Білет №9

1.Цикл трикарбонових кислот. Локалізація, послідовність ферментативних реакцій, значення в обміні речовин.

Цикл трикарбонових кислот (ЦТК) - це загальний кінцевий шлях окислювального катаболізму клітини в аеробних умовах. Реакції і ферменти ЦТК локалізовані в матриксі та внутрішній мембрані мітохондрій. Вони функціонально та біохімічно спряжені з мітохондріальними електроно- транспортними ланцюгами, що використовують для відновлення атомів кисню відновлювальні еквіваленти від НАДН (НАДН2) та ФАДН2 або ФМНН2, і утворюють АТФ у ході окисного фосфоритування. Цикл починається з взаємодії молекули ацетил-СоА з чотири вуглеводневою дикарбоновою кислотою-щавелевооцтовою (оксалоацетата), в результаті утворюється шести вуглеводнева три карбонова кислота - лимонна. Далі йде серія реакцій, в ході яких відбувається вивільнення двох молекул СО2 і регенерація оксалоацетата. Оскільки кількість оксалоацетата, необхідне для перетворення великого числа ацетильних одиниць в СО2 досить невелика, можна вважати, що оксалоацетат виконує каталітичну роль. Цикл лимонної кислоти є механізмом, що

забезпечує вловлювання більшої частини вільної енергії, що звільняється в процесі окислення вуглеводів, ліпідів і білків. В процесі окислення ацетил-СоА завдяки активності ряду специфічних дегідрогеназ відбувається утворення відновних еквівалентів у формі водню або електронів. Останні надходять в дихальний ланцюг; при функціонуванні цього ланцюга відбувається окисне фосфорилювання, тобто синтезується АТФ.

2. Роль адреналіну, глюкагону та інсуліну в гормональній регуляції обміну глікогену в мязах та печінці.

У м*язах. Адреналін -стимулює глікогеноліз та гальмує глікогенез шляхом:

А)Активації глікогенфосфорилази за рахунок її цАМФ-залежного фосфорилювання

Б)Інгібірування глікогенсинтази за рахунок її цАМФ-залежного фосфорилювання

Інсулін- стимулює глікогенез і гальмує глікогеноліз шляхом:

А)Підвищення проникності мембран м*язових клітин для глюкози,що використ.для синтезу глікогену.

Б)Зменшення внутрішньоклітинного рівня цАМФ за рахунок активації її розщеплення фосфодіестеразою

У печінці Глюкагон- стимулює глікогеноліз та гальмує глікогенез за механізмом,аналогічним дії адреналіну в клітинах м*язів Інсулін -підвищує активність ферм.реакцій синтезу глікогену за рахунок біохімічних механізмів,близьких до розглянутих вище.

Таким чином:

-переважання інсуліну сприяє утворенню в організмі резервів вуглеводів у формі глікогену печінки.

-переважання глюкагону сприяє мобілізації запасів глікогену печінки в умовах зниження рівня глюкоземії,яке спостерігається через декілька годин після споживання їжі.

3. Біосинтез холестерину: схема реакцій, регуляція синтезу холестерину.

Схема-219

Регуляція біосинтезу холестерину. Лімітуючим етапом у процесі біосинтезу холестерину є реакція утворення мевалонату з бета-ГОМК, що каталізуєтьсяб бета-ГОМК-редуктазою. Гальмування швидкості процесу здійснюється за принципом негативною зворотного зв’язку, коли накопичення кінцевою продукту анабопічного шляху- холестерину зменшує його утворення. Інгібітором ферменту є холестерин або холестерино вмісний ліпопротеїн ЛПНЩ. Відповідно до таких механізмів, споживання холестерину з їжею гальмує його утворення в печінці, а безхолестеринова дієта, навпаки, активує ендогенний синтез холестерину в гепатоцитах.

4. Катехоламіни (адреналін, норадреналін, дофамін): будова, біосинтез, фізіологічні ефекти, біохімічні механізми дії.

Катехоламіни адреналін та норадреналін синтезуються в хром афінних клітинах мозкового шару наднирникових залоз, гангліях симпатичної нервової системи та адренергічних структурах центральної нервової системи.

Адреналін

Ефекти адреналіну пов*язані з його взаємодією з різними класами адренорецепторів (α,β), що локалізовані як в центральній нервовій системі, так і в численних ефекторних системах організму.

Фізіологічні проями дії адреналіну характеризуються тонізуючим впливом на міокард (збільшення сили та частоти серцевих скорочень), загальне судинне русло (гіпертензивна дія), гладенькі м*язи судин різних внутрішніх органів, зокрема шлунково кишкового тракту, нирок, бронхів, матки тощо

Біохімічні ефекти адреналіну проявляються, в основному, в катаболічній дії гормону на вуглеводний та ліпідний обмін,

опосередкований мембранними рецепторами, сполученими з аденілатциклазними ферментними каскадами.

Вплив адреналіну на обмін ліпідів проявляється активацією глікогенфосфорилази, тобто глікогенолітичною дією, що призводить до активації глікогенолізу в м*язах і забезпеченні енергією м*язового скорочення.

Вплив адреналіну на обмін ліпідів характеризується лі політичним ефектом, спричиненим стимулювальною дією гормону на активніст ТГ-ліпази адипоцитів жирової тканини.

Розщеплення адреналіну та норадреналіну каталізується моноамінооксидазами мітохондрій з утворенням гормонально неактивних альдегідів та ванілілмигдальної кислоти.

Дофамін – біогенний амін, що є інтермедіаном у синтезі катехоламінів адреналіну та норадреналіну. Синтез цього аміну та чутливі до нього рецепторні структури локалізуються переважно в гіпоталамусі, мезокортикальній, лімбічній, екстра пірамідній системах головного мозку. Окрім нейромедіаторних властивостей у ЦНС, дофамін має близькі до інших катехоламінів симпатоміметичні властивості. Також дофамін здійснює специфічний саме для нього вплив на ф-цію серцево-судинної системи, спричиняє дилатацію

судин нирок, стимулює екзокринну ф-цію підшлункової залози.

Дата добавления: 2015-05-07