Визначте центральні мовленнєві симптоми еферентної афазії

Афазія – це повна або часткова втрата мовлення внаслідок органічного ураження кори головного мозку.

На сьогодні загальноприйнятою у логопедії вважається нейропсихологічна класифікація афазій О. Лурія. Він виділив 6 форм афазій, серед яких моторна еферентна (кінетична). Вона виникає внаслідок ураження передніх гілок лівої середньої мозкової артерії, пре моторних зон кори головного мозку.

Центральним механізмом розладів при еферентній моторній афазії є порушення засвоєння та відтворення рухової програми, тобто кінетична апраксія, що проявляється у нездатності своєчасного переключення з одного артикуляційного акту на інший. Кінетична апраксія проявляється не у труднощах повторення окремих звуків, а у втраті здатності повторити серію звуків або складів.

Порушується номінативна функція мовлення, а при підказці першого складу відбувається або автоматичне закін­чення, або називання іншого слова, яке починається на цей же склад: мо (море, морква, морозиво).

Для мовлення хворого на еферентну моторну афазію харак­терні контамінації, персеверації, повтори.

О. Лурія виділяє другий варіант еферентної моторної афазії, який характеризується вираженим експресивним аграматиз­мом: хворі опускають дієслова, з труднощами використовують прийменники, флексії іменників. Відмічається «телеграфний стиль», який виникає внаслідок порушення предикативної функції мовлення.

Можливий і третій варіант еферентної моторної афазії, для якого характерна крайня інертність у виборі слів, у висловлю­ванні відмічаються довгі паузи, персеверації, вербальні пара­фазії, «розтягується» вимова слів. Зовні ці симптоми нагаду­ють амнестичні труднощі.

При легших формах кінетичної моторної афазії відмічають­ся порушення мелодійної сторони мовлення. Мовлення є гра­матично правильним, але порушується інтонаційне виділення наголошених звуків і складів, логічного наголосу.

Розлади розуміння зверненого мовлення також пов'язані із інертністю протікання всіх видів мовленнєвої діяльності. Відмічається порушення «відчуття мови» та предикативної функції внутрішнього мовлення. Виконання простих інструк­цій доступне, якщо між словами зроблено достатні паузи. При­скорення темпу мовлення призводить до персеверацій, немож­ливості виконання завдань, інструкцій.

Хворі на еферентну моторну афазію із труднощами розумі­ють метафори, прислів'я, багатозначні слова, не розрізняють гра­матично правильно і неправильно побудовані висловлювання.

Еферентна моторна афазія характеризується вираженою аграфією: запис слів можливий тільки за умов промовляння по складах. У тяжчих випадках порушується складання слів із необхідних букв розрізної азбуки. На письмі відмічаються персеверації букв із попередніх складів (машина-машишина, мо­локо-момолоко), пропуски голосних та приголосних (комната-кмата, вікно-кно). На пізніх етапах відновлення відмічається аграматизм, який проявляється у труднощах поєднання слів у реченнях, змішуванні флексій.

Таким чином, симптоматика моторної афазії, і аферентної і еферентної форм, засвідчує наявність первинних порушень у створенні моторної програми, що призводить до порушень усіх видів експресивного мовлення, а також вторинних порушень імпресивного мовлення - розуміння.

45. Визначте зміст роботи профілактики дисграфій у дітей із ЗНМ. (у переліку запитань неправильне питання)

Стійкі труднощі, які виникають у дітей із ЗНМ під час опанування навичками читання та письма, привертають серйозну увагу логопедів та психологів.

- Важливими напрямами профілактики порушень писемного мовлення в дітей із ЗНМ на логопедичних заняттях можна вважати:

- розвиток модально специфічних функцій слухового та зорового аналізаторів, їх аналітико-синтетичної діяльності (слухової уваги, слухомовленнєвої пам’яті, фонетичного, інтонаційного, фонематичного слуху; зорового сприймання, достатньо диференційних зорових та зорово-просторових уявлень, зорового аналізу та синтезу, навичок мисленнєвого переміщення та трансформації зорових образів);

- формування кінестетичного, кінетичного, конструктивного праксису, дрібної моторики пальців рук та графо-моторних навичок;

- розвиток сукцесивних, симультанних процесів;

- формування мнестичних та мисленнєвих операцій;

- розвиток мотиваційної, емоційно-вольової сфер, навичок саморегуляції та саконтролю;

- безпосередньо формування необхідного обсягу усно-мовленнєвих та мовних умінь і навичок.

Отже, профілактика порушень писемного мовлення в дітей із ЗНМ повинна здійснюватися у дошкільний період їхнього розвитку із застосуванням комплексного та системного підходів та з урахуванням етіопатогенезу й структури їхньої мовленнєвої вади.

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ З ПРОФІЛАКТИКИ дисграфій у дітей із знм

1. Формування звуковимови, уточнення артикуляції звуків.

2. Розвиток фонематичного слуху, фонематичного аналізу і синтезу слів, фонематичних уявлень.

3. Розширення словникового запасу, збагачення активного словника.

4. Розвиток мислення, пам'яті, слухової і зорової уваги.

5. Формування зв'язного мовлення: необхідно навчити дітей різним видам переказу (докладного, вибіркового, короткому), складанню розповіді по серії картинок, по одній сюжетній картинці, за запропонованим планом, за заданим початком або кінцем і т.д.

6. Удосконалення просторово-часових орієнтувань у собі, на аркуші паперу, розвиток здібностей до запам'ятовування, автоматизації та відтворення серій, що включають кілька різних рухів (тест Озерецкого "Кулак - ребро - долоня"), проби Хеда.

7. Розвиток дрібної моторики рук з використанням масажу і самомасажу пальців, ігор з пальчиками, обведення, штрихування, роботи з ножицями, пластиліном і ін.

8. Розвиток тактильних відчуттів.

9. Розширення "поля зору" дитини.

10. Підготовка до навчання грамоті: знайомство з основними поняттями (речення, слово, склад, буква, звук), складання схем і т.д.

Вирішення всіх цих завдань допомагає сформувати базу для оволодіння шкільними знаннями.

Дата добавления: 2015-05-09