Імені тараса шевченка 2 страница

Розглядаючи питання про міжнародне становище України в зазначений період, в першу чергу слід звернути увагу, що українські землі на початку ХVІІІ ст. знаходились у складі Російською імперії, Польщі та Туреччини. Росія, знаходячись на піднесенні після успішного завершення Північної війни, розширювала свої кордони на півень шляхом війн з Туреччиною. Слід проаналізувати територіальні наслідки російсько-турецьких війн 1735-1739 рр., 1768-1774 рр., 1787-1791 рр. Розкриваючи проблему поділів Польщі, слід звернути увагу на їх причини, які в більшій мірі носили міжнародний характер, тому в поділі Польщі приймали участь, крім Росії, Австрія та Прусія. Як результат цих процесів більшість українських земель опинилась в складі Російської імперії, що мало як позитивні так і негативні моменти, які слід виділити. До складу Австрії увійшла Галичини та була приєднана Буковина. В завершення розкриття цього питання необхідно порівняти становище українських земель в складі цих держав.

Література

1. Апанович О.М. Збройні сили України першої половини ХVІІІ ст.- К., 1969.

2. Гетьмани України: історичні портрети. – К., 1991.

3. Гуржій О. Українська козацька держава в другій половині ХVІІ – ХVІІІ ст.: кордони, населення, право. – К., 1996.

4. Іван Мазепа і Москва: Історичні розвідки і статті. – К.,1994.

5. Когут З. Російський централізм і українська автономія: ліквідація Гетьманщини 1760 – 1830. – К., 1996.

6. Павленко С. Іван Мазепа. – К., 2003.

7. Перша конституція України гетьмана Пилипа Орлика. – К., 1994.

8. Смолій В.А., Степанков В С. Українська державна ідея ХVІІ – ХVІІІ століть. Проблеми формування, еволюції, реалізації. - К., 1997.

9. Смолка А.О. Соціально – економічна думка та політика в Україні ХVІІ – на початку ХVІІІ ст. – К., 1996.

10. Струкевим О.К. Українська “нація до націоналізму”: пошуки критеріїв ідентичності в Україні – Гетьманщині ХVІІІ ст.// УІЖ. – 1998. - №6.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У ХІХ – ХХІ СТ.

НЕЗАЛЕЖНА УКРАЇНА.

Тема 5. Заняття 1. Утвердження капіталістичної системи на українських землях в ІІ пол. ХІХ ст.

1. Українські землі в складі Російської імперії:

· cкасування кріпацтва та демократичні реформи 60–70 –х років ХІХ ст.;

· розвиток капіталізму в промисловості і сільському господарстві в пореформений період;

· суспільно-політичний рух в Україні в ІІ половині Х1Х ст.

2. Українські землі в складі Австро – Угорської імперії.

3. Культура України ІІ половини Х1Х ст.

Методичні рекомендації до теми

Готуючись до вивчення теми, слід пом’ятати, що на середину ХІХ ст. Російська імперія (а, отже, в складі і Україна) знаходилась у важкому становищі внаслідок крайньої відсталості її економіки і політичної системи. Проявом цієї ситуації стала Кримська (Східна) війна 1853-1856 рр., в якій Росія зазнала тяжкої поразки. Ця обставина, а також активізація селянських рухів вплинули на діяльність уряду, спонукало його, зокрема, до створення Головного і губернських комітетів з підготовки селянської реформи

Вивчення теми передбачає опрацювання найважливіших документів:”Маніфесту 19 лютого 1861р.”, “Загального положення про селян, звільнених від кріпосної залежності”, “Положення про викуп селянами їх садиб та польових угідь” тощо. Слід звернути увагу на основні умови здійснення реформи: 1) земля і її особливості в регіонах; 2) категорії селян; 3) регіони виділені в Україні і умови на яких відбувалося звільнення селян кожної категорії (поміщіцькі, дворові, державні, удільні). Звернути увагу на впровадження викупних платежів, кредиту держави на користь поміщіків і умови його погашення селянами, визначити позитивні і негативні наслідки реформи.

Слід також об’єктивно оцінити значення інших реформ 60-70рр.: військової, судової, земської, міської, фінансової, освітньої.

Буржуазні реформи створили сприятливі умови для розвитку капіталізму в промисловості і сільському господарстві. Потрібно відзначити, що протягом 60 – 80-х рр. ХІХ ст. завершився промисловий переворот, на кінець століття Україна перетворилася на вугільно – металургійну базу Російської імперії, значного розвитку досягли традиційні для України галузі промисловості по переробці сільськогосподарської продукції, сільськогосподарське машинобудування тощо. Промисловому розвитку сприяло бурхливе будівництво залізниць, а також залучення іноземного капіталу, особливо у важку промисловість.

Розглядаючи швидкі темпи та особливості розвитку промисловості в Україні не треба забувати, що переважаючим на українстких землях було сільське господарство. Капіталізація сільського господарства йшла двома шляхами: пруським і американським, суть яких студенти повинні засвоїти під час вивчення даної теми. Перехід на капіталістичну систему господарювання сприяв піднесенню сільськогосподарського виробництва, подальшому розшаруванню селянства. Всі ці явища призвели до завершення формування капіталістичної системи в Україні в ІІ половині ХІХ ст.

Розглядаючи суспільно – політичний та національний рухи, спочатку треба визначити місце української громади в загальноросійському опозиційному русі. Аналізуючи етапи громадівського руху, довести, що на першому етапі діяльність громад мала культурно – просвітницький характер, другий етап характеризувався здебільшого науковою і видавничою роботою його членів. Обґрунтувати тезу про неоднорідний характер суспільно – політичних позицій громадівців, більшість з яких займала помірковані позиції, між тим як інша частина дотримувалась радикальних, а то і революційних поглядів. Охарактеризувати діяльність народників в Україні, показати, що ідея національно – культурного відродження України посідала центральне місце в світогляді українського народництва. Висвітлити ідейні засади перших марксистських і соціал – демократичних організацій в Україні, їх соціальний і національний склад, місце в загальному антидержавному русі.

Розкриваючи становище західноукраїнських земель, треба прослідкувати еволюцію державного устрою Австрійської імперії другої половини ХІХ ст. та становище в ній українських земель, охарактеризувати розвиток промисловості та сільського господарства краю після скасування кріпацтва в ході революції 1848 – 1849 рр., становище робітників та селян. В той же час слід обґрунтувати причини перенесення центру українського національного руху на західноукраїнські землі. Показати, що народовству доводилося там стверджуватися в досить жорсткій ідеологічній та практичній конкуренції між москвофільством і польським національним рухами. Розкрити питання про створення перших політичних партій, що стало закономірним фіналом багатогранних процесів становлення, розвитку і укріплення українських національних сил.

Говорячи про стан української культури ІІ пол. ХІХ ст., треба, перш за все, визначити ті причини, що призвели до небаченого раніше науково – культурного піднесення українського народу в ІІ пол. ХІХ ст. Охарактеризувати стан освіти і науки, показати досягнення українців на літературному, театральному, музичному і образотворчому мистецьких теренах.

Література

1. Бойко Я.В. Аграрна колонізація Півдня України (60 – 90-ті рр. ХІХ ст.) // УІЖ. – 1989ю - № 10.Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ – ХХ ст. – К., 1996.

2. Волощенко А.К. Нариси з історії суспільно – політичного руху на Україні 70-початку 80-х рр. ХІХ ст. – К., 1974.

3. Гуз А. Земства дбали і про українську мову // Політика і час. – 2001. - № 5.

4. Гуржій І.О. Україна в системі всеросійського ринку 60 – 90-х років ХІХ ст. – К., 1968.

5. Іванова Л.Г., Іванченко Р.П. Громадівський рух 60-х років ХІХ ст. в Україні. – К., 1999.

6. Лазанська Т. Історія підприємництва в Україні. – К., 1999.

7. Марахов Г.И. Соціально – политическая борьба на Украине в 50 – 60-е гг. ХІХ века. – К., 1981.

8. Нариси з історії українського національного руху. – К., 1994.

9. Отмена крепостного права на Украине. Сб. Док. И мат. – К.,1961

10. Присяжнюк Ю.П., Горенко Л.М. Ринкова еволюція аграрних відносин в Україні (друга пол. ХІХ ст. – 1905 р.) // УІЖ. – 2000. - №5.

11. Робітничий рух на Україні (1885-1894): Зб. документів і матеріалів. – К., 1990.

12. Робітничий рух на Україні: Становище та боротьба робітничого класу. 1861-1884. Зб. документів і матеріалів. – К, 1986.

13. Світленко С.І. Народництво в Україні: сучасний погляд на проблему // УІЖ. – 1997. - № 3-4.

14. Його ж. Народництво в Україні 60-80-х років ХІХ ст.- Дніпропетровськ, 1999.

15. Семчишин М. Тисяча років української культури. – К., 1993.

16. Теплицький В.П. Аграрна реформа 1861 року і аграрні відносини на Україні. – К., 1959.

17. Українська культура. – К., 1993.

18. Якименко М.А. Становлення селянського (фермерського) господарства в Україні після скасування кріпосного права (1861 – 1918 рр.) // УІЖ. – 1996. - № 1.

Тема 5. Заняття 2. Україна на початку ХХ століття.

1. Економічний розвиток України наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

2. Активізація суспільно – політичного руху в Україні на початку ХХ ст. Створення політичних партій. Україна в революції 1905 – 1907 рр.

3. Українські землі в період Першої світової війни.

4. Культура України кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Методичні рекомендації до теми

При здійсненні аналізу економічного становища Наддніпрянщини початку ХХ ст. потрібно зазначити, що внаслідок буржуазних реформ середини ХІХ ст. Наддніпрянська Україна перетворилася на розвинений аграрно – промисловий район Російської імперії. Важливе значення для розвитку економіки українських земель мала аграрна реформа, проведена з ініціативи П.Столипіна протягом 1906 – 1911 рр. Вона передбачала знищення общинного землеволодіння та ліквідацію аграрного перенаселення шляхом переселення селян у східні райони Росії. Саме в Україні вона мала найбільший успіх.

Потрібно також вказати на специфіку капіталістичних відносин в промисловості України передвоєнного десятиліття та охарактеризувати їх головні риси: монополізацію виробництва, банківського капіталу, хижацьку експлуатацію природних ресурсів та колоніальний характер економіки. Аналогічні процеси відбувалися і в економіці західноукраїнських земель, становище яких визначалося колоніальною політикою Австро – Угорської імперії.

Початок ХХ ст. характеризується загальним революційним піднесенням, яке було викликане соціальним та національним гнобленням, а також політичним безправ’ям українського населення. До цього додалася світова економічна криза та поразка Росії у війні з Японією 1904 – 1905 рр. Виходячи з цього необхідно охарактеризувати посилення робітничого, селянського, студентського рухів, опозиційної діяльності ліберальної буржуазії, поміщиків та інтелігенції. В умовах загального революційного піднесення посилився і національно – визвольний рух. На західноукраїнських землях національний рух розвивався в більш сприятливих умовах і мав значно більші здобутки, ніж в Наддніпрянській Україні.

Піднесення національно – визвольного руху у Наддніпрянській Україні завершилося створенням першої політичної партії – РУП – в 1900 р. Формування українських політичних партій започатковує процес творення української політичної нації.

Висвітлюючи події революції 1905 – 1907 рр., слід дати оцінку співвідношенню сил та політичних впливів загальноросійських і українських партій на робітничий клас, селянство. Від студентів вимагається якісний аналіз фактичного матеріалу, який висвітлює специфіку революційних подій в Україні та дозволяє зробити ґрунтовні висновки про їх місце у загальноросійському визвольному русі.

Розкриваючи роль України в подіях Першої світової війни, необхідно визначити її місце в планах воюючих сторін, ставлення українських політичних сил до війни, розвиток воєнних подій на українських землях, що призвели до значних жертв серед мирного населення, занепаду промисловості, сільського господарства, зубожіння народу.

Розглядаючи питання культури, слід відзначити, що на поч. ХХ ст. українська культура утвердилася як культура світового рівня. Головні питання національного та культурного життя українців позначені боротьбою за відновлення національно – культурної автономії, формуванням “української ідеї” у науковій та громадській діяльності М.Грушевського, В.Винниченка, творчості Л.Українки, І.Франка, Б.Грінченка та багатьох інших сподвижників.

Література

1. Болдирєв О.В. Перша спроба організації української політичної партії // УІЖ. – 1999. - № 6.

2. Борисенко В.А. До питання про Революційну українську партію // Наукові праці з питань політичної історії. – 1991. – Вип. 169.

3. Волковинський В.М. Бойові дії на українських землях в роки Першої світової війни // УІЖ. – 2004. - №4.

4. Голобуцький О., Кулик В. Український політичний рух на Наддніпрянщині кін. ХІХ – поч. ХХ ст. – К.,1996.

5. Дмитренко О.О. Роль жіноцтва у культурно – національному відродженні України в ХІХ – поч. ХХ ст. // Історія в середніх і вищих навчальних закладах України. - 2005. - №1.

6. Левенець Ю.А. Ліворадикальні партії в Україні напередодні Жовтневого перевороту./\ УІЖ. – 1992. - №3.

7. Козицький М.Ю., Доморослий В.І. Українська парламентська громада в І - ІІ-й Державних Думах // Наукові праці з питань політичної історії. – К.,1992. – Вип.73.

8. Партії і соціальні групи в першій російській революції. – К.,1992.

9. Чорна Т. Україна в роки революції 1905 – 1907 рр. Передумови і початок // Історія України. – 2001. - №20.

Тема 6. Україна в добу національно – визвольних змагань (1917-1920 рр.)

1. Директорія УНР.

2. Західноукраїнська народна республіка.

3. Етапи встановлення радянської влади в Україні.

4. Причини поразки та підсумки української національно – демократичної революції 1917 – 1920 рр.

Методичні рекомендації до теми

При висвітленні першого питання слід визначити роль опозиційних сил у боротьбі проти гетьманського режиму, політичний курс Директорії, з’ясувати, які наслідки він мав для внутрішнього і зовнішнього становища України. Охарактеризувати заходи Директорії у сфері державного будівництва, звернути увагу на пошук зовнішньополітичних орієнтирів, дати оцінку Акту Злуки східних і західних українських земель в єдину соборну державу. Дати відповідь на питання: чому протягом лютого-березня 1919 р. Директорія втратила владу майже на всій території України, які причини призвели до політичних розколів у Директорії і розпаду її армії, в чому полягає сутність розходжень у поглядах В.Винниченка і С.Петлюри? Назвати основні причини поразки Директорії УНР.

Розглядаючи наступне питання, необхідно звернути увагу на той факт, що напередодні поразки Австро – Угорщини у Першій світовій війні на західноукраїнських землях настав якісно новий етап національно – визвольного руху. Державне відродження в Галичині, Буковині й Закарпатті відбувалися відокремлено, але під сильним впливом подій в Наддніпрянщині. Охарактеризувати діяльність Української Національної Ради на чолі з Є.Петрушевичем та військового комітету на чолі з Д.Вітовським щодо підготовки та проведення збройного повстання у Львові. Розказати, як відбувалося державне будівництво в ЗУНР, назвати основні причини й трагічні наслідки для ЗУНР українсько – польської війни 1918-1919 рр. Визначити причини поразки ЗУНР.

При розгляді третього питання в першу чергу слід охарактеризувати соціально – політичну базу більшовизму в Україні, висвітлити етапи встановлення радянської влади, визначити, чим більшовицька влада приваблювала місцеве українське населення, а чим відштовхувала. Коли було прийнято Конституцію УСРР? Схарактеризувати головні риси політики «воєнного комунізму» і реакцію на неї українського суспільства. Пояснити причини розгортання селянського повстанського руху в Україні навесні 1919 р., розкрити його цілі та характер, дати оцінку діяльності Н.Махна, М.Григор’єва, Д.Трепила (Зеленого).

Завершуючи розгляд теми, необхідно розкрити об’єктивні та суб’єктивні причини поразки української національно – демократичної революції 1917-1920 рр. (відсутність реальної підтримки з боку європейських держав, несприятлива міжнародна ситуація; слабка структурованість української нації, низький рівень національної свідомості українців, нечисленність національної еліти, недостатня увага будівництву державних структур, особливо регулярної армії: помилки в кадровій політиці; недооцінка значення соціальної політики тощо).

Література

1. Національні відносини в Україні у XX столітті. / Упорядник М.І.Панчук. - К., 1994.

2. Винниченко В. Відродження нації. Кн.. 1 – 2. Відень – Київ – 1920, 1990.

3. Верстюк В.Ф. Симон Петлюра: політичний портрет (до 125-річчя від дня народження). // УІЖ. – 2004. – №3.

4. Горак В.С. Зліт і падіння Директорії // УІЖ. – 1995. - № 4.

5. Гунчак Т. Україна: перша половина XX століття. Нариси політичної історії. – К., 1993.

6. Карпенко О.О. Листопадова 1918 р. національно – демократична революція на західноукраїнських землях // УІЖ. – 1993. - № 1.

7. Кондратюк В.О., Буравченкова С.Б. Українська революція: здобутки і втрати в державотворчих змаганнях (1917 – 1920 рр.). – К., 1997.

8. Солдатенко В.Ф. Володимир Винниченко: на перехресті соціальних і національних прагнень. – К., 2005.

9. Солдатенко В.Ф. Українська революція. Історичний нараис. – К., 1999.

10. Янковська О.В. Культурне життя в Україні у період національно-демократичної революції (1917 – 1920 рр.) // УІЖ. – 2005. - №2.

Тема 7. Українська СРР в 20 – 30-ті рр. ХХ ст.

1. Колективізація сільського господарства в Українській СРР та її наслідки.

2. Політичні репресії в Україні.

3. Західноукраїнські землі у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини в міжвоєнний період.

Методичні рекомендації до теми

Суцільна колективізація – одна з трагічних сторінок української історії. Назвати основні етапи її проведення. Пояснити зміст та значення постанови ЦК ВКП(б) «Про темпи колективізації та заходи допомоги державному колгоспному будівництву» від 5 січня 1930 р. Назвати причини та форми протесту селянства проти насильницьких методів колективізації, причини проголошення гасла «Ліквідація куркульства як класу». Показати масштаби і наслідки антинародної політики розкуркулення. Оперуючи статистичними даними, довести, що форсовані темпи і адміністративні методи здійснення колективізації призвели до дезорганізації та деградації сільського господарства України на початку 30-х рр.

Чи можна стверджувати, що одним із найважливіших трагічних підсумків колективізації став голодомор 1932 – 1933 рр. в Україні, розкрити його причини та наслідки.

Розгляд другого питання розпочати з характеристики тенденцій та процесів, які свідчили про зміцнення сталінського тоталітарного режиму в Україні на початку 30-х років: утвердження комуністичної ідеології; монополізація влади більшовицькою партією; зрощення правлячої партії з державним апаратом; встановлення жорсткого державно – партійного контролю над суспільним життям; централізація керівництва економікою.

Невід’ємною частиною тоталітарного режиму був репресивний апарат. Розказати про три хвилі репресій щодо українського народу, охарактеризувати сфальсифіковані політичні судові процеси антиукраїнського спрямування. Стосовно кого вживається термін «розстріляне відродження»? Назвати представників української інтелігенції, що були репресовані.

При висвітленні третього питання висвітлити специфічні особливості економічного та суспільно – політичного становища західноукраїнських земель у міжвоєнний період. Довести, що визначальною була асиміляторська політика польського уряду в «українському питанні», яка зумовила опозиційність українців як у легальних, так і нелегальних формах боротьби за свої права. Охарактеризувати головні політичні партії і організації українського національно – визвольного руху, «інтегральний націоналізм», що став ідеологією ОУН. Розкрити роль греко – католицької церкви в суспільно – політичному житті Західної України.

Довести, що характерними рисами політики румунського уряду в «українському питанні» були: жорстка форсована асиміляція, колоніальна експлуатація, гальмування економічного розвитку, блокування політичної активності української спільноти тощо.

З’ясувати, чому політика чехословацького уряду щодо українського населення Закарпаття мала дещо пом’якшений характер в порівнянні з політикою урядових кіл Польщі, а тим більше Румунії. Як відбилася Мюнхенська змова 1938 р. на подальшій долі Закарпатської України. Зробіть висновки.

Література

1. Безкровна війна. Мовою архівних документів про голод 1921 – 1923, 1932 – 1933 рр. Автори – упорядники О.Житков, В. Кусмінська, Л.Маренець. - Кіровоград, 2003.

2. Васильєв В.Ю. Україна в політиці керівництва СРСР напередодні Другої світової війни // УІЖ. – 2005. - № 1.

3. Васюта І.К. Національно – визвольний рух у Західній Україні (1918 – 1939) // УІЖ. – 2201. - № 5. – С. 22-42.

4. Голод 1932 – 1933 років в Україні: причини та наслідки. – К.,2003.

5. Колективізація і голод на Україні 1929 – 1933 рр. Збірник документів і матеріалів. –К., 1992.

6. Граціозі Андреа. Голод у СРСР 1931 – 1933 рр. та український голодомор: чи можлива нова інтерпретація? // УІЖ. – 2005. - №3.

7. Конквест Роберт. Жнива скорботи. – К.,1993.

8. Кульчицький С.В. Голодомор 1932 – 1933 рр. як геноцид: труднощі усвідомлення. – К., 2008.

9. Ченцов В.В. Політичні репресії в радянській Україні в 20-ті роки. – К., 2000.

Тема 8. Україна в роки Другої світової війни (1939 – 1945 рр.).

1. Окупаційний режим. Антифашистський рух Опору.

2. Визволення України від окупантів.

3. Наслідки та уроки Другої світової війни для України.

Література

1. Кентій А.В., Лозицький В.С. Партизанський рух у 1941 – 1944 рр. в Україні // УІЖ. – 2005. - № 3.

2. Коваль М.В. Україна в Другій світовій і Великій Вітчизняній війнах

(1939-1945 рр.) // Україна крізь віки. - Т.12.- К., 1999.

3. Коваль М.В. Україна: 1939-1945. Маловідомі і непрочитані сторінки

історії. - К., 1995.

4. Косик В. Україна і Німеччина в Другій світовій війні. — Париж: Нью-

Йорк: Львів, 1993.

5. Король В.Ю. Визвольні бої Червоної армії на території України (1943 –

1944 рр.) // УІЖ. – 1995. - № 1.

6. Лисенко О.Є. Підсумки Другої світової війни та України // УІЖ. – 2005.

- № 6.

7. Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні: Документи і

матеріали // УІЖ.- 1991.- № 5-6.

8. Патриляк І.К. Військова діяльність ОУН(б) у 1940-1942 рр. - К., 2004.

9. Поліщук В. Гірка правда (Злочинність ОУН -УПА). Сповідь українця.

— Донецьк, 1996.

10. Руденко Н.М. Партизанський командир (До 100-річчя від дня

народження О.Ф.Федорова) // УЇЖ. - 2001. - № 3.

11. Тронько П.Т. Внесок народу України в перемогу над гітлерівськими

загарбниками // УІЖ. – 2005. - № 3.

Тема 9. Заняття 1. Повоєнна відбудова та соціально-економічне

становище України в 1945 - середині 60-х рр.

1. Діяльність української РСР на міжнародній арені 1940-х – 60-х рр.

2. Відбудова народного господарства України (1945 – 50-ті рр.).

3. Промисловість та сільське господарство України в роки реформ М.Хрущова.

4. Десталінізація громадського життя. Розвиток науки, освіти та

національної культури 1960-х.

Методичні рекомендації до теми

Вивчення діяльності Української РСР на міжнародній арені після другої світової війни доцільно розпочати із аналізу повоєнних адміністративно-територіальних змін, розгляду внеску українського народу у перемогу над нацизмом, розбудови ООН. Потрібно при цьому пам’ятати залежність зовнішньополітичного відомства УРСР від центру та заідеологізованість процесу зовнішньополітичних зносин.

Ознайомлення із загальними втратами, нанесеними війною населенню та народному господарству України, особливостями процесу відбудови народного господарства в Україні, дасть можливість належним чином оцінити результати напруженої праці українського народу по відновленню зруйнованого війною народного господарства. Але ріст промислового виробництва не призвів до значного підвищення рівня життя народу. До 1950 року легка промисловість досягла лише 80,5 % довоєнного рівня, відчувалася гостра потреба предметів побуту. Грошова реформа 1947 р. девальвувала карбованець і супроводжувалася підвищенням цін.

Досить гострі протиріччя відновлення економіки найбільш сильно проявилися в сільському господарстві (до 1950 року воно досягло лише 60% від рівня 1940 р.).Катастрофічна посуха 1946 року, та жорстока політика держзамовлень привели до голодомору 1946-47 рр., під час якого на Україні загинуло 880 тис. чоловік.

Розглядаючи проблему соціально-економічного розвитку 1960-х рр., студенти повинні звернути увагу на такі проблеми як перехід в управлінні промисловістю до територіального принципу, масове перетворення колгоспів на радгоспи, ліквідація МТС, матеріальний добробут і розвиток культури, підвищення оплати праці, розширення житлового будівництва, зміни в пенсійному забезпеченні населення.

Важливо оцінити наявні протиріччя політичних процесів в Україні. Так, поряд із лібералізацією громадського життя, спостерігалися тенденції посилення командно-адміністративної системи, а, скажімо, створення союзно-республіканських міністерств не привело до розширення суверенних прав республіки. Проблеми були і в національно-культурному житті.

Розпочалася відбудова і зміцнення матеріальної бази культури. Проте позитивний розвиток загальноосвітніх шкіл, створення розгорнутої мережі шкіл інтернатного типу супроводжувався русифікацією республіканської освітньої системи.

Література

1. Баран В., Даниленко В. Україна в умовах системної кризи (1946-1980 рр.) // Україна крізь віки. - Т. 13. - К., 1999.

2. Баран В. Україна 1950-1960-х рр.: еволюція тоталітарної системи. -К.,1996.

3. Батенко Т. Нариси історії українського руху опору кіпця 50-х - початку 90-х рр. – Львів, 1999.

4. Бугай М.Ф. Депортація населення з України (З0- 50-ті роки) // УІЖ. - 1990.- №10-11.

5. Голод в Україні 1946-1947 рр. Документи і матеріали. - Нью-Йорк, 1996.

6. Дзюба І. Інтернаціоналізм чи русифікація //Вітчизна. — 1990. - № 5,7,8.

7. Досягнення Радянської України за 40 років: Стат. збірн. - К., 1957.

8. Історія народного господарства Української РСР. - Т.З. - К., 1991.

9. Історія Української РСР.- Т. ІХ. - К., 1985.

10. Касьянов Г. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960-1980-х років. - К., 1995.

11. Медвєдєв Р.О. М.Хрущов: Політична біографія. -К., 1992.

12. Курносов Ю.0. Інакомислення в Україні (60-ті - перша половина 80-х років XX ст.).- К., 1977.

13. Народне господарство Української ССР: ювілейний статистичний щорічник.-К., 1987.

14. Русначенко А. Національно-визвольний рух в Україні: середина 1950-х - початок 1990-х рр.- К., 1998.

15. Суспільно-політичний розвиток Західних областей УРСР. 1939-1989. (36. документів і матеріалів). - К., 1989.

16. Ткачов С. Польсько-український трансфер населення 1944-1946 рр.—Тернопіль, 1997.

Тема 9. Заняття 2. Україна в період наростання кризи комуністичної

системи (II пол. 1960-х – I пол. 1980-х рр.).

1. Суспільно-політичне життя в УРСР. Опозиційний та національно-визвольний рух.

2. Стагнація економіки. Екстенсивний розвиток сільського господарства та консервація авторитарно-бюрократичної системи управління 1970-х – поч. 80-х рр.

Методичні рекомендації до теми

Зроблені перші кроки реформування суспільних відносин за часів М.Хрущова, в цілому, закінчилися невдало. Вони не зачіпали основ командно-адміністративної системи, викликали опір бюрократичного апарату, який проповідував гасла: "стабілізація" і “закритість”. Духовний розвиток суспільства опинився під ідеологічним диктатом КПРС. Зважаючи на названі причини, потрібно розкрити закономірність появи в Україні дисидентства у його конкретних проявах. Зокрема, необхідно змалювати три основні течії дисидентського руху, утворення Української Гельсінської групи (1976) та охарактеризувати її діяльність, а також показати репресії проти них.

З точки зору конкретизації історичних подій і явищ важливим є відображення специфіки національно-визвольного руху зазначеного періоду, особливостей розвитку народної освіти, науки УРСР 60 – 80-х рр.

Розглядаючи питання економічного становища України, студенти мають звернути увагу на те, що в середині 60-х рр. урядом проводилася непослідовна політика реалізації господарської реформи, системи заходів вдосконалення управління виробництвом, розширення прав підприємств, переведення їх на госпрозрахунок, посилення економічного стимулювання продуктивної праці.

Дата добавления: 2015-05-10