Стилістичні функції фразеологічних одиниць

Класифікація фразеологізмів

В основі вітчизняної концепції класифікації ФО лежить семантична класифікація, яку запропонував російський мовознавець В.В.Виноградов. Він виділив три типи ФО: фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності і фразеологічні сполучення.

Фразеологічні зрощення — семантично неподільні ФО, у яких цілісне значення невмотивоване, тобто не випливає із значень компонентів (бити байдики, точити ляси, собаку з’їсти).

Фразеологічні єдності — тематично неподільні одиниці, але цілісне значення їх певною мірою мотивоване значенням компонентів (тримати камінь за пазухою, не нюхати пороху, прикусити язика).

Фразеологічні сполучення — це такі стійкі мовні звороти, які не є «безумовними семантичними одиницями», оскільки характеризуються складовими частинами. Одне слово у фразеологічному сполученні є стрижневим і не може бути замінене іншим, а ті слова, що його характеризують, допускають взаємну заміну чи підстановку (бере досада (зло, страх, жаль); порушити питання (справу, проблему); не сходити з язика (уст).

Фразеологізми в тексті можуть виконувати різноманітні функції, що залежать в основному від стилю мови. Серед них виділяємо такі:

· номінативна функція – характерна найбільшим чином для наукового та офіційно-ділового стилю; вживається для уникнення повторів;

· функція увиразнення висловлюваного допомагає розкрити прихований зміст, уточнити його;

· оцінна функція передає суб’єктивне (позитивне або негативне) ставлення автора до об’єктивної дійсності – схвалення, захоплення або критику, зневагу; більшість фразеологізмів виражають конкретну оцінку навіть поза текстом. (ні риба ні м'ясо, рильце в пушку (в кого), розводити антимонії, хоч кіл па голові теши (кому)

· емоційно-експресивна функція характеризуєпсихічний стан мовця, передає його ставлення до висловлюваного через емоції; (ичить — як корові сідло, користі — як з козла молока, робить — як сліпий дивиться)

· функція порівняння дає можливість влучно зіставити (протиставити) двох або більше осіб, предметів чи явищ;

· функція створення гумору, іронії або сатири стає ефективним способом надання висловленому жартівливого тону, висміювання певних рис дійсності; досить часто досягається гіперболізацією характеристик осіб, предметів чи явищ;

(красива) наче свиня в коралах, як свиня сива; (спокійний) як порося в мішку; (схожий) як свиня на коня, діал. (ссл., сст.) як свиня на їжака, як свиня на кобилу; (побачити) як свого носа; (боятися) як торішнього снігу; (потрібний) як п'яте колесо до воза)

· функція створення необхідного колориту найчастіше необхідна під час описання події, яка характеризується певними історичними й соціальними особливостями;

· функція передачі зовнішніх та внутрішніх якостей необхідна для найбільш точної та виразної характеристики осіб, предметів, явищ; (ходяча енциклопедія, добра душа, розумна голова, м'яке серце, широке серце)

· функція відтворення внутрішнього стану найбільш промовистопередає думки, почуття й переживання людей, про яких ідеться в тексті; (аж в душі (на серці) похолонуло (в кого, кому), в душі закипати "надмірно хвилюватися від припливу якогось почуття (гніву, незадоволення, роздратування), відлягло від серця (від душі, на серці, на душі) (у кого, кому), аж з душі верне (кому)

· функція мовної характеристики дозволяє відтворити особливості мовлення певних осіб;

· функція створення градації допомагає увиразнити конкретну деталь, надати їй яскравих і помітних рис;

· заголовна функція дає можливість виокремити певний заголовок серед усіх інших за допомогою афористичності, образності та експресії;

· функція синонімічного ряду, яка за допомогою однотипних синонімів допомагає зусібіч охарактеризувати особу, предмет чи явище;

· функція нагнітання ознак зазвичай досягається завдяки використанню гіпербол і порівнянь, повторенню синонімічних одиниць; (гарна (хороша, красна, пишна) — як маківка, мов намальована, хоч з лиця води напийся, наче рожа, як весна, як зіронька на небі, як калина, як квітка навесні, як ягідка, як мак городній, як іскра, як маків цвіт, як сонце на небі, як чічка в городі, хоч цілуй, аж за око бере, як намальована, гнучка — як берізка, як тополя, як лоза, як хвоїна, дівчина — як горлиця, як рожа, як тополя, що в лузі калина, як берізонька, як зоря ясна, як ластівка, як лебідка, як маківка, як малина, як сонечко, мов та ясочка)

· функція лаконізації мовлення дозволяє «ущільнити» розлоге описання, вдало скоротити його, не зруйнувавши основної думки

· евфемістична функція допомагає замінити грубий, із неприємним емоційним забарвленням вираз;

· асоціативна функція викликає у читача певну асоціацію, згадку про щось.

Дата добавления: 2015-05-10