Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Культура Китаю




Наука

Наука

Астрономія, математика: місячно-сонячний календар, халдеї – носії точних знань про рух зірок та планет: Набурі – система фаз Місяця, Кіден – тривалість сонячного року. Право: Закони Хаммурапі.

Архітектура: Зіккурат Есагіли (Вавилонська вежа), брама Іштар.

Скульптура: статуетки “Шумерський князь Гудеа”, “Шумерська жінка”, базальтова фігура Курліля – начальника житниць м. Урука, алебастрова статуя саниврика Ебих-Іля (м. Мари), кам’яна статуя бога Аб-У (м. Ешнун). Мармурова голова богині Іннани (рельєф).

Архітектура. Чудеса світу: висячі сади Семіраміди.

 

Культура Єгипту

Пантеон богів: Ра верховне божество (бог Сонця); Шу син Ра (бог повітря); Ізида (богиня-мати); Мут (богиня, яка уособлювала небесне склепіння); Геб (бог Землі); Хапі (бог Нілу); Озірис (бог підземного царства).

Зооморфічні зображення богів (у вигляді тварин): Апіс, Мневіс, Бухіс, Бата – в образі бика; Хатор, Ізина – корови; Амон, Нум – барана, Себек (бог води) – крокодила, Гор – сокола, богиня-птах Некбут, давньоєгипетський сфінкс.

Астрономія: 12 зодіакальних сузірь, сонячний календар. Математика: площа кола, об’єм усіченої піраміди, господарські розрахунки.

Письмо: винайшли папірус – матеріал для писання. Піктографія – малюнкове письмо; ієрогліфи – знаки, що передають звуки слів, символи, стилізовані малюнки.

Література: міфи, казки, повісті, повчання.

Скульптура: статуетки богинь – берегині з гробниці Тутанхамона. Скульптура набуває портретних рис (скульптурна маска Тутанхамона, скульптурне зображення голови Ніфертіті).

Архітектура. Чудеса світу: піраміди Хеопса, Хефрена, Мікеріна в Гізі.

Культура Індії

Священні книги:Рігведа ” (книга гімнів), “ Яджурведа ” (книга молитов, жертовних церемоній), “ Самаведа ” (книга пісень), “ Атхарваведа ” (книга заклинань). Коментарі до вед – “ Упанішади ” (релігійно-філософські трактати), “ Брахмани ” (описи і тлумачення ритуалу жерців).

Пантеон богів: триєдність (тримурті)головних божеств Брахми ( творця та правителя світу ), Вішну ( хранителя ),Шиви( руйнівника ). Індра – бог грози, Варуна – бог світового порядку та справедливості; Сур’я – бог Сонця, око Варуни; Агані – бог вогню та домівки, Сома – бог священного напою.

Релігійно-філософські системи: веданта, миманса, йога, ньяя, вайшешика, джайнізм.

Сутність будизму: самозахист від соціальних потрясінь; пропозиція моделі поведінки в соціально розмежованому суспільстві. Ідеал поведінки: аскетизм, містична умоглядність, віра в рятівну силу Будди, пропаганда відходу від життя, самоізоляція.

Буддизм: засновник – принц Сіддхартха Гаутама (Шак’ямуні) = Будда (просвітлений):

1. Сутністю життя є страждання.

2. Причина страждань – бажання та прив’язаності.

3. Щоб позбутися страждань, треба позбутися бажань та прив’язаностей.

4. Восьмирічний шлях самоперетворення веде до просвітлення, а через нього – до нірвани.

Світ почуттів – поневолює людину; необхідно внутрішньо вирватися з нього, звільнитися від влади карми, яка прирікає на нові народження. Звільнення в нірвані – внутрішньому стані, де “затухають, згасають” усі почуття (свобода від почуттів, відмова від власного “я” = свобода без позитивного змісту).

Література: початок авторської лірики. Поет Калідаса: поема “Рід Рагху”, “Хмара-вісник”. Драматургія: драма “Шакунтала”, повісті Дандіна “Походеньки десяти принців”.

Скульптура дістала найбільшого розвитку: колона Чандрахупти ІІ в Делі з нержавіючого заліза; велика бронзова статуя Будди в Султанганджі.

Письмо: ієрогліфи.

Книга Змін “І Цзин” – дуалістична структура світу. Символічна суть – взаємодія чоловічої (сонячної, активної) сили Янь та жіночої (темної, пасивної) сили Інь.

Філософсько-релігійні системи

Конфуціанстводержавна ідеологія з 202 до 1911 рр. Зазначалося, що звичай, ритуал, мораль – вищі за закон, слід піклуватися про долю сім’ї, суспільства, держави.

Засновник – Конфуцій (Кун-цзи), VI ст. до н.е. Він поширює на суспільство принцип стосунків у великій сім’ї (клані) за допомогою правил лі (почуття кланової єдності, сімейного обов’язку). При цьому Конфуцій виходить із соціально-сімейної ієрархії: государ має бути государем, сановник – сановником, батько – батьком, син – сином. Характерний моральний / етичний принцип взаємності: народу и держави, підданих і властителя. Поєднання східної державності з принципом людяності через побудову тоталітаризму з “людським обличчям”.

Даосизм (дао – шлях) – свобода як розчинення у природі (злиття з природою). Засновник Лао-цзи вважав, що людина відкриває свою безкінечність, якщо йде за природністю, зливається з безкінечним шляхом великого життя природи. Недіяння – повне злиття з природною послідовністю речей, коли відпадає необхідність у нарочитій активності. Істина людини – в єдності з космосом (коли недіяння досягає досконалості, то зникає страх перед смертю).

Архітектура: монументальна, палацова, пагоди – Даньята у Сіані (60 м).

Скульптура: бронзове литво з декорованою поверхнею (дракони, дзвони для пагод), статуї Будди, постаті танцівниць і бодхисатв.

Живопис: вазопис – “жанр квітів та птахів”, на сувою. Тушшю на шовку, папері.

Виробництво порцеляни (прозорої, розписаної синіми фарбами, кольорової (з ХV ст.), пороху.

Особливості культури Стародавнього Сходу

1. Деспотична централізована влада. Сакралізація влади. Державна власність.

2. Обожнювання природи. Магічна свідомість. Східна міфологія мала зооморфний характер. Превалює модель звіра-людини – символ підпорядкованості людини силам природи, з поступовою трансформацією до моделі людини-звіра.

3. Ідея ілюзорності навколишнього світу; реальність абсолюту, якого не можна пізнати. Містичний характер розуму: людина не живе у світі, а „переживає” світ.

4. Перші релігійно-філософські системи. Релігійні вірування інтровертного характеру, тобто спрямовані до внутрішнього світу людини.

5. Художню сферу не виокремлено із загального соціокультурного контексту. Художня культура мала елітарний характер і магічне призначення. Поєднання письма (ієрогліф) зобразотворчим мистецтвом. Схильність до символізації художніх форм: найважливіший символсонце. Розвинута система канонів.

6. Колективізм, общинна психологія. Культура мала безіменний характер: “ Схід не відкрив особистості”; художник не висловлював авторської позиції, а реалізовував загальні розуміння.

7. Традиціоналізм, консерватизм.

8. Культура давніх цивілізацій Сходу вчинила величезний вплив на європейську (у т.ч. античну) і світову культури.

Бодхисатва – вища істота, що досягла досконалості та знаходиться поряд з богами.

Зооморфізм – наділення предметів, явищ природи, а також надприродних істот (духів, богів) зовнішністю і фізичними властивостями тварини; зображення богів у вигляді тварин (напівлюдина, напівтварина) через тотемне ототожнення кожного індивіда родової спільноти зі своїми предками.

Канон (грец. – правило, норма) – сукупність твердо встановлених норм, правил і принципів художньої творчості: правила користування пропорцією, світлом, схеми зображення людей, тварин.

Касти – замкнені соціальні групи в суспільстві, що характеризуються суспільним станом, правами та обов’язками.

Сакралізація (лат. sacrum – священне) – піднесення предметів, явищ, людей до рангу священних; підпорядкування релігійному впливусуспільної та індивідуальної свідомості, політичних і суспільних інститутів, діяльності, поведінки людей, культури, мистецтва, побуту.

Світогляд – форма суспільної самосвідомості людини, через яку вона сприймає, осмислює та оцінює навколишню дійсність як світ свого буття й діяльності, визначає і сприймає своє місце і призначення в ньому.

Соціальні стани – групи в суспільстві, що характеризуються певними правами та обов’язками.

Сутра – літературний жанр стислого викладання певної теми.

 

Ø Культура Стародавнього Сходу має певну схожість із культурою Месоамерики.

 

Теми рефератів:

1. Культ фараона в оформленні державності Стародавнього Єгипту.

2. Розвиток науки, медицини, техніки у Стародавньому Єгипті.

3. Історико-культурні трансформації та значення давньосхідних цивілізацій.

4. Міфо-релігійні засади системи ціннісних форм свідомості людини Стародавнього Сходу.

5. Писемність Єгипту, Китаю (на вибір).

6. Індо-буддійська культурна традиція: релігія, менталітет, наука, художня та політична культура.

7. Китайсько-конфуціанська культурна традиція: конфуціанська духовність, менталітет, політична культура, теорія і практика соціального управління.

8. Художня культура стародавніх Китаю та Індії.

9. Культура / ієрогліфічне письмо Давнього Сходу та Месоамерики (інків, ацтеків, майя): порявняльний аналіз.

 

? Питання для самоконтролю:

1. Охарактеризуйте особливості соціальних та світоглядних засад культури Стародавнього Сходу.

2. Охарактеризуйте уявлення про владу людини Стародавнього Сходу.

3. У чому особливості та своєрідність Шумеро-Аккадської культури?

4. Які ви знаєте міфи й культи народів Месопотамії (Дворіччя)?

5. Як вплинув культ фараона на оформлення державності Стародавнього Єгипту?

6. У чому особливості міфології та релігії стародавньої Індії? Які ви знаєте священні книги Індії? Яке їхнє культурне значення?

7. Охарактеризуйте філософсько-релігійні системи Стародавнього Китаю.

8. Що спільного та які розбіжності у філософсько-релігійних системах стародавніх Китаю та Індії?

9. Які особливості культури давніх цивілізацій Сходу?

 

Рекомендована література

Авдиев В.И. История Древнего Востока. – М., 1970.

Бонгард-Леви Г.М. Древнеиндийская цивилизация. – М., 1993.

Бродский Б. Жизнь в веках: Занимательное искусствознание. – М., 1990.

Васильев Л.С. История Востока: В 2 т. – М., 1994.

Васильев Л.С. Культы, религии, традиции в Китае. – М., 1970.

Всеобщая история искусств: В 6 т. – М., 1956. – Т. 1. Искусство Древнего мира.

Дмитриева Н.А., Виноградова Н.А. Искусство Древнего мира. – М., 1986.

История Древнего Востока / Под ред. В. И. Кузищина. – М., 1979.

История и культура Древнего Китая. – М., 1974.

Історія світової культури: Культурні регіони: Навч. посіб. / Керів. авт. кол. Л.Т. Левчук. – К., 1997.

Лосева И.М. Искусство Древней Мессопотамии. – М., 1946.

Нейхард А., Шишова И. Семь чудес древней Ойкумены. – М., 1990.

Немировский А.И. Мифы и легенды Древнего Востока. – М., 1994.

Опенгейм А. Древняя Мессопотамия. – М., 1990.

Хук С.Г. Мифология Ближнего Востока. – М.: Наука, 1991.

Иофан Н.А. Культура древней Японии. – М., 1974.

Альперович М.С., Слезкин Л.Ю. История Латинской Америки (с древних времен до начала ХХ в.). – М., 1991.

Галич М. История доколумбовых цивилизаций. – М., 1990.

3.2. Виникнення європейської цивілізації:




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-09; Просмотров: 512; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.052 сек.