Предмет теорії фізичного виховання і її місце в системі наукових знань

Відповідь на питання "Що таке теорія фізичного виховання?" вимагає пояснення терміну "теорія".
теорія - це система основних ідей, в тій чи іншій галузі знань; форма наукового знання, що дає цілісне уявлення про закономірності і суттєві зв'язки дійсності. На відміну від теоретичних знань, які є сукупністю з певної теми, теорією є лише ті знання, які пояснюють дану галузь з певних, чітко визначених позицій.

1. Теорія фізичного виховання є складовою частиною педагогічних наук. Вона вивчає фізичне виховання як феномен соціального життя, його мету і

завдання на різних етапах розвитку суспільства, його кореляції з Іншими науками, способи, методи та форми організації спортивної практики. Теорія фізичного виховання пояснює шляхи розвитку та передбачає тенденції еволюції фізичного виховання як суспільного явища, обґрунтовуючи свої педагогічні положення соціальними, психологічними і біологічними закономірностями.

Місце науки в системі знань визначається, її предметом.

2. Предметом теорії фізичного виховання є загальні закономірності функціонування і розвитку фізичного виховання. При цьому, в залежності від прийнятих вихідних засад, процес фізичного виховання може бути інтерпретований і зрозумілий по-різному.

3. -цей процес трактується: з одного боку — як невідкладне формування організму (якщо занедбати його в дитячі роки, то, щоб досягти позитивних зрушень пізніше, буде архіскладно),

4. -з іншого - як формування особи в напрямку піклування про свій організм (тому що жоден рівень тренованості організму в молодості не забезпечує його фізичної підготовленості на все життя).

5. процес формування організму і вплив на нього рухової активності та про процес формування свідомості і вплив на неї соціального середовища належать до різних галузей знань, тому теорія фізичного виховання є інтегральною наукою, яка займає проміжне місце між природознавчими і суспільними науками. Вона тлумачить значення фізичного виховання для формування уміння піклуватися про організм, спираючись при цьому на знання про біологічні причини короткочасності, невідкладних ефектів його тренування.

2.Теорія і методика фізичного виховання як наукова і навчальна дисципліна та її зв’язок з іншими дисциплінами

. Загальні основи теорії фізичного виховання

1.1. Теорія і методика фізичного виховання як навчальна і наукова дисципліна Базові поняття курсу. Предмет і об’єкт навчальної дисципліни теорії і методики фізичного виховання. Джерела та зв’язок теорії і методики фізичного виховання з іншими науками і дисциплінами. Значення теорії і методики фізичного виховання в системі підготовки спеціалістів га­лузі фізичного виховання і спорту. Теорія і методика фізичного виховання як наукова дисципліна. Зв’язок теорії і методики фізичного вихован­ня з іншими науками та дисциплінами. Актуальні проблеми теорії і методики фізич­ного виховання. Методологія досліджень в теорії і методиці фізичного виховання.

1.2. Національна система фізичного виховання в Україні. Витоки фізичної культури українського народу.Фізична культура українського народу в пері­од Київської Русі. Система фізичного виховання запорізьких ко­заків. Традиції української фізичної культури в но­вітній період. Сучасні системи фізичного виховання в зарубіж­них країнах: Поняття "система фізичного виховання". Фактори, які упорядковують соціальну практи­ку фізичного виховання в сучасних умовах розвитку суспільства. Характеристика систем фізичного виховання в окремих країнах світу. Особливості національних програм фізичного виховання населення в межах руху "Спорт для всіх".

1.3. Мета, завдання, закономірності та принципи фі­зичного виховання. Мета і завдання фізичного виховання. Загальні принципи фізичного виховання. Педагогічні принципи фізичного виховання. Специфічні принципи фізичного виховання.

1.4. Засоби фізичного виховання. Фізична вправа - головний засіб фізичного виховання. Техніка фізичної вправи. Характеристики рухів. Класифікація фізичних вправ. Значення оздоровчих сил довкілля та гігіє­нічних чинників, як засобів фізичного вихо­вання.

1.6. Рухові дії як предмет навчання. Рухове вміння та навичка. Закономірності і механізми формування рухових вмінь і навичок. Відмінні риси рухових вмінь та навичок. Перенос навичок. Педагогічні основи процесу навчання руховим діям: Передумови та етапи навчання. Загальна характеристика процесу навчання. Етап початкового розучування. Етап поглибленого розучування. Етап закріплення і вдосконалення.

2. Теорія і методика фізичного виховання як наукова і навчальна дисципліна та

її зв’язок з іншими дисциплінами

Предмет вивчення теорії у практиці наукових досліджень представлений У вигляді об'єкта і суб'єкта.

Під об'єктом дослідження розуміють певний педагогічний фактор, що вивчається (метод навчання, шляхи активізації учнів, організація їх діяльності, ефективність фізичних вправ тощо).

Під суб'єктом розуміють людину, в якої вивчають реакцію на ті зміни, що вносяться до навчального процесу (застосування вправ, використання певних методів навчання чи організації діяльності учнів та ін.).

Зрозуміло, що об'єкт і суб'єкт вивчення існують завжди разом, бо будь-яке дослідження здійснюється з метою впровадження в практику найефективніших засобів, методів, умов та форм роботи, оцінку яким

можна дати, простеживши зміни, що відбулися в розвитку учнів, їх фізичній і технічній підготовленості, знаннях, ставленні до фізичного виховання.

Крім теорії, процес фізичного виховання вивчають інші науки, які можна поділити на дві групи: а) суспільні дисципліни, що вивчають соціальні закономірності розвитку фізичного виховання: історія й організація, управління й економіка фізичного виховання в суспільстві; психологія фізичного виховання; соціологія спорту;

б) природничі дисципліни, що вивчають закономірності розвитку і функціонування організму в умовах виконання фізичних вправ та передумови раціонального здійснення процесу фізичного виховання: динамічна анатомія, фізіологія, біохімія та гігієна фізичних вправ, біомеханіка, біометрія.

Будучи методологією фізичного виховання, теорія узагальнює дані, одержані названими дисциплінами, розкриває багатогранні внутрішні (наприклад виховання фізичних якостей і навчання техніки) і зовнішні (інтелектуальне

виховання у процесі занять фізичними вправами) зв'язки фізичного виховання І представляє його як цілісне явище, тому розуміння суті фізичного виховання, його теоретичних основ неможливе без ґрунтовного оволодіння належним обсягом медико-бюлогічних, суспільних та психолого-педагогічних дисциплін. Проте тільки теорія І методика фізичного виховання займаються вивченням фізичного виховання як цілісного процесу. Решта дисциплін висвітлює певні аспекти цього процесу (психологічні, фізіологічні та ін.) або розглядає його окремі практичні фрагменти (плавання, гімнастика, ігри та ш.). Це накладає на теорію фізичного виховання особливо відповідальний обов'язок -об'єднання цих аспектів в логічно завершену, компактну дисципліну, яка виступає основою для методики. В цьому полягає її дидактична функція при підготовці фахівців, формуванні їх педагогічної свідомості.

Таким чином, теорія фізичного виховання - синтезуюча наука, предметом пізнання якої є людина у процесі її соціальної інтеграції (при допомозі фізичних вправ) з метою фізичного і духовного вдосконалення та підвищення соціальної активності, її завданнями є:

• інтеграційно-цілісно осмислювати всю сукупність компонентів, найсуттєвіших властивостей І зв'язків, що утворюють і об'єднують різні сторони фізичної культури;

• виявляти її фундаментальні природні і соціальні основи та відношення до інших явищ;

• формувати в інтересах практики загальні закономірності доцільно спрямованого використання і дальшого розвитку фізичної культури в суспільстві.

Загальні закономірності — ті, яким підпорядковується фізичне виховання будь-якого контингенту населення та будь-якого напрямку розвитку. Вони є окремим проявом загальних закономірностей розвитку природи І суспільства.

Практика фізичного виховання могла б існувати і без теорії. Але поява теорії сприяла бурхливому росту фізичних та духовних можливостей людини, підвищенню її соціальної активності. Про це свідчить хоча б динаміка результатів спортивних змагань за програмою Олімпійських ігор та особисті успіхи багатьох колишніх спортсменів у політичній, соціальній та економічній діяльності.

Теорія як наука розробляє лише ті закономірності, які є однаковими для всієї багатогранної практики фізичного виховання і поширюються на всі основні напрямки та вікові ланки системи фізичного виховання.

3 Методи наукових досліджень у фізичному вихованні

1.5. Методи фізичного виховання. Визначення терміну "методи" та їх класифіка­ція. Структурні основи методів фізичного вихован­ня (навантаження і відпочинок). Методи наочності та слова. Методи практичної вправи: а) суворо-регламентованої вправи, ігровий, змагальний, комбінований, б) методи цілісної циклічної і розчленованої вправи, в) методи організації.

Методи досліджень в теорії фізичного виховання. Метод – це спосіб отримання наукової інформації для встановлення законо­мірних зв'язків, відношень, залежностей та побудови певних нау­кових концепцій. Основну групу складають типові для теорії фізичного виховання методи аналізу та узагальнення, педагогіч­ного обстеження та експерименту. Поряд з цим широко застосо­вуються методи суміжних наук: фізіології, психології, соціології, антропології та ін.

Теоретичний аналіз та узагальнення літературних даних — це невід'ємна частина будь-якого наукового дослідження. Однією з суттєвих проблем вивчення літературних даних є дуже швидке зростання обсягу наукової інформації. Для того щоб одержати інформацію з тих питань, які зацікавили дослідника, допомагає бібліографія. Вона описує та систематизує друковані видання і розподіляється на поточну, присвячену опису сучасних публікацій та ретроспективну, яка дає огляд літератури з якого-небудь питання за певний проміжок часу. Бібліографічну характеристику друкованих видань може бути подано у вигляді бібліографічного опису або реферату (короткий вигляд змісту наукової роботи та одержаних результатів). Бібліографічний пошук публікацій з тих питань, які цікавлять дослідника, є першим етапом роботи з книгою.

Для вирішення завдань фізичного виховання на основі теорії будується методика навчально-виховної роботи з фізичного виховання, її методи, прийоми засоби є суто специфічними, що зумовлено особливостями предмета її викладання, в основі якого лежить рухова діяльність, і що відрізняє її від методик інших шкільних предметів.

Дата добавления: 2015-05-07