Планування прибутків і збитків

Традиційне бюджетування

В основі традиційного бюджетування лежать показники діяльності, зокрема показники потреби в капіталі та рівня витрат попередніх періодів. При цьому застосовується методологія екстраполяції. Цей спосіб, як правило, використовується за відносно стабільних тенденцій у сфері виробництва та реалізації продукції (асортимент та обсяги виробництва в плановому періоді суттєво не відрізняються від попередніх періодів або ж зміни відбуваються згідно з чітко вираженою тенденцією). У даному разі недоцільно наново здійснювати розрахунок усіх позицій затрат. Це можна зробити на основі коригування показників попередніх періодів на відповідні прогнозні величини.

Головним напрямом бюджетування є розробка бюджету прибутків і збитків підприємства, які очікуються в плановому періоді. Прогноз фінансових результатів доцільно складати за формою, передбаченою для складання відповідного звіту (форма 2). Інформація, яка міститься в бюджеті фінансових результатів, є основою для подальшого планування руху грошових коштів та платоспроможності підприємства. Необхідність планування фінансових результатів зумовлена такими чинниками:

1) по-перше, потребою в інформації щодо майбутніх фінансових результатів і можливих джерел фінансування інвестицій і виплати дивідендів;

2) по-друге, необхідністю визначення потреби в капіталі, зокрема капіталі для фінансування затрат, відповідно оборотних активів у плановому періоді;

3) по-третє, необхідністю оцінки рівня податкового навантаження в плановому періоді.

Планування фінансових результатів може мати як короткостроковий, так довгостроковий характер. За одиницю періоду планування може братися місяць, квартал, рік. Основою планування фінансових результатів є інформація, що міститься в бюджетах реалізації та виробництва продукції.

Планування фінансових результатів здійснюється зіставленням прогнозів доходів і витрат за всіма видами діяльності (наприклад, виручки від реалізації та собівартості реалізованої продукції). Найскладнішим завданням при цьому є прогнозування обсягів реалізації продукції.

Важливим елементом планування фінансових результатів є розрахунок точки беззбитковості, який полягає у визначенні мінімального обсягу реалізації продукції, за якого підприємство може забезпечити беззбиткову операційну діяльність у короткостроковому періоді. Для цього слід скористатися даними стосовно прогнозних цін реалізації, величини умовно постійних та умовно змінних витрат.

Маючи дані щодо прогнозних обсягів продажів, можна розрахувати, з одного боку, прогнозний обсяг виручки від реалізації продукції, а з іншого — необхідну кількість матеріальних і трудових ресурсів, визначити матеріальні і трудові затрати на вироб­ництво планових обсягів продукції. На основі прогнозів реалізації розробляється бюджет виробництва продукції.

. Загалом же в цьому бюджеті доцільно відображати таку інформацію:

- асортимент товарів, робіт, послуг, які планується виробляти;

- обсяги виробництва;

- витрати на виробництво продукції;

- необхідний запас сировини та матеріалів;

- інша інформація, пов’язана з виробництвом продукції.

Прогнозний обсяг виробництва визначається як сума прогнозу реалізації та необхідного залишку продукції на складі на кінець планового періоду за мінусом залишку продукції на складі на початок планового періоду.

25. Роль бюджетування у прийнятті управлінських рішень. Бюджетний період. Бюджетний циклОсновна ідея системи бюджетування полягає в тому, що ключові параметри економічної діяльності підприємства уточнюють на рівні його окремих структурних підрозділів (філій) за інформацією про доходи і витрати. Для цього створюють відповідні центри відповідальності: доходів, витрат, прибутку й інвестицій.
Центр відповідальності – об’єднує окремі статі бюджету підприємства (об’єднані за загальною ознакою). За розрахунок плану і виконання статей бюджету відповідає один з провідних менеджерів підприємства чи керівник структурного підрозділу.

Роль бюджетів у фінансовому управлінні і прийнятті рішень визначається:
забезпеченням планування господарських операцій;

· координацією діяльності різних підрозділів підприємства і забезпечення гармонійності їхнього розвитку;

· доведенням планів до керівників різних центрів відповідальності;

· стимулюванням (мотивацією) праці керівників (провідних менеджерів) по досягненню цілей підприємства;

· оцінюванням ефективності роботи керівників та фахівців.

Бюджет є корисним інструментом інформування керівників про ефективне виконання ними обов’язків по реалізації встановлених планом задач. Підприємство може функціонувати ефективно тільки при наявності повної і достовірної інформації. Це необхідно для того, щоб підрозділи підприємства мали реальне представлення про його плани й економічну політику.
Кожен працівник повинний чітко розуміти свою роль у виконанні бюджету, що забезпечує його особисту відповідальність за виконання планових показників. За допомогою бюджету вище керівництво інформує про свої наміри керівників більш низьких рівнів таким чином, щоб усі працівники чітко представляли ці наміри і координували свої дії. Інформація передається не тільки через бюджет, багато життєво важливих зведень надходить у процесі його підготовки. Важливу роль у бюджетуванні відіграє бюджетний процес.
Взагалі технологія бюджетування в часі – це безперервний ”тритактний” цикл, де планування на наступний період виробляється на основі план-факт аналізу виконання бюджету звітного періоду (схема 1).

У такий спосіб бюджетний цикл – це період часу від початку 1-ої стадії бюджетного процесу, тобто складання зведеного бюджету, до завершення 3-ої стадії – план-факт аналізу виконання зведеного бюджету. В ідеалі на підприємстві бюджетний процес повинний бути безперервним, тобто завершення аналізу виконання бюджету звітного періоду повинне збігатися за часом з розробкою бюджету наступного періоду.
Головною умовою забезпечення безперервності бюджетного процесу є правильна методологія проведення ”наскрізного” план-факт аналізу виконання бюджету, на базі якого формують бюджетні показники наступного періоду, тобто план-факт аналіз – це одночасно і відправна, і завершальна стадія бюджетного циклу, що, таким чином, ”повертається на круги своя” (інакше б він не називався циклом). Бюджетний процес має певну інфраструктуру.

Дата добавления: 2015-05-09