Стаття 418. Судові рішення суду апеляційної інстанції

1. У випадку, передбаченому пунктом 3 частини першої статті 407 цього Кодексу, суд апеляційної інстанції ухвалює вирок. Будь-яке інше рішення суд апеляційної інстанції приймає у формі ухвали.

2. Судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються, проголошуються, видаються, роз'яснюються або надсилаються учасникам судового провадження в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу.

1. Коментована стаття встановлює, що суд апеляційної інстанції лише в одному випадку ухвалює рішення у формі вироку, у разі скасування вироку суду першої інстанції повністю чи частково.

Види вироків та вимоги до їх змісту встановлені статтями 373 та 374 КПК (див. коментар до цих статей).

В інших випадках (залишення вироку або ухвали без змін; зміни вироку або ухвали; скасування ухвали повністю чи частково; скасування вироку або ухвали і закриття кримінального провадження; скасування вироку або ухвали і призначення нового розгляду в суді першої інстанції) суд апеляційної інстанції рішення за розглядом апеляційної скарги приймає у формі ухвали.

Вимоги до змісту ухвали суду апеляційної інстанції викладені в ст. 419 КПК (див. коментар до цієї статті).

2. Судове рішення, за винятком ухвал, постановлених без виходу до нарадчої кімнати, ухвалюється в нарадчій кімнаті простою більшістю голосів суддів, що входять до складу суду, який здійснював судовий розгляд.

У разі ухвалення судового рішення в парадній кімнаті його підписують усі судді.

Якщо при ухваленні судового рішення один зі складу суддів апеляційного суду залишився при окремій думці, він вправі її викласти письмово в нарадчій кімнаті.

Окрема думка судді приєднується до справи і не підлягає оголошенню, але є відкритою для ознайомлення.

Складання окремої думки не звільняє суддю від обов'язку підписання рішення апеляційного суду.

Після ухвалення і підписання судового рішення суд повертається до зали судового засідання й один із суддів проголошує його прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати.

Ухвали, постановлені в судовому засіданні, оголошуються негайно після їх по становлення та заносяться секретарем судового засідання в журнал судового засідання.

Якщо складання судового рішення у формі ухвали вимагає значного часу, суд вправі обмежитися складанням і оголошенням його резолютивної частини, яку підписують усі судді.

Повний текст ухвали повинен бути складений, підписаний і оголошений учасникам судового провадження не пізніше п'яти діб з дня оголошення резолютивної частини.

Про час оголошення повного тексту ухвали має бути зазначено у раніше складеній резолютивній частині цього документа.

Резолютивна частина повного тексту ухвали повинна відповідати тій резолютивній частині, яка оголошувалась раніше.

Головуючий зобов'язаний роз'яснити обвинуваченому, захиснику, його законному представнику, потерпілому, його представнику зміст ухваленого (прийнятого) рішення, порядок і строк на оскарження, а також право подати клопотання про помилування і право ознайомитися із журналом судового засідання та можливість подати на нього письмові зауваження.

Якщо обвинувачений не володіє державною мовою, то після проголошення вироку перекладач роз'яснює йому зміст резолютивної частини судового рішення. Копія вироку рідною мовою обвинуваченого або іншою мовою, якою він володіє, у перекладі, що засвідчений перекладачем, вручається обвинуваченому.

Стаття 419. Зміст ухвали суду апеляційної інстанції

1. Ухвала суду апеляційної Інстанції складається з: 1) вступної частини із зазначенням: дати і місця її постановлений;

найменування суду апеляційної інстанції, прізвищ та ініціалів суддів і секретаря судового засідання;

найменування (номера) кримінального провадження;

прізвища, ім'я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, року, місяця і дня його народження, місця народження і місця проживання;

закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа;

імен (найменувань) учасників судового провадження;

2) мотивувальної частини із зазначенням:

короткого змісту вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції; узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу; узагальненого викладу позиції інших учасників судового провадження; встановлених судом першої інстанції обставин;

встановлених судом апеляційної інстанції обставин з посиланням на докази, а також мотивів визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними;

мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленій ухвали, і положення закону, яким він керувався;

3) резолютивної частини із зазначенням:

висновку суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги; рішення щодо запобіжного заходу; розподілу процесуальних витрат;

строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

2. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

3. При скасуванні або зміні судового рішення в ухвалі мас бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку чи ухвали.

1. Ухвала суду апеляційної інстанції - це одна із форм рішень, що приймає суд апеляційної інстанції стосовно законності й обгрунтованості вироку чи ухвали суду першої інстанції.

Ухвала суду апеляційної інстанції повинна відповідати тим же вимогам, що і рішення суду першої інстанції, тобто бути законною, обгрунтованою і вмотивованою (див. ст. 370 КПК та коментар до неї).

Ухвала складається в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд. Виняток становлять ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, які заносяться секретарем судового засідання в журнал судового засідання (див. ст. 370 КПК та коментар до неї).

Письмова ухвала складається державною мовою. Сторонам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, або особі, стосовно якої вирішено питання щодо застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, ухвала надається у перекладі на їхню рідну або іншу мову, якою вони володіють, переклад якої засвідчується підписом перекладача.

У коментованій статті чітко передбачається, що ухвала складається із трьох частин: вступної, мотивувальної і резолютивної. Конкретні вимоги до змісту і форми ухвали суду апеляційної інстанції зумовлено тим, що в ній знаходить вираження діяльність суду з перевірки рішень суду першої інстанції, забезпечення прав і законних інтересів громадян, однакового застосування судами законодавства.

У вступній частині ухвали необхідно вказувати: дату і місце її постановленім; найменування суду апеляційної інстанції, прізвища та ініціали суддів і секретаря судового засідання; найменування (номера) кримінального провадження; прізвище, ім'я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання; закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа; імена (найменування) учасників судового провадження.

У мотивувальній частині повинен міститись виклад короткого змісту вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції; узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; виклад узагальненої позиції інших учасників судового провадження; обставини, встановлені судом першої інстанції; обставини, встановлені судом апеляційної інстанції з посиланням на докази, а також мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними; мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленій ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Виклад змісту вимог апеляційної скарги передбачає описання основних порушень закону, на які особа, що подала апеляційну скаргу, посилається як на підставу для скасування або зміни судового рішення. У мотивувальній частині ухвали наводиться аналіз доказів, досліджених під час апеляційного розпишу, та належні і достатні мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними. (Про докази, їх належність та допустимість при прийнятті процесуальних рішень див. статті 84-90 КПК та коментар до них). Мотиви та обґрунтування, за допомогою яких суд дійшов певного висновку, повинні містити посилання на норми матеріального чи процесуального закону. При цьому слід зазначити, який закон було порушено судом першої інстанції та в чому полягає це порушення, які підстави, визначені законом, покладені в основу при скасуванні чи зміні рішення.

У резолютивній частині суд наводить свій висновок по суті вимог апеляційної скарги; рішення щодо запобіжного заходу; розподілу процесуальних витрат; строку і порядку набрання ухвалою законної сили та можливості її оскарження. Висновок по суті вимог апеляційної скарги виражається у залишенні вироку або ухвали без змін; зміні вироку або ухвали; скасуванні ухвали повністю чи частково та ухваленні нової ухвали; скасуванні вироку або ухвали і закритті кримінального провадження; скасуванні вироку або ухвали і призначенні нового розгляду у суді першої інстанції. (Про інші наслідки апеляційного розгляду, рішення за якими приймається у формі ухвали, див. коментар до ст. 407 КПК).

2. При залишенні судового рішення без змін, а скарги без задоволення, в ухвалі наводяться докладні мотиви і підстави визнання апеляційної скарги необґрунтованою.

3. При скасуванні або зміні судового рішення в ухвалі повинно бути зазначено, які статті закону порушено судом першої інстанції, у чому саме полягають ці порушення та які конкретно зміни необхідно внести в судове рішення. Усі зміни, внесені у вирок чи ухвалу суду першої інстанції, повинні бути викладені чітко і ясно, щоб не виникало ускладнень при виконанні судових рішень. Зміни повинні бути викладені в логічно визначеній послідовності: спочатку наводяться зміни в частині обсягу обвинувачення, кваліфікації діяння, виду і міри покарання, а потім - у частині інших питань: про цивільний позов, речові докази та ін.

Скасовуючи вирок або ухвалу і призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції в ухвалі поряд з аналізом підстав скасування судового рішення повинен вказати й обставини, які слід з'ясувати, та зазначити, які процесуальні дії необхідно виконати для цього. При цьому висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді (див. коментар до ст. 415 КПК).

Закриваючи кримінальне провадження, суд апеляційної інстанції вказує на встановлені конкретні обставини, передбачені ст. 284 КПК (див. коментар до неї), які стали підставою для закриття провадження, з посиланнями на конкретні статті (частини, пункти статей) цього закону.

У разі ухвалення судового рішення в нарадчій кімнаті його підписують усі судді, що входять до складу суду, який здійснював судовий розгляд. Складання окремої думки одного із суддів апеляційного суду, яка приєднується до справи, не звільняє його від підписання рішення апеляційного суду.

Дата добавления: 2015-05-10