Пояснювальна записка. У процесі професійної підготовки вчителя-логопеда логопедична практика посідає одне із важливих місць

У процесі професійної підготовки вчителя-логопеда логопедична практика посідає одне із важливих місць. Логопедична практика являє собою необхідну ланку між навчанням в університеті та майбутньою самостійною роботою за спеціальністю, оскільки саме у процесі проходження практики студенти набувають певний досвід педагогічної корекційної діяль­ності. В той же час педагогічна практика є логічним завершенням всієї попередньої теоре­тичної і практичної підготовки.

Основною умовою ефективності логопедичної практики є достатній рівень теоретичної і методичної підготовки до неї студентів, єдність виховних та навчально-корекційних завдань, що вирішуються в її ході.

Згідно з навчальним планом спеціальності «Дошкільна освіта», передбачено логопедичну практику студентів п’ятого курсу в навчально-виховних закладах. Вона є інтегруючою ланкою, яка об'єднує теоретичні знання, що отримують студенти в аудиторіях, з тими навичками, які будуть практично застосовуватись у самостійній роботі в спеціальному дошкільному закладі, логопедичних кабінетах чи пунктах.

Під час проведення практики перевіряється рівень наукової підготовки студентів. Вони вивчають документацію фахівців-логопедів, вчителів та вихователів спеціальних груп компенсуючого типу для дітей з вадами мовлення, дітей, їхні психологічні особливості, проводять логопедичне обстеження дітей з вадами мовлення.

МЕТА ЛОГОПЕДИЧОЇ ПРАКТИКИ: Формування та практична реалізація умінь і навичок діагностичної та корекційної логопедичної роботи на практиці на базі теоретичних знань якими оволоділи студенти на лекціях та практичних заняттях. Поглиблення та закріплення теоретичних знань та їх використання при вирішенні конкретних практичних завдань.

Практичне знайомство із своєрідністю мовленнєвого та загально психологічного розвитку дітей з вадами мовлення.

Формування психологічних вмінь та навичок роботи з аномальною дитиною. Формування професійно значущих якостей особистості вчителя-логопеда.

ЗАВДАННЯ:

1. Ознайомлення із використанням різних методів і прийомів роботи вчителя-логопеда у процесі корекційно-розвивальної роботи з дітьми з різними порушеннями мовлення.

2. Засвоєння деонтологічних правил роботи з дитиною, що має вади мовленнєвого розвитку.

3. Ознайомлення із системою роботи, вчителя-логопеда, вихователя логопедичних груп у процесі корекційного навчання.

4. Ознайомлення із принципами роботи ПМПК, спеціальних дитячих установ.

5. Стимулювання інтересу до науково-дослідницької роботи, розвиток
умінь її проведення.

6. Виховання творчого підходу до здійснення педагогічної діяльності.

В процесі проведення логопедичної практики у студентів
формуються та вдосконалюються професійно-педагогічні вміння:

- Проводити психолого-педагогічне та логопедичне обстеження
мовленнєвої й пізнавальної та комунікативної діяльності дітей дошкільного віку, здійснювати аналіз його результатів та діагностувати виявлені відхилення розвитку дітей;

- Здійснювати аналіз перспективного та поточного планування змісту всіх видів корекційної роботи (перспективний план логопедичної роботи з групою, плани окремих фронтальних, під групових, індивідуальних занять) в групах різного типу (для дітей із ЗНМ та ФФНМ);

- Аналізувати хід та результати корекційних логопедичних занять;

- Ознайомитись із прийомами організації спільної роботи вчителя-логопеда, психолога, вихователя, музичного керівника та інших співробітників дошкільного закладу;

- Здійснювати адекватну оцінку власної педагогічної діяльності та студентів групи;

- Проводити консультації для батьків з метою ознайомлення їх із засобами та прийомами здійснення логопедичної допомоги дітям;

- Сприяти поширенню логопедичних знань серед вихователів та батьків;

- Вивчати та узагальнювати педагогічний досвід вчителів- логопедів дошкільного закладу;

- Планувати та здійснювати заходи щодо підвищення власної педагогічної кваліфікації.

ЗМІСТ:

1. Ознайомлення із використанням методів, прийомів логопедичної, психологічної діагностики при обстеженні дітей з різними порушеннями мовлення (дислалія, алалія, афазія, ринолалія, порушення слуху, письма та читання, заїкання та ін.)

2. Діагностичне обстеження та корекційно-розвивальна робота з дітьми, у яких виявлено дислалію, ринолалію та ін. порушення мовлення (за клініко-педагогічною класифікацією).

3. Індивідуальні завдання з діагностичної та корекційно-розвивальної роботи з дітьми, що мають різні порушення мовлення (дислалія, ринолалія та ін.).

4. Відвідування логопедичних занять, у дошкільному закладі, де навчаються діти, відібрані для індивідуальної роботи: спостереження за поведінкою, мисленням, мовленням, спілкуванням, ставленням до навчання.

5. Спільна робота з батьками, вчителями, психологами, лікарями.

6. Вивчення досвіду роботи вчителя-логопеда д/закладу.

7. Підготовка дидактичного матеріалу для обстеження дітей та
корекційно-розвивльної роботи.

8. Підготовка та проведення дослідницької роботи за темою реферату, курсової роботи.

ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ:

1. Вивчення системи роботи логопеда (з досвіду роботи де проходила практика), вивчення системи роботи медико-психолого-педагогічної консультації.

2. Проведення логопедичного дослідження стану сформованості мовленнєвої функції з метою визначення виду мовленнєвого порушення.

3. Відвідування індивідуальних та групових занять логопеда.

4. Самостійне проведення індивідуального, тпідгрупового та
фронтального занять.

5. Робота з батьками, які мають дітей з вадами мовлення:

• вивчення сімейного анамнезу (з метою вибору тактики роботи з
батьками);

• оформлення рекомендацій для батьків дітей з вадами мовлення;

• відвідування консультацій з батьками дитини;

• самостійна консультативна робота.

Організація і основні напрями роботи студентів

Дата добавления: 2015-05-09