Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Унітарні і федеративні держави (Франція, Швейцарія)




Федерація – форма державного устрою, за якої територія держави складається з державних утворень, наділених юридичною і певною політичною самостійністю. Федеративна держава є об’єднанням державних утворень, що виступають її суб’єктами і мають свої органи влади і власний адміністративно-територіальний поділ.

Фактори виникнення федерацій:

- історичний (окремі частини прагнули зберегти свою автономність). США. Колишні колонії прагнули зберегти нові традиції у федеративній організації. Політична свобода. Цей рівень свободи намагалися зберегти у конституціях. Колонії не хотіли створити централізований федеративний уряд. 1789 ратифікували конституцію. Німеччина 1771 р. Основна роль була за Пруссією.

- фактор зовнішньої загрози

- географічні розміри держав (Бразилія, Австралія, Мексика, Індія)

- культурне різноманіття суспільства

Відмінності: кожна федеративна організація унікальна, визначена конституцією. Іноді партійна система визначає взаємини між центром і периферією. США, Канада, Австралія, Індія – децентралізовані системи посилюють політичну самостійність. Характер федерації залежить від поділу влади. Існують складні моделі взаємопроникнення центрального і місцевого рівнів влади (США, Швейцарія). Влада розподіляється за функціями і територією.

Спільні риси:

- два самостійних рівні державного управління. В різних країнах існує різна здатність впливати. Наприклад в Німеччині і Австрії існує система „адміністративного федералізму”. Центр уряд розробляє ключові принципи політики, а провінційні уряди відповідають за деталі і конкретні деталі.

- писана конституція. Кожен окремий рівень не може в однобічному порядку змінити конституцію. Австралія, Швейцарія – поправки до конституції лише через референдум. Регламентація стосунків: центр-периферія.

- Конституційний суд –практична реалізація.

- зв’язок між політ інститутами

- двопалатні системи.

„+” федералізму:

1. Конституційні гарантії права політичного кожному суб’єкту федерації.

2. Створення системи стримувань і переваг – працює на права і обов’язки кожного громадянина.

3. Допомагає зберігати суспільну єдність – мета федералізму: створити політичний союз

«–»:

1. Федералізм виявився нездатним подолати тенденцію до централізації у ХХ ст. Влада центру поширилися: через зростання економіки і втручання держави в соціальну сферу. Центр володіє потужним фінансовим потенціалом.

2. Якщо суб’єкт приймає рішення про організацію якоїсь програми. Центр може бути проти (Рузвельт у 30-х рр. – конфлікт з федеральним судом, Рейган у 80-тих рр.. = використання федералізму проти соціальних витрат і перекладання відповідальності з федерального уряду на уряди штатів)

Швейцарія – змішана національно-територіальна основа. Федеративна парламентська республіка. 23 кантони або 20 кантонів і 6 напівкантонів. (Кожний з трьох кантонів: Аппенцелль, Базель, Унтервальд поділяється на 2 напівкантони).

 

Унітарна держава – форма державного устрою, за якої територія держави, на відміну від федерації не має у складі федеративних одиниць (республік, штатів, земель), а поділяється на адміністративно-територіальні одниці (області, райони). В унітарній державі діють одна конституція, один вищий представницький орган державної влади, один уряд. У світі більшість унітарних систем.

Деволюція – передача повноважень на місця.

«+»:

1. Економічність – порівняно невеликі витрати на утримання урядових структур.

2. Простота і оперативність прийняти рішень

3. Легкість нагляду та контролю за виконанням рішень.

4. Значна стійкість в екстремальних умовах, придатність у часи побудови нації та держави.

«–»:

1. Закріплює авторитаризм і створює сприятливі умови для відродження або встановлення тоталітаризму

2. Ігнорує специфічні особливості етнонаціональних спільнот, уніфікує і стандартизує всі форми життя.

3. Позбавляє ініціативи регіональну і місцеві владні структури

4. Провокує запровадження екстремізму і сепаратизму.

Франція – 95 департаментів, включаючи особливу територіально-адміністративну одиницю Корсику, 22 області, комуни. Існує також поділ на З7 історичних провінцій.

 

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-07; Просмотров: 747; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.