Режим праці й відпочинку

Поняття робочого часу. Правила внутрішнього труд.розпорядку як засіб регулювання РЧ

Управління робочим часом

Робочий час – це тривалість обов’язкового перебування працівника на роб.місці з метою виконання посадових обов’язків (є водночас загальною мірою кількості праці).

Загальна тривалість роб.часу визначається з одного боку рівнем розвитку виробництва, з іншого – фізичними і психофізіологічними можливостями людини.

Скорочений РЧ – скорочена тривалість РЧ з оплатою праці повного робочого дня або тижня (інваліди, хворі, вагітні).

Неповний РЧ – скорочена тривалість робочого дня або тижня, встановлена за погодженням сторін трудового договору з оплатою пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Використання РЧ регламентують типові правила внутрішнього трудового розпорядку ( є нормативним актом), визначають порядок прийняття і звільнення працівників, основні обов’язки працівників і роботодавців, заохочення за успіхи в роботі, відповідальність за порушення трудової дисципліни, графіки змінності. За порушення Правил несуть відповідальність, може бути компенсовано будь-якими досягненнями у праці.

Режим праці й відпочинку – це регламентоване чергування періодів роботи і перерв на відпочинок протягом робочої зміни, доби, тижня, року. Розрізняють змінний, добовий, тижневий і річний режими праці й відпочинку.

Змінний режим – визначає загальну тривалість роб.зміни (початок,частота перерв,обід,кінець).

Добовий – кількість змін роботи за добу, час відновлення працездатності між змінами.

Тижневий – різні графіки змінності, кількість і порядок надання вихідних днів, порядок переходу працівників з однієї зміни на іншу.

Річний – кількість робочих та неробочих днів у даному періоді, графік основн., додаткових відпусток.

Вони формуються з урахуванням працездатності людини. Працездатність – це фізіологічний показник, який відображає взаємозв’язок людини з умовами зовн.середовища і хар-ом трудової діяльності.

Графік: понеділок – входження, вівторок-середа ­працездатність, потім ¯.

(перерву на обід і короткочасні перерви на відпочинок).

Типовий режим можна знайти за показником стомлення або за показником кількісної оцінки окремих факторів умов праці, які об’єднуються у наступні групи:

- психофізіологічні – фізичне і нервово-психічне навантаження, монотонність і ритм праці;

- санітарно-гігієнічні – (мікроклімат,повітря,шум,випромінювання,освітлювання,токсичні речовини);

- режим праці й відпочинку, який забезпечує ­працездатність за рахунок зменшення стомлення;

- естетичні, які сприяють формуванню позитивних емоцій у працівника;

- соціально-психологічні – взаємовідносини у трудовому колективі регулюють настрій працівника.

Різновиди режимів РЧ: змінного обсягу РЧ, ступінчастого графіка, поділу робочих місць, стислого робочого тижня.

Дата добавления: 2015-05-09