Загальні методичні вказівки для семінарських та практичних занять 1 страница

Типи семінарських занять. Існує декілька типів чи форм семінарських занять. Ми пропонуємо три. Найбільш поширеним з них є традиційний – варіант “А”: семінар у вигляді розгорнутої бесіди (співбесіди) у відповідності з планом. При цьому варіанті проведення семінару, на розсуд викладача, можлива ситуація, коли обговорення одного-двох питань відбувається у вигляді розгорнутої бесіди, а по інших заслуховуються підготовлені студентами реферати. Варіант “Б” передбачає заслуховування та обговорення під керівництвом викладача рефератів, заздалегідь підготовлених студентами. Нагадаємо, що слово “реферат” (від латинського “refero” – доповідаю, повідомляю) означає доповідь чи письмове дослідження на певну тему, що містить критичний огляд літературних та інших джерел. Реферат повинен бути підготовлений у відповідності з вимогами щодо оформлення наукових праць. Наприкінці його обов’язково наводиться список використаних джерел та літератури. При нетрадиційній формі проведення семінару ‑ варіант “В” (рольова гра) ‑ студентам пропонується, опираючись на джерела і спеціальну літературу, змоделювати історичний судовий процес в Україні. Проведення семінару ‑ рольової гри можливе лише з підготовленою аудиторією. Воно передбачає ряд підготовчих етапів, які здійснюються під керівництвом викладача.

Підготовка до семінарського заняття з історії держави і права України складається з кількох етапів. По-перше, необхідно уважно ознайомитися з планом семінару до чергової теми заняття, з’ясувати основні поняття, продумати наведені питання. По-друге, слід пам’ятати, що право зумовлене економічним ладом суспільства та його соціально-політичною структурою. Тому при підготовці до семінарського заняття (і в ході семінару), на підставі здобутих у середній школі знань, слід стисло охарактеризувати відповідний період історії України, при цьому звернути увагу на соціально-економічні відносини певного періоду суспільного розвитку та соціальні групи населення. По-третє, прочитати конспект відповідної лекції і матеріал з рекомендованих підручників чи посібників.

Однак, основою підготовки до кожного семінару мають стати, передусім, першоджерела: пам’ятки історії України та пам’ятки правової культури України, відповідні кодифікації, закони, нормативні акти тощо. Саме вони дають можливість глибокого засвоєння змісту найважливіших галузей та інститутів права, структури державного механізму, організації державних установ тощо. Тільки належним чином засвоївши джерела, можна ґрунтовно підготуватися до відповідей на основні питання семінару. Наголосимо на тому, що усі необхідні для підготовки джерела поміщені у рекомендованих хрестоматіях і збірниках документів.

Джерела та література в процесі підготовки до семінару. Необхідні для підготовки семінару джерела та спеціальну наукову літературу, як до курсу в цілому, так і до кожного розділу зокрема, студент знайде на сторінках навчальної програми курсу «Історії Української державності і права». Зазначимо, що потрібні розділи та параграфи, конкретні сторінки рекомендованих джерел, навчальної та наукової літератури не вказуються. Зважаючи на специфіку навчання у вищій школі, студент повинен самостійно вибрати рекомендовані джерела та літературу, знайти потрібні розділи та параграфи.

При підготовці до семінару для з’ясування значення наведених у плані основних понять та незнайомих термінів, окремих слів радимо звертатися до відповідних словників чи енциклопедій: “Юридичного словника”, “Юридичної енциклопедії”, “Словника іномовних слів”, “Енциклопедичного словника” тощо. Корисними у ході підготовки до семінарського заняття можуть бути рекомендовані “Мала енциклопедія етнодержавознавства” та “Енциклопедія українознавства”, які містять значну кількість матеріалів з історії держави і права України.

Щодо літератури, виданої в часи існування Союзу РСР, то студенту слід пам’ятати про звичайну для того часу заідеологізованість поданих фактів і подій. Тому йому необхідно самому, виходячи з сучасного стану речей, з урахуванням нових підходів до історичних подій та осіб, об’єктивно давати оцінку явищам, подіям і державно-правовим інститутам.

Варто також підкреслити, що на сьогодні при підготовці до семінару з історії держави і права України не обійтися без поточних матеріалів сучасних наукових періодичних видань. У списках рекомендованої літератури, із зрозумілих причин, не всі вони відображені. Укладачі вважають, що студент мав би слідкувати за останніми публікаціями правового та історико-правового характеру принаймні таких загальнодоступних видань як “Право України”, “Український історичний журнал” та “Розбудова держави”. Готуючись до семінару, їх також слід використовувати.

Широка добірка джерел, засадничої та спеціальної наукової літератури подається невипадково. На думку укладачів, такий спосіб мав би спонукати студента до більш глибокого самостійного опанування курсу. При написанні письмових робіт (рефератів, контрольних) він допоможе студентам зорієнтуватися в історіографії основних проблем української історико-правової науки і, звичайно, якомога повніше в усіх аспектах уявити собі основний зміст курсу історії держави і права України загалом і кожної теми зокрема.

Схема проведення семінарського заняття. Семінар (у вигляді розгорнутої бесіди) як форма навчального процесу складається з короткого вступного слова викладача, обговорення під його керівництвом головних питань теми, заключного слова викладача та роз’яснення завдання до наступного заняття.

Після короткого вступного слова викладача, до відповіді на питання плану запрошується один з студентів. Виступаючому для викладення своїх думок надається 7-10 хвилин. Виступ не повинен бути ні надто коротким, ні надмірно затягнутим; слід якомога повніше та чітко висвітлити поставлене питання. Інші студенти уважно слухаючи виступ, роблять позначки на полях свого конспекту, а потім беруть участь в обговоренні, висловлюючи власне розуміння питань і, таким чином, здійснюють колективний пошук вірних узагальнень та висновків. Викладач під час обговорення теми може поставити додаткові запитання, що випливають з основних і логічно з ними пов’язані.

Виступаючий повинен показати знання матеріалу, уміння аналізувати його, додержуючись послідовності викладу, чітко переходячи від одного пункту свого виступу до іншого, підкреслюючи найважливіші та найсуттєвіші моменти, роблячи короткі висновки. При цьому слід говорити просто, зрозуміло, конкретно, своїми словами, а не читати записи чи нормативний матеріал. Під час виступів можна користуватись до певної міри конспектом або хрестоматією (збірником документів), де наводяться витяги з правових джерел того чи іншого періоду. І, звичайно, абсолютно неприпустимо “зчитувати” свою відповідь з книги.

І виступи, і доповнення повинні бути цілеспрямованими, чіткими, по можливості короткими. Ні в якому разі не слід повторювати вже сказане. Кожному виступаючому необхідно слідкувати за мовою, інтонацією правильним вживанням та вимовою слів, наголосами. Кожне слово потрібно вимовляти виразно і до кінця, особливо при вживанні раніше незнайомих юридичних термінів.

Важливо, щоб студенти оволоділи умінням правильно, за суттю ставити питання до виступаючого. Під керівництвом викладача аналізуються різні варіанти поставленого питання, вирішуються спірні проблеми, виправляються помилки, допущені у відповідях та виступах. Кожен студент на семінарі повинен активно працювати, тобто уважно слухати кожного, хто виступає, продумуючи відповіді на звернені до нього запитання, репліки тощо.

Таким чином, семінарське заняття має бути активним, творчим заняттям, де студенти вчаться формулювати й обґрунтовувати вирішення навчальних питань, чітко аргументувати свої відповіді даними з першоджерел та спеціальної наукової літератури, захищати й відстоювати свою думку в діловій дискусії.

Розділ І.
Держава і право на території України
дослов’янського часу

Тема 1. Зародження державної організації на території України. Рабовласницькі держави і право.

Основні поняття: первісний лад, продуктивні сили, виробничі відносини, родова община, сусідська община, рабовласницьке суспільство, рабство, колонізація, античність, монархія, республіка, аристократична республіка, демократична республіка.

Варіант Б.
Реферативна форма проведення семінару

Теми рефератів:

1. Зародження державної організації на території України.

2. Виникнення та суспільно-політичний лад Скіфської держави.

3. Джерела та основні риси права у державі Скіфів.

4. Грецькі міста-поліси Чорноморського узбережжя України: організація влади та суспільства.

5. Суспільний та державний устрій Афін та Херсонесу (порівняльний аналіз).

6. Джерела та основні риси права античних міст - полісів України.

7. Боспорське царство, його суспільно-політичний лад і право.

8. Дослов’янські політичні утворення на території України, їх місце та роль у вітчизняній історії, у національному праві ‑ та державотворенні.

Розділ ІІ.
Руська держава і право

Тема 2. Становлення та розвиток державності Русі-України

Основні поняття: держава, державність, союзи племен, племінні княжіння, ранньофеодальна держава, патріархальне рабство, інститут публічного управління, феодалізм, феодальні відносини, вотчина, суверенітет-васалітет, феодальна роздробленість, боярин, князь, схеми.

Варіант А.
Традиційна форма проведення семінару – співбесіди за планом:

1-ше заняття

План

1. Формування державності у східних слов’ян. Виникнення Києво-руської держави.

2. Суспільний лад Київської Русі.

3. Організація влади і управління Руської держави з центром у Києві (влада князя; князівська рада; схеми; віче; податкова система; місцеве управління і військова організація).

4. Судоустрій Київської Русі-України.

Реферат: Державні реформи князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, їх зміст та значення.

Домашнє завдання: складіть схему судово-адміністративного устрою Києво-Руської держави.

Методичні рекомендації

Києво-руська держава, що виникла на базі східнослов’янських племен-пращурів українців, в ранньому середньовіччі розпочала відлік українського державотворення. Але формування відносно єдиної Києво-руської держави було складним і тривалим процесом. Власне це і є предметом обговорення першого питання плану семінару. Слід наголосити на тому, що внутрішній зміст процесу державотворення визначали розвиток продуктивних сил і виробничих відносин. Підкреслити, що вихідним пунктом розвитку руської державності стали племенні союзи східного слов’янства. Охарактеризувати інститути публічного управління союзів племен – князь, рада старшин, віче, вої, дружина, які були зародками державної влади, а також сутність етапів політичної консолідації східнослов’янських племен до утворення відносно єдиної Київської Русі.

Розглядаючи питання про державний лад Київської Русі зверніть увагу на функції князя, боярської ради, роль віча у політичній структурі києво-руського суспільства, часу появи схему як органу влади. Особливу увагу приділіть вивченню суспільного ладу: докладно розгляньте категорії феодалів і феодально-залежного населення, поясніть обумовленість суспільних відносин Київської Русі феодальними майновими відносинами. Відповідаючи на останнє питання, наголосіть на тому, що особливістю судово-адміністративного устрою Київської Русі був поділ його на два відомства: світське і церковне. Дайте характеристику судової системи.

2-е заняття

План

1. Традиції державності (особливості політичного розвитку) князівств Південно-західної Русі (України) у період феодальної роздробленості.

2. Формування і розвиток Галицько-волинської держави.

3. Особливості суспільного ладу. Розвиток феодального землеволодіння у Галицькому та Волинському князівствах, Галицько-волинській державі.

4. Політичний лад Галицько-волинського князівства: влада князя, управління, суд, фінанси, військо.

Реферат: Монголо-татарське іго: причини встановлення і особливості на землях Південно-Західної Русі.

Домашнє завдання: Складіть схему суспільно-політичного устрою Галицько-Волинського князівства.

Методичні рекомендації

Головну увагу на семінарі слід зосередити на особливостях історичного та суспільно-політичного розвитку Галицько-Волинської держави. Варто пам’ятати, що Галицько-Волинська територіально-політична спільність була другою за порядком формою державності українського народу. В роки свого розквіту вона об’єднувала понад дев’яносто відсотків українських земель. Державний устрій і територіальна організація влади базувалися на тих самих принципах, що і в Київській Русі. Цікаво було б звернути увагу на розвиток у Галицько-Волинській Русі двірцево-вотчиної системи управління.

Характеризуючи суспільний устрій, варто наголосити, що перейнявши державно-правові традиції Київської Русі, Галицько-Волинське князівство розвивалося під політичним впливом суспільних відносин, характерних для середньовічної Європи. Яскравим їх виявом були вагомі економічні та політичні позиції боярства. З думкою боярської олігархії галицьким князям доводилося рахуватися навіть у періоди зміцнення свого панування. Підводячи підсумок, слід підкреслити, що внаслідок дії зазначених несприятливих чинників Галицько-Волинська держава у середині XIV ст. перестала існувати, як єдине ціле.

Варіант Б.
Реферативна форма проведення семінару

Теми рефератів:

1. Походження слов’ян. Роль антів у формуванні східнослов’янських народів.

2. Проблема етногенезу українців в історичній науці.

3. Норманська теорія та теорія пантюкрізму походження державності у східних слов’ян.

4. Доктрина “колективної влади” династії Рюриковичів.

5. Адміністративно-силові засоби державного управління княжої Русі-України.

6. Церква в структурі Київської держави.

7. Феодальна роздробленість ‑ закономірний етап розвитку феодального способу виробництва.

8. Система “ колективного суверенітету ” на Русі в XII-XIII ст.

9. Ідеї єдності Русі, оборони її від зовнішніх ворогів у Галицько-волинському літописі.

Тема 3. Правова система Київської Русі

Основні поняття: джерело права, звичай звичаєве право, феодальне право, галузі права, інститути права.

Варіант А.
Традиційна форма проведення семінару – співбесіди за планом:

1. Джерела давньоруського права.

2. “Руська Правда ” як пам’ятка права.

3. Основні риси цивільного права за “Руською Правдою”: а) право власності; б) зобов’язальне право, види договорів; в) сімейно-шлюбне право; г) інститути опіки; д) спадкове право.

4. Основні риси кримінального права: а) поняття і види злочинів; б) мета і система покарань.

5. Основні риси судового процесу княжої Русі-України.

6. Особливості правової системи та пам’ятки права Галицько-Волинської Русі.

Реферат: Правове становище селян за Короткою та Просторовою Правдами (порівняльний аналіз).

Домашнє завдання: Випишіть у зошит структуру і вкажіть головні питання кожної з трьох редакцій “Руської Правди”.

Методичні рекомендації

Опрацьовуючи проблему системи права в Київській Русі, насамперед слід наголосити на різноманітності джерел права. З’ясуйте процес становлення руського права. Спробуйте пояснити, чому на Русі домінувало звичаєве право. Охарактеризуйте систему писемних джерел права. Розкажіть, які джерела візантійського права були чинними на Русі, і які сторони суспільного життя ними урегульовувалися.

Відомо, що найбільш цінним джерелом по вивченню права Києво-Руської держави є “ Руська Правда ”. Значення цього документа, серед іншого, полягає в тому, що він дозволяє збагнути процес зародження права і його первинного розвитку. Це, в свою чергу, дозволяє краще зрозуміти закономірності виникнення і еволюції права. При аналізі “Руської Правди” взагалі, зверніть увагу на походження, основні списки та редакції документу. Вкажіть головні питання та структуру кожної з редакцій.

З’ясувавши ці моменти, слід розібратися в юридичних проблемах документу, приділяючи певну увагу, згідно плану семінару, головним галузям та інститутам права. При цьому було б цікаво зробити порівняльний аналіз “Руської Правди” та вже відомої Вам з курсу історії держави і права зарубіжних країн “Салічної Правди”. Незабудьте підкреслити основні принципи, на яких базувалося давньоруське право.

Розглядаючи основні риси судового процесу доби “Руської Правди”, конче потрібно розібратися у формах досудового процесу, ролі позивача і відповідача, видах доказів.

Характеризуючи правову систему Галицько-волинської держави, треба познайомитися зі збереженими пам’ятками права і на їх основі показати її особливості.

Витяги необхідних документів частково подаємо (див.: Терлюк І.Я. Історія держави і права України. Навчальний посібник-практикум. – К.: Атіка, 1999. – С. 23-28; а також: Терлюк І.Я. Історія українського права від найдавніших часів до XVIII століття. – Львів: ЛІВС при НАВСУ, 2003. – С. 120-122).

Варіант В.
Нетрадиційна форма проведення заняття – рольова гра:
Судовий процес у Київській Русі

Проведення семінарського заняття у формі рольової гри можливе лише за умови серйозної підготовки: опрацювання і належного засвоєння джерел та спеціальної літератури. Зокрема, при моделюванні судового процесу Київської Русі насамперед з рекомендованих підручників і посібників необхідно вивчити правову систему Києво-Руської держави. Що стосується судоустрою та судочинства, ‑ його треба знати більш глибоко. У достатньому об’ємі необхідний матеріал студент знайде в роботах Я. Падоха та М. Чельцова-Бебутова (див. Список літератури: Терлюк І.Я., Лепісевич П.М. Історія Української державності і права:Програма навчальної дисципліни. – Київв: Інститут міжнародних відносин, 2007). Джерелами процесуального права цього періоду є звичаєве право, апробоване і частково модифіковане княжими уставами і судами. Найвизначніша пам’ятка процесуального права – “Руська Правда”. Повний текст “Руської Правди” трьох редакцій студент знайде у збірнику “Памятники русского права”. Вип. 1 (див.: Там само).

Нагадаємо, що у Київській Русі суд не було відокремлено від адміністрації. Важливою рисою судово-адміністративного устрою був поділ судочинства на два відомства ‑ світське і церковне. Найнижчою інстанцією були громадські (вервні) суди. Вони складалися з сільських старшин. Існував також боярський (феодальний) суд. Під його юрисдикцією перебували холопи, закупи, рядовичі. На рішення громадських судів (боярських ‑ окрім холопів) можна було скаржитися до княжих судів. Судовий процес в останніх і підлягає відтворенню на занятті.

Рольова гра передбачає ряд підготовчих етапів, які здійснюються під керівництвом викладача:

‑ на першому етапі визначаються конкретно усі стадії судового провадження: заклич (позов), попереднє слідство (“звід”, “гоніння сліду”), слідчі дії позивача-потерпілого, судовий розгляд, докази, вирок і його виконання.

‑ на другому етапі визначаються експертна група (3-4 чоловіки) та “дійові особи” судового процесу. Зазвичай, у княжому суді Києво-Руської держави ними були: князь (тиун, посадник), свідки (видоки, послухи), потерпілий, злочинець. Під час княжого судочинства у судовому процесі були також присутні окремі особи, що брали участь у процесі: ябедник, метельник, вирник, істці. Дорадчим голосом у суді користувалися громадські представники, т. зв. старці.

Cxeма проведення заняття така:

Викладач у короткому вступному слові нагадує основні особливості судового устрою та судочинство Київської Русі, мету заняття, а також повідомляє “легенду”. Учасники судового процесу, кожен у відповідності зі своєю роллю, “розробляють легенду”. Експертна група має завдання стежити за тим, щоб учасники процесу не виходили за межі “повноважень” свого персонажу, а також ‑ від загальних засад процесу і правової системи Київської Русі взагалі. Під кінець заняття викладач робить підсумок, оцінює роботу експертів і безпосередніх учасників рольової гри.

Тема 4. Литовсько-Руська держава і право

Основні поняття: магдебургія, цеховий устрій, латентна державність, становий устрій, шляхта, волоське право, хелмінське право, возний.

Варіант А.
Традиційна форма проведення семінару – співбесіди за планом:

1 -е заняття

План

1. Українські землі як об’єкт експансії сусідніх держав. Особливості литовського проникнення в Україну. Природа Литовської держави.

2. Суспільний лад та державно-правове становище Русі-України в складі Великого князівства Литовського.

3. Люблінська (1569), Брестейська (1596) унії та їх наслідки для державності Русі-України.

Теми рефератів:

1. Кревська (1385) та Городельська (1413) унії та їх вплив на суспільний та державний розвиток України.

2. Державно-правове становище Галичини у складі Польського королівства (серед. XIV ‑ серед. XVI ст.).

3. Політико-адмжістративний устрій українських земель у складі Угорського королівства. Українські землі у складі Османської імперії та її васалів.

Домашнє завдання: складіть схему суспільного устрою доби Литовсько-руської держави.

Методичні рекомендації

Зі зникненням Галицько-волинської держави як самостійного політичного організму процес українського державотворення не припиняється. Україна вступає в етап обмеженого суверенітету (т. зв. латентна державність), протекторату, політичної залежності від міцніших і організованіших сусідів. Це передовсім ‑ Польща і Литва.

При висвітленні даної теми треба розповісти про особливості литовського проникнення в Україну і утворення Руської за своїм характером держави. Місто Луцьк було другою столицею Великого князівства Литовського. Зверніть особливу увагу на розвиток взаємовідносин між Литвою і Польщею. Це мало вирішальний вплив на суспільний лад і державно-правове становище Русі-України в складі Великого князівства Литовського.

Витяги необхідних документів частково подаємо (див.: Терлюк І.Я. Історія держави і права України. Навчальний посібник-практикум. – К.: Атіка, 1999. – С. 31-32).

2-е заняття

План

1. Джерела права Великого князівства Литовського. Складення, джерела і структура “Литовських Статутів”.

2. Основні риси цивільного права (право власності; зобов’язальне право; право спадщини; сімейно-шлюбне право).

3. Основні риси кримінального права (поняття і види злочинів; мета і система покарань).

4. Процесуальне право у Литовсько-руській державі.

Теми рефератів:

1. Доба “руського права” в Галичині. Волоське право в Україні.

2. Магдебурзьке (німецьке) право в Україні (XIV – перша половина XVII ст.).

3. Джерела та основні риси права Речі Посполитої.

Домашнє завдання: випишіть у зошит структуру Ли­товських Статутів.

Методичні рекомендації

Розглядаючи правову систему на українських землях часу Великого князівства Литовського треба пам’ятати, що в основі її розвитку лежало давньоруське право. “Руська Правда” і давнє українське звичаєве право були джерелами законодавчої діяльності литовських князів, зокрема найрозробленіших пам’яток – “Литовських Статутів”. Основні риси права доцільно ілюструвати витримками з тексту “Литовських Статутів”, причому бажано пояснити зміни в трьох їх редакціях. Особливу увагу слід звернути на підготовку рефератів.

Витяги необхідних документів частково подаємо (див.: Терлюк І.Я. Історія держави і права України. Навчальний посібник-практикум. – К.: Атіка, 1999. – С. 35-41; а також: Терлюк І.Я. Історія українського права від найдавніших часів до XVIII століття. – Львів: ЛІВС при НАВСУ, 2003. – С. 123-137).

Розділ III.
Козацька держава і право

Тема 5. Українське козацтво ‑ творець нової форми української державності

Основні поняття: Дике поле, уходництво, кіш, січова рада, реєстр, військова старшина, генеральна старшина, полковий устрій, курінь, ординація, гетьман.

Варіант А.
Традиційна форма проведення семінару – співбесіди за планом:

1. Виникнення українського козацтва: причини, соціальна база та характерні риси способу життя.

2. Запорозька Січ, її військово-адміністративний устрій.

3. Суд і судочинство, правова система на Запорозькій Січі.

4. Утворення реєстрового козацтва, його правове становище та місце у козацькому державотворенні.

Теми рефератів:

1. Збройні Сили та військове мистецтво запорозьких козаків.

2. Роль українського козацтва у боротьбі проти агресії Кримського ханства та Туреччини у Східній та Центральній Європі.

3. Міжнародні зв’язки Запорозької Січі.

4. Селянсько-козацькі повстання кінця XVI ‑ першої пол. XVII ст. у контексті козацького державотворення.

Домашнє завдання: складіть схему військово-адміністративного та судового устрою Запорозької Січі.

Методичні рекомендації

У національно-політичному житті українського народу наприкінці XV ст. видатним феноменом стала поява і утвердження нової військово-політичної сили ‑ козацтва. З самого початку, виступаючи оборонцем південних українських поселень від безперервних нападів турків і татар, козацтво набувало рис нового суспільного явища. А невдовзі перетворилося на особливий лицарський стан, що виступив творцем нової форми української державності, тобто взяв під захист державні та національно-культурні права українського народу.

Перше з низки семінарських занять даного розділу присвячене початкам козаччини. Маємо розглянути основні етапи розвитку козацького державо- і правотворення до Хмельниччини. Висвітлюючи причини виникнення українського козацтва, важливо простежити цей процес у часі і показати соціальну базу формування козацтва. Слід підкреслити, що починаючи з середини XVI ст. осередком українського козацтва стала Запорозька Січ. Вона була не лише військовим, але й особливим державно-політичним утворенням ‑ Козацькою республікою. Варто також наголосити, що демократизм і ефективність управління, особливості структури і поділу влади, своєрідність правового укладу вигідно вирізняли Запорозьку Січ з-поміж інших державно-політичних утворень тогочасної Європи, були яскравим проявом державотворчого духу українського народу, свідчили про живучість української політично-правової традиції.

Визнанням значного впливу запорожців на політичне життя сусідніх держав, у тому числі Речі Посполитої, стало формування в 70-х роках XVI ст. реєстрового козацтва. Особливу увагу слід звернути на ту конструктивну роботу, яку проводило реєстрове козацтво з витворення козацької автономії. Вона пов’язується передовсім з діяльністю гетьманів Самійла Кішки, Петра Сагайдачного та, зокрема, Михайла Дорошенка. Відповідаючи на це питання також охарактеризуйте структуру управління і функції посадових осіб реєстрового козацтва та його державно‑ правовий статус у Речі Посполитій.

Тема 6. Правові форми взаємовідносин України і Росії (середина XVII-XVIII ст.)

Основні поняття: гетьманські статті, козацько-гетьманська держава, протекторат, Лівобережна і Правобережна Україна, Слобідська Україна, генеральна та чорна рада, виборні козаки і підпомічники, бунчукове та значкове товариства. Малоросійські колегії, генеральний резидент.

Варіант А.
Традиційна форма проведення семінару – співбесіди за планом:

1 -е заняття

План

1. Визвольна війна українського народу середини XVII ст. як національна революція: причини, характер, типологія хронологічні межі.

2. Формування та суспільно-політичний устрій Української козацько-гетьманської держави Богдана Хмельницького.

3. Юридичне оформлення приєднання України до Росії.

4. Політичні і правові проблеми переходу України під владу Московщини після смерті Богдана Хмельницького.

Реферат: Богдан Хмельницький як особистість, державний діяч і полководець.

Домашнє завдання: складіть схему адміністративно-політичного устрою держави Богдана Хмельницького.

2-е заняття

План

1. Зміни принципів, форм і методів діяльності військово-адміністративного апарату влади і управління Україною в другій пол. XVII-XVIII ст.

2. Зміни у суспільних відносинах України-Гетьманщини.

3. Адміністративно-політичний устрій Слобідської України.

4. Судова система. Судова реформа 1760-1763 pp.

5. Ліквідація царизмом автономного устрою України. Малоросійські колегії.

Теми рефератів:

1. Андрусівський договір, “Вічний мир” ‑ зговір Польщі та Московщини про закріплення поділу України.

2. “Руїна” в Україні: громадянська війна чи зовнішня агресія?

Дата добавления: 2015-05-10