Розробити рекомендації батькам дитини зі зниженим зором з корекції та профілактики страху темряви

Дитини з порушеннями зору

Визначити основні напрямки роботи практичного психолога з дігностики мотиваційної та вольової сфери

1. Мотиви спілкування з однолітками: самоствердження, самолюбство, реалізація домагань.

2. Мотив спілкування з дорослими: наслідування, отримання інформації, прагнення схвалення, захищеності.

3. Здатність діяти відповідно до поставленої мети, співвідносити мету й результат, здійснювати самооцінку й самоконтроль діяльності та її результатів.

4. Підпорядкованість мотивів поведінки: здатність діяти відповідно до загальноприйнятих норм на основі моральних мотивів. Уміння керувати своєю поведінкою, емоціями, не залежити від ситуації.

5. Відмова від цікавої діяльності для виконання непривабливих дій на вимогу дорослого відповідно до моральних мотивів. Концентрація на інструкції дорослого.

6. Концентрація уваги на процесі діяльності. Уміння впродовж тривалого часу йти до поставленої мети, до кінця виконувати роботу. Прагнення подолати труднощі й адекватно на них реагувати.

7. Здатність самостійно ставити мету, планувати свою діяльність, обирати засоби для її здійснення, погоджувати свої дії з діями та інтересами однолітків.

8. Перехід від ігрового до навчального мотиву.

Поширеними формами корекції та про­філактики страхів є арттерапія та ігротера-пія. Вони полегшують емоційний стан дити­ни, рятують її від важких переживань, пов¹ я-заних з травмами, страхом тощо. Таку корек­цію практичний психолог проводить безпо­середньо в дошкільній установі. Однак в окремих випадках можливе залучення бать­ків до активної участі в корекції страхів у домашніх умовах. Наприклад, існує серія ігрових вправ та ігор для корекції страху темряви:

1. Гра «Про що розповідають пред­мети»

Мета:

а) одухотворення предметів, що знахо­дяться в кімнаті, через ведення діалогу з кож­ним з них;

б) ослаблення почуття самотності дитини, яка перебуває в темній кімнаті.

2. Гра «Хто більше вгадає предметів «на дотик».

Мета:

а) збереження звичних уявлень про обстановку в кімнаті, незалежно від ступеня її освіт­леності;

б) зняття дискомфорту темряви.

На першому етапі гра проводиться у світ­лому приміщенні. Гравці із заплющеними очима обстежують предмети, що знаходять­ся в кімнаті, називаючи їх.

На другому етапі такі ігрові дії організо­вують у напівтемному, а потім у темному при­міщенні. Гравці, обережно пересуваючись по кімнаті за допомогою дорослого, обстежу­ють предмети, що в ній знаходяться, і нази­вають їх. Зрештою допомога дорослого зво­диться до мінімуму.

3. Серія ігор «Хованки» з поступовим переведенням ігрових дій зі світлого в напівтемне і темне приміщення.

Мета:

а) поступова адаптація дитини до тем­ряви;

б) розвиток сміливості, стимуляція бажання перебувати в темній кімнаті без сторонніх.

Дата добавления: 2015-05-07