Діалектика і метафізика

Альтернативність осмислення проблем буття має місце і в підходах до з'ясування проблем розвитку, розкриття його сутності, методів пізнання тощо. Мова йде про діалектику і метафізику як певних альтернативних філософських концепцій. Почнемо з визначення самих понять "діалектика" і "метафізика".

Поняття "діалектика", якщо розглядати його в історико-філософському аспекті, має декілька визначень:

- в античній філософії поняття "діалектика" означало мистецтво суперечки, суб'єктивне вміння вести полеміку - вміння знайти суперечності у судженнях супротивника з метою спростування його аргументів;

- під поняттям "діалектика" розуміють стиль мислення, який характеризується гнучкістю, компромісністю;

- діалектика - це теорія розвитку "абсолютної ідеї", "абсолютного духу" (у Гегеля);

- діалектика - це вчення про зв'язки, що мають місце в об'єктивному світі;

- діалектика - це теорія розвитку не лише "абсолютної ідеї", "абсолютного духу", як у Гегеля, а й розвитку матеріального світу, як у Маркса, яка враховує різнобічність речей, їх взаємодію, суперечності, рухливість, переходи тощо;

- діалектика - це наука про найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства і пізнання;

- діалектика - це логіка, логічне вчення про закони і форми відображення у мисленні розвитку і зміни об'єктивного світу, процесу пізнання істини. Елементи такого погляду на діалектику ми знаходимо вже в античній філософії, у вченні Геракліта, Аристотеля та інших. Найбільш яскраво таке розуміння діалектики виявляється у філософії Канта і особливо Гегеля. Так, Кант розрізняє загальну і трансцендентальну логіку. Першу він вважав формальною, другу - діалектичною, оскільки остання вивчає розвиток знань і не відхиляється від їх змісту. Що ж до Гегеля, то він вперше дав усебічно розроблену систему діалектики як логіки мислення, абстрагування, створення понять;

- діалектика - це теорія пізнання, яка враховує складність і суперечливість останнього, зв'язки суб'єктивного й об'єктивного в істині, єдність абсолютного і відносного тощо, використовуючи у цьому процесі основні закони, категорії та принципи діалектики, їх гносеологічні аспекти;

- діалектика - це загальний метод, методологія наукового пізнання, творчості взагалі.

Отже, діалектика як філософська концепція має ряд визначень, котрі дають уявлення про різні її сторони, різний зміст. У цьому розділі мова буде йти про діалектику як про теорію розвитку, як логіку і як теорію пізнання. Відповідно до цього будуть розглянуті і альтернативність діалектики - метафізиці.

Що таке метафізика? "Мета" (з грецької-між, після, через) - префікс, що характеризує проміжний стан речі, її зміну, переміщення тощо;

- у сучасній науці вживається для позначення складних систем, наприклад, метатеорія (теорія про теорію), метаматематика, металогіка, метагалактика. "Фізика" - природа, наука про природу, що вивчає загальні властивості матеріального світу. Термін "метафізика" дослівно означає "після фізики". Даний термін був уперше застосований у зв'язку з класифікацією філософської спадщини Аристотеля Андроніком Родоським (І століття до нашої ери), який об'єднав різні лекції і замітки Аристотеля з філософії під такою назвою. Згодом термін "метафізика "набув іншого, більш широкого філософського значення.

метафізика - це вчення про надчуттєві, недоступні досвідові принципи і начала буття (існування світу);

метафізика - це синонім філософії;

метафізика в переносному розумінні (буденному) вживається для означення чогось абстрактного, малозрозумілого, умоспоглядального;

метафізика - це наука про речі, спосіб з'ясування світоглядних питань (сенс життя, основне питання філософії тощо), які не піддаються осягненню за допомогою експерименту та методів конкретних наук;

метафізика - це концепція розвитку, метод пізнання, альтернативний діалектиці. У значенні "антидіалектика" термін "метафізика " запровадив у філософію Гегель.

Дата добавления: 2015-05-09