Огляд місця події в стадії судового розгляду

У ході судового розгляду може виникнути необхідність у проведен­ні огляду місця події — приміщення або місцевості — незалежно від того, чи було проведено таку слідчу дію на стадії досудового розсліду­вання.

Такий огляд доцільний у тих випадках, коли в протоколі огляду, який був проведений на досудовому слідстві, є деякі суперечності, не­точності, або неповно відображені деякі обставини, що мають істотне значення, або тоді, коли сторони оспорюють певні дані, що містяться в протоколі огляду, по-різному розповідають про обставини, які мож­на з'ясувати шляхом огляду місця події. Огляд місця події судом є сенс проводити тоді, коли необхідно переконатися в наявності чи від­сутності певних об'єктів, які лишаються незмінними з часу вчинення злочину, розташування таких об'єктів на місцевості, тощо.

Судовий огляд доцільний і тоді, коли сторонам і суду необхідно без­посередньо (а не тільки з протоколів та інших документів, наявних у справі) ознайомитись з обстановкою місця події, скласти власне уяв­лення про об'єктивні умови, в яких був вчинений злочин.

Рішення про огляд місця події суд приймає з власної ініціативи або за клопотанням сторін. Огляд провадиться за участю сторін, до участі

в огляді можуть бути залучені свідки, експерти, спеціалісти. Після виїзду на місце, яке підлягає огляду, головуючий оголошує, що судо­ве слідство продовжується і суд провадить огляд. Під час огляду під­судному, потерпілому, свідкам, експертам можуть бути задані питан­ня, пов'язані з оглядом. Сторони можуть звертати увагу суду на все те, що, на їхню думку, може сприяти з'ясуванню обставин справи.

Все, що відбувається під час огляду місця події, всі дії, пояснення осіб, які брали участь в огляді, відображується в протоколі судового засідання.

При огляді місця події можуть застосовуватися науково-технічні засоби, складатися плани, схеми.

Якщо під час судового слідства виникає необхідність перевірити одержані докази шляхом проведення слідчих дій, які суд сам провес­ти не уповноважений, суд може надіслати відповідне доручення слід­чому, який проводив досудове слідство, відповідно до ст. 315-1 КПК.

138. Судові доручення, підстави та умови направлення.

Судове доручення — це вимога суду, адресована органу, який про­вадив розслідування в справі, про проведення певної слідчої дії з метою перевірки та уточнення доказів, одержаних у ході судового слідства.

Оскільки в судовому розгляді діє принцип безпосередності, ті слідчі дії, які можливо провести в судовому засіданні (допити, очні ставки, пред'явлення для впізнання, огляд місця події) суд повинен провести за участю сторін. Отже, предметом судового доручення мо­жуть бути лише ті слідчі дії, які суд сам не має змоги провести в стадії судового розгляду (відтворення обстановки і обставин події — ст. 194 КПК, освідування — ст. 193 КПК, обшук і виїмка — глава 16 КПК, накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку, а також огляд, виїмка і дослідження інформації, знятої з ка­налів зв'язку — ст.ст. 187, 187-1 КПК, ексгумація і огляд трупа — ст. 192 КПК).

Пленум Верховного Суду України в постанові № 2 від 11 лютого 2005 року «Про практику застосування судами України законодав­ства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслі­дування» звернув увагу судів, що направлення судом судових дору­чень, як і виклик судом нових свідків, проведення експертизи, витре­бування документів можливе тільки за клопотанням сторін. Таке тлу­мачення закону, на наш погляд, не є безперечним. Дійсно, із ст. 296 КПК було виключено ч.ч. 5 та 6, які раніше надавали суду право з влас­ної ініціативи викликати нових свідків, призначати експертизу, та витребувати документи. Але одночасно в КПК було внесено ст. 315-1, в якій передбачено право суду надавати судові доручення. Із змісту цієї статті, на наш погляд, не випливає, що це право суд може реалізувати тільки за наявності клопотання сторін.

Рішення про направлення судового доручення оформляється моти­вованою ухвалою (постановою). При цьому обов'язково вказується не тільки слідча дія, проведення якої суд визнав за необхідне, але й ті об­ставини, для з'ясування яких потрібна ця слідча дія, а також встанов­люється строк виконання судового доручення.

Коли суд доручає проведення слідчої дії, провадження якої потре­бує мотивованого рішення суду, крім судового доручення суд також Ухвалює рішення, в якому обґрунтовує підстави для проведення від­повідної слідчої дії.

Процедура всіх слідчих дій, проведення яких здійснюється в рам­ках отриманого судового доручення, повинна відповідати вимогам кримінально-процесуального закону, які викладені у главах 11-18 КПК.

Після закінчення слідчої дії, виконаної в порядку ст. 315-1 КПК, протокол та інші отримані докази передаються органом, який викону­вав судове доручення, суду, який дав таке доручення. Суд своєю ухва­лою (постановою) приєднує отримані матеріали до справи і досліджує одержані дані з участю сторін з дотриманням правил, які викладені у ст.ст. 313,314 КПК.

139. Закінчення та відновлення судового слідства.

Після того, як у судовому слідстві проведені необхідні дії, спрямо­вані на одержання та дослідження (перевірку) доказів, судове слідство закінчується.

Перед оголошенням про закінчення судового слідства головуючий повинен упевнитися в тому, що всі докази досліджені в судовому роз­гляді, інформує про це суд і учасників розгляду і запитує кожного з учасників судового розгляду, чи немає в нього доповнень до судового слідства.

У разі заявлення в порядку доповнення до судового слідства клопо­тань кожним з учасників судового розгляду, суд обговорює їх, вислу­ховуючи думки інших учасників розгляду.

Предметом клопотань, заявлених на додаток до судового слідства, можуть бути: прохання до суду про постановку додаткових питань підсудному, потерпілому, свідкам; прохання про оголошення і приєд­нання до матеріалів справи нових документів; прохання про оголо­шення документів, які є у справі; прохання про виклик і допит у судо­вому засіданні нових свідків, експерта; прохання про призначення експертизи, у т.ч. додаткової або повторної, та ін.

Учасники судового розгляду мають право заявляти клопотання по­вторно, якщо вони були відхилені в підготовчій частині судового роз­гляду.

При задоволенні клопотання суд вживає заходів до виконання прийнятого за клопотанням рішення, зокрема, суд має право не тіль­ки провести самостійно необхідні процесуальні дії, але й направити судове доручення в порядку ст. 315-1 КПК органу, що проводив досу­дове розслідування в справі, а також має право повернути справу для провадження додаткового розслідування в порядку ст. 281 КПК.

У разі відмови в задоволенні заявленого клопотання, суд (суддя) виносить про це мотивовану ухвалу (постанову)

Про закінчення судового слідства ніякого окремого рішення не приймається. Після виконання зазначених у ст. 317 КПК дій головую­чий повідомляє про закінчення судового слідства. Це повідомлення заноситься до протоколу судового засідання.

Відновлення судового слідства можливе у випадках, коли під час судових дебатів сторін, останнього слова підсудного або при постанов­леній вироку виникла необхідність у наданні чи дослідженні нових доказів, з'ясуванні нових обставин, що мають істотне значення для справи.

У перелічених випадках суд своєю ухвалою (постановою) віднов­лює судове слідство, яке провадиться у відповідних межах а дотри­манням правил та вимог глави 26 КПК.

Дата добавления: 2015-05-07