КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Міжособистісні стосунки у групі та методи їх виявлення
Кожна людина в групі, колективі займає певне положення, яке визначається міжособистими стосунками. Від них залежить емоційне благополуччя, задоволеність чи незадоволеність людьми перебуванням в даній спільності, а також згуртованості групи, колективу, здібність вирішувати встановленні завдання. Важливим аспектом у життєдіяльності колективу, знання якого має важливе практичне значення для кожного, хто працює з людьми, є міжособистісні стосунки у групі. Ці стосунки неминуче виникають між членами колективу на ґрунті їхнього спілкування та взаємодії у процесі реалізації завдань, на виконання яких спрямовуються їхні зусилля. Цілі діяльності, її мотиви, організація дій співучасників визначають характер стосунків, що складаються. Міжособистісні стосунки мають складну структуру. У цій структурі діють не лише об'єктивні чинники (характер цілей, умови їх досягнення, особливості керівництва, стосунки, що склалися між членами групи), а й суб'єктивні (рівень свідомості та самосвідомості членів колективу, рівень їхніх домагань, індивідуально-психологічні особливості, здібності людей та ін.). При вивченні груп використовують такі методи, як спостереження, бесіду, опитування, інтерв'ю, анкету, експеримент, соціометрію, референтометрію (використання методів залежить від конкретного завдання і умов, в яких здійснюється вивчення). Основним методом дослідження взаємовідносин у колективі є спостереження. Воно дає можливість всебічно з'ясувати змістовний бік життя групи, її структуру, рівень розвитку, статус окремих членів. Плідними при вивченні колективів є також різні форми анкетування, опитування, інтерв'ю, результати яких дають уявлення про цінності групи, думки її членів про різні аспекти життя певної спільноти.
Ефективним інструментом оперативного вивчення міжособистісних стосунків є запропонований американським психологом і мікро-соціологом Дж. Морено методсоціометрії. Засадовим стосовно нього є принцип синтонності — емоційних потягів і симпатій, які виявляються у стосунках між членами групи і визначають їх характер. Процедура соціометричного дослідження полягає в тому, що кожному члену групи пропонується відповісти на запитання "З ким би ти хотів..?". Воно може стосуватися будь-якої царини людських взаємовідносин. Критерії вибору можуть бути сильними та зорієнтованими на істотні психологічні якості особистості — її моральні принципи, силу характеру, вольові та інтелектуальні якості, наприклад: "З ким би ти пішов у розвідку?", "До кого б ти звернувся по допомогу при розв'язанні конфліктної ситуації?" тощо. Критерії можуть бути слабкими, коли вони стосуються вибору партнера для розваг, відпочинку або ж для забезпечення психологічного комфорту. Такими можуть бути запитання "З ким би ти хотів проводити своє дозвілля?", "З ким би ти хотів сидіти за однією партою?". При цьому надається можливість виявити міру бажаності партнера, який обирається, через послідовний потрійний вибір за принципом: "дуже бажаний", "бажаний", "менш бажаний". Результати одержаних виборів занотовуються у соціометричну матрицю й аналізуються шляхом підрахування кількості виборів, зроблених щодо кожного члена групи. Інформація може бути математично оброблена і виражена графічно у вигляді соціограми. Популярність членів групи, їх статус має такий характер: «зірки» — ті, кого обирають найчастіше; їм поступаються "бажані", які мають по три-чотири вибори; менш популярних називають "малобажані" — один-два вибори; поза вибором залишаються "ізольовані", з якими ніхто не виявляє бажання співпрацювати. Представники останньої підгрупи становлять собою контингент підвищеного соціально-психологічного ризику й потребують до себе особливої уваги та розуміння.
Психологи дослідили диференціацію в класних колективах і виявили причини популярності одних учнів та непопулярність інших. Так, статус «зірки» зумовлений деякими обставинами: 1. вмінням встановлювати контакти з однокласниками; вони розуміють і оцінюють стан однолітків, входять в їх положення; 2. складом характеру (як правило, ці школярі товариські, ініціативні, наполегливі), 3. «зірки» являються носіями знань, вони готові поділитися знаннями з однолітками, 4. фізичний фактор(приваблива зовнішність дівчини, фізична сила хлопчика. Іноді в класних колективах «зіркою» виявляється учень з сумнівною поведінкою та особистими якостями, які не відповідають високим нормам. Це буває в тих випадках, коли виховна робота і колективні справи в занедбаному становищі. " Малобажані" та"ізольовані" також мають свої причини: 1. байдужість до власного навчання та успішності друзів; для них навчання-справа обов'язкова, але не цікава; це помічають однолітки; 2. непопулярні ті, хто нецікавий в спілкуванні: вони не можуть запропонувати що-небудь забавне, захоплююче, в них для цього не вистачає ініціативи та вигадки; 3. в'ялість, бездіяльність в налагодженні контактів та відношень; такі діти бажали би приймати участь в спільних стравах, але не знають, як залучитися до них. 4. сприяє ізольованості неохайний зовнішній вигляд (брудні руки та одяг, нестрижені нігті). Проте результати соціометрії не є повністю інформативними і не завжди розкривають справжні мотиви, якими керуються члени групи, обираючи одних партнерів та ігноруючи інших. Модель групи як емоційно-психологічного утворення, що є засадовою щодо соціометричних досліджень, не дає змоги належно проаналізувати міжособистісні стосунки людей на основі суспільно визначених норм, ціннісних орієнтацій, оцінок. У цьому зв'язку актуальною стає потреба з'ясувати мотиви, керуючись якими особистість здійснює свій емоційний (а також діловий) вибір, коли вона віддає перевагу одним членам групи і не приймає інших
Важливе завдання, яке повинно вирішитись в ході соціометричного дослідження - це виявлення мотиваційного ядра в міжособистісних стосунках, тобто виявлення мотивів, за якими особистість готова здійснювати емоційний і діловий контакт з одними членами групи і відхиляти інших. Експериментально доведено, що зміст мотиваційного ядра вибору партнера у структурі міжособистісних стосунків може правити за показник того рівня, якого досягла група у своєму розвитку як колектив. На початкових стадіях формування групи вибір характеризується безпосереднім емоційним забарвленням, а орієнтації вибору спрямовані переважно на зовнішні переваги партнера — зовнішню привабливість, манери, контактність та ін. Вибір у групах більш високого рівня розвитку здійснюється не лише на основі почуттів, що виникають при першому враженні, а й виходячи з оцінки глибших особистісних якостей, що виявляються у спільній діяльності, у значущих для особистості вчинках, світоглядних установках, переконаннях. Під керівництвом А.В. Петровського був розроблений особливий методичний прийом для виявлення факту референтної переваги. У вітчизняній психології референтність розглядають як особливу якість особистості суб’єкта, що визначається її значущість для іншої людини чи групи людей. Референтометрія – це методика опосередкованого виявлення референтності учасників групи для кожного з індивідів, які до неї належать. Референтометрія здійснюється у два етапи: 1. за допомогою опитувального листа експериментатор виявляє ставлення кожного з членів групи до певного значущого для них об’єкта (людини); 2. Виявляють осіб, позиція яких відображена в опитувальном листі і викликає найбільший інтерес для інших членів групи. Це змушує дослідженого виявляти високий ступінь вибірковості до кола осіб, чия думка й оцінка для нього є найбільш вагомими. На основі референтометрічної процедури встановлюється існуюча в групі система переваг і виборів, основою якої є ознака референтності. Ця система зв’язків має ті ж формальні характеристики, що і соціометрія. Але на відміну від соціометрічної підставою вибору є не симпатії й антипатії, а ціннісний фактор, а це більш змістовна характеристика групової диференціації в порівнянні із соціометрічною.
Дата добавления: 2015-05-10; Просмотров: 6228; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |