Форми державного устрою

За формою державного устрою теорія держави традиційно розрізняє унітарні, федеративні і конфедеративні держави.

1. Унітарна держава — це держава, на території якого діють єдиний уряд, законодавство і судова система при наявності в його складі адміністративно-територіальних одиниць, що не мають політичну самостійність. Населення унітарної держави має єдине громадянство.

В унітарній державі існує централізація державної влади і ведеться контроль за діяльністю адміністративно-територіальних одиниць (регіонів). У залежності від виду контролю розрізняють централізовані і децентралізовані унітарні держави.

У першому випадку за органами самоврядування регіонів здійснюється прямий контроль призначеним з центра чиновником. У другому випадку за місцевими органами здійснюється непрямий контроль і завдяки цьому, урахуванням національних особливостей регіонів, допускається певна автономія.

Унітарні держави можуть бути національними (Польща, Японія, Гаїті) і багатонаціональними (Китай, Афганістан, Пакистан).

2. Федеративна держава — це державне утворення, що являє собою союзну державу, на території якого діють федеральні та республіканські органи влади.

Існує думка, що федерація - об'єднання суверенних держав, тобто суверенітет федерації незалежний від суверенітету держав, що входять до її складу.

Відповідно до іншої точки зору (Георг Єллінек), державні утворення, які входять до складу федерації, не є суверенними, оскільки вони не володіють верховенством влади всередині федерації і зовнішньою політичною незалежністю. Держави як суб'єкти федерації мають певний еквівалент суверенітету, оскільки мають у своєму розпорядженні визначений ступінь суверенності і вправі брати участь у здійсненні федеральної влади через верхню палату парламенту.

Ознаки федерації:

а) наявність двох систем законодавчої, виконавчої і судової влади;

б) поділ сфер повноважень федеральних органів і суб'єктів федерації;

в) визначений ступінь політичної самостійності суб'єктів федерації;

г) двоканальна система податків;

д) подвійне громадянство.

У залежності від принципу формування розрізняють два види федерації: адміністративні федерації (США, Мексика) і національні (Росія, Югославія).

В адміністративних федераціях в основу розподілу території покладені об'єктивні ознаки: щільність населення, запаси корисних копалин, рельєф місцевості та інші територіально-економічні ознаки.

У національних федераціях основою розподілу території служить суб'єктивний фактор — національний склад населення. Для національної федерації характерні різні форми державності: національні республіки, округи, автономії, що створюються з урахуванням історичних традицій, мовних і культурних факторів.

3. Конфедерація — це союз суверенних держав, утворений для спільного вирішення політичних, економічних і військових завдань. Як правило, конфедерація не має єдиних законодавчих органів, єдиної системи податків, єдиного бюджету і єдиного громадянства.

Порядок вступу в конфедерацію заснований на принципі добровільності і згоди всіх її членів. Вихід з конфедерації може вироблятися на основі однобічного волевиявлення. Згодом конфедерація перетворюється у федерацію (Швейцарський союз, Німецький союз, США) або розпадається (Австро-Угорщина, ОАР).

Різновидами конфедерацій є міждержавні союзи, співдружності і співтовариства держав.

Міждержавні союзи - це класичні конфедерації, утворені з незалежних держав.

Співдружності утворені з держав, що володіють державним суверенітетом, але не в змозі існувати самостійно в силу економічної зв'язаності (наприклад, СНД).

Співтовариства держав - це перехідні форми державних союзів, в основі яких лежать міждержавні договори. Як правило, співтовариства мають недержавні органи і бюджет. Метою співтовариства є, насамперед, піднесення економічного потенціалу шляхом скасування митних, візових та інших економічних бар'єрів.

Конфедерації слід відрізняти від коаліцій. Коаліції – це політичні і військові союзи двох і більш держав, утворені для оборонних і наступальних цілей при наявності спільного противника.

Відповідно до двочленної класифікації (Л.И.Спиридонов), державний устрій може бути простим (тобто унітарним) і складним.

Складні держави у свою чергу поділяються на протекторати та унії.

Протекторат — це договірний союз двох держав, у якому одна (більш сильна) держава здійснює заступництво іншій (слабшій) державі: представляє її у зовнішніх справах, забезпечує збройний захист і надає економічну допомогу.

Унії –це міждержавні об'єднання різного характеру. Їх різновидами є:

а) федерації - постійні державні утворення;

б) конфедерації - тимчасові союзи суверенних держав;

в) монархічні унії - добровільні об'єднання двох держав під владою одного монархічного (Австро-Угорщина);

г) імперії - складні держави, створені насильницьким шляхом (Римська імперія);

д) фузії - возз'єднані держави, що утворилися в результаті історично закономірного злиття (нова Німеччина);

е) інкорпорації — історично не виправдане приєднання однієї держави до іншого (наприклад, приєднання прибалтійських держав до СРСР у 1940 р.).

Дата добавления: 2015-05-10