Загальні методичні вказівки для семінарських та практичних занять 2 страница

3. Створення та діяльність Малоросійського приказу (1663-1722).

Домашнє завдання: складіть схему судоустрою козацько-гетьманської держави; систему “козацьких судів” і за судовою реформою К. Розумовського.

Методичні рекомендації

Опираючись на праці В. Степанкова, В. Смолія та інших вітчизняних істориків насамперед необхідно з’ясувати причини та хронологічні межі Визвольної війни українців. Зазначимо, що Хмельниччина стала лише яскравою сторінкою, кульмінацією національно-визвольної боротьби українського народу за своє державне самовизначення. Слід звернути увагу на справді революційний характер змін (насамперед у соціально-економічних відносинах) на території, означеній як Козацька держава. Характеризуючи політичний лад нової держави майте на увазі ‑ він не був юридично оформлений і тому остаточний розподіл прав і обов’язків нових органів залежав значною мірою від політики гетьмана. І хоч форма правління в основному наближалась до республіканської, починаючи від Б. Хмельницького, існувала ідея відтворення Руського князівства (одна з назв української козацької держави), яка навіть була закріплена Гадяцькими угодами з Польщею гетьманом І. Виговським, що так і залишилось нездійсненним. Зрештою, основні напрями державної політики гетьманів І. Виговського та Ю. Хмельницького (перше гетьманство) мають стати предметом окремого обговорення.

Особливу увагу слід звернути на питання юридичного оформлення приєднання України до Росії. Дайте правову характеристику Московсько-Переяславському договору. При відповіді на це питання необхідно з’ясувати правові умови, на яких планувалось встановити українсько-російські відносини в “Березневих статтях”. Слід замислитись над тим, що таке московський протекторат, в чому він полягав, які перспективи для української державності він мав створити.

Опрацьовуючи питання 2-го семінарського заняття теми доцільно розібратись, яких саме атрибутів української державності торкнулась політика обмежень, яку започаткував московський царат в другій половині XVII ст. Особливу увагу слід приділити процедурі обрання гетьмана та обмеження його повноважень. Аналізуючи проблему остаточного скасування української держави в XVІІІ ст., необхідно підкреслити, що Петро І лише продовжив політику своїх попередників, а інцидент з Мазепою ‑ це не причина, а лише привід. Необхідно показати, як в умовах становлення російського абсолютизму, на протязі XVІІІ ст., царат знищив залишки української автономії, перетворив Україну в складову частину Російської імперії.

Витяги необхідних документів частково подаємо (див.: Терлюк І.Я. Історія держави і права України. Навчальний посібник-практикум. – К.: Атіка, 1999. – С. 53-60).

Варіант Б.
Реферативна форма проведення семінару

Теми рефератів:

1. Основні ознаки державності та їх втілення у суспільно-політичній структурі Запорозької Січі.

2. Українські літописи XVII-XVIII ст. як чинник державотворення.

3. “ Конституція...” П. Орлика: основні ідеї та можливості її реалізації як державного документа.

4. Зруйнування Запорозької Січі та подальша доля запорозьких козаків.

5. Гетьмани Іван Скоропадський та Павло Полуботок, та їх спроби врятувати українську державність.

6. Діяльність гетьманів Данила Апостола та Кирила Розумовського щодо збереження козацько-гетьманської державності України.

Тема7. Кодифікація та основні риси права України-Гетьманщини

Основні поняття: “козацьке” право, звичаєве церковне право, універсали, декрети, маніфести, “попередні права”.

Варіант А.
Традиційна форма проведення семінару – співбесіди за планом:

1. Джерела права в Україні часу козацько-гетьманської держави.

2. Причини і наслідки перших кодифікаційних робіт. “Права, за якими судиться малоросійський народ” (1743 р.).

3. Кодифікація українського права другої пол. XVIII ст.: а) “ Суд і розправа в правах малоросійських ” (1750) Ф. Чуйкевича; б) “ Екстракт малоросійських прав ” (1767) і його переробка 1786.

4. Основні риси цивільного права: а) право власності; б) зобов’язальне право; в) спадкове право; г) сімейне право.

5. Основні риси кримінального права: а) поняття і види злочинів; в) мета і система покарань.

6. Основні риси судового процесу.

Домашнє завдання: випишіть в зошит основні пам’ятки права України XVІІІ ст., вкажіть їх структуру і зміст.

Методичні рекомендації

У ході семінару особливу увагу слід звернути на процес кодифікації українського права у XVІІІ ст. Однією з причин кодифікації стала різноманітність джерел права козацько-гетьманської держави. (Джерела права є предметом окремого розгляду на семінарському занятті). Слід також підкреслити, що серед інших причин кодифікації права важливе місце зайняло прагнення української шляхти використати кодифікацію для відновлення втрачених прав і вольностей України. Зверніть увагу на підготовку збірника “ Права по которым судится малороссийский народ”, який з’явився 1743 р. внаслідок п’ятнадцятирічної роботи кодифікаційної комісії. Розкрийте його структуру, основний зміст і значення.

Аналізуючи хід кодифікації права України другої пол. XVIII ст. треба розглянути процес розробки збірників “ Суд и разправа в правах малоросийских ” (1750), “ Экстракт малороссийских прав ” (1767), дати характеристику їхніх основних положень і показати, що нового з’явилося у цих збірниках права порівняно з попереднім періодом.

Витяги необхідних документів частково подаємо (див.: Терлюк І.Я. Історія держави і права України. Навчальний посібник-практикум. – К.: Атіка, 1999. – С. 63-66; а також: Терлюк І.Я. Історія українського права від найдавніших часів до XVIII століття. – Львів: ЛІВС при НАВСУ, 2003. – С. 138-150).

Варіант В.
Нетрадиційна форма проведення заняття – рольова гра:
Судовий процес України-Гетьманщини

Проведення семінарського заняття у формі рольової гри можливе лише за умови серйозної підготовки: опрацювання і належного засвоєння джерел та спеціальної літератури. Використовуючи рекомендовані підручники і посібники, додаткову літературу, слід зрозуміти і засвоїти систему права, що склалась у козацько-гетьманській державі. Звісно, особливу увагу зверніть на процесуальне право, його основні риси та принципи. Необхідний матеріал у достатньому об’ємі з доступних праць, знайдете в роботах Я. Падоха та А. Пашука (див. Список літератури: Терлюк І.Я., Лепісевич П.М. Історія держави і права України:Програма навчальної дисципліни. – Львів: Львівський юридичний інститут МВС України, 2005. – С. 37-55). Як відомо, однією з особливостей правової системи Гетьманської України була строкатість джерел права. Рівною мірою це стосувалося джерел процесуального права. Укладення збірника “Права, за якими судиться малоросійський народ” мало на меті уніфікувати існуючі джерела. І хоча цей кодекс офіційного схвалення не дістав, він широко застосовувався на практиці. Як пам’ятка процесуального права Гетьманщини “Права...“доступні для навчального процесу (окреме видання, хрестоматії). Система козацьких судів, що встановилася в Гетьманщині від часу Національної революції Б. Хмельницького і проіснувала до проведення гетьманом К.Розумовським судової реформи, була найбільш поширеною (територіально) і тривалою (в часі). Вона складалася з сільських, сотенних та полкових судів, з найвищою апеляційною інстанцією – Генеральним судом. Переважна більшість справ першої інстанції вирішувалася у полкових судах, судовий процес в яких і підлягає відтворенню на занятті.

Рольова гра передбачає ряд підготовчих етапів, які здійснюються під керівництвом викладача:

‑ на першому етапі визначаються конкретно усі стадії судового провадження: позов, попереднє слідство, слідчі дії позивача-потерпілого, слідчі дії суду, судовий розгляд, судові постанови, система доказів;

‑ на другому етапі визначаються експертна група (3-4 чол.) та “дійові особи” судового процесу.

Схема проведення заняття така:

Викладач у короткому вступному слові нагадує про основні принципи та особливості судового устрою та судочинства Гетьманської України, мету заняття, а також повідомляє “легенду”. Учасники судочинства, кожен у відповідності зі своєю роллю, “розробляють легенду”. Експертна група повинна стежити за тим, щоб учасники процесу не виходили за межі “повноважень” свого персонажу, а також ‑ від загальних засад процесу і правової системи Гетьманщини взагалі. Наприкінці заняття викладач робить підсумок, оцінює роботу експертів і безпосередніх учасників рольової гри.

Розділ IV.
Державно-правовий устрій України
в імперську добу

Тема 8. Організація управління та правова система на західноукраїнських землях

Основні поняття: абсолютистка монархія, конституційна монархія, дуалістична монархія, освічений абсолютизм, мандатор, коронний край, сейм, рейхсрат, циркул (округ), активне і пасивне виборче право, курія.

Варіант А.
Традиційна форма проведення семінару – співбесіди за планом:

1. Загарбання західноукраїнських земель Австрією. Соціально-економічні відносини.

2. Організація управління Галичиною і Буковиною до середини XIX ст.

3. Загальнодержавні органи влади і місцевого управління у Галичині, Буковині та Закарпатті після утворення дуалістичної держави.

4. Організація й правові форми функціонування органів місцевого самоврядування.

5. Судово-прокурорські органи.

6. Джерела та система права.

Реферат: Революція 1848-1849 pp. на західноукраїнських землях.

Домашнє завдання: складіть схему органів державної адміністрації і крайового самоврядування в Галичині.

Методичні рекомендації

Мета семінару – у контексті соціально-політичного становища українського населення простежити процес організації та зміни в австрійській системі влади, управління і права на західноукраїнських землях від часу їхнього включення до складу Австрійської імперії (1772-1774) аж до розпаду останньої (1918). Питання плану семінару слід висвітлювати з позиції соціально-політичних інтересів західних українців.

У ході заняття варто охарактеризувати реформи т. зв. “освіченого абсолютизму” та показати їхній вплив на соціально-економічне та культурне становище українців. У такий же спосіб – з’ясування реального місця українців у механізмі державного управління – необхідно розглядати адміністративно-політичний устрій на західноукраїнських землях до утворення дуалістичної держави і після прийняття Австрійської конституції (1867). Нe забудьте звернути увагу на виборчу систему до австрійського парламенту та місцевих сеймів. В останньому питанні слід назвати пам’ятки австрійського права, що діяло на західноукраїнських землях і дати стислу характеристику його основних інститутів.

Витяги необхідних документів частково подаємо (див.: Терлюк І.Я. Історія держави і права України. Навчальний посібник-практикум. – К.: Атіка, 1999. – С. 69-75).

Тема 9. Особливості державно-правового розвитку україн­ських земель в умовах Російської імперії

Основні поняття: намісництво, губернія, губернське правління, градоначальництво, дворянське зібрання, предводитель дворянства, земство, земський суд, жандармський корпус, справник.

Варіант А.
Традиційна форма проведення семінару – співбесіди за планом:

1. Політичний лад Російської імперії. Поширення російського територіально-адміністративного устрою на українських землях.

2. Державне управління Україною. Органи та система управління російського царату в Україні. Поліція в структурі державного механізму.

3. Джерела та кодифікація права в Україні першої пол. XIX ст.

4. Основні риси права в російській Україні першої пол. ХІХ століття.

5. Розвиток права в Україні у пореформенний період.

Реферат: Державно-правові ідеї в Україні XIX ст.

Домашнє завдання: складіть схему судоустрою в Україні першої пол. XIX ст. у регіональному розрізі.

Методичні рекомендації

Відповідаючи на перше питання плану слід підкреслити, що після остаточної ліквідації у 1783 р. полково-сотенного устрою як головної ознаки автономії. Лівобережна Україна була насильно включена у російську політичну систему (дайте характеристику політичного ладу Російської імперії). На території Лівобережжя, Слобожанщини, Українського Півдня було поширено російський територіально-адміністративний устрій у вигляді намісництв, згодом – губерній і повітів.

Що стосується відповіді на друге питання плану, варто зауважити, що починаючи з XVII ст. прямо пропорційно розширенню кордонів Росії, її державний лад набирав характеру абсолютної монархії, не обмеженої жодними представницькими органами. Мало змінили з цього погляду реформи 1860-1870 pp. Охарактеризуйте структуру місцевих органів влади на рівні губернії, повіту, міста. А з’ясування ролі й місця поліції в структурі державного механізму дозволяє говорити про імперську Росію як про поліцейську державу.

Розглядаючи третє питання ‑ основну увагу слід звернути на кодифікаційний процес в Україні. Розгляд ходу кодифікаційних робіт першої пол. XIX ст. необхідно розпочати з викладу причин, які спонукали до подальшої (порівняно з XVIII ст.) кодифікації. У зв’язку з цим варто зауважити, що ці роботи велися паралельно та у зв’язку з кодифікацією права Росії. До речі, у цьому контексті заслуговує на увагу особа Михайла Балудянського, який народився на Закарпатті, був першим ректором Петербурзького університету, а згодом начальником Другого відділення Імператорської канцелярії, де зосереджувалася робота по кодифікації російського права.

Що стосується кодифікації права в Україні, то студенти мають проаналізувати “Собрание малороссийских прав” (1807). Литовський Статут російської редакції 1811 р., “Свод местных законов западных губерній” (1837) та “Свод законов Российской империи” в цілому. Треба зазначити, що введення в дію останнього призвело до уніфікації системи джерел права, що діяли в Україні. Характеризуючи основні риси права російської України першої половини ХІХ ст., зверніть увагу на особливий статус українського Лівобережжя (Полтавська і Чернігівська губернії) у врегулюванні цивільно-правових відносин.

Висвітлюючи останнє питання семінару, зверніть увагу на законодавство, що регулювало питання праці і зарплати – т. зв. “ фабричне право ”. Слід також мати на увазі, що в цей період в Україні посилюється каральна політика царизму. Це відобразилося, передовсім, на адміністративному та кримінальному законодавстві.

Витяги необхідних документів частково подаємо (див.: Терлюк І.Я. Історія держави і права України. Навчальний посібник-практикум. – К.: Атіка, 1999. – С. 77-79).

Варіант Б.
Реферативна форма проведення семінару

Теми рефератів:

1. Декабристський рух в Україні. Питання держави і права у програмних документах декабристів.

2. Поширення російського фабричного законодавства в Україні у другій пол. XIX ст.

3. Зміни в організації судоустрою підросійської України на початку XX ст.

4. Структура, компетенція і діяльність Державної Думи.

5. Виборчі закони до Державної Думи Росії та австрійського парламенту та їх антинародний характер.

6. Адміністративне, кримінальне законодавство та судова політика в Росії на поч. XX ст.

7. Право українських селян на землю за аграрними реформами 1848 і 1861 років.

8. Судово-прокурорські органи на західноукраїнських землях часу австрійського панування.

Тема 10. Селянська реформа 1861 року в Україні

Основні поняття: державні, поміщицькі, тимчасовозобов’язані селяни, військові поселення, волосний сход, волосний суд, уставна грамота, майорати.

Варіант А.
Традиційна форма проведення семінару – співбесіди за планом:

1. Основні риси суспільного ладу України першої пол. XIX ст.

2. Передумови і загальна характеристика проведення реформ.

3. Правове становище українського селянства за реформою 1861 року: а) майнове становище селян; б) особисте становище селян; в) селянські управління і суд за реформами.

4. Формування всестанового самоуправління в Україні за буржуазними реформами 1860-1870 pp.

Реферат: Право українських селян на землю за аграрною реформою 1861 року.

Домашнє завдання: скласти схему органів селянського управління і суду за реформою 1861 року.

Методичні рекомендації

Селянська реформа 1861 року, яка започаткувала буржуазні реформи в Росії, спричинилася до зміни суспільного устрою в підросійській Україні і дала поштовх розвиткові капіталістичних відносин.

Семінарське заняття розпочнемо з характеристики суспільного ладу на українських землях Російської імперії кінця XVІІІ – початку XIX ст. У його основі лежали феодально-кріпосницькі відносини. Студенту слід зосередитися на висвітленні правового становища в суспільстві різних категорій селянства, російського та українського дворянства.

У другому питанні слід показати причини і передумови відміни кріпосного права. Опираючись на документи, дати загальну характеристику та показати особливості проведення реформи в Україні.

Особлива увага ‑ третьому питанню плану. Зверніть увагу на наступне:

а) умови наділення селян землею в користування. Умови придбання селянами землі у власність. Майнові права селян і значення їх для розвитку капіталістичних відносин в підросійській Україні.

б) вільні “сільські обивателі” та тимчасовозобов’язані. Умови звільнення селян. Особисті права селян і їх значення для розвитку капіталістичних відносин в підросійській Україні.

в) органи сільського управління, їх компетенція. Органи волосного управління, їх компетенція. Волосний суд, його склад і компетенція.

У ході висвітлення останнього питання плану, студенту слід зосередитися на особливостях проведення в Україні та основних результатах Земської (1864) та Міської (1870) реформ.

Витяги необхідних документів частково подаємо (див.: Терлюк І.Я. Історія держави і права України. Навчальний посібник-практикум. – К.: Атіка, 1999. – С. 81-90).

Тема 11. Судова реформа та контрреформа у другій половині XIX ст. в Україні

Основні поняття: демократичні принципи судочинства: незалежність, змагальність, гласність, безстановість тощо; суд присяжних, вердикт, презумпція невинності.

Варіант А.
Традиційна форма проведення семінару - співбесіди за планом:

1. Особливості судоустрою в Україні першої пол. XIX ст.

2. Основні положення судової реформи та впровадження її на українських землях.

3. Мирова юстиція.

4. Прокурорський нагляд та адвокатура.

5. Цивільний і кримінальний процес за “Судовими статутами” (1864).

6. Підсумки реформи судової системи. Контрреформа.

Реферат: Поліцейська та тюремна реформа другої пол. XIX ст.: основні риси та особливості проведення в Україні.

Домашнє завдання: скласти порівняльну таблицю буржуазних і феодальних рис Судової реформи 1864 р.

Дата добавления: 2015-05-10