Використання моделей даних при проектуванні бази даних

У процесі проектування бази даних використовуються моделі інфологічні, датологічні і фізичні, що приведені на рис.4

Інфологічна модель описує предметну область сукупністю об'єктів, їх властивостей і взаємозв'язків. Часто ці моделі називають концептуальними, або концептуальними інфологічними. Вони можуть відображувати, як точку зору окремих користувачів низького рівня на інформацію предметної області, так і узагальнюючий погляд користувача високого рівня (внутрішня і зовнішня концептуальні інфологічні моделі).

Датологічна модель (логічна модель) ~ відображує логічні зв'язки між елементами даних незалежно від змісту, але із урахуванням середовища зберігання.

Фізична модель - описує дані предметної області з точки зору їх розміщення і зберігання у пам'яті комп'ютера. Елементами фізичної моделі є описи структур записів даних, їх впорядкованості і існуючих шляхів доступу до даних.

Інфологічні моделі поділяються на ER- моделі і на семантичні об'єктні моделі. ER-модель складається із множини сутностей, атрибутів сутностей і зв'язків між сутностями. В модель входить відображення цілісності даних, які дозволяють контролювати дані і зв'язки у процесі внесення змін у базу даних. Семантична об'єктна модель складається із семантичних об'єктів, які, на відміну від сутностей, являються інформаційним відображенням реальних об'єктів предметної області у вигля-

ді сукупності атрибутів. Атрибути групуються у класи (прості, групові і об'єктні) і характеризуються кардинальністю (мінімальною і максимальною). Мінімальне значення кардинальності - 0 або 1, а максимальне значення - 1 або N. Об'єктні атрибути слугують для відображення зв'язку з іншими семантичними об'єктами. Позначки кардинальності стосовно об'єктних атрибутів характеризують властивості зв'язків. Як видно, семантична об'єктна модель володіє більш розвиненими засобами відображення семантики.

Датологічні моделі поділяються на моделі фактографічні і документальні.

Фактографічні моделі містять відомості, які представлені у вигляді спеціальним чином організованих сукупностей формалізованих записів даних. У свою чергу фактографічні моделі поділяються на теоретико-графові, теоретико-множинні, об'єктно-орієнтовані і багатомірні. До теоретико-графових моделей входять ієрархічні і мережні моделі. До теоретико-множинних входять реляційні і пост-реляційні моделі.

Ієрархічна модель – модель даних, в основі якої лежить деревоподібна структура даних. Вершинами цієї структури є записи, які складаються з простих елементів даних різних типів. Батьківському запису відповідає довільне число екземплярів підлеглих записів кожного типу.

Мережна модель – модель даних, в якій дозволені структури даних можуть бути представлені у вигляді графа загального вигляду. Вершинами такого графа можуть бути дані різних типів – від атомарних елементів даних до записів складної структури. На відміну від ієрархічної моделі наступник у цій моделі може мати довільне число батьків.

Реляційна модель – модель даних, яка заснована на математичному понятті відношення і представленні відношень у формі таблиць.

Постреляційна модель – розширена реляційна модель, яка знімає обмеження неподільності даних, що зберігаються в записах таблиць. Ця модель допускає багатозначні поля – поля, значення яких складаються з підзначень. Набір значень багатозначних полів вважається самостійною таблицею, яка вбудована в основну таблицю. Часто ці моделі об’єднують з об'єктно-реляційними моделями.

Об’єктно-реляційна модель – модель даних, яка базується на понятті об'єкта, тобто сутності, що володіє станом і поведінкою. Стан об'єкта визначається його атрибутами, а поведінка визначається сукупністю операцій, що визначені для цього об'єкта. Також передбачається можливість підтримки зв'язків між типами об'єктів.

Багатомірна модель – модель даних, яка оперує багатомірним представленням даних (у вигляді гіперкубу) і орієнтована на підтримку аналізу даних. Передбачається конструювання різноманітних агрегацій даних у межах гіперкубу, побудова різних його проекцій – підмножин гіперкубу, деталізація і обертання даних, а також цілий ряд інших операцій.

Документальні моделі передбачають, що в якості одиничного елемента інформації виступає неподільний на менші складові частини документ, інформація якого не структурується. У свою чергу документальні моделі поділяються на дескрипторні, тезаурусні і гіпертекстові моделі.

Дескрипторна модель описує кожний документ за допомогою дескриптора. Дескриптор має жостку структуру і являє собою набори даних лексичних одиниць (слів, словосполучень, термінів), які потрібні для роботи з документами. Дескриптори між собою не зв'язані.

Тезаурусна модель – описує кожний документ за допомогою дескрипторів, а також змістовних відношень між лексичними одиницями(ціле-частина, рід-вид, клас-підклас та ін.). Ці моделі дозволяють підвищити ефективність дескриптор них моделей за рахунок більш ефективного відображення предметної області.

Гіпертекстова модель – модель, що заснована на розмітці документа за допомогою спеціальних навігаційних конструкцій, які відповідають змістовним зв'язкам між різними документами, або окремими фрагментами одного документа. Такі конструкції утворюють семантичну мережу в базі документів.

Дата добавления: 2015-05-09