ОУММ. Відношення

Відношення – це відображення семантичного зв’язку між сутностями. У мові UML визначено чотири основні типи відношення: залежності, асоціації, узагальнення та реалізації.

Залежність (dependency) – це відношення використання, за якого зміна однієї сутності (незалежної) може вплинути на іншу сутність, яка її використовує, причому зворотне використання, зазвичай, неприпустиме. Для зображення залежності використовують

пунктирну лінію зі стрілкою (рис. 2.8), спрямованою у бік незалежної сутності.

Рис. 2.8. Зображення залежності

Найчастіше залежності використовують під час моделювання

класів, щоб відобразити у сигнатурі операції той факт, що один

клас використовує інший клас (незалежну сутність) аргументом.

Асоціація (assocіatіon) – це структурне відношення, що описує множину зв’язків (з’єднань) між об’єктами. Різновид асоціації – агрегування (aggregatіon) – це структурне відношення між цілим і його частинами. Графічно асоціацію зображають у вигляді лінії (іноді завершується стрілкою), поруч з якою можуть бути додаткові позначення (кратність, назви ролей тощо). На рис. 2.9 зображено приклад відношення цього вигляду.

Рис. 2.9. Приклад асоціації

Узагальнення (generalіzatіon) – це відношення типу “спеціалізація/узагальнення”, за якого об’єкт спеціалізованого елемента (нащадок) може бути підставлений замість об’єкта узагальненого елемента (батька, предка), проте не навпаки. За принципом

об’єктно-орієнтованого програмування, нащадок (chіld) успадковує структуру і поведінку свого предка (parent). Графічно відношення узагальнення зображають лінією з незафарбованою стрілкою, яка вказує на предка (рис. 2.10).

Рис. 2.10. Приклад узагальнення

Здебільшого, у нащадка, окрім унаслідуваних, є і власні атрибути та операції. Операція нащадка з тією ж самою сигнатурою, що й у предка, заміняє відповідну операцію предка (властивість поліморфізму).

Найчастіше узагальнення використовують при моделюванні класів. Клас може мати одного (Single inheritance) або декілька предків (Multiple inheritance), чи не мати їх зовсім. Клас, у якого немає предків, а є нащадки, називають базовим (або кореневим). Клас,

у якого немає нащадків, називають листковим.

Узагальнення використовують також з метою відображення наслідування між класами та інтерфейсами або з метою відображення наслідування між пакетами тощо.

Реалізація (realіzatіon) – це відношення між класифікаторами, за якого один класифікатор визначає зобов’язання, а інший гарантує їхнє виконання. Відношення реалізації трапляються у двох випадках:

• між інтерфейсами і класами/компонентами, що їх реалізують;

• між прецедентами і коопераціями, що їх реалізують.

Відношення реалізації зображають у вигляді пунктирної лінії з незафарбованою стрілкою, як щось середнє між відношенням узагальнення і залежності (рис. 2.11):

Рис. 2.11. Зображення реалізації

Ми розглянули чотири типи відношень, які є базовими у моделях UML. Існують також їхні варіанти: уточнення (refіnement), трасування (trace), долучення і розширення для залежностей тощо.

Дата добавления: 2015-05-07