Контрольна робота №10

1. Візуальна плавність дороги. Вплив поєднання елементів плану і поздовжнього профілю на вид дороги в перспективі.

Під візуальною плавністю дороги розуміють таке поєднання її елементів в плані і поздовжньому профілі, при яких забезпечується необхідне відношення видимих елементів дороги і кривизни ліній, утворюючих перспективне зображення дороги.

Суміжні елементи дороги повинні мати такі характеристики, щоб можлива швидкість руху на них відрізнялась не більше, ніж на 20 %. Найкращі умови руху створюються при забезпечені постійної швидкості і відсутності необхідності частих гальмувань.

Траса дороги повинна проектуватися як просторова лінія. План траси і поздовжній профіль повинні проектуватися одночасно, їх елементи повинні бути взаємопов’язані. Зовнішній вигляд дороги, її візуальна ясність і плавність залежать не тільки від параметра плану і поздовжнього профілю, а також і від взаємного розміщення елементів (рис.1).

Рис.1. Вплив поєднання елементів плану і поздовжнього профілю на вид дороги в перспективі.

25. Озеленення роздільних смуг. Озеленення транспортних розв’язок.

Додатковою зоною дорожнього середовища, на якій можуть здійснюватися озеленювальні заходи, є роздільна смуга. До цієї зони повинен застосовуватися диференційований підхід залежно від її ширини, характеру конкретної ділянки дороги і навколишнього ландшафту. При ширині роздільної смуги до 12 м виключається посадка дерев із стволами значної товщини, що може позначитися на безпеці руху.

Посадка чагарників (що було здійснене, наприклад, на МКАД), навпаки, сприяє безпеці руху в нічний час, коли щільна зелена загорожа перешкоджає засліпленню фарами зустрічних автомобілів. Проте ця форма озеленення сприяє відкладенню снігу в зимовий час і одночасно ускладнює його механізоване прибирання.

На практиці за відповідних кліматичних умов є доцільним створення на роздільній смузі повноцінного трав'яного газону, який можна доповнити квітковим озелененням в характерних місцях (наприклад, біля шляхопроводів, постів ДАІ). В окремих випадках можливі посадки невеликих дерев і чагарників вільними пейзажними групами. Цей вигляд озеленення особливо важливий там, де зустрічні смуги руху трасують окремо, а роздільна зона має велику ширину.

Діапазон використання зелених насаджень при організації інших специфічних дорожніх споруд є також широким, це стосується транспортних розв'язок, майданчиків відпочинку, зупинкових зон. Транспортні розв'язки своїми крупними масштабами, великими масами насипів створюють проблеми по їх архітектурно-ландшафтній організації. При озелененні транспортних розв'язок найважливішим залишається принцип подібності природним формам.

Проте тут грають роль спеціальні вимоги по забезпеченню бічної видимості, потрібної згідно норм проектування. Вдалим може бути комплексне використання низькорослого (що стелеться) чагарника і дерев з високими кронами (наприклад, сосни). Таке ярусне розчленовування створює просторове середовище дороги, яке відповідає вимогам безпеки руху і в той же час забезпечує гармонійне поєднання інженерної споруди з ландшафтом. Транспортні розв'язки часто вимагають значних площ, які не використовуються в яких-небудь утилітарних цілях, тому у всіх випадках доцільне збереження усередині розв'язок природної рослинності із забезпеченням бічної видимості. Таке збереження сприяє вписуванню цих громіздких споруд в ландшафт. Природна рослинність може доповнюватися також посадками дерев і чагарників.

Дата добавления: 2015-05-07