П р о т о к о л

7.

5.

4.

3.

2.

1.

Опціонні угоди.

Ф’ючерсні угоди.

Форвардні угоди.

Спотові угоди.

Укладення біржової угоди.

Характеристики біржової угоди.

Визначення біржової угоди та її аспекти.

Біржові угоди та їх види.

(2 год.)

Кінцевою метою торгів на біржі є укладення угоди між продавцями і покупцями. Біржова угода - це угода про взаємну передачу прав і обов'язків у відношенні біржового товару, що знаходить втілення у біржовому договорі, укладеному учасниками біржової торгівлі.

Біржові угоди характеризуються юридичним, організаційним, економічним і етичним аспектами.

З юридичної точки зору під угодою розуміють дію, спрямовану на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків учасників таких угод.

Організаційна сторона біржових угод передбачає встановлення їх учасників, виду угод, а також порядок виконання дій, що ведуть до укладення біржових угод, які відображаються у конкретних документах.

Економічна сторона вказує ціль укладення біржової угоди: задоволення конкретних потреб, реалізація виробленої продукції, вкладення грошей, спекуляція і т.д.

З етичної точки зору біржові угоди пов'язані із відношенням суспільства до них і біржової торгівлі в цілому, дотриманням традицій, норм і правил поведінки, які є обов'язковими для дотримання. В результаті біржових угод їхні учасники одержують іноді досить значний прибуток, але не за будь-яку ціну, а відповідно до прийнятого законодавства.

Для угод, укладених на товарних біржах, характерні такі риси:

· угода повинна представляти собою договір про купівлю-продаж біржового товару з негайною поставкою або в обумовлений термін в майбутньому;

· порядок укладення угоди відповідає законодавству про біржову торгівлю, а також правилам торгівлі конкретної біржі;

· учасники біржової угоди є учасниками біржових торгів;

· угода виконується поза біржею;

· угода підлягає обов'язковій реєстрації;

· біржа є гарантом виконання угод, зареєстрованих на її торгах;

· біржа має право застосовувати санкції до учасників біржової торгівлі, що укладають позабіржові угоди;

· біржові угоди не можуть здійснюватися від імені і за рахунок біржі.

Для того щоб угоди мали єдину правову основу, кожною біржею розробляються біржові правила, що регулюють відношення між контрагентами з приводу:

• підготовки угоди;

• безпосереднього укладання угоди;

• оформлення укладеної угоди;

• її виконання;

• розрахунків по угодах;

• відповідальності за їхнє виконання і дозвіл вирішення спірних питань по угодах.

Основна підготовча робота по укладенню угоди, як правило, ведеться поза біржею, а її укладення здійснюється в процесі біржових торгів.

Підставою для укладення угоди є усна згода брокерів зафіксована маклером, що обслуговує товарну секцію на біржі.

Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі. При здійсненні угоди сторони погоджують між собою її зміст. Умовами змісту є:

• найменування товару;

• його якість;

• кількість товару;

• ціна і форма оплати;

• місцезнаходження та пункт доставки товару;

• термін виконання угоди й умови постачання.

По угодах, укладених на біржах обов'язковому оголошенню підлягають три її характеристики - найменування товару, його кількість і ціна. Інші умови угоди можуть не оголошуватися оскільки вони складають комерційну таємницю.

Розподіл витрат по транспортуванню, збереженню і страхуванню визначається умовами поставки. Місцезнаходження товару, його термін і умови постачання щораз обумовлюються сторонами угоди при спотовому та форвардному контрактах. При ф’ючерсних контрактах умови суворо стандартизовані, а змінною частиною виступає лише ціна, що встановлюється в момент укладенні угоди.

Розвиток біржової торгівлі починався з угод із реальним товаром, метою яких було постачання реально існуючого товару. Найпростішою угодою із реальним товаром є угоди з негайним постачанням (або із коротким терміном постачання - спот). Метою угод із негайним постачанням є фізичний перехід товару від продавця до покупця на умовах, передбачених у договорі купівлі-продажу. Угодами на наявний товар називаються угоди, що укладаються на товар, який:

· знаходиться під час торгу на території біржі в належних їй складах;

· очікуваний до прибуття на біржу в день торгу;

· знаходиться на момент укладення угоди в русі;

· готовий до відвантаження товар, що знаходиться на складі продавця.

Угоди з наявним товаром можуть здійснюватися на основі попереднього огляду товару (по зовнішньому вигляду або за даними біржової чи незалежної експертизи) і без попереднього огляду (по зразках, стандартах, обумовленій середній або мінімальній якості товару).

Оплата товару може провадитися як у момент передачі товару, так і відповідно до домовленості (передоплата або оплата після одержання товару). Виконання угоди починається з моменту її укладення, що унеможливлює біржову гру на зміні ціни. Тому ці угоди вважають найбільш надійними. За умовами договору постачання може здійснюватися від 1 до 5 днів. При укладенні таких угод слід звертати увагу на розподіл витрат по збереженню товару на складі біржі.

Другим різновидом угод із реальним товаром є форвардні, тобто передача прав і обов'язків у відношенні реального товару з відстроченим терміном постачання. Продавець зобов'язується поставити товари покупцю в термін, оговорений в договорі. В свою чергу, покупець зобов'язується прийняти й здійснити оплату за придбаний товар на умовах і цінах задекларованих в контракті. Особливою рисою цих угод є те, що момент прийняття зобов'язань не співпадає з моментом їх виконання. Крім того, об'єктом угод може виступати як наявний товар, так і товар, що буде вироблений до терміну, установленому договором.

На біржових ринках можливі два варіанти співвідношення поточних та форвардних цін. Ситуація контанго (форвардейшен) передбачає, що ціни на наявний товар нижчі ніж форвардні. Ця ситуація характерна для такого стану ринку, коли пропозиція повністю забезпечує попит. В цьому випадку закупається наявний товар і продаються форвардні контракти.

При ситуації беквардейшен ціни на наявний товар вищі ніж ціни форвардного ринку. Таке положення характерне при недостачі товару. В цій ситуації у виграшному положенні залишається спекулянт, що має наявний товар. Він може реалізувати його по наявним цінам і купити форвардний контракт.

До різновидів форвардних біржових контрактів, що покликані знизити ступінь ризику відносять наступні.

Угода з заставою - це договір, в якому один контрагент виплачує іншому в момент його укладення визначену суму, в якості гарантії виконання своїх зобов'язань. Розрізняють угоди з заставою на покупку та угоди з заставою на продаж.

Угода з премією - це договір, при якому один із контрагентів до визначеного дня за установлену винагороду (премію) одержує право зажадати від свого контрагента або виконання зобов'язань за договором, або відмовитися від угоди.

Угоди з кредитом представляють собою угоди між брокером і клієнтом, по яких брокер зобов'язується в обмін на товар, запропонований клієнтом, надати йому товар, що його цікавить. З цією угодою брокер звертається в банк, де одержує кредит. Використовуючи кредит, брокер купує товар, що цікавить клієнта, після цього одержує той товар, що пропонувався клієнтом спочатку. Отриманий товар брокер продає і повертає кредит банку.

6.

Ф’ючерсний контракт – це стандартизована угода на купівлю або продаж конкретного товару, в конкретному місці і часі в майбутньому за ціною, встановленою на біржових торгах.

Покупець ф’ючерсного контракту називається стороною, що має довгу позицію, а продавець – стороною, що має коротку позицію.

Операції по ф’ючерсних контрактах діляться на “відкриття” і “закриття” або ліквідацію позиції. Перша купівля або продаж ф’ючерсного контракту означає відкриття позиції.

Ф’ючерсні угоди не передбачають обов’язкову поставку товару. Такі контракти можна ліквідувати шляхом укладання зустрічної угоди на рівну кількість товару з таким же самим місцем поставки. Суть ф’ючерсної торгівлі полягає в отриманні доходу за рахунок різниці між ціною куплених і проданих контрактів. Основна кількість ф’ючерсних контрактів закривається шляхом зворотної угоди і тільки 2 % їх доходить до реальної поставки товару.

На початку 90-х років в практику біржової торгівлі почали впроваджуватися опціони на ф’ючерсні контракти.

Відмінною їх особливістю від ф’ючерсних угод є те, що об’єктом угод стає зобов’язання (право) купити або продати деяке число контрактів по заданій ціні протягом обговореного терміну в майбутньому з правом відмови від такої покупки чи продажу.

По техніці виконання опціони бувають:

- з правом покупки або на покупку;

- з правом продажу або на продажу;

Опціон на продажу дає його покупцю право, але не обов’язок, продати контракт по відповідній ціні протягом терміну дії цього опціону.

Опціон на купівлю дає покупцю опціону право, але не обов’язок, купити контракт за спеціальною ціною в будь-який час протягом терміну дії опціону.

Покупець опціону має декілька варіантів щодо опціону, який він утримує. Він може ліквідувати свою опціонну позицію шляхом продажу такого ж самого опціону в будь-який час до настання терміну опціону. Він може дозволити наступити терміну дії опціону або запропонувати на продаж свій опціон.

Опціонна премія – сума грошей, яку сплачує покупець опціону продавцю за право гарантії, що діє в опціоні.

Дата добавления: 2015-05-10