язевої iн’єкцiї 1 мл 2,5% розчину амiназину. Збiльшення загальної кiлькостi еозинофiлiв бiльш як на 30% з великим ступенем вiрогiдностi, свiдчить про наявнiсть маскованої депресії.

Дата добавления: 2015-05-07